Чому виключають рідкісні рослини з Червоної книги України ?

Змушений звернутися до громади в справі запланованого виключення/включення з Червоної книги рослин, грибів та водоростей. Як стало відомо нещодавно в атмосфері без широкого розголосу під час карантину відбулося засідання секції з питань охорони рослинного світу Національної комісії з питань Червоній книзі України під головуванням д.б.н. С.Л.Мосякіна, яка прийняла рішення про виключення низки видів рослин. Нажаль ніде не було оприлюднене ні саме рішення ні його обґрунтування, щоб з ним могли ознайомитися і обговорити його всі зацікавлені особи: біологи і природоохоронці. Наголосимо, що вчені-спеціалісти обов’язково мають враховувати думку практиків охорони природи, що у власній діяльності стикаються з практичними наслідками рішень про включення чи виключення видів з Червоної книги. Остання нагадаємо в нашій країні є найдієвішим інструментом охорони видів, так я к поєднується з адміністративним кодексом і дозволяє практичну боротьбу.
З приводу рішень підкомісії є дві групи питань. Перша стосується виключення видів
В Україні відсутні дані, щодо детального поширення видів-фігурантів рішення в межах країни. Якщо інші сусідні країни ведуть обліки всіх місцезростань, наприклад Польща чи Чехія https://www.jstor.org/stable/1219899http://www.preslia.cz/P191Wild.pdf. В Україні подібної бази даних немає, а зведення для всієї країни з цих питань відсутні. На якій підставі можна приймати рішення? У випадку сумнівів з приводу якогось виду є категорія «невизначений вид».
Що ще негативного дасть виключення цих видів? З огляду на реальну невизначеність його статусу, ці види перестануть досліджувати в Національних парках і заповідниках (тут їх пріоритетність вимагала таких досліджень), внаслідок чого ми втратимо єдину реальну можливість розібратися з тим, який же їх реальний стан і яких заходів охорони вони вимагають.
Прокоментуємо кілька видів, які пропонуються на виключення:
Місячниця оживаюча (Lunaria rediviva) має ізольовані місцезнаходження на Центральному Поділлі та відрогах Середньоруської височини. Брак робіт з динаміки цих локусів, що не дає уявлення про безпеку виду. Ситуація, з поточним статусом «невизначений» вид здається абсолютно нормальною.
Водяний горіх плаваючий (Trapa natans) – вид який має лишитися під охороною з двох простих причин:
1. вид з приводу якого показано, що він є дуже рідкісним у незмінених людиною середовищах, а більш звичайним став в антропогенних штучно-змінених умовах. Як пропонується охороняти ці вихідні природні популяції, якщо вид буде винесено з ЧКУ?
2. Водяний горіх має дуже високе екологічне значення навіть у антропогенно-змінених умовах – на водосховищах. Сформовані ним зарості є прихистком рідкісних видів птахів (тут вони ховаються від браконьєрства), місцем їх гніздівлі (зокрема крячків), а також дає велику харчову базу водним та мігруючим видам птахів. Детальніше тут. https://www.myslenedrevo.com.ua/…/dnipro-aquatic-vegetation…
В сучасних умовах горіх заслуговує на статус вразливий вид. У випадку антропогенних місцезростань за крайньої потреби може провадитися його проріджування з використанням дозволу Мінприроди. Теж добре відомо, що виключення водяного горіха активно лобіювалося браконьєрами, яким він перешкоджає стріляти птахів та тягати рибу на Дніпровських водосховищах? Не можна приймати рішення в їх інтересах.
Сальвінія плаваюча (Salvinia natans)– вид який в Україні є маловивченим. На відміну від сусідньої Польщі скажімо. Багатьох вводить в оману його рясність на окремих водоймах і річкових системах. Тим не менше є дослідження, які показують що за температурних коливань цей однорічний вид є дуже вразливим. І усі ці рясні зарості можуть так само зникнути як і з’явилися. Важливим аргументом на користь охорони цієї водної паспорті є її відсутність у антропогенно-пошкоджених а особливо забруднених водоймах. Зокрема у заплаві Дніпра у Києві на цілій низці заплавних водойм вид відсутній. Вид потребує додаткового дослідження.
Необхідно зазначити, що сальвінія та водяний горіх стали своєрідними каменями спотикання серед ботаніків, без детального дослідження їх біології та динаміки популяцій їх зазвичай приводять в якості видів, яким немає місця в охоронних списках. В той же час в сусідніх країнах Європи такого питання не виникає (Див. наприклад список Польщі http://prawo.sejm.gov.pl/…/d…/WDU20140001409/O/D20141409.pdf). Не треба піддаватися загальному настрою, а краще тверезо проаналізувати, що ми взагалі знаємо про цей вид в умовах України.
Ковила волосиста (Stipa capillata), ковила Лессінга (Stipa lessingiana), зморшок степовий (Morchella stepicolla) – як могло дійти до того що з Червоної книги виключаються види або едифікатори, або складові надзвичайно цінних в усій Європі ксеротермних середовищ існування? Степи в Україні залишилися у вигляді окремих фрагментів, а ті які залишилися стрімко деградують. Так зокрема в останні роки через пали втрачено один з найбільших локусів ковили волосистої на території Києва. А саме її пропонується виключити з Червоної книги. Відомо, що експансії цих рослин в умовах антропогенного пресу ніде не спостерігається. То кому спало на думку виключати ці рослини? Пірчасті види ковили дуже важко розрізняються, виключення однієї створить проблеми для охорони інших.
Клокичка периста (Staphylea pinnata) – має розірваний ареал, ніде не є звичайною. У зв’язку з тотальними вирубками скрізь знаходиться під загрозою? Зведення про всій Україні годі й шукати. Що ж зумовлює необхідність її виключення? Адже це дозволить дорубати ділянки її зростання.
Цибуля ведмежа (черемша, Allium ursinum) – вид, який перебуває під сильним антропогенним пресом. На разі не існує опублікованих довготривалих досліджень, які вказують на вплив цього пресу в Україні. В той же час на значній частині країни вид є рідкісним. В таких умовах необхідне його подальше вивчення, а не виключення з Червоної книги. Добре відомо, що реакцією частини спеціалістів на необхідність боротьби з незаконною торгівлею видом є бажання її узаконити. Проте таке рішення виглядає абсолютно таким самим як у випадку скажімо наркотиків. За ним криється не бажання особисто займатися цим трудним питанням. Як людина яка особисто займається цим питанням хочу спитати: навіщо перешкоджати тим кого це хвилює?
Плаун річний (Lycopodium annotinum) – вид з розірваним ареалом за межами Карпатського регіону, скрізь переслідується для використання у вінках на кладовища. При аналогічній ситуації охороняється в Польщі http://prawo.sejm.gov.pl/…/d…/WDU20140001409/O/D20141409.pdf Особисто мені доводилося з міліцією вилучати десятки таких вінків на кладовищах у Києві. Брак охорони відкриє дорогу до вимирання цього виду у рівнинній Україні.
Зауважимо, що в списку на виключення ще низка видів, з приводу яких діють аналогічні аргументи.
Нагадаємо, що в умовах, коли більша частина природних екосистем порушена та пошкоджена вже майже вся природна флора вимагає тієї чи іншої охорони, виключення видів, з приводу яких є вищевказані аргументи виглядає абсурдним. Про це свідчить широкий обсяг червоних списків (відповідних рішень міністрів охорони природи http://prawo.sejm.gov.pl/…/d…/WDU20140001409/O/D20141409.pdf) в Європі. Зменшення обсягу Червоної книги має відбуватися дуже обережно лише внаслідок реалізованих успішних програм охорони видів, які в Україні тільки з’являються.
Друга група питань стосується включення видів:
Зауважимо, що список, рослин та інших організмів, які подаються на включення надзвичайно куций. Тільки мною було детально обґрунтовано включення в ЧКУ двох видів вужачкових папоротей: вужачки звичайної та гронянки простої. Детальну інформацію про це можна знайти в публікації Parnikoza I. Celka Z. Background for inclusion of Ophioglossum vulgatum L. and Botrychium simplex E. Hitchc. to the Red Book of Ukraine / Парнікоза І., Целька З. Обгрунтування включення Ophioglossum vulgatum L. та Botrychium simplex E. Hitchc. до Червоної книги України / / V International Conference The Plant Kingdom in the Red Data Book of Ukraine: Implementing the Global Strategy for Plant Conservation – 25- 28 June 2018, Kherson – P. 71-75 / V Міжнародна конференція «Рослинний світ у Червоній книзі України: Впровадження глобальної стратегії збереження рослин» 25- 28 червня 2018, Херсон С. 71-75.
Подібних пропозицій звичайно набагато більше. Незрозуміло яким чином автори раніше вказаних рішень їх врахували. Принаймні, як ми бачимо по вужачковим папоротям цього зроблено не було.
Звертаюся до усієї секції та її голови Сергія Леонідовича Мосякіна з проханням переглянути рішення секції, більш широко обговорити дане питання з залученням не тільки вчених але і природоохоронців.
Шановні колеги, список видів, які пропонуються до виключення/включення опублікований за посиланням
http://ecoethics.com.ua/perelik-vidiv-flori-yaki-viklyuchayuts…/

http://ecoethics.com.ua/perelik-vidiv-flori-yaki-vklyuchayutsy…/

Прошу в коментарях висловлюватися, з приводу пропонованих рослин до виключення та включення. Необхідно провести незалежне обговорення для корекції вищевказаних планів.

Іван Парнікоза
Д.б.н., завідувач відділу біології і екології ДУ Національний антарктичний центр МОН України ,
Заступник директора Київського еколого-культурного центру з питань заповідної справи

Пресс-служба КЄКЦ

 

 

21.05.2020   Рубрики: Новости, Первоцвет