Сенсація! На просторах Кіровоградщини знайдена Мала Асканія-Нова
Володимир Борейко, КЕКЦ
Нещодавно на просторах Кіровоградщини, село Лаврівка Долинської ОТГ, Київський еколого-культурний центр ( КЕКЦ) знайшов, яку нам показав місцевий краєзнавець Сергій Ткачов, чудову і велику, близько 100 га, ділянку цілинного, ніколи не ораного степу. Вона розташована на гранітній плиті й тому орати тут неможливо. Різнотрав’я цього степу просто вражає. Одних тільки занесених до Червоної книги рослин ми знайшли 9 видів. Це астрагал шорстистоквітковий, астрагал понтійський , півники понтичні, сон чорніючий, шафран сітчастий, горицвіт весняний, а також три види ковили- ковила волосиста, ковила Лессінга , і, нарешті, родзинка програми – найкрасивіший вид ковили в Україні, який так називають -ковила найгарніша.
Український степ неможливо собі уявити без сріблястих хвиль ковили. Це Дух Степу колише ковилою. Коли цвіте ковила, степ оживає і стає рухливим. Це неймовірна картина, на яку не втомлюєшся дивитися. Але зараз ковила стала настільки рідкісною, що сільські жителі навіть не знають, що це за рослина.
Степові ділянки виявилися нині чи не останнім притулком для ковили, а також горицвіту, шафрану, воронця, астрагалу, брандушки.
Раніше багато степів були живі , коли вітер дув , а ковила як вода наче хвилі пускала , в цьому щось гіпнотичне є , можна було по пів дня дивився на це диво .
Мурашки біжать по шкірі, коли ступаєш тут по м’якій степовій подушці, що складається з ковили та інших степових трав і усвідомлюєш, що це місце ще ніхто не розорював від створення світу. Немов серпанком туману, казкова ковила заколисує природу. Прикриєш очі й ковила нагадає про старих табунах диких коней-тарпанів, що мчать за старих часів, гриви яких від горизонту до горизонту обполіскували небо. І хочеться забрести, загубитися в ці нескінченні ковили та потонути.
Неймовірна краса степу быля Лаврівки розкривається в різноманітті його фарб. Коли дме вітер і ковила коливається, припадаючи до землі, то здається, що степ покритий величезним шовковим полотном, що переливається сріблястими та золотистими переливами. Його тонкі колоски зачаровують, плавними лініями майоріючи на вітрі. Ковил сяє на сонці, вітерець утворює хвилі і в результаті місцевість виглядає як справжнє море. Із чим його порівняти? З безмежними морськими просторами, з білими пухнастими хмарами, з засніженою рівниною, з пухом тополь і ще з сивиною.
Ковила, особливо її види з пишними суцвіттями, дійсно вважаються дуже красивими рослинами. Ковила зустрічається в степовій зоні України і відома своїми витонченими, сріблясто-зеленими, ниткоподібними стеблами та пір’ястими суцвіттями, які коливаються на вітрі, створюючи враження легкості та витонченості.
Ось декілька аспектів, які роблять ковилу красивою:
Форма та колір:
Ковила має тонкі, витончені стебла, які можуть бути зеленого, а згодом сріблясто-бежевого кольору. Її суцвіття, також ниткоподібні та пір’ясті, додають рослині особливої краси та витонченості.
Рух:
Коли ковила колишеться на вітрі, її суцвіття створюють враження руху та легкості, що робить її ще більш привабливою. Це дух Степу колише ковилою. Коли цвіте ковила, степ оживає і стає рухливим. Це неймовірна картина, на яку не втомлюєшся дивитися. Раніше багато степів були живі , коли вітер дув , а ковила як вода наче хвилі пускала , в цьому щось гіпнотичне є , можна було по пів дня дивився на це диво .
Місцезнаходження:
Ковила росте в степових зонах, і її вид на тлі відкритого простору додає краси пейзажу.
Без сумніву, обстежена нами ділянка біля села Лаврівка має не тільки всеукраїнську, але і європейську цінність. Про це говорить і її велика площа, і наявність значної кількості червонокнижних рідкісних видів рослин, і незвичайна її краса. Цю степову ділянку повноправно можна назвати Малою Асканією-Нова, на честь відомого степового заповідника, заснованого Фрідріхом Фальц-Фейном наприкінці 19 століття.
На жаль, цей заповідник зараз окупований Росією. Так само як окуповані й інші наші степові заповідники – Луганський (на Луганщині) та український степовий (на Донеччині), Карадазький, Казантипський та Опукський у Криму. По суті Україна залишилася майже без всіх своїх своїх заповідних степів. Тому дуже важливо зараз врятувати всі степи, які ще залишилися. У тому числі створити пам’ятку природи «Мала Асканія-Нова» в Кіровоградській області під селом Лаврівка Долинської ОТГ.
Цю унікальну степову ділянку біля села Лаврівка ще років 10 тому знайшов місцевий краєзнавець Сергій Ткачов. Нажаль, за 10 років йому так і не вдалося зробити тут заповідний об,єкт, щоб захистити від знищення цю казкову місцину. А це треба зробити негайно.
Бо якщо пам,ятки культури можна відновити після руйнування, то пам’ятки природи відновленню не підлягають.
Крім усього іншого Мала Асканія-Нова може стати улюбленим місцем вітчизняного та зарубіжного туризму, бо цілинних степів у Єпропі вже практично не залишилося. За належної організації справи «зелений» туризм у Малу Асканію-Нова може добре поповнювати бюджет Долинської громади.
На фото=
Сергій Ткачов, журналіст Віта Науменко та доктор біологічних наук, заступник директора КЕКЦ Іван Парнікоза
23.06.2025
Рубрики: Новости, Спасем изначальную степь Украины