Зонування національних парків США та Канади

Володимир Борейко КЕКЦ

 

Згідно з рекомендацією XI Генеральної асамблеї МСОП, у національних парках США та Канади зонування складається з: 1) зони абсолютної охорони; 2) зони суворої охорони; 3) зони слабкої охорони; 4) зони рекреації. Вже у 1970-х роках у канадських національних парках зони абсолютної охорони становили 55%-70%, зони суворої охорони 3%-12%, зони слабкої охорони 15%-35%, зони рекреації – 1,5%-10%. У деяких парках є також зона паркового сервісу, що має невелику площу.

У США є тенденції до спрощення зонування території національних парків. Для них рекомендується виділяти під туристично-адміністративну зону до 5% території, а решту площі відносити під зону суворої (абсолютної) охорони. Так, у Йосемітському національному парку зона суворої (абсолютної) охорони становить 89% території парку, у національному парку Еверлейд зона суворої (абсолютної) охорони становить 85% території парку.

У канадському національному парку Джаспер зона абсолютної охорони та зона суворої охорони разом складає 99% території парку. В іншому канадському національному парку Гатіно, зона суворої (абсолютної) охорони становить 75% території парку, і навіть науковці її відвідують лише за перепустками.

На початку 2000-х років у національних парках США та Канади зона суворої (абсолютної) охорони становила від 75% до 90% території парків, куди зокрема заборонено прохід відвідувачів. При цьому МСОП (IUCN) рекомендує під заповідну зону національних парків відводити 75% території.

Слід підкреслити, що в деяких канадських національних парках взагалі немає зон №3 (слабкої охорони) та №4 (рекреації), а лише зони №1 та №2 абсолютної та суворої охорони.

Таке зонування у бік збільшення зон суворої (абсолютної) охорони якнайкраще підтверджує активне застосування концепції заповідності в менеджменті американських та канадських національних парків.

В самых диких или сохранившихся в нетронутом состоянии национальных парках США и Канады свыше 90% их территории является зоной Wilderness – дикой природы (I-b). Например, в национальном парке Банф (Канада) эта зона строгой охраны занимает 93%, в НП Джаспер (Канада) – 99 %, Йохо (Канада) – до 95%, Олимпик (США) – 95% (81, 82), Йосемитський (США) – 95%, Секвойа и Кингс Каньон – 97%. Это территории без вмешательства, хозяйственного использования, без дорог и инфраструктуры. Разрешается «примитивный», немоторизованный туризм в диких условиях – только пешком, с ночевками в палатках (в основном) или в wilderness-хижинах. Подобный туризм («опыт дикой природы») отличает категории I-b от классических заповедных зон I-a, где посещения нет или оно ограничено экопросветительскими экскурсиями (как правило, по одной, двум экотропам). Тем не менее, зона строгой охраны в качестве Wilderness , гарантированно сохраняет дикую природу в нетронутом состоянии на большей части территории национальных парков США и Канады (на всей площади I-b).

08.09.2024   Рубрики: Борьба за заповедность, Новости