Весь первісний степ України повинен бути виявлен і взят під охорону Радикальна концепція охорони українського первісного степу
В.Є.Борейко, І.Ю.Парникоза, д.б.н, Київський еколого-культурний центр
У 2017 р. Київському еколого-культурному центру та Українському товариству охорони птахів вдалося провести стратегічно важливий природоохоронний захід– було підготовлено та пролобійовано закон про охорону пралісів, яким було внесено доповнення до Лісового кодексу України та Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Завдяки цьому всі виявлені залишки старих невирубаних лісів (а в основному вони зосереджені в Карпатах і північному Поліссі) автоматично потрапляли під охорону. Почалося створення пралісових пам’яток природи-важливої частини дикої природи України.
Ми вважаємо, що за аналогією настав час створити подібний правовий механізм і для охорони іншого зникаючого природного багатства України — первісного степу. Первісний степ — стародавній, незайманий, цілинний степ, який сформувався природним шляхом і в ході розвитку не був розорюваний.
Степи (спільноти геоботанічного класу Festuco-Brometea) являють собою ділянки переважно злакової рослинності в умовах дефіциту вологи. Степи існують і як інтразональні (острівні) прояви в межах інших природних зон, і як складові єдиного степового поясу Євразійського континенту (Мордкович, 1982; Barańska, Jermaczek, 2009). Вважається, що в Україні в нерозорюваному стані збереглося близько 1-4% степової зони (раніше площа степів в Україні становила 40% території). На сьогоднішній день більш-менш враховані тільки досить великі за площею ділянки степів. Що стосується більш дрібних ділянок, то вони практично ніяк не враховані і знищуються абсолютно безконтрольно. Більш того, в переліку категорій об’єктів природно-заповідного фонду за біотопами – лісовими, водними, геологічними, гідрологічними, палеонтологічними, карстово-спелеологічними, загальногеологічними, ландшафтними – немає такої категорії як степові. На відміну від лісу і водних джерел, степи не є самостійним об’єктом права. У сприйнятті українського суспільства степи не мають внутрішньої цінності, і тому їх загибель не викликає ніякої занепокоєності, ніякого жалю (на відміну, скажімо, від вирубки лісу). Ідея збереження степів не відображає жодного соціального замовлення, фактично вона суперечить загальній установці на тотальне розорювання землі та збагачення. У сучасного українця степ асоціюється скоріше з колосячим полем зернових, ніж із сріблястим переливчастим ковилом. Тому степ зникає в Україні швидше за всі інші біотопи. Біда в тому, що від колишнього степового килима України залишилися тільки шматки і уламки. Все це відбивається на ґрунті. Якщо близько 100 років тому на півдні України шар чорнозему досягав 1,5-2 метри, то зараз у багатьох місцях чорноземи деградували.
Разом з тим в Європі степові або, як вони тут називаються, ксеротермні ділянки, охороняються згідно з Директивою 92/43/ЄЕС (Директива 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори» як степова ділянка (код 6210).
Навіщо охороняти первісний степ
Первісний степ має величезне значення для охорони зникаючого степового біорізноманіття, рідкісних степових видів тварин і рослин. Він має велике історичне і культурне значення як частинка великого українського степу, що відійшов у минуле, рясно политого кров’ю українського народу в боротьбі за свою свободу і незалежність. Саме степи, а не гори чи ліси, – це, власне, і є Україна в першому значенні цього слова, це той ландшафт, в якому і сформувався на просторах Дикого поля і запорізького лугу волелюбний характер нашого етносу. Цілинний степ – невід’ємна частина української ідентичності, і необхідно зробити все можливе, щоб зберегти це надбання для майбутніх поколінь. Тим більше під час війни, коли Росія знищує природні пам’ятки на окупованій території.
Краса і велич українського давнього степу не пройшли повз увагу письменників і художників, степ оспівував Гоголь і відомий український художник Васильковський. Скіфська або половецька баба, курган або ковила, що розвивається на вітрі, не залишають байдужим нікого з нас. Цілинний, нерозораний степ України – це найважливіша національна природна спадщина, найважливіший елемент українського ландшафту і самоідентифікації українського народу.
Український степ неможливо уявити собі без сріблястих хвиль ковилу. Це Дух Степу колише ковилом. Коли цвіте ковила, степ оживає і стає рухливим. Це неймовірна картина, на яку не втомлюєшся дивитися.
Водночас з часів В.В. Докучаєва відомо, що саме степи сприяють виникненню найбільш родючих на нашій планеті ґрунтів — чорноземів. Степові ділянки необхідні не тільки для виробництва і регенерації чорнозему, а й для проведення моніторингу родючості ґрунтів, їх вивчення та розробки заходів щодо підвищення їх родючості.
Пропонована форма охорони первісного степу
Весь первісний степ України, який зберегся на сьогоднішній день, заслуговує на охорону. Така охорона насамперед повинна зупинити його знищення, його розорювання, посадку там лісу, видобуток копалин, перетворення на місце під будівництво або звалище. Фрагменти степового біому на території України пропонується охороняти шляхом виділення окремої категорії – степових пам’яток природи . Дана категорія повинна бути введена в Закон України « Про природно-заповідний фонд України». Всі ділянки первісного степу, що відповідають критеріям , таким чином отримають шанс на збереження.
Критерії виділення первісного степу=
Первісний степ повинен відповідати наступним вимогам:
1. Нерозорюваність ділянки. Дана вимога є ключовою. Якою б не була ділянка – рівнинною чи балківською, кам’янистою чи піщаною, деградованою чи ні, ключовою умовою є те, що вона повністю не знищена, тобто не розорювана.
2. Наявність типових для степу тих чи інших угруповань, занесених до Зеленої книги України, тих чи інших видів рослин, занесених до Червоної книги України, додатка 1 до Бернської конвенції, списків Євросоюзної директиви 92/43/ЄС, регіональні червоні списки та інших степових рослин, зокрема наявність типових степових злаків.
3. Наявність типових для степу тих чи інших видів тварин, занесених до Червоної книги України, додатків 2 і 3 до Бернської конвенції, списків Євросоюзної директиви 92/43/ЄС, регіональних червоних списків та інших степових тварин.
4. Площа степової ділянки повинна становити понад 0,5 га (за винятком курганів , городищ і Зміїних валів).
Правовий механізм охорони первісного степу ( первісного степу)
Проект закону про охорону первісного степу
До Земельного кодексу України необхідно внести статтю 45-1 такого змісту
Стаття 45-1. Охорона та збереження первісного степу
- Первісний степ є національною природною спадщиною України.
2. З метою охорони та збереження первісного степу у ньому забороняється розорювання, лісоразведення, розробка корисних копалин, будівництво споруд, прокладання шляхів, лінійних та інших об’єктів транспорту і зв’язку, проїзд транспортних засобів (крім доріг загального користування ).
3.Усі виділені ділянки первісного степу зараховуються до категорії земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
4.Наявність первісного степу є підставою для оголошення відповідних територій об’єктами природно-заповідного фонду.
4. Визначення належності земельних територій до первісного степу здійснюється за спеціальною методикою, яка розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
До Закону України «Про природно-заповідний фонд України» в статтю 3, частину третю слід внести доповнення, що пам’ятки природи можуть бути «степові».»
Вся робота з виявлення та заповідження первісного степу повинна супроводжуватися активною популяризацією ідеї захисту степів.
Значення даного кроку
Ділянки цілинного степу отримають правовий охоронний статус. Стане можливим привернути додаткову увагу до необхідності заповідання первісного степу , ефективніше домагатися узгодження заповідання від місцевої влади . Все це прискорить створення заповідних об’єктів, в першу чергу місцевого значення, для охорони степових ділянок.
Література:
Мордкович В.Г. Степные экосистемы. – Новосибирск: Гео, 2014 – 170 с.
Парнікоза Іван Збереження українського степу: що можна зробити вже сьогодні https://pryroda.in.ua/step/zberezhennya-ukrainskogo-stepu-shho-mozhna-zrobiti-vzhe-sogodni/
Barańska K., Jermaczek A. Poradnik utrzymania i ochrony siedliska przyrodniczego 6210 – murawy ksierotermiczne – Wydawnictwo klubu przyrodników, Świebodzin, 2009 – 201 s.
14.08.2025
Рубрики: Борьба за заповедность, Новости, Спасем изначальную степь Украины