Позитивний вплив режиму заповідності на популяції ковили волосистої, ковили пірчастої та астрагалу шерстистоквіткового
Вл.Борейко, КЕКЦ
Велика ділянка цілинних лугових степів збереглася біля села Тулинці Миронівського району Київської області. Активно вона почала вивчатися ботаніками в 1980-1990-х роках (1,2,3,9) Тут було зафіксовано 279 видів вищих судинних рослин, серед яких кілька рідкісних видів, занесених до Червоної книги України – астрагал шерстистоквітковий, ковила пірчаста і ковила волосиста (1, 2, 3,9). Ця природна ділянка була унікальною і за своєю площею, і за своїм ботанічним різноманіттям. В середині 1990-х років разом з д.б.н. В.І.Мельником її відвідав австрійський ботанік, професор, директор Ботанічного саду Віденського університету Ф.Ерендорфер і був у захваті від побаченого. Він наполіг на необхідності заповідництва цієї унікальної степової ділянки.
В результаті ботанічний заказник місцевого значення «Тулинецькі переліски» був створений на площі 88 га в степових балках біля села Тулинці Миронівського району в 1999 р. за безпосередньої участі д.б.н. В.І.Мельника (6). Заповідник був створений для охорони занесених до Червоної книги України ковили волосистої, ковилипірчастої, астрагалу шерстистоквіткового та інших рідкісних степових рослин.
Влітку 2021 р. і 2022 р. ми провели перевірку заказника. В цілому заповідний режим в ньому дотримується. По периметру заказника є охоронні знаки, а сам балковий рельєф не дозволяє по ньому переміщатися. Разом з тим від шосе через заказник по дну великої балки веде збережена з давніх часів ґрунтова дорога, по якій, як ми припускаємо, восени роз’їжджають браконьєри-мисливці. Можливо, саме вони своїм транспортом занесли в одному місці на дно цієї балки інтродуцент-ваточник сирійський, який там розрісся на площі до 0,5 га. У 2019 р. в лівій частині заказника місцеві фермери незаконно розорювали 1,6 га заказника і посіяли там сою, проте були покарані Кагарлицькою прокуратурою (5). Зараз це місце заростає степовими травами.
Однак на всій іншій території заказника заповідний режим дотримується. Тут немає ґрунтових доріг, сміття, залишеного відпочивальниками, трава не коситься, немає забудови. Все це позитивно позначається на рідкісних рослинах заказника. Астрагал шерстистоквітний у великій кількості росте в заказнику в районі Лисої гори, а практично вся територія заказника вкрита величезними популяціями ковили волостої і пірчастої. Під час їх цвітіння вся територія заказника забарвлюється в сріблястий колір і вражає своєю красою. Причому суха трава, яка накопичується на землі, не впливає негативно на ковилу. Слід зазначити, що якщо на початку 1980-х років там було близько 15 га, порослих ковилою, а всеї іншої території степу випасалась худоба (9), то завдяки заповідному режиму за 23 минулі роки площа заказника, де росла ковилою, збільшилася до 60 га, тобто зросла в 4 рази.
Можна також додати, що за минулі 23 роки з часу створення заказника, на його площі, як зазначив В.І.Мельник, збільшилася кількість окремо зростаючих дерев (груша, сосна), але це, як ми вважаємо, цілком природний екологічний процес, характерний для лісостепової зони України.
Ландшафтний заказник місцевого значення «Копачівські схили» створений в Обухівському районі Київської області в 1994 р. на площі 30 га для охорони ковили волосистої (6). Являє собою гору Остриця і балки. Влітку 2022 р. ми його перевірили. Центральним місцем заказника є гора Остриця, де встановлено хрест і лавки для відпочинку. Туди веде невелика стежка. Охоронний знак заказника поламаний. Сміття в заказнику від відвідувачів не спостерігається. Люди ідуть до хреста на вершину гори тільки стежкою, що зберігає решту заказника від витоптування. Можна відзначити, що в цих місцях, де немає стежки, заповідний режим зберігається. Розорювання, забудова, випас худоби, витоптування не відзначалося. Тому на горі є великі, по кілька га , галявини, які густо порослі ковилою волосистою. Що свідчить про позитивний вплив заповідного режиму протягом 28 років на популяцію ковили волосистої.
Ботанічний заказник «Степовий» був створений на площі 10 га на правому високому березі річки Супой у 2003 р. біля села Ташань Переяслав-Хмельницького району Київської області для охорони астрагалу шерстистоквіткового (6). Наша перевірка заказника влітку 2022 р. показала, що слідів відвідування людьми, випасу худоби, оранки, забудови тут не відзначалося, сміття не було, заповідний режим дотримувався. Популяція астрагалу шерстистоквіткового перебувала в не пригніченому стані. Також тут була відзначена і популяція ковили волосистої. Таким чином заповідний режим, що існує тут 19 років, сприяв підтримці популяції астрагалу в хорошому стані.
Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Городище Городок» створена в 2010 р. на площі 3 га в Обухівському районі Київської області з ініціативи ботаніків В.І.Мельника та В.В.Гриценко для охорони ковиливолосистої (4, 6). Наша перевірка пам’ятки природи влітку 2022 р. показала, що масового відвідування людьми тут не спостерігається, охоронний знак є. Розорювання, витоптування, випасу худоби, забудови не відзначалося. Ковилу волосисту також нами було виявлено в різних частинах даної пам’ятки природи. За минулі 12 років заповідний режим зберіг тут ковилу волосисту.
Ботанічний заказник місцевого значення «Астрагал» був створений у 2012 р. на площі 14,6 га в Миронівськомурайоні Київської області з ініціативи ботаніків В.І.Мельника та В.В.Гриценко для охорони астрагалу шерстистоквіткового (4, 6). Наша перевірка заказника влітку 2022 р. показала, що 0,3 га площі заказника місцевими фермерами було незаконно розороно і там вирощувалася соя. Охоронний знак заказника був зламаний. Однак решта території заказника перебувала в хорошому стані: слідів відвідування людьми, випасу худоби, розорювання, забудови не відзначалося, сміття не було , таким чином заповідний режим у цій, більшій частині заказника, дотримувався. Як повідомляли в 2006 р. ботаніки, які досліджували цю балку до заповідання, популяція астрагалу шерстистоквіткового в ній була нечисленна, від 1 особини на 10 кв. м. і нижче (4). Однак наші дослідження в 2022 р. показали, що щільність астрагалу шерстистоквіткового була набагато вищою, приблизно 1 особина на 3 кв. м. Тобто, за 10 років заповідного режиму щільність астрагалу шерстистоквіткового зросла приблизно в 3 рази. Можливо, це пояснювалося тим, що раніше, до створення тут заказника, балка використовувалася для випасу худоби, і це негативно позначалося на популяції астрагалу шерстистоквіткового.
Комплексний пам’ятник природи місцевого значення «Вибла могила» був створений в Баришівському районі Київської області на площі 2 га в 1991 р. з метою охорони ковили волосистої. Об’єкт являє собою старовинний курган, наполовину розкопаний, з невеликою ділянкою нерозорюваної землі біля нього. У 2012 р. було проведено обстеження цього заповідного об’єкта і виявлено, що ковила волосиста росте на верхівці кургану, маючи хорошу щільність ( 8). Влітку 2022 р. ми також провели обстеження даного об’єкта. Значна частина популяції ковилу волосистоої розмірами 10 м. кв. x 10 м. кв. була виявлена на вершині кургану і його схилах, мала хорошу щільність, і крім цього частина популяції ковили волосистої також була виявлена і в інших частинах пам’ятки природи. Тобто за 10 минулих років з часу обстеження було відзначено, що ковила поступово поширюється по території пам’ятки природи. Все це свідчить про позитивний вплив заповідного режиму на популяцію ковили волосистої.
Слід зазначити, що на городищах, курганах і Змієвих валах, що мають заповідний статус, в принципі підтримується практично абсолютна заповідність. Як правило, вони знаходяться серед полів соняшнику або кукурудзи, і протягом літа до них підійти дуже важко. А взимку , навесні та восени підійти до них заважає або мокра земля , або сніг. Якщо додати до цього, що їх оранка заборонена, то вони перетворюються на міні-заповідники.
Ботанічний заказник місцевого значення «Сушковський» у 1986 р. був створений у степовій балці біля села Бубнова Слобідка Золотоношського району Черкаської області на площі 18, 3 га для охорони астрагалу ( 7). Влітку 2022 р. ми його відвідали. Навколо балки на полях ріс соняшник, але сама балка не була розорана, заповідний режим в ній дотримувався. Розорування, забудови, витоптування, випасу худоби не спостерігалося. На південному схилі балки ми нарахували понад 200 екземплярів астрагалу, на північному схилі балки — кілька десятків. Астрагал шерстистоквітковий був у хорошому стані, близько 90 % рослин астрагалу цвіло. Таким чином заповідний режим, що існує в балці 36 років, сприяв підтримці популяції астрагалу в хорошому стані.
Заповідне урочище «Крутуха» було створено з нашої ініціативи в 2005 р. для охорони ковили волосистої на схилі біля села Стовпяги Переяслав-Хмельницького району Київської області на площі 9,3 га (6). Перевірка влітку 2022 р. показала, що заповідний режим протягом 17 років у заповідному урочищі дотримується. Слідів відвідування людьми, випасу худоби, оранки, забудови не відзначалося, сміття не було. Є охоронний знак. Ковила волосиста росте в заповідному об’єкті у великій кількості і на всій його території, що свідчить про сприятливий вплив заповідного режиму на ковилу волосисту.
Ботанічні пам’ятки природи «Два товариші» (0,2 га), «Роблена могила» (0,3 га), «Соболєва могила» (0,3 га), «Три брати» (0,5 га), комплексний пам’ятник природи «Дніпровсько-Яненківський вал» (5,6 га) створені за нашою спільною з д.б.н. В.І.Мельником ініціативою в 2003-2005 рр. в Переяслав-Хмельницькому районі Київщини. (6). Об’єкти являють собою кургани та ділянку Змієвого валу з добре збереженою степовою рослинністю. Зокрема, тут нами були виявлені великі популяції ковили волосистої, а на ряді курганів і на Змієвому валу — популяції астрагалу шерстистоквіткового. Слідів відвідування людьми, випасу худоби, оранки, забудови не відзначалося, сміття не було.
За минулі 16-36 років з моменту заповідання цих об’єктів заповідний режим, за винятком невеликих ділянок заповідних об’єктів, тут не порушувався. Об’єкти не були розорювані (за винятком дуже невеликих ділянок), не забудовувалися, практично (за рідкісним винятком на невеликих ділянках) не відвідувалися людьми. Як показали наші дослідження, популяції ковили волосистої , ковили пірчастої і астрагалу шерстистоквіткового знаходяться в хорошому стані.
Таким чином заповідний режим успішно захищає ці види червонокнижних степових рослин від знищення.
Література
1.Бортняк М.М., Войтюк Ю.О., Любченко В.М., Голяченко Т.В., 1993, Флористичні особливості ділянки степу Шандра-Тулинці ( Київська область, Україна),Український ботанічний журнал, № 2, стр. 122-125.
3.Кучерява Л.Ф., Шевчик В.Л.,Бакаліна М.В., Тищенко О.В., 2003, Червонокнижні види рослин у заказнику « Тулинецькі ппереліски « ( Київська обл.), В кн. Роль природно-заповідних територій у підтриманні біорізноманіття. Матеріали конференції., Канів, стр.116.
3.Мельник В., Гриценко В, 2005, Рослинний покрив урочища « Тулинецькі переліски «-еталон лучних степів Київського плато, В кн. Збірник наукових праць Полтавьского державного педагогічного університету імені В.Г.Короленко, серія « Екологія. Біологічні науки», вип. 4 ( 43), Полтава, стр. 22-27.
4. Мельник В.І., Гриценко В.В., Парубок М.І., 2006, Рослинний покрив перспективних для заповідання лучно-степових ділянок Київського плато, Заповідна справа в Україні, т.12, вип. 1, стр. 77-82.
5. На Київщині судитимуть фермерів, які вирощували сою в ботанічному заказнику https://kobl.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_t=rec&id=283104&fp=580
6.Природно-заповідний фонд Київської області, 2015, К., АртЕкономі, 88 стр.
7. Природно-заповідний фонд Черкаської області, 2006, Черкаси, Вертикаль, 196 стр.
- Результати обстеження https://pryroda.in.ua/kyiv-region/pamyatky-pryrody/vybla-mohyla/
9. Чопик В.И.., Погребенник В.П., Нечитайло В.А., Яценко Н.П., Бортняк Н.Н., 1984, К охране генофонда степных видов флоры Среднего Преднепровья Украинской ССР, В кн. Проблемы охраны генофонда и управления экосистемами в заповедниках степной и пустынных зон, Тезисы докладов всесоюзного совещания , стр. 62-65.
14.08.2025
Рубрики: Борьба за заповедность, Новости, Спасем изначальную степь Украины