Аналіз сінокосіння в природних заповідниках в 2021-2025 рр.

Володимир Борейко, КЕКЦ

 

Регуляційні заходи в заповідних об,ектах, і перш за все санітарні та інші рубки лісу, сінокосі, регулювання видів тварин несуть в собі значну корупційну складову.

Вже під час процедури затвердження Мінприроди України лімітів на спеціальне користування природними ресурсами (яка за законом є безкоштовною) виникає ймовірність корупції, оскільки господарники отримують безкоштовні природні ресурси.

У 2021-2025 (частково) рр. сінокосіння відбувалося в природних заповідниках Асканія-Нова, Михайлівська цілина, Єланецький степ, Луганський.

Масове сінокосіння загрожує екологічною катастрофою і загибеллю багатьох рідкісних тварин і рослин. Через сінокосіння гине 34 види тварин (комахи, ссавці, птахи, земноводні), занесених до Червоної книги України, і 12 видів рослин, занесених до Червоної книги України.

Для хребетних, що мешкають у степових заповідниках, існуюча форма покосів становить реальну небезпеку. По-перше, це стосується травоїдних і зерноїдних тварин, які в момент найбільшої поживної цінності трав позбавляються даної біомаси, а також не можуть розраховувати на багатий урожай зерен диких злаків. По-друге, в умовах скошеного степу земноводні, рептилії та дрібні ссавці стають більш доступними для хижаків.

Особливо сінокосіння небезпечне для птахів. У травні (коли відбувається масова кладка яєць, початок висиджування яєць), в червні (висиджування яєць, поява виводків птахів), липні (кінець висиджування птахів, масова поява виводків). Слід зазначити, що вцілілі молоді особини з розбитих виводків на скошеному полі заповідника  стають легкою здобиччю хижаків або гинуть з інших причин (переохолодження, голод).

У 2021 р. в заповіднику Єланецька степ було дозволено лімітом покос під виглядом протипожежних покосів на площі 32,7 га. , тобто більше ніж 2  рази  чим у 2019 р.Така ж площа за лімітом була дозволена до покосу в 2025 р. У лімітах було чітко вказано про заборону сінокосіння в сезон тиші — з 1 квітня по 15 червня. Така ж заборона була прописана і в лімітах на протипожежне сінокосіння в господарській зоні (300 га) і в заповідній зоні (40 га) національного парку Азово-Сивашський у 2021 р.  У степовому Луганському заповіднику протипожежні покоси на території 31 га в 2021 р.  взагалі були дозволені з липня. Це нормально, по закону.

Але є і інша практика. В ліміті на  сінокосіння в іншому степовому заповіднику – Михайлівська цілина, де в 2021 р. і в 2025 р. повинні бути проведені протипожежні косіння на площі в 118,35 га щороку, не було вказано про заборону косіння в сезон тиші. Узаповіднику Михайлівській цілині  взагалі дозволялося косити з 1 червня, тобто в сезон тиші.

У 2025 р., як ми з.ясували,  сінокосіння в заповіднику Михайлівська цілина  велося незаконно, тобто механізованним  засобом  з використаням тракторів та роторних косилок. Що  є незаконно. Скирдування теж відбувалося за допомогою тракторів. Чим заповіднику завдано величезної шкоди. Більш того, сіно забрали собі місцеві жителі, що є корупцією.

На нашу думку також  незаконно з використанням тракторів та роторних косилок воно велося і раніше. І це порушення ніхто не контролював.

Держекоінспекція у Сумській області перевірила нашу скаргу з приводу косіння трави механізованими засобами, факти підтвердилися. На директора заповідника Михайлівська цілина Дудченко Г. за ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення  у листопаді 2025 р. було складено протокол.

Після звернення Київського еколого-культурного центру 25.12.2025 р. Сумська окружна прокуратура по факту незаконного сінокосіння в заповіднику Михайлівська цілина відкрила кримінальну справу  № 42025202540000113.

Незаконне сінокосіння механізованими засобами також велось у заповіднику Єланецький степ. Як повідомив нам у листі директор природного заповідника Єланецька степ Г.В.Драбінюк,  ( № 254 від 13.10.25 р.) « косіння доріг протипожежного  значення здійснюються  трактором » Білорусь 892 « та зкошувальним механізмом  роторною косаркою». Косіння трактором також було підтверджено фотографією. Скридування також здійснювалося за допомогою трактора. Таке сінокосіння за допомогою механізованих засобів заборонено ст. 16 Закона « Про  природно-заповідний фонд України, в  цьому Законі сказано  що заборонено «сінокосіння механізованими засобами».

Після звернення Київського еколого-культурного центру до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу екоїнспекцієй за це порушення 29.01.26 р.  був складений протокол  на  керівництво  заповідника.

 

А в степовому заповіднику Асканія-Нова протипожежні косіння на площі 627,3 і в 2021 р., і в 2022 р. дозволялися взагалі з травня місяця, тобто в розпал сезону тиші. Причому ці і в першому, і в другому випадку ці ліміти затверджувалися одним і тим же  державним органом – Міндовкілля України. Чим пояснити таке розбіжність у природоохоронних припису різних степових заповідників? Виникає також дуже важливе питання – як здійснюється сінокосіння – за допомогою комбайнів (що заборонено законом) або на кінній тязі, ручним способом? Скоріше всего в Асканіі-Нова  теж косили незаконно, за допомогою тракторів та роторних сінокосілок, як і в Михайлівській цілині.Також, скоріше всего, незаконне сінокосіня тракторами та роторними сінокосілками  відбувалось також в заповідній зоні Азово-Сиваського національного парку, в заповідниках Еланецький степ та Луганський.

Відлякування  тварин під час сінокосіння, як нам відповило керівництво заповідника Еланецький степ , не проводиться. Звітів про противопожежне  сінокосіння за 2015-2017 рр. в заповіднику немає.

У 2025 р. заступник міністра Міндовкілля В. Киреєва вчинила порушення природоохоронного законодавства, підписавши 1 травня 2025 р. (ліміт № 685-025) ліміт на сінокосіння степовому заповіднику Михайлівська цілина, дозволивши на площі 48 га в цьому заповіднику боротьбу з інтродукованою рослинністю на «господарській ділянці». Однак згідно із Законом «Про природно-заповідний фонд України» «господарські» ділянки в природних заповідниках не передбачені, так само як і боротьба з інтродуцентами.

Проте замість боротьби з інтродуцентами на 36 га в охоронній зоні заповідника-заповідника «Катериновський» орали цілину та посіяли сою.

Згідно з листом Держекоінспекції в Сумській області (№ 2273/03-14 від 22.08.25 р.) директор заповідника Михайлівська цілина за таку “боротьбу” з інтродуцентами був притягнутий до адміністративної відповідальності, також  відкрито кримінальну справу.

Особливу занепокоєність викликає так зване «протипожежне» сінокосіння в заповіднику Асканія-Нова на площі 627,3 га, під час якого заготовлялося понад 900 тон сіна. По суті заповідник Асканія-Нова зусиллями його незмінного директора В. Гавриленка був перетворений на величезний радгосп з вирощування та продажу в приватні зоопарки та мисливські господарства екзотичних тварин. Це канни, лами, верблюди, поні, муфлони, американські бізони та ін., для годування яких і потрібно було заготовляти сіно в такій величезній кількості. За ширмою легендарного степового заповідника був створений хитромудрий бізнес- проект, який з року в рік завдавав величезної екологічної шкоди найціннішому, що там є, – заповідній цілинній степу.

Слід зазначити, що контроль за сінокосінням у степових заповідниках та заповідних зонах національних парків Міндовкілля веде формально. Нами були вивчені звіти заповідників Асканія-Нова, Єланецький степ, Михайлівська цілина та Луганський, а також Азово-Сиваського національного парку щодо використання природних ресурсів (сінокосіння) за 2021 р.

Всі звіти є 1 сторінкою із зазначенням скільки сіна планувалося заготовити і скільки було заготовлено.

При цьому у звітах не зазначено, в який період було проведено сінокосіння (в сезон тиші або після нього), яким способом (механізованим засобом, що заборонено, або в ручну), як відбувалося відлякування диких тварин при сінокосінні, не зазначено, яка кількість тварин і яких було вбито при сінокосінні.Сінокосіння у заповідниках та заповідних зонах НПП не перевірялося державною екологічною інспекцією, науковими чи громадськими природоохоронними організаціями. Тому вірити звітам про сінокосіння заповідників та національних парків не слід.Тим більше, що деякі заповідники, наприклад, Асканія-Нова, були безпосередньо економічно зацікавлені в заготівлі сіна. Бо, як це зазначено у звіті про сінокосіння Асканії-Нова за 2021 р., заготовлене сіно використовувалося для годівлі тварин у зоопарку Асканія-Нова і йшло  на інші потреби заповідника.Особлива вакханалія із заготівлею сіна та інших природних ресурсів у національних парках і заповідниках посилилася за двох останніх міністрів Міндовкілля – Р. Стрільця та С. Гринчук. Причому, як розповідають наші інсайдерські джерела в Міндовкілля України, міністр Р. Стрілець сам неодноразово закликав національні парки та заповідники більше «заробляти» на заповідних природних ресурсах.

До корупції в Міндовкілля додається ще й кричуща некомпетентність міністерських чиновників. Наприклад, у 2025 р. Департамент заповідної справи в Міндовкілля України очолює чиновник Е.Токар, який до цього ніколи не працював у сфері екології, а останнім місцем його роботи було керівництво Центром зайнятості в Мукачево.

Тенденція до зростання сінокосів у національних парках і заповідниках  сіна та  комерційної заготівлі тареалізації інших природних ресурсів стає особливо небезпечною зараз, коли в середині 2025 р. Міндовкілля було розформовано, а його залишки приєднали до Міністерства економіки. Тепер викачувати природні ресурси будуть у десятикратному розмірі.

15.09.2025   Рубрики: Борьба за заповедность, Новости, Спасем изначальную степь Украины