Міндовкілля організовує «китайські тортури» для лебедів та інших великих птахів, даючи ліміт національним паркам на заготівлю очерету
Володимир Борейко, КЕКЦ
У Стародавньому Китаї, який був дуже витонченим у вигадуванні різних жорстоких тортур, відома тортура скошеним очеретом. Заарештованих людей виганяли у болотяні луки з скошеною кілька тижнів до цього очеретом. За пару тижнів скошені стебла очерету висихали і ставали міцними і гострими як спис. На ці мільйони списів, що стирчали з землі, і виганяли нещасних жертв. Пробігши сотню метрів, люди на клапті різали м’язи своїх ніг.
Пройшли століття, але в Україні таке катування до лебедів та інших великих птахів застосовують деякі заповідники і національні парки, де в комерційних інтересах на величезних площах коситься очерет. Справа в тому, що лебеді, сідаючи на воду, не звертають уваги на гострі піки скошеного очерету, що стирчать під водою, і розрізають ними собі животи. Саме таких лебедів, з порізаними животами гострими піками скошеного очерету, як розповідав мені зоолог парку Межигір’я Сергій Григор’єв, йому часто приносять на лікування.
Кошення тростини на величезних територіях (3083 га в Дунайському заповіднику) та інших національних парках несе смертельну загрозу для великих водоплавних птахів. Після косіння тростини гострі піки кошеної очерету інгда лебеді та інші водоплавні птахи вже не бачать. Сідають на воду і випаровують собі животи.
Зрозуміло, що на величезних територіях того ж Дунайського заповідника, де живуть десятки тисяч лебедів, загибель десятків, а може сотень нещасних лебедів від порізів скошеною тростиною непомітна. Подібна практика є жорстоким поводженням з тваринами і повинна бути заборонена. Тим більше в заповідниках і національних парках. Однак як би не так! Міндовкілля на це порушення закону не звертає уваги і вже десятки років спокійно видає заповідникам і національним паркам все більше і більше лімітів на покоси очерету.
Зараз за лімітами Міндовкілля очерет косять у Дунайському біосферному заповіднику (там косять очерет на площі 3083 га), а також у Шацькому, Тузловському лиманах і Нижньодністровському національних парках.
Причому здебільшого це водно-болотні угіддя міжнародного значення, проте жодної незрівнянної екологічної експертизи впливу косіння очерету на птахів, які тут розмножуються, мігрують, зимують, відпочивають, не проводив.
У Нижньодністровському нацпарку згідно з лімітами потрібно косити очерет у визначений термін і в шаховому порядку. Але ми дуже сумніваємось у виконанні цих правил. Адже їх ніхто не контролює.
Дослідження, проведені Київським еколого-культурним центром (КЕКЦ), показали, що Міндовкілля України збільшила ліміти на заготівлю очерету в національних парках у 3,3 рази за останні 8 років. Це призводить до масової загибелі птахів та інших тварин, знищенню місць розмноження, відпочинку птахів, а також до корупції.
Ми спеціально взяли для дослідження саме 2021 рік, як останній мирний рік, коли є матеріали по всіх національних парках.
Аналіз дозволів (лімітів) на заготівлю очерету, які щороку видає національним паркам Міндовкілля, показує, що в 2013 р. національним паркам було видано ліміт на заготівлю очерету на 5470 тонн, а в 2021 р. національні парки отримали ліміт на заготівлю очерету в 18194 тонни (Нижньодністровський НПП -17929 тонн, Тузловські лимани-265 тонн), що в 3,3 рази більше, ніж у 2013 р.
При цьому ще Дунайський біосферний заповідник отримав у 2021 р. ліміт на заготівлю очерету в 6897 тонн. А в 2022 р. Шацький національний парк отримав ліміт на заготівлю очерету в 72,8 тонн.Дунайський біосферний заповідник зараз косить тростину навіть у зоні регульованого заповідного режиму, яка має дуже суворо охоронятися.
У національному парку Нижньодністровський у 2021 р. заготівлю очерету під виглядом створення протипожежних розривів Міндовкілля дозволило в суворо охоронюваній заповідній зоні площею 199 га заготовити 3262,5 тонни очерету.
Взимку 2024 р. у Нижньодністровському національному парку загинуло понад 100 лебедів. Офіційна версія-вони отруїлися. Проте аналізів ніхто не робив. Швидше за все лебеді гинули від порізів кошеним очеретом, який масово там коситься.
Заготівля очерету дозволена в Дунайському заповіднику з 15 листопада до 15 березня, а в Нижньоднівському національному парку – з 1 січня по 1 березня, тобто знищуються місця відпочинку під час осінньо-весняних міграцій, місця зимування птахів , а також місця гніздування птахів.
Крім усього іншого, під час косіння очерету відбувається безповоротне вилучення біомаси, що також має негативні екологічні наслідки. Тим більше, що заготівля очерету ведеться за допомогою комбайнів і вантажного транспорту. Для спрощення їх роботи в Дунайському заповіднику за допомогою шлюзів у заповідних плавнях штучно знижується рівень води.
Косіння очерету вкрай негативно впливає на п’ять видів птахів, занесених до Червоної книги України – каравайка, колпіца, чернь білоока, малий баклан, жовта чапля, а також на 32 фонових види птахів.
Як неодноразово було встановлено в багатьох судах, заготівля очерету відбувається в Дунайському біосферному заповіднику з масою порушень природоохоронного законодавства.
Візьмемо, для прикладу, ліміт на косіння очерету, який у 2021 р. видало Міндовкілля національному парку Тузловські лимани. У ньому прописано масу екологічних обмежень. Косіння повинно проводитися на площі понад 75 % від усієї площі відведених під косіння ділянок для забезпечення мозаїчності косіння, смуга ділянок біля водойм, що не коситься, повинна бути не менше 10 м., косіння здійснюється тільки в господарській зоні парку з 15 листопада по 31 грудня. Відчувається, що керівництво Тузловських лиманів з усією екологічною відповідальністю ставиться до питання косіння очерету. Всіх цих важливих обмежень чомусь немає в ідентичних лімітах на косіння очерету, які видає Міндовкіля Дунайському заповіднику. Чомусь дозволяється косити в зоні регульованого заповідного режиму, термін косіння розширюється ще на період з 1 січня по 1 березня (коли птахи вже починають весняні міграції), немає вимог забезпечення мозаїчності покосів і заборони на покос ближче 10 м від водойм.
Іншими словами, в Дунайському заповіднику відбувається тотальне косіння очерету без будь-яких серйозних екологічних обмежень, що пояснюється патологічною жадібністю керівництва Дунайського заповідника. Директор заповідника Волошкевич хоче заробляти на всьому, не пропускаючи останню тростинку . Так вже котрий рік триває розграбування заповідних природних ресурсів – національного надбання народу України.
Нижньодністровський національний парк отримав на 2025 р. два ліміти на косіння очерету (один з них під виглядом протипожежного косіння) загальною площею 1397 га та вагою 17190 тонн.
Слід сказати, що згідно зі ст.6 Бернської конвенції, яку ратифікувала Україна, косіння очерету у таких місцях заборонено.
Конвенція забороняє» b) навмисне зашкодження місцям виведення потомства або
відпочинку чи їхнє знищення;
c) навмисне порушення спокою дикої фауни, особливо у період
виведення та вирощування потомства і зимівлі, якщо таке порушення
є істотним з точки зору цілей цієї Конвенції;».
Слід зазначити, що контроль за косінням очерету в національних парках і заповідниках Міндовкилля веде формально. Ми вивчили звіт Дунайського біосферного заповідника щодо використання природних ресурсів (косіння очерету) за 2021 рік. Весь звіт являє собою кілька колонок із зазначенням, скільки очерету планувалося заготовити і скільки було заготовлено. При цьому у звіті не вказано, в який період було проведено косіння тростини , в яких зонах парку. У звітах немає підтверджуючих фото або відео. Косіння тростини у заповіднику не перевірялося державною екологічною інспекцією, науковими або громадськими природоохоронними організаціями. Тому вірити звітам про заготівлю очерету в Дунайському заповіднику не слід. Тим більше , що він безпосередньо економічно зацікавлений у заготівлі очерету , оскільки продає його за кордон.
Крім того, систематична масова косіння очерету в національних парках і біосферних заповідниках порушує природні процеси, які ці природно-заповідні установи якраз і повинні захищати.А тепер найголовніше. Відповідно до ст.19 Конституції України органи влади мають діяти лише у рамках Конституції та законів. Але Законом України “Про природно-заповідний фонд України” ніде не сказано, що у національних парках дозволяється у промислових масштабах заготовляти очерет.Тобто Міндовкілля видає ліміти на його заготівлю незаконно, а національні парки його незаконно заготовляють.
До речі, нещодавно Департамент стратегічних розслідувань МВС України розпочав вивчення лімітів, які від Міндовкілля отримував національний парк Синевир. Гадаю, скоро будуть цікаві висновки.
Особливо вакханалія з заготівлі та продажу очерету та інших заповідних природних ресурсів у національних парках, заказниках, заповідниках та інших заповідних об’єктах зросла за двох останніх міністрів Міндовкілля — Р. Стрільця та С. Гринчук.
Причому, як розповідають наші інсайдерські джерела в Міндовкілля України, міністр Р.Стрілець сам неодноразово закликав національні парки більше «заробляти» на заповідних природних ресурсах. По суті, в Україні створено ще одну корупційну схему, до якої входять керівники Міндовкілля та директори деяких національних парків. І ця група безпринципних міністерських начальників та жадібних директорів національних парків і заповідників безперешкодно краде та знищує природні багатства народу України. Керівництво Міндовкілля розглядає національні парки як власні гаманці. Ставлять туди своїх, залежних від міністра директорів і обкладають податками.
До речі, 1 18 серпня 2025 року САП подала позов до ВАКС про цивільну конфіскацію активів колишньої заступниці Міністра захисту навколишнього середовища та природних ресурсів Вікторії Кіреєвої та її сім’ї. Йдеться про майно вартістю понад 3 млн грн, яке, як вважають правоохоронні органи, вона отримала незаконно.
До корупції в Міндовкілля додається ще й кричуща некомпетентність міністерських чиновників. Наприклад, зараз Департамент заповідної справи в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України очолює чиновник Е.Токар, який до цього ніколи не працював у сфері екології, а останнім місцем його роботи було керівництво Центром зайнятості в Мукачево.
Тенденція до зростання заготівлі очерету в національних парках, заповідниках і комерційна реалізація інших природних заповідних ресурсів стає особливо небезпечною зараз, коли в середині 2025 р. Міндовкілля було розформовано, а його залишки приєднали до Міністерства економіки. Тепер викачувати природні заповідні ресурси будуть у десятикратному розмірі. І ось перша ластівка. На початку жовтня 2025 року лобіст полювання депутат від «Слуг народу» І. Марчук зустрівся з міністром економіки, довкілля та сільського господарства О. Соболєвим і говорив з ним про «економізацію природно-заповідного фонду». І той нібито його підтримав.
14.10.2025
Рубрики: Борьба за заповедность, Новости