Міндовкілля перетворює національний парк Подільські Товтри на звичайний лісгосп. Так відбувається розграбування природного багатства України
Володимир Борейко, КЕКЦ
Наш аналіз вирубок у національних парках у 2023 – 2024, 2025 роках показує, що в 9 національних парках обсяги вирубок продовжують зростати. Так, якщо національному парку Подільські Товтри в 2021 р. Міндовкілля дало ліміт на заготівлю 38082 куб. м. деревини, то в 2024 р. – вже на 38880 куб. м.
Більшість рубок у цьому та інших національних парках проводиться під виглядом санітарних вибіркових рубок, які входять до переліку так званих «санітарно-оздоровчих заходів».
Санітарні рубки — це зручна форма прикриття комерційної заготівлі лісу під виглядом «боротьби зі шкідниками лісу», породження «сталінщини» і «лисенківщини» в лісовому господарстві. Такі т Санітарні рубки насправді – це зручна форма прикриття комерційної заготівлі лісу під виглядом «боротьби зі шкідниками лісу», породження «сталінщини» і «лисенківщини» в лісовому господарстві. Такі тоталітарні і бездумні методи управління і псевдонауки особливо обурюють в об’єктах ПЗФ. Їх проведення в національних парках та інших заповідних об’єктах має бути повністю припинено як дія, що знищує дику природу і біорізноманіття.
Санітарні рубки є узаконеним способом проведення дрібного розкрадання деревини в особливо великих розмірах, або здійснення комерційної заготівлі в інтересах лісокористувача, але на шкоду лісу. Причому в національних парках ці рубки проводяться не тільки в так званій «господарській» зоні, якої, за ідеєю, взагалі не повинно бутив національному парку, але і в зоні «регульованої рекреації», яка повинна добре охоронятися. Санітарні рубки лісу завдають масової і комплексної шкоди природі, що полягає в утрамбовуванні ґрунту, зменшенні вологості ґрунту, порушенні природного обміну речовин, зменшенні родючості ґрунту, порушенні ґрунтового покриву, погіршенні кореневого живлення дерев та інших рослин, зменшенні лісового біорізноманіття, погіршенні умов зростання трав’янистих рослин, зміні мікроклімату .
Дані Червоної книги свідчать, що санітарні рубки, як суцільні, так і вибіркові, сприяють знищенню 89 видів фауни і 33 видів флори, занесених до Червоної книги України, а також 119 видів тварин, що охороняються Списком 2 Бернської конвенції. Особливої шкоди лісовому біорізноманіттю заповідників завдає вирубка сухостійних, буреломних, вітроломних, дуплистих і фаутних (двовершинних, кривих) дерев, дуже зручних для будівництва гнізд.
Сухостійні дерева використовуються для гніздування і відпочинку великими птахами, особливо хижими, совами і лелекоподібними, серед яких також багато рідкісних видів. Ділянки з буреломом використовуються як укриття тваринами. Великомірна мертва деревина необхідна для видів комах, що знаходяться під загрозою зникнення, личинки яких розвиваються дуже довго, до трьох років, а з урахуванням стадії лялечки — ще довше. Це, наприклад, жук-олень і жук-носоріг. Гнилі великі стовбури служать притулком, особливо в літню посуху, для багатьох безхребетних, включаючи хижих (природних ворогів шкідників), серед яких також є дуже рідкісні види. Вони формують скупчення дощових черв’яків і мікроорганізмів сапротрофів, краще збагачують ґрунт, ніж листовий опад, сприяючи його гуміфікації .
Однак саме сухостійні, гнилі, дуплисті дерева вирубуються в національних парках, біосферних заповідниках і заказниках в першу чергу, що призводить до загибелі або різкого скорочення чисельності червонокнижних видів. Національний парк Подільські Товтри створювався, зокрема, для охорони рідкісних червонокнижних видів флори і фауни. А вибірковими та іншими рубками, на які Міндовкілля дає йому ліміти, ці червонокнижні види знищуються. Виходить справжній абсурд – національний парк Подільські Товтри сам знищує те, заради збереження чого він створювався.
Все це є справжньою екологічною катастрофою і розграбуванням народного надбання (згідно із Законом «Про природно-заповідний фонд України» національні парки та інші заповідні об’єкти визнані «національним надбанням». Щорічна вирубка в заповідних об’єктах за згодою Міндовкілля близько 1 млн. куб. м. деревини нагадує щорічно повторювану пожежу, яка знищує найкращі українські заповідні ліси. Особлива вакханалія з заготівлі деревини та інших природних ресурсів у національних парках посилилася за двох останніх міністрів Міндовкілля — Р. Стрельця та С. Гринчук і продовжується зараз. Причому, як розповідають наші інсайдерські джерела в Міндовкилля України, міністр Р. Стрелець сам неодноразово закликав національні парки більше «заробляти» на заповідних природних ресурсах. Аргументація Р. Стрельця зводиться до абсурду – дозволити державним природоохоронним організаціям-національним паркам заробляти на меліоративному лові риби, заготівлі ягід, рубці лісу, заготівлі сіна і очерету – все одно що дозволити правоохоронним державним органам – поліції і прокуратурі заробляти наловлі наркоманів, бандитів і повій.
По суті, в Україні створено ще одну корупційну схему, до якої входить керівництво Міндовкилля та керівники деяких національних парків. І ця група безпринципних міністерських керівників та деяких жадібних директорів національних парків безперешкодно краде і знищує природні багатства народу України. Недарма 18 серпня 2025 року САП подала позов до ВАКС про цивільну конфіскацію активів колишньої заступниці міністра захисту навколишнього середовища та природних ресурсів Вікторії Киреєвої та її сім’ї. Йдеться про майно вартістю понад 3 млн грн, яке, як вважають правоохоронні органи, вона отримала незаконно
До корупції в Міндовкілля додається ще й кричуща некомпетентність міністерських чиновників. Наприклад, зараз Департамент заповідної справи в Міндовкілля України очолює чиновник Е.Токар, який до цього ніколи не працював у сфері екології, а останнім місцем його роботи було керівництво Центром зайнятості в Мукачево.
Тенденція з вирубкою лісу в національних парках і комерційною реалізацією інших природних ресурсів стає особливо небезпечною зараз, коли в середині 2025 р. Міндовкілля було розформовано, а його залишки приєднали до Міністерства економіки. Тепер викачувати природні ресурси будуть у десятикратному розмірі.
Фіктивні заповідні території нерідко входять до складу українських національних природних парків та регіональних ландшафтних парків. Яскравим прикладом абсурду та дискредитації заповідної справи можна навести створення найбільшого за площею в Україні та одного з найбільших в Європі національного природного парку Подільські Товтри у Хмельницькій області. Його площа становить 261,3 тис. га. Однак у гонитві за гігантоманією при організації парку в 1996 р. були допущені великі помилки. По-перше, до парку повністю включили два адміністративні райони Хмельницької області – Кам’янець-Подільський і Чемеровецький та частково – Городокський. А це означає, що до національного парку автоматично увійшло близько 210 сіл, дороги, 33 відкритих кар’єри загальною площею близько 817 га, а також рілля (близько 50 % території парку займають орні поля, де орають, сіють, використовують гербіциди і збирають урожай). Крім цього, в парку знаходяться і великі промислові підприємства – Кам’янець-Подільський цементний завод, Должицький спиртовий завод та ін.
В результаті такого безвідповідального підходу заповідна зона парку становить всього 3,5 тис. га або 1,3% території парку, зона регульованої рекреації – 17,4 тис. га або 6,6% площі парку. Натомість господарська зона парку становить 240 тис. га або 91,8% площі парку. При цьому парку належить всього 4,5 тис. га території або 1,7% парку. Для порівняння, у національних парках США, Канади, Індії, Швейцарії, багатьох країнах Африки заповідна зона займає 75-99% площі, в Європі – 50%, в Україні – близько 20%.
На прикладі національного парку Подільські Товтри ми бачимо не просто імітацію охорони природи, а й справжнє розграбування природних заповідних ресурсів – національного надбання народу України.
28.09.2025
Рубрики: Борьба за заповедность, Новости, Спасем украинский лес и редкие растения