Міндовкілля в 2 рази збільшило вирубку лісу в національних парках за останні 8 років. Це абсурд, корупція і екологічна катастрофа
Володимир Борейко, КЕКЦ
Заповідний ліс – це не склад вертикально стоячих дров, а місце природної анархії, творчого хаосу і екологічного безладу. Тут кожна дика рослина і тварина повинні жити своїм життям.
Дослідження, проведені Київським еколого-культурним центром (КЕКЦ), показали, що Міндовкілля України збільшило вирубку лісу в заповідниках і національних парках за останні 8 років удвічі. Аналіз дозволів (лімітів) на вирубку, які щороку видає національним паркам Міндовкилля, показує, що якщо в 2013 р. 32 лісовим національним паркам були видані ліміти на вирубку 328289 куб. метрів деревини, то в 2021 р. 26 національним паркам і 2 біосферним заповідникам – по суті теж національним паркам – (Карпатському та Чорнобильському) був виданий ліміт на вирубку 699431 куб. м деревини , що більш ніж у 2 рази більше. Якщо у 2013 р. вирубка велася на площі 18,7 тис. га, а в 2021 р. вже на площі близько 40 тис. га.
Реалізація 699431 куб. м може дати виручку від 1 мільярда 750 мільйонів гривень до 3 мільярдів 500 мільйонів гривень. Ми спеціально взяли для дослідження саме 2021 рік, як останній мирний рік, коли є матеріали по всіх національних парках. Пізніше частина парків потрапила в окупацію або в зону військових дій і перестала функціонувати, тому виявити динаміку вирубок вже неможливо.
А разом з рубками в заказниках та інших заповідних об’єктах загальнодержавного значення обсяг рубок у заповідних лісах у 2021 р. досяг 1 млн. куб. м., що становить 1/10 від усього обсягу заготовленої та виставленої на електронні деревини. Реалізація 1 млн кубометрів заповідної деревини може принести від 2 мільярдів 500 мільйонів гривень до 5 мільярдів гривень. Це так у нас зараз заробляють на розкраданні природних заповідних ресурсів.
Більше того, аналіз вирубок національними парками в 2021 , 2023, 2024, 2025 роках показує, що в 9 національних парках обсяги рубок зросли в 2 -6,7 рази за останні 4 роки – це національні парки Білоозерський, Залісся, Синьогора Сколівські Бескиди та ін.
Слід додати, що згідно з інформацією, наданою нам інсайдерськими джерелами в самому Міндовкілля, особливо лобіювали високі ліміти на вирубку в національних парках Білоозерському, Заліссі та Синьогорі чиновники Державного управління справами (ДУСі). Коли директор Департаменту заповідної справи Міндовкілля України П.Іванов не хотів узгоджувати ліміти на широкомасштабні рубки в цих національних парках, до Міндовкілля прибув лаятися особисто один із заступників глави ДУСі. Його вимоги були простими – дайте нашим паркам заробляти , тобто рубати ліс. Аргументація цього державного діяча зводиться до абсурду – дозволити природоохоронним організаціям-національним паркам ,заробляти на вирубці лісу – все одно що дозволити відділам поліції заробляти на наркоманах, бандитах і повіях.
Часто чиновники ДУСі виходили на міністра Міндовкилля, і той одразу ж давав команду узгодити всі зростаючі ліміти на вирубку лісу.
Так чи інакше,мабудь за свій опір вирубці директора Департаменту заповідної справи Міндовкілля П.Іванова міністр С.Гринчук звільнила. А громадська комісія з лімітів, яку створив П.Іванов, була закрита.
Подібна ситуація сталася з попередником П.Іванова — директором Департаменту заповідної справи Міндовкилля Е.Арустамяном. Один з помічників міністра захисту довкілля Р. Стрільця отримав (і, напевно, не безкоштовно) замовлення від лісників на скорочення території загальнозоологічного заказника Чорний ліс (його площа досягає 15 тис. га ) в Івано-Франківській області. Там ще дивом зберігся прекрасний карпатський ліс і його захотіли зрубати. Однак Е.Арустамян не хотів погоджувати скорочення площі заказника, і тому потрапив під «роздачу» від міністра. Незабаром міністр Р.Стрелець його теж зняв.
Рубка заповідного лісу є справжньою екологічною катастрофою і розграбуванням народного надбання (згідно із Законом «Про природно-заповідний фонд України» національні парки та інші заповідні об’єкти визнані «національним надбанням». Щорічна вирубка в заповідних об’єктах за згодою Міндовкілля близько 1 млн. куб. м. деревини нагадує щорічно повторювану пожежу, яка губить кращі українські заповідні ліси.
Особлива вакханалія з продажу природних ресурсів у національних парках, заповідниках та інших заповідних об’єктах посилилася за двох останніх міністрів Міндовкілля — Р. Стільця та С. Гринчук. Причому, як розповідають наші інсайдерські джерела в Міндовкілля, міністр Р. Стрілець сам неодноразово закликав національні парки більше «заробляти» на заповідних природних ресурсах. По суті, в Україні створено ще одну корупційну схему, до якої входило керівництво Міндовкілля та керівники деяких національних парків. І ця група безпринципних міністерських чиновників та жадібних директорів національних парків безперешкодно крала та знищувала природні багатства народу України.
Недарма 18 серпня 2025 року САП подала позов до ВАКС про цивільну конфіскацію активів колишньої заступниці Міністра захисту навколишнього середовища та природних ресурсів Вікторії Кирєєвої та її сім’ї. Йдеться про майно вартістю понад 3 млн грн, яке, як вважають правоохоронні органи, вона отримала незаконно.
До корупції в Міндовкілля додається ще й кричуща некомпетентність міністерських чиновників. Наприклад, зараз Департамент заповідної справи в Міндовкилля (Міністерство економіки, довкилля та сільського господарства України) очолює чиновник Є.Токар, який до цього ніколи не працював у сфері екології, а останнім місцем його роботи було керівництво Центром зайнятості в Мукачево. Однак він виявився земляком міністра захисту довкілля С. Гринчук (теж з Чернівецької області), і хоча не мав необхідного екологічного досвіду та знань, був нею призначений директором Департаменту заповідної справи.
Розваливши заповідну справу, тепер С. Гринчук з екології перейшла керувати в Міністерство енергетики.
Тенденція до зростання кількості вирубок у національних парках та комерційної реалізації інших природних заповідних ресурсів стає особливо небезпечною зараз, коли в середині 2025 року Міндовкілля було розформовано, а його залишки приєднали до Міністерства економіки. Тепер викачувати природні ресурси будуть у десятикратному розмірі.
Влітку 2025 року до Санітарних правил у лісах України, з подачі Міндовкілля, були внесені зміни, що дозволяють проводити санітарні рубки у всіх зонах, у тому числі в заповідній, у національному парку Святі гори. На початку жовтня 2025 року відомий лобіст вбивства диких тварин під виглядом полювання нардеп від «Слуг народу» І.Марчук зустрівся з міністром економіки, довкілля та сільського господарства А.Соболєвим і говорив з ним про необхідність «економізації природно-заповідного фонду». І той ніби з ним погодився.
Керівництво Міндовкилля винне в тому, що процес видачі лімітів на вирубки перетворився на звичайний формальний процес. Національні парки та заповідники подають до міністерства заявки на ліміти, які зараз ніхто серйозно в міністерстві не вивчає, не контролює їх реалізацію на місцях, не перевіряє їх відповідність природоохоронному законодавству. Багато лімітів видаються з прямим порушенням екологічного законодавства. Так, у ліміті на рубку лісу, виданому Яворівському національному парку заступником міністра Міндовкілля О. Юхимчук (№ 642/2025 від 04.02.2025 р.), було зазначено, що рубка лісу проводиться в парку «протягом року». Це є грубим порушенням ст. 39 Закону України «Про тваринний світ», що забороняє вирубку в заповідних об’єктах у сезон тиші – з 1 квітня по 15 червня. Незаконним і абсурдним є ліміт на вирубку 36 куб. м деревини (№ 513-2024 від 09.02.2024 р.) , виданий Міндовкілля природному заповіднику Медобори під виглядом «Заготівля деревини шляхом виконання природоохоронних заходів з формування лісостанів». Рубки лісу в природних заповідниках заборонені ст. 16 Закону «Про природно-заповідний фонд України» та Санітарними правилами в лісах України.
Тільки у першій половині 2025 р. Міндовкілля України видало 10 незаконних , як ми вважаємо,лімітів на рубку лісу в заповідних об,єктах.
Більше того, міністерство не контролює виконання рубок згідно із затвердженими лімітами в національних парках, заповідниках та інших заповідних об’єктах. Так, згідно з нашими дослідженнями, у 2013 р. 10 національних парків перевищили затверджені їм ліміти, і їм за це порушення нічого не було. На наступний рік міністерство, як ні в чому не бувало, затвердило їм нові ліміти на рубку лісу.
Те, що видача Міндовкілля лімітів на вирубку лісу в заповідних лісах є корупційним процесом, підтверджують не тільки факти перевищення затверджених лімітів рядом національних парків, не тільки те, що самі ліміти часом порушують природоохоронне законодавство, але й те, що на наші запити Міндовкілля під різними приводами саботує видачу нам необхідної інформації про ліміти, а деякі національні парки та заповідники (заповідники Чорнобильський, Медобори, Єланецька степ, національні парки-Нижньоднівський, Північне Поділля, Цуманська пуща, Мале Полісся, Білобережжя Святослава) нам збрехали, що їм, нібито, взагалі не дали лімітів, або надали неповну інформацію про ліміти). Кілька національних парків і заповідників взагалі не відповіли на наші запити. Як то кажуть, знає кішка, чиє м’ясо з’їла.
Цікавий ще й такий момент. Більшість рубок у національних парках та інших заповідних об’єктах проводиться під виглядом санітарних вибіркових рубок, які входять до переліку так званих «санітарно-оздоровчих заходів».
Тобто теоретично передбачається, що санітарними вибірковими рубками «лікують» ліс від різних комах-шкідників. Але чому тоді за останні 8 років кількість цих «лікувальних» рубок зросла в 2 рази? А в 9 національних парках за останні 4 роки «лікувальні» рубки зросли в 2-6,7 рази? Виходить, що санітарні вибіркові рубки як ліки проти комах-шкідників просто не працюють. Вони не ефективні. То навіщо тоді їх застосовувати?
Окрім іншого систематична та масова заготівля деревини під виглядом санітарних рубок у національних парках порушує природні процеси, які ці природно-заповідні установи якраз і мають захищати. Короїди та інші комахи – “шкідники” – це частина природного процесу, який повинен охоронятися в національних парках.
У національних парках США, Канади, Німеччини, Індії та інших країн заготівля лісу під виглядом санітарних рубок не ведеться. Більш того, коли в німецькому національному парку Баварський ліс у великій кількості з’явилися короїди, з ними боротися не стали. Екологи відзначають, що напад короїдів на хворі дерева сприяє створенню природного первісного лісу. На їхню думку, утворений валежник повинен залишатися в лісі, оскільки він стає середовищем існування для багатьох видів тварин і рослин. Короїд природним чином готує ґрунт для нового, різноманітного і стабільного лісу, адаптованого до змінених умов, вважають німецькі екологи.
Також не знищують природних, аборигенних комах-”шкідників” та в національних парках США.
Серйозна проблема полягає також і в тому, що багатьма національними парками керують лісники, які розглядають національні парки як склад вертикально стоячих дров і місце для полювання. Вони виступають проти розширення в національних парках заповідних зон, рубають дуплисті дерева (які потрібні для розмноження багатьох птахів, білок, сонь і кажанів), пропонують відкрити в парках вбивство диких копитних під виглядом селекційного відстрілу, і хваляться тим, що в їхньому національному парку ведеться показове лісове господарство. Забуваючи при цьому, що національний парк – це не лісгосп і перед ним стоять зовсім інші завдання.
Саме про це розповідав місцевим депутатам у 2016 р. директор Шацького національного парку Володимир Захарко ( проте пізніше правоохоронні органи притягнули його до суду за незаконні санітарні рубки, але це вже зовсім інша історія).
«(…)Директор Шацького національного природного парку Володимир Захарко повідомив, що загальна площа національного парку становить 48,933 гектара. Протягом цього року здійснили рубки оздоровлення лісів на площі 50 гектарів, кубомасою 3,583 тисяч метрів кубічних деревини.(…)
Голова комісії Василь Столяр просив прокоментувати твердження про те, що в національному парку не можна «нічого різати і нічого стріляти».
Володимир Захарко запевнив, що, працюючи понад 25 років у лісовій галузі, може авторитетно заявити, що лісівники завжди здійснювали рубки догляду та повноцінно вирощували ліс. Він повідомив, що готовий запросити у національний парк тих, хто виступає проти санітарних рубок і показати, яким чином здійснюють рубки догляду та санітарні рубки. З його слів, рубки догляду на території національного парку можуть слугувати зразком ведення лісового господарства у поліській зоні.
Територія національного парку поділяється на господарську, рекреаційну та заповідну зону. Коли насадження перестоюють 120-130 років у господарській зоні, здійснюють санітарні рубки і видаляють дуплисті, гнилі та висихаючі дерева. З його слів, такі дерева краще використати для суспільства. Вирубуючи сухостійні дерева, залишають кращі екземпляри – рубати ліс на території парку, мовляв, потрібно в розумних межах і з користю для лісу.
Щодо мисливського господарства, то біотехнічні заходи здійснюють у повному обсязі. Кількість звіра, зокрема, кабана, зараз перевищує щільність, яка повинна бути в угіддях, тому, на думку директора національного парку, було б правильно вести селекційний відстріл під контролем усіх причетних служб. Володимир Захарко наголосив, що вища щільність звіра не йде на користь лісу. Наразі полювання на території національного парку заборонене.
У перші роки після створення парку визначили заповідну зону, унікальні болота, де росли червонокнижні види рослин. Колись на цих територіях місцеві мешканці пасли корів та косили сіно, ці біологічні види були, а тепер вони втрачені – болота заросли вербою, березою тощо. Отже, заповідними, на його думку, потрібно визначити не тисячі гектарів, а сотню чи дві. Нині в заповідній зоні з’явилися адвентивні види, наприклад, бобер та американська норка. Бобри населяють урочища та роблять загати, внаслідок чого змінився рівень ґрунтових вод і на сотні гектарів відбулося всихання.»
https://shatsk.rayon.in.ua/news/18915-direktor-shatskogo-npp-rozpoviv-pro-sanitarni-rubki-derev
І таке ми бачимо не тільки у Шацькому НПП.
Ось приклад Яворівського національного парку, де в Літопису природи за 2024 р. сказано : « Виконання природоохоронних заходів, зокрема рубок формування та оздоровлення лісів складає основу господарської діяльністі Яворівського НПП. Протягом 2024 р. проведено рубок ( вибірково-санітарні рубки) на площі 65,64 га та вилучено 954,485 м.3 деревини, із них ліквідної 683,485 м.3 «.
Тобто керівництво парку, яке є лісниками, називає рубки “природоохоронними” заходами, що і є основою господарської діяльності парку. Тобто знищення заповідного лісу сокирою воно називає “охороною природи”. Сказано чітко і цинічно.
І ще. Незрозуміло, як це при рубанні сухих і хворих дерев (у чому полягає завдання вибіркових санітарних рубок) вийшло дві третини ліквідної деревини? Ліквідна деревина – це
та частина деревини, яку можна використовувати в господарських цілях. Тобто це звичайний обман, коли лісники під виглядом санітарних рубокрубають здорові дерева, щоб потім продати хорошу ліквідну деревину. Ще випадок.
4 роки тому колеги з Екологія-Право-Людина виявили схему: Карпатський нацпарк не лише проводив санітарні рубки сумнівної доцільності, але й продавав деревину за заниженими цінами.
Санітарні рубки насправді – це зручна форма прикриття комерційної заготівлі лісу під виглядом «боротьби зі шкідниками лісу», породження «сталінщини» і «лисенківщини» в лісовому господарстві. Такі тоталітарні і бездумні методи управління і псевдонауки особливо обурюють в об’єктах ПЗФ. Їх проведення в національних парках та інших заповідних об’єктах має бути повністю припинено як дія, що знищує дику природу і біорізноманіття.
Санітарні рубки є узаконеним способом проведення дрібного розкрадання деревини в особливо великих розмірах, або здійснення комерційної заготівлі в інтересах лісокористувача, але на шкоду лісу. Причому в національних парках ці рубки проводяться не тільки в так званій «господарській» зоні, якої, за ідеєю, взагалі не повинно бутив національному парку, але і в зоні «регульованої рекреації», яка повинна добре охоронятися. Санітарні рубки лісу завдають масової і комплексної шкоди природі, що полягає в утрамбовуванні ґрунту, зменшенні вологості ґрунту, порушенні природного обміну речовин, зменшенні родючості ґрунту, порушенні ґрунтового покриву, погіршенні кореневого живлення дерев та інших рослин, зменшенні лісового біорізноманіття, погіршенні умов зростання трав’янистих рослин, зміні мікроклімату .
Дані Червоної книги свідчать, що санітарні рубки, як суцільні, так і вибіркові, сприяють знищенню 89 видів фауни і 33 видів флори, занесених до Червоної книги України, а також 119 видів тварин, що охороняються Списком 2 Бернської конвенції.
Тобто заповідні об’єкти – національні парки, заповідники, заказники та інші створюються багато в чому для охорони рідкісних червонокнижних видів флори і фауни. А вибірковими та іншими рубками, на які Міндовкілля дає ліміти національним паркам, заказникам і заповідникам, ці червонокнижні види знищуються. Виходить справжній абсурд – національні парки, біосферні заповідники, заказники самі знищують те, заради збереження чого вони створювалися.Це веде до екологічної катастрофи.
21.09.2025
Рубрики: Борьба за заповедность, Новости, Спасем украинский лес и редкие растения