Красиві рідкісні степові рослини та «зелений» туризм. Важливий аргумент для заповідання
Володимир Борейко, КЕКЦ
Наша практика показує, що створення об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення — пам’яток природи, заказників, заповідних урочищ і регіональних ландшафтних парків дуже гальмується через небажання землекористувачів ( місцевих рад ) давати згоду на створення заповідного об’єкта.
Так, наш досвід роботи зі створення 210 заповідних об’єктів на землях місцевих рад у Київській, Полтавській, Кіровградській та Черкаській областях показує, що тільки 30 % місцевих рад Київської області, 65 % місцевих рад Полтавської області та 60 % місцевих рад Черкаської області дають таку згоду. Іноді цей процес триває роками. І то при дуже тісній роботі з ними.
В результаті останні ділянки вцілілих степів знищуються за допомогою оранки, забудови тощо.
Ще гірше йде справа зі створенням природно-заповідних об’єктів загальнодержавного значення – заповідників і національних парків.
Згідно із Законом України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» відсоток заповідних територій в Україні у 2025 р. повинен становити 12,5 %. На 2023 р. він становить лише 6,6 %. І зрозуміло, що в 2025 р. цей показник не буде виконаний. Разом з тим в Євросоюзі показник заповідності вже становить 21 %, а згідно з нещодавно прийнятим в Євросоюзі Планом «Повернення природи в наше життя», в 2030 р. цей показник повинен вже становити 30 %, причому 15 % має припадати на заповідні об’єкти суворого режиму.
Однак справа не тільки в тому, що Україна безбожно відстає від Європи в плані створення заповідних об’єктів. Проблема ще полягає і в тому, що в нашій країні з величезною швидкістю відбувається масове знищення останніх місць зростання (і розмноження, проживання) червонокнижних видів степових рослин і тварин, а так і останніх степових ділянок.
Які ж заходи можна запропонувати, щоб виправити ситуацію зі створенням нових заповідних об’єктів, і, в першу чергу, щоб землекористувачі охоче давали свою згоду на створення заповідних об’єктів на їхній території?
Найпростіший з них – втручання держави. Однак за минулі 33 роки української незалежності це сталося тільки раз, за часів Президента В. Ющенка (коли він особисто дав команду створювати нові національні парки і їх відразу створили більше десятка), і навряд чи повториться в найближчому майбутньому. Як правило, посади Президента, прем’єр-міністра, міністра екології, голови Верховної Ради, губернаторів областей займають люди, дуже далекі від природоохоронної діяльності.
Інший, більш надійний спосіб отримати згоду від землекористувача на створення заповідного об’єкта – це зацікавити його. Для керівника невеликої периферійної ОТГ це означає показати йому, як він може на створенні і функціонуванні заповідного об’єкта в майбутньому поповнювати бюджет своєї ОТГ ( якій держава не допомагала, та й чи буде шкода допомагати).
Цей спосіб відкрили американці ще майже півтора століття тому, почавши створювати в кінці 19 століття свої знамениті національні парки. Він полягав у тому, що практичні американці першими переконалися в тому, що їм набагато вигідніше не рубати прадавній ліс або підривати красиву гору під розробку граніту, а створити тут національний парк, красу якого потім показувати туристам за гроші. Цим шляхом пізніше пішов весь світ.
Однак цей принцип працює не тільки в разі створення великих національних парків, а й у разі створення невеликих заповідних об’єктів – заказників, пам’яток природи. В першу чергу мова тут йде про заповідання місць зростання рідкісних червонокнижних красиво квітучих степових рослин, яких можна показувати публіці. Це види ковила, сон-трава, тюльпан дібовий, шафран сітчастий, горицвіт весняний, астрагалшерстистоквітковий,брандушка та багато інших видів степової флори, які ростуть великими скупченнями і під час цвітіння представляють собою гарне видовище для туристів. Слід також зазначити, що квітучі степи будуть «працювати» на туристів більше півроку, оскільки брандушка розквітає в кінці лютого, навесні цвітуть сон-трава, горицвіт , шафран, а ковила волосиста цвіте в серпні.
Тому, якщо вдасться переконати голову місцевої ради (сільської, міської), що для його ОТГ набагато вигідніше створити в цій балці з шафраном сітчастим заказник і потім організувати туди платний приїзд туристів, ніж віддати цю балку в оренду під розорювання, тоді дана популяція шафрану сітчастого буде врятована.
Завдяки цим аргументам Новопразька селищна рада Кіровоградської області в 2025 р. підтримала наші пропозиції про створення великої площі ботанічної пам’ятки природи
Звичайно, цей принцип працює тільки щодо красивих і рідкісних вищеперелічених видів рослин . Залучити туристів на перегляд популяцій, наприклад, червонокнижного, але непоказного вида рослини навряд чи вдасться.
В Україні в останні роки вже з’явилося близько десятка прикладів організації турів «зеленого» туризму до місць цвітіння рідкісних червонокнижних рослин. Правда, вони стосуються тільки гірських, лісових і лугових ботопів. Але тим не менше.
1. Одними з перших стали проводитися туристичні тури в Долину нарцисів у Закарпатті ( Карпатський заповідник). Так, у травні 2023 р. Долина нарцисів Карпатського заповідника «заробила» понад 0,5 млн. гривень. Її відвідало 12 тис. осіб (ціна 1 квитка на відвідування Долини — 70 гривень).
2. Активно відвідується Поле орхідей в Миколаївській області (національний парк Білобережжя Святослава, Кінбурнська коса, с. Покровка), там у травні масово цвітуть лугові орхідеї (всього п’ять видів). Поле орхідей має площу близько 60 га, всього тут цвіте понад 400 млн. орхідей, а на одному кв. м.-відразу до 100 квітів.
1. У львів’ян стала популярною в квітні Долина тюльпанів (рябчик шаховий) у Львівській області в заказнику «Стариці Дністра», с. Надитичі. Тут на заливних луках у квітні цвітуть тисячі рябчиків.
4. У жителів Києва та Черкас вже більше 10 років є дуже популярним туристичний маршрут в березні в Ліс з підсніжниками в Холодному Яру в Черкаській області. Тут можна спостерігати тисячі підсніжників .
5. Останнім часом у любителів Карпат стала популярною в березні Долина крокусів (сотні тисяч, а може мільйони шафрану Гейфеля) біля с. Колочава Міжгірського району Закарпатської області.
6. Також все більш популярним стає туристичний маршрут у березні на Гору шафранів (сотні тисяч, а може мільйони шафрану Гейфеля) в районі масиву Драгобрат біля села Уклон Свалявського району в Закарпатській області.
- Відома також туристам Долина підсніжників біля села Бронька в урочищі Рика площею 3 га в Іршавському районі Закарпатської області.
8. Також туристи знають Поле крокусів у с. Березинка (дендропарк Березинка) біля Мукачева.
Останнім часом в Україні, особливо у великих містах, спостерігається дуже позитивна тенденція, яка полягає в тому, що містяни поступово відмовляються від покупки букетів червонокнижних квітів у браконьєрів-торговців, а натомість все більше віддають перевагу поїздкам до місць їх зростання з метою фотографування та милування.
Цьому сприяє і масове придбання автомобілів у особисту власність, і бурхливий розвиток соціальних мереж, в яких можна похвалитися зробленими з місця цвітіння красивих рідкісних квітів своїми фотографіями і селфі.
Звичайно, відкритим залишається питання захисту червонокнижних степових рослин під час туристичних турів від зривання і викопування. Захисту рослин повинен сприяти статус заповідної території, і зацікавленість землекористувача ( наприклад сільради ) в щорічному отриманні коштів від даного туристичного об’єкта.
Хоча, з іншого боку, реальною альтернативою заповідності та туризму є повне і миттєве знищення всієї популяції рідкісних степових червонокнижних рослин і назавжди в результаті забудови, розорювання, організації ставка, меліорації тощо.
Для того, щоб запропонований нами спосіб отримання згоди землекористувача на заповідний об,єктзапрацював ефективно, необхідно всіляко популяризувати в соціальних мережах красу і неповторність рідкісних степових червонокнижних рослин, переконувати, що це великий раритет, який варто особисто подивитися в дикій природі. Чим більше людей захоче оплатити свій тур в такі місця, тим більше з’являється надії, що ці місця зростання рідкісних степових рослин вдасться заповіднити і зберегти.
14.08.2025
Рубрики: Новости, Спасем изначальную степь Украины