Чому Міндовкілля гальмує занесення рідкісних рослин до Червоної книги ?

Володимир Борейко, КЕКЦ

 

Занесення до Червоної книги та заповідання – єдиний ефективний інструмент охорони диких рослин.

За знищення видів рослин або місць їх зростання передбачено покарання за ст. 90 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім цього, дуже важливою є ст. 11 Закону України «Про Червону книгу України», яка дозволяє створювати об’єкти ПЗФ у місцях перебування (зростання) видів тварин і рослин із Червоної книги України. Це, по суті, єдиний юридично підкріплений на сьогодні в Україні аргумент для створення заповідного об’єкта.

Єдина можливість урятувати рідкісні рослини від їхнього повного знищення полягає в тому, щоб заповідати території, де вони могли б почуватися в цілковитій безпеці.

Тому необхідно заносити нові види рідкісних рослин і грибів до Червоної книги.  За законом її перегляд відбувається раз на 10 років. Але закон не забороняє вносити нові види тварин і рослин у будь-який час. так, наприклад, ведмідь і лось були внесені до Червоної книги без очікування десятирічного періоду.

Багато ботаніків вважають, що до Червоної книги потрібно вносити багато нових видів флори, які перебувають у скрутному становищі вже зараз.

Так, ботаніки з Донецького ботсаду  В. Остапко і С.Приходько пропонували внести до Червоної книги 41 вид рослин, які трапляються на Донбасі. Ботаніки з  України та Польші  І.Парнікоза і  З.Целька пропонували внести до Червоної книги вужачку звичайну і гроздовник простий, член Національної комісії з Червоної книги України ботанік В Мельник пропонував внести до Червоної книги копієчник великоквітковий, львівський ботанік Ю. Нестерук вважає, що тільки у флорі Чорногори (один із флористичних районів Карпат) до Червоної книги має бути занесено 58 видів рослин.

Нині в Україні налічується близько 27 тис. видів флори і до Червоної книги України занесено близько 800 видів флори, тобто 2,9 %.  Однак це недостатньо.  До неї терміново потрібно заносити багато видів  рослин ти грибів з степів і корінних лісів (передусім пралісів), оскільки ці природні угруповання зникають насамперед.

Начебто проста і зрозуміла логіка. Але чому така робота не проводиться? Чому для занесення до Червоної книги рідкісних рослин і грибів потрібно чекати 10 років, хоча закон дозволяє їх заносити до Червоної книги щороку?

Тут є дві важливі причини.

По-перше, Міндовкілля, на яке законом покладено ведення Червоної книги, не виявляє жодної зацікавленості в розширенні червонокнижного списку флори і фауни. По суті міністерські чиновники гальмують цю роботу.

По-друге, досить дивна позиція ботанічної секції Національної комісії з питань Червоної книги України, де головну роль відіграє ботанік, академік Я. Дідух. Він вважає, що розширювати Червону книгу не можна і постійно виступає за винесення з неї рідкісних рослин. Свою мотивацію він пояснює абсолютно абсурдно. Злі язики розповідали, що він у колі своїх аспірантів не раз говорив, що якщо Червону книгу розширювати, то чиновникам це не сподобається і вони не будуть нам платити.

Тобто занесення виду рослин до Червоної книги залежить не від того, наскільки цей вид рідкісний, а від абсолютно суб’єктивного погляду Я. Дідуха, заснованого на меркантильному підході. Тобто Червона книга цікавить його тільки під кутом заробляння.

Конкретний приклад. У 2020 р. Я.Дідух і С.Мосякін необґрунтовано пропонували винести з Червоної книги понад 10 рідкісних рослин. Що багатьма було розцінено як кричущий акт вандалізму. У 2021 р. відомий ботанік-природоохоронець, доктор біологічних наук І.Парникоза звернувся до Національної комісії з питань Червоної книги з клопотанням про занесення до Червоної книги вужачки звичайної, в якої за останні 10-15 років знищено понад 90 % її відомих популяцій. І отримав відмову без будь-якої аргументації.

Інститут ботаніки як базова наукова  ботанічна організація  на чолі з Я.Дідухом (чинний директор Інституту ботаніки С.Мосякін там виконує роль меблів) дискредитував себе необґрунтованим виносом рідкісних рослин із Червоної книги і блокуванням внесення до Червоної книги нових видів флори .  Він давно самоусунувся від реальної охорони природи, від роботи із заповідання. Тому необхідно сміливіше брати ініціативу у свої руки й активно пропонувати списки флори для внесення до Червоної книги. Необхідно терміново провести реорганізацію Національної комісії з питань Червоної книги, передавши її назад у підпорідкування  Міндовкілля України та ввівши до її складу тих ботаніків, які реально розуміються на охороні диких рослин і в яких це болить. І такі люди є.

ТОП-10 рідкісних рослин України, яких негайно треба занести до Червоної книги України :

1. Вужачка звичайна. Рідкісна папороть, що зникає у зв’язку з масовим винищенням заплавних лісів. За даними ботаніка І.Ю. Парнікози за останні 10-15 років в Україні було знищено понад 90 % її відомих популяцій;

2. Хвощ великий. Рідкісний вид хвоща. У Київській області в 1999 р. разом із ботаніком В.І. Мельником ми створили пам’ятку природи для охорони хвоща великого у Вишгороді. Завдяки пам’ятці природи популяція хвоща вижила. Більше популяцій хвоща великого в Київській області нам не відомо;

3. Арніка гірська. Зростає в Карпатах. Необґрунтовано була 10 років тому викинута з Червоної книги України. Як цінну лікарську рослину її зараз варварськи експлуатують у Карпатах;

4. Латаття біле . Найгарніша рослина, що зустрічається на водоймах. Масово винищується відпочивальниками. Занесена до регіональних червоних списків 15 областей України та м. Києва. Серед широких мас природолюбів вважається, що латаття біле внесено до Червоної книги – про це в Інтернеті багато різних заміток. Насправді ця думка помилкова – латаття білого в Червоній книзі немає    ;

5. Латаття сніжно-біле.  Також рідкісна рослина, що зустрічається на водоймах. Масово винищується відпочивальниками;

6. Плаун булавовидний. Рідкісний вид плауна, який в останні 10-20 років практично був вибитий на Поліссі завдяки рубкам лісу (він не витримує навіть вибіркових рубок), а також масовому варварському збору для вінків;

7. Гіацинтик блідий. Чарівна весняна квітка, зустрічається на степових ділянках. Занесена до регіональних червоних списків 14 областей України. У Київській області нам відомо тільки два місця її зростання;

8. Ялівець звичайний. Зростає в Карпатах, Криму, Поліссі. Масово знищується під час рубок лісу. У Київській області зустрічається в Тетерівському лісгоспі та НПП « Білоозерський «.

9. Рододендрон жовтий. Дуже красива рослина, що цвіте великими жовтими квітами. Зростає в Житомирській та Рівненській областях. Потерпає від рубок лісу та заготівель як лікарська рослина.

10. Зимолюбка зонтична. Зростає в мішаних, соснових лісах. Постійно зменшує свою чисельність.

26.07.2025   Рубрики: Новости, Первоцвет, Спасем изначальную степь Украины, Спасем украинский лес и редкие растения