Cухостой рятує ліс

Мертва деревина –сухі дерева, дуплясті дерева, хмиз, вітровали, пні, захаращеність не сміття, а багатство лісу

 

Володомир Борейко КЕКЦ

 

 

Мертва деревина – це трухлява частина стовбурів дерев, сухі гілки і сухі пні, мертві дерева, які гниють сухостій, хмиз.

У суспільній свідомості укорінився шкідливий міф, що мертва деревина – це «розсадник шкідливих комах і грибів», або що мертва деревина – це «безлад

в лісі». Це дурний і екологічно неосвічений погляд на найважливішу складову частину лісу. Насправді мертва деревина більш жива, ніж коли була живим деревом, бо вона насичена життям живуть в ній організмів.

Мертва деревина – важливий індикатор природності лісів.Мертва деревина корисна тим, що:

1. Живить лісовий грунт органікою.

2. Є будинком і їжею для однієї третини лісових видів флори і фауни.

3. Затримує в лісі воду, що дуже важливо в зв’язку з глобальним потеплінням.

4. Фіксує СО2, що дуже важливо в зв’язку з глобаль- ним потеплінням і зміною клімату.

5. Підсилює природний біологічний імунітет лісової екосистеми.

6. Відіграє ключову роль в підтримці продуктивності лісу, його екологічних функцій, стійкості лісів.Мертву деревину в лісах визнано природним сере-

довищем проживання, яка в даний час знаходиться під найбільшою загрозою зникнення.

Мертва деревина – найважливіша середовище про- живання для багатьох рідкісних лісових видів флори і фауни.

Мертва деревина служить будинком і їдальнею для незліченної кількості грибів, лишайників, бактерій, комах, кажанів, хижих птахів, синиць, дятлів, сов, білок, куниць, мишей, змій та інших видів фауни і флори.

Життєво необхідними для них є такі основні еле- менти мертвої деревини – сухі дерева (сухостій), дуплисті дерева, хмиз, повалені дерева, пеньки.

 

Рідкісні види фауни і флори, що охороняються Червоною книгою України та Бернською конвенцією, для яких ті чи інші елементи мертвої деревини є життєво необхідними.

 

Живуть в сухостої (сухі, мертві дерева)

 

Види, що охороняються Червоною книгою України та   Бернською конвенцією: кажани, 12 видів , малий  трокатий дятел,білоспинний дятел ,середній строкатий дятел,орлан-білохвіст ,мухоловка, 2 види, сичик-горобець,златка блискуча,бородата сова,вусач великий дубовий ,бджола-тесляр,лішайники – 20 видів,скопа,дісцелія зональна,плоскотілка червона,трипалий  дятел,волохатий сич.

РАЗОМ: 48 видів.

 

 

Живуть в хмизу

 

Види, що охороняються Червоною

книгою України та  Бернською конвенцією:лісовий кіт ,соловей,серуліна зубчаста, вівчарики, 2 види,рись, вільшанка,горностай ,звичайна кам’янка,

мишівка лісова

РАЗОМ: 10 видів .

 

 

 

 

Живуть в (на) пнях

 

Види, що охороняються Червоною

книгою України та   Бернською конвенцією: гадюка Нікольського, вільшанка,

жук- олень ,мала мухоловка,мідянка, сіра мухоловка,сірий журавель ,кропив’яник,лісової полоз, вівчарики, 2 види,пугач,клепідот македонський,

грифола листувата,строчок Слоневського,герицій коралоподібний,

РАЗОМ: 16 видів .

Живуть у вітровалах

 

Види, що охороняються Червоною книгою України та  Бернською  конвенцією: ведмідь, кропив’яник,пугач, вільшанка,сіра мухоловка, мала  мухоловка,тинівка.

РАЗОМ: 7  видів .

 

Як ми бачимо, найбільш цінними з елементів мертвої деревини для рідкісних видів фауни і флори є сухостійні (мертві) дерева – 48 видів, потім – дуплясті дерева – 35 видів (хоча сухостійні дерева часто бувають одночасно і дуплястими), потім – пні – 16 видів ,хмиз – 10 видів, вітровали – 7 видів.

Причому є такі рідкісні види, для яких мертва деревина є критично важливою для життя. Наприклад,молюск серуліна зубчаста, для якої життєво важливим є наявність гниючої деревини. Для біло спинного дятла дуже

важливим є наявність сухих, трухлявих, мертвих дерев, де він гніздиться і знаходить їжу. Для нормального життя білоспинного дятлу необхідно мати

в лісі 5–7% старих трухлявих дерев. У природних, заповідних лісах, де

не знищуються такі дерева, чисельність різних видів дятлів в 3–6 разів більше, ніж в господарських лісах, де сухостій знищується. Саме тому за останні 20 років чисельність білоспінного дятла в Україні скоротилася більш ніж в 3-4 рази.

 

Всього, за нашими підрахунками, близько 20% видів птахів орнітофауни України живуть або харчуються в сухостійних деревах.

Ще один характерний приклад – кажани, з яких 12 видів живе в дуплах або під корою старих всихаючих дерев.

Для кажанів характерна зміна притулків протягом сезону. Тому для них важлива наявність не тільки окремих дерев, а масивів лісу з великою кількістю сухих і дуплистих дерев.

До дуплах гниючих дерев і гниючих пнях прив’язані своїм життєвим циклом жук-олень і жук-самітник. Ві-дома сумна доля златки блискучою, яка мешкає в ста-рих сухих соснах, які масово вирубуються. За останні 60 років вона не була виявлена на території України. З сухими старими деревами тісно пов’язаний життєвий цикл 20 рідкісних видів лишайників. На вершинах високих сухостійних дерев робить свої гнізда орлан-білохвіст, а бородата сова робить свої гнізда на сухих, мертвих деревах з обламаними гілками. У сухих деревах живе великий дубовий вусач, бджола-тесляр.

У купах хмизу вирощує своїх кошенят рись, лісовий кіт, там люблять гніздитися солов’ї, вівчарики, вільшанки.

Невідповідність українського лісового законодавства міжнародним і українському екологічному законодавству Прибирання мертвої деревини (рубка сухостою, сухих дерев, дуплястих дерев, розчищення вітровалів,

пнів), розчищення лісу від захаращеності є екологічно шкідливими діями, так як завдяки ним знищуються місця проживання (розмноження, відпочинку, харчування) 122 видів (89 видів фауни і 33 види флори) з

Червоної книги України, а також 119 видів тварин, що охороняються Бернською конвенцією.

Проте санітарні рубки дуже активно застосовуються в лісовому господарстві

України. Тільки за період 2003–2009 рр. частка заготовленого за допомогою

санітарних рубок лісу склала 56%. При цьому в 2014–2015 рр. щорічно тіль-

ки в об’єктах ПЗФ санітарними рубками заготовлювалося близько 1 млн.

куб.м. деревини на площі 44 тис. га.

Ці цифри показують, як масово в українських лісах знищується мертва деревина, що веде до негативних наслідків для лісового біорізноманіття.

Парадокс ситуації полягає в тому, що і Закон «Про Червону книгу України», і Бернська конвенція забороняють знищувати або погіршувати місця проживання червонокнижних видів і видів з Бернської конвенції.

Так, ст. 6 Бернської конвенції забороняє «спеціальне пошкодження місць виведення потомства, або від- починку, або їх знищення».

Ст. 20 Закону «Про Червону книгу України» та ст. 90 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають адміністративну від-

повідальність за погіршення, знищення середовища проживання черво-

нокнижних видів.

Відповідні вимоги з охорони рідкісних видів містяться також в Законах

України «Про природно-заповідний фонд України», «Про т в а р и н н и й

світ», Лісовому кодексі, «Про рослинний світ», а також в міжнародних конвенціях, ратифікованих Україною: «Про охорону мігруючих видів тварин»,« Про охорону біологічного різноманіття», Угода про збереження кажанів в Європі, а також двох Директив ЄС – «Про збереження диких птахів»,

і «Про збереження природних середовищ існування і дикої фауни та флори».

Однак всі ці закони і міжнародні конвенції є практично марними для охорони середовища існування рідкісних видів, і, зокрема, мертвої деревини. Тому що існує багато антиекологічних відомчих лісогосподарських постанов, затверджених Кабінетом Міністрів України, в яких прописані конкретні дії зі знищення мертвої деревини. Найбільш екологічно шкідливими є Санітарні правила в лісах України. Саме вони створюють юридичну базу під знищення в лісах мертвої деревини. Відповідні антиекологічні вимоги, що містяться

в даних Правилах, змушують лісників:

– рубати сухі дерева (сухостій);

– ліквідувати захаращеність (прибирати хмиз), якщо її більше ніж 3 куб.м. на 1 га;

– рубати дуплясті дерева;

– прибирати вітровали і буреломи;

– рубати дерева з трутовиками (дуже важливими для утворення нових дупел).

Приблизно такі ж вимоги містяться і в відомчих документах, що  регламентують зміст дерев в населених пунктах .

Правила рубок головного користування дозволяють спалювати порубкові залишки, що є неприпустимим.

Неправильне ставлення до мертвої деревині простежується також і у відомчих лісогосподарських актах, що регламентують стягування збитків за незаконну рубку сухостійних, буремних і вітровальних дерев. Так, за самовільну рубку сухостійних, буремних і вітровальних дерев в об’єктах ПЗФ збиток в 2 рази нижче, ніж за рубку живого дерева. А за самовільну рубку буремних і вітровальних дерев в експлуатаційних лісах збиток взагалі не передбачений!

У Правилах рубок головного користування, Правилах утримання зелених насаджень у населених пунктах, Правилах поліпшення якісного складу лісів, Правилах рубок головного користування в гірських лісах Карпат, Порядку спеціального використання лісових ресурсів, Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах не заборонена рубка

дуплястих дерев. Хоча рубка дуплястих дерев заборонена Лісовим кодексом.

Навіщо рубати сухі дерева і прибирати хмиз? Вони не шкодять лісу

Головна мета санітарних рубок аж ніяк не боротьба з так званими «шкідниками лісу». Санітарні рубки – це зручна форма прикриття комерційної заготівлі лісу, дрібного розкрадання деревини в особливо великих

розмірах на шкоду лісі.

Для цього і були «фахівцями» написані Санітарні правила в лісах України, щоб під різними приводами вичавити з лісу якомога більше деревини.

Ось, скажімо, в них записано, що в лісах дозволяється мати не більш 3 куб. м. захаращеності на 1 га. А хто це підрахував? На підставі яких досліджень?

Відповіді немає. Просто висмоктана з пальця. Причому, до 2016 р  дозволялося мати в лісах 5 куб. м. на га, а потім знизили до 3 куб. м.

Санітарними правилами в лісах України лісники зобов’язані вилучати з лісу сухі дерева. Мовляв вони несуть загрозу лісі як заражені «лісовими шкідника-

ми». Однак відомий фахівець в області захисту лісу, доктор наук В.Л. Мєшкова вважає, що в сухих деревах немає ніяких небезпечних «шкідливих» комах. Вони також “не представляють пожежну безпеку», – пише В.Л. Мєшкова. Навпаки, загиблі сухі дерева затінюють ґрунт і сприяють її вологості. І тому рубати їх не слід. Що стосується порубкових залишків, то вони є міс-

цем розмноження корисної фауни і джерелом харчування для дерев. На її думку, в Україні, особливо в лісах південних і східних областей порубкових залишків висихають так швидко, що стають непридатними для заселення «шкідниками».

Тому рубати сухі дерева і прибирати порубкових залишків безглуздо з лісогосподарської точки зору, і шкідливо з екологічної.

Тому мертва деревина –сухі дерева, дуплясті дерева, хмиз, вітровали, пні, захаращеність не сміття, а багатство лісу.

27.01.2025   Рубрики: Борьба за заповедность, Новости, Спасем украинский лес и редкие растения