Нет дерибану Красной книги ! Как проиграли ретрограды-ботаники Дидух и Мосякин
Владимир Борейко, КЭКЦ
Красную книгу Минприроды ( Миндовкилля) Украины по закону должна пересматривать раз в 10 лет. Каждые 10 лет ученые , члены Национальной Комиссии по Красной книге должны подготовить на рассмотрение Минприроды Украины списки редких животных и растений, которые следует внести в Красную книгу, и с такие же списки видов флоры и фауны, которые следует из нее вынести . Основанием служат научные исследования, которые показывают, что в следствии природоохранных мер данный вид оказался вне угрозы исчезновения.
Последнее, четвертное издание Красной книги Украины было выдано в 2009 г., и поэтому в 2019 г. должно быть утверждено очередное, пятое издание.
К маю 2020 г. такие списки были подготовлены. Ботаническая подкомиссия Национальной комиссии по Красной книги Украины, которая, кстати, не собиралась, а обсуждала это вопрос по Интернету, рекомендовала Минприроде вынести из Красной книги 27 видов растений, в том числе черемшу, плаун колючий, ковыль волосистый, ковыль Лессинга, клекачку перистую, сморчок степной , сальвинию плавающую и другие виды.
Это идея , как нам рассказывали, исходила от бывшего директора Института ботаники НАНУ, некоронованного « короля» украинских ботаников академика Дидуха. Вынос редких видов из Красной книги- его навязчивая идея. С ней он носится на всех ботанических конференциях. Авантюру Дидуха поддержал действующий директор Института ботаники , член-корреспондент Мосякин, кстати, специалист по сорнякам. Для Мосякина дикая природа не являлась храмом. Она была для него обыкновенным гербарием. Поэому проблем с моралью он не испытывал.
Следует отметить, что не все члены ботаническая подсекции Национальной комиссии по Красной книги Украины были согласны с Дидухом и Мосякиным.
Самое любопытное, что у Дидуха с Мосякиным не оказалось никаких научных аргументов по выносу из Красной книги большинства этих видов. В нарушение Закона « О Красной книге Украины» свои « научные» рекомендации они делали « на глазок». Собственно говоря, и раньше была такая негодная практика. Просто на этот раз ретрограды Дидух с Мосякиным получили сильного оппонента в лице Киевского эколого-культурного центра.
Тем более что с Дидухом мы уже сталкивались не раз, этот академик-ретроград постоянно катил бочку на заповедность как эффективный режим охраны заповедных обьектов, играя на на стороне лесников и застройщиков. Поэтому мы были готовы в очередной раз дать бой Дидуху с Мосякиным.
Но для начала я в конце мая 2020 г . опубликовал в соцсетях Открытое письмо Мосякину как директору Института ботаники, прося его пересмотреть погромный список редких растений.
«Навіщо виключати з Червоної книги два види ковили, черемшу та інші зникаючі види рослин? Це призведе до їх загибелі!
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
голові Секції з питань охорони рослинного світу Національної комісії з питань Червоної книги України, члену-кореспонденту НАН України С.Л.Мосякіну
Шановний Сергію Леонідовичу!
На недавньому засіданні Секції з питань охорони рослинного світу Національної комісії з питань Червоної книги України було прийнято рішення про винесення з нового видання Червоної книги України 27 видів флори, в тому числі:
Плаун річний
Ковила волосиста
Ковила Лессінга
Клокичка периста
Місячниця оживаюча
Цибуля ведмежа
З цим не можна ніяк погодитись.
В даний час всі види ковили занесені до Червоної книги України. Це було абсолютно правильне рішення, як і занесення до Червоної книги таких рідкісних та зникаючих видів як всіх орхідей або всіх кажанів
Всі ковили безсумнівно є в даний час швидко зникаючими степовими видами. Зараз в Україні залишилося близько 4% степових ділянок, заселених степовими рослинами, з яких під охороною знаходиться всього близько 2% території України. Решта степових ділянок продовжують швидко зникати завдяки оранці, забудові. А там, де ковили ще залишилися, вони знищуються постійними весняними та осінніми палами. Нами в Київській області в цьому році було досліджено 19 степових курганів і 8 ділянок степових валів, при цьому Ковила волосиста була знайдена всього в 4 місцях. Хоча ще 10 років тому вона зустрічалася в 9 точках.
Ковили є прекрасними маркерами для вивчення степових екосистем та їх знаходження в Червоній книзі тому є дуже важливим.
Досвід сусідніх країн також показує, що ковили там є рідкісними та зникаючими і тому занесені в національні Червоні книги (Червоні списки). Так, ковила волосиста занесена до Червоної книги (списки) Польщі, Німеччини, Чехії, ряду суб’єктів Російської Федерації.
Ковила Лессінга занесена до Червоної книги МСОП та в Червоні книги ряду суб’єктів Російської Федерації.
Наявність всіх видів ковили як широко відомого маркера дозволяє широкій природоохоронній громадськості ефективно проводити заповідання степових ділянок, що залишилися, так як не вимагає спеціальних знань для визначення виду ковили.
Вкрай необгрунтованим є також пропозиція виключити з Червоної книги Цибулю ведмежу. Цей вид зараз масово винищується торговцями для продажу на базарах, і тільки наявність її в Червоній книзі хоч якось дозволяє стримувати знищення цієї рослини. Якщо вона буде позбавлена охоронного статусу, наслідки будуть для цибулі ведмежої вкрай негативними. Слід також додати, що в даний час популяції цієї рослини активно знищуються під час рубки лісу. Так, за нашими спостереженнями за останні 5 років тільки в Київській області суцільними рубками лісу було знищено близько 20 місць зростання цібулі ведмежої. Ще більш масштабні розміри знищення популяцій цієї рослини відзначені нами в Черкаській, Житомирській та Чернігівській областях.
В даний час цибуля ведмежа занесена також в Червоні книги сусідніх з Україною країн – Білорусі, Литви та Латвії, що підтверджує правильність її знаходження в Червоній книзі.
Незрозуміло чому було прийнято рішення винести з Червоної книги України плавун річний. Цю зникаючю рослину зараз дуже рідко можна побачити в лісах. Вона заготовлюється для оформлення букетів, і тільки його охоронний статус дозволяє ще якось більш-менш успішно боротися з торговцями. Позбавлення такого статусу означатиме для плауна річного повне зникнення. Крім того слід додати, що плаун річний внесений також в Червоні книги (списки) сусідніх з Україною країн-Польща, Чехії та Словаччини
Абсолютно незрозуміло навіщо виносити з Червоної книги клокичку перисту. Ця рослина одинично зростає в своїх локалітетах, є реліктом і зустрічається тільки в екотонах.
Що стосується місячниці оживаючей, то вона дуже рідкісна в рівнинах і теж вимагає охорони.
Згідно ст. 16 Закону України “Про Червону книгу України» виключення рідкісних видів з Червоної книги відбувається в наступному порядку отримання «« Види тваринного і рослинного світу, занесені до Червоної книги України, які внаслідок вжитих природоохоронних заходів на підставі результатів наукових досліджень визнані такими, що знаходяться поза загрозою зникнення, підлягають виключенню з Червоної книги України. Пропозиції про їх виключення з Червоної книги України розглядаються в тому ж порядку, що і при занесенні видів тваринного і рослинного світу до Червоної книги України.»
У зв’язку з цим хотілося б дізнатися, які такі «природоохоронні заходи» були вжиті щодо цих видів рослин, яка ефективність таких «заходів», а також хотілося б ознайомитися з матеріалами «результатів наукових досліджень», в результаті яких ці види були визнані кандидатами на виключення з Червоної книги. Наскільки мені відомо, ніяких реальних практичних природоохоронних заходів» щодо цих видів прийнято не було. Невідомі нам і наукові дослідження, на основі яких приймаються рішення про зняття з даних видів флори охоронного статусу Червоної книги. Вони, а особливо обидва види ковили, цибуля ведмежа, плавун річний продовжують масово зникати і виключення їх з Червоної книги є грубою помилкою.
Я, як Заслужений природоохоронець України, не згоден з висновками вашої Секції та готовий оскаржувати її рішення в суді.
Переконливо прошу переглянути рішення про винесення цих рослин з Червоної книги України на засіданні вашої Секції.
З повагою, директор Київського еколого-культурного центру, Заслужений природоохоронець України Вл.Борейко».
В конце мая из антарктической экспедиции вернулся в Киев наш главный ботаник, доктор биологических наук Иван Парникоза. Сумасбродная идея Дидуха и Мосякина его повергла в шок. Надо сказать, что Иван вообще по жизни относился к редким растениям с какой то особой эмпатией, особой жалостью. Они являлись для него членами его семьи, трансцендентальными сущностями, они имели права и интересы. Я помню, как он однажды вставал на колени и прощался с кустиком карликого бересклета, невеличкого растения из Красной книги.
Иван сразу помчался к Мосякину, однако разговор не получился. Мосякин или смертельно боялся Дидуха, который в кругу ботаников считался очень коварным и мстительным человеком, или уже закусил удила.
Мосякин с Дидухом хотели войны- они ее получили. Тем более что у нас на них был большой зуб, не так давно они лично прикрывали незаконные рубки в дендропарке « Александрия», противодействуя нашему экологическому пикету Президиума НАН Украины.
Мы с Иваном прекрасно понимали, что исключение редких растений из Красной книги лишит их правовой защиты и тогда дни их будут сочтены. Тот же , например, плаун годичный в 1990-х годах практически весь был ради продажи вырван в лесах торговцами . В результате во всей Киевской области мы знаем всего несколько небольших чудом уцелевших участков с плауном колючим. Как его можно исключать из Красной книги ? А ковыли ? Площадь степных участков с каждым годом в стране уменьшается, а значит и популяции ковылей тают, а Дидух и Мосякиным решили их вычеркнуть из Красной книги.
Видя, что разговор с академиками не выйдет, мы сконцентрировали основные усилия на Минприроде Украины, ведь последнее слово все равно останется за министром экологии Романом Абрамовским. Поэтому Иван подготовил « Письмо 18-ти несогласных ученых-ботаников и экологов», которым мы разбили монополию Дидуха и Мосякина на правду. Оказалось, что не все из ученого мира с ними согласны:
«Просимо залишити в Червоної книзі України рідкісні рослини
Міністру екології України Р. Абрамовському
Шановний пане Міністре!
Звертаємося до Вас у справі запланованого виключення/включення з Червоної книги судинних рослин та грибів. Як відомо, нещодавно відбулося засідання секції Національної комісії з питань розділу про рослини Червоної книги України (ЧКУ), яка прийняла рішення про виключення низки видів рослин. Не можемо погодитися з прийнятим на цьому засіданні рішенням. Вважаємо, що запропоноване виключення є
передчасним, а саме рішення секції пов’язане з недостатньою кількістю коштів на дослідження рідкісних видів вітчизняними експертами по всій території України.
Вважаємо також аз потрібно провести ширше і тривале публічне обговорення цих рішень, що відповідає принципам демократії в нашій державі.
У зв’язку з цим хочемо наголосити, що ми не погоджуємося з виключенням з Червоної книги України наступних видів:
1. Місячниця оживаюча (Lunariarediviva);
2. Водяний горіх плаваючий (Trapanatans);
3. Сальвінія плаваюча (Salvinianatans);
4. Ковила волосиста (Stipacapillata);
5. Зморшок степовий (Morchellastepicolla) ;
6. Цибуля ведмежа (черемша, левурда Alliumursinum)
7. Плаун річний (Lycopodiumannotinum);
8. Смілка литовська (Silenelithuanica);
9. Береза темна (Betulaobscura).
Загалом, в Україні відсутні дані щодо детального поширення цих видів в межах усієї країни, в той час як сусідні країни, зокрема, Польща чи Чехія, ведуть обліки всіх місцезростань рідкісних видів https://www.jstor.org/stable/1219899,
http://www.preslia.cz/P191Wild.pdf). В Україні подібної бази даних немає, а зведення для всієї країни з цих питань відсутні. Необхідні кошти для реалізації програми обліку червонокнижних видів.
Окрім того, для всіх рослин включених до Червоної книги України не проведено молекулярно-генетичних досліджень їх генетичного різноманіття, не виключено небезпеку збіднення генофонду та генетичної ерозії. На якій підставі можна приймати рішення? Необхідні кошти на вищевказані дослідження. У випадку сумнівів з приводу якогось виду ми вважаємо за доцільне залишити вид у Червоній книзі з категорією «невизначений вид» (за категоріями Міжнародного союзу охорони природи це категорія DD (datadeficient) – види із недостатньою інформацією і категорія NE (notevaluated) – невизначені (стосується видів, для яких недостатньо інформації, щоб визначити ступінь їхньої загрози). Виключення зазначених видів призведе до негативного результату. Ці види перестануть досліджувати в національних парках, біосферних і природних заповідниках. Саме червонокнижний статус таких видів вимагав досліджень їхнього стану в межах природоохоронних об’єктів вищого статусу. Отже ми втратимо єдину реальну можливість розібратися з тим, який же їх реальний стан і яких заходів охорони вони потребують. Стосовно кожного з видів, які пропонуються на виключення, зауважимо наступне:
Місячниця оживаюча (Lunaria rediviva) має ізольовані місцезнаходження на Центральному Поділлі та відрогах Середньоруської височини. Брак робіт з динаміки популяцій цього виду не дає уявлення про безпеку виду. Вважаємо, що місячниця має залишитися у Червоній книзі з категорією «невизначений вид» і потребує детальнішого вивчення. Вид занесений до списку видів програми Natura-2000, у сусідніх з Україною країнах карпатського регіону – до Червоних списків – Польщі (1981), Чехії (2001) та Угорщини (2007).
Водяний горіх плаваючий (Trapa natans) – вид, який має лишитися під охороною з кількох причин:
1. є дуже рідкісним у незмінених людиною середовищах і більш звичайним − у антропогенних штучно-змінених умовах. Як пропонується охороняти ці вихідні природні популяції, якщо вид буде винесено з ЧКУ?
2. Водяний горіх плаваючий насправді не один вид, а конгломерат маловивчених видів, деякі з яких можуть бути дуже рідкісними. Виключення їх всіх під назвою водяний горіх плаваючий є неприпустимим.
3. має значну екологічну цінність навіть у антропогенно-змінених умовах, наприклад, на водосховищах. Сформовані ним зарості є прихистком для рідкісних видів птахів (тут вони ховаються від браконьєрства), місцем їх
гніздівлі (зокрема, крячків), а також надає велику харчову базу водним та мігруючим видам птахів. Детальніше див. тут:
https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Kyiv/Islands/Nature/1-7-rare-flora/dnipro-aquatic-vegetation.html
4. Угруповання водяного горіху Trapeta natantis належить до пріоритетних до охорони згідно Зеленій книзі України (2009). За комплексною оцінкою фахівців (Дідух Я. П., Альошкіна, 2012) в Києві біотоп водяного горіху плаваючого Trapa natans додатково належить до числа рідкісних, що мають обмежене поширення;У зв’язку з прогресуючою трансформацією річкових долин біотопи натуральних евтрофічних озер, та староріч (до яких часто входить і водяний горіх) взяті під охорону Оселищної директиви Євросоюзу – код угруповання 3150 (http://siedliska.gios.gov.pl/pl/publikacje/21-kategoria-pl/publikacje). Як пропонується реалізувати охорону цих біотопів, коли найбільш поширені в них червонокнижні види позбавляються охорони. Водночас зауважимо, що регіонально-рідкісні види, Зелена книга та Євросоюзні рішення в нас жодним конкретним правом не закріплені.
5. В сучасних умовах горіх заслуговує на статус «вразливий вид» (за категоризацією Міжнародного союзу охорони природи це категорія VU – vulnerable – вразливий). У випадку антропогенних місцезростань за крайньої
потреби можна проводити його проріджування за дозволом Мінприроди України.
Сальвінія плаваюча (Salvinia natans) – вид, який в Україні є маловивченим, на противагу сусідній Польщі. Багатьох вводить в оману його висока щільність її популяцій на окремих водоймах і річкових системах, яку деякі вчені трактують як екологічну небезпеку (Безсмертна та ін., 2020). Тим не менш, є дослідження, які свідчать, що за температурних коливань цей однорічний вид є дуже вразливим (Лукаш та Рак, 2008). З цього випливає, що зарості сальвінії можуть легко зникнути, так само, як і з’явилися. Важливим аргументом на користь охорони цієї водної папороті є її відсутність у антропогенно-пошкоджених забруднених водоймах. Зокрема, у заплаві
Дніпра у Києві на цілій низці заплавних водойм вид відсутній і потребує додаткових досліджень.
Угруповання сальвінії охороняється згідно Зеленій книзі України (2009), біотопи натуральних евтрофічних озер, та староріч взяті під охорону Оселищної директиви Євросоюзу – код угруповання 3150 (http://siedliska.gios.gov.pl/pl/publikacje/21-kategoria-pl/publikacje). Додатком 1 до Резолюції №4 Бернської конвенції охороняється біотоп сальвінії плаваючої ( Salvinianatans ) – C1.225 (Тлумачний посібник оселищ Резолюції №4 Бернської конвенції, що знаходяться під загрозою та потребують спеціальних заходів охорони / А. Куземко. С. Садогурська, О. Василюк. – К, 2017.- 124
с.). Зрозуміло, що як і у випадку водяного горіху, юридично в Україні всі ці угруповання захищає лише червонокнижний статус сальвінії.
Необхідно зазначити, що в статті Безсмертної та ін. (2020), яка використовується як обґрунтування для виключення сальвінії, зазначається, що цей вид має охоронятися на регіональному рівні або в об’єктах Смарагдової мережі. Зазначимо, що регіональна охорона в Україні та охорона в рамках Смарагдової мережі не має юридичних підстав.
Отже, вкрай не конструктивно пропонувати ці механізми замість поточного червонокнижного статусу цього виду. В той же час, в сусідніх країнах Європи такого питання не виникає (див. наприклад список Польщі
http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU20140001409/O/D20141409.pdf). Вид потребує детальнішого вивчення.
Щодо ковили волосистої (Stipa capillata) та зморшка степового (Morchella stepicolla) не зрозуміло, як з Червоної книги виключаються види-едифікатори або складові надзвичайно цінних в усій Європі степових (ксеротермних) середовищ існування? Степи в Україні залишилися у вигляді окремих фрагментів, а ті, які вціліли, стрімко деградують. Так, зокрема в останні роки через пали втрачено одну з найбільших локалітетів ковили волосистої на території Києва. Перевірка відомих за результатами попередніх досліджень локалітетів ковили волосистої в умовах Київської області в 2020 р. показало, що більшість з них втрачено. Обидва види потребують детальнішого вивчення.
Цибуля ведмежа (Allium ursinum) – вид, який перебуває під сильним антропогенним пресом. Наразі не існує опублікованих довготривалих досліджень, які вказують на вплив цього пресу в Україні. В той же час, на значній частині країни вид є рідкісним. В таких умовах необхідне його подальше вивчення, а не виключення з Червоної книги. Посилання на регіональну охорону в випадку цибулі ведмежої, як і інших пропонованих до виключення видів не доречне, оскільки юридичних механізмів такої охорони не існує. Вид потребує детальнішого вивчення. Плаун річний (Lycopodium annotinum) – вид з розірваним ареалом за межами
Карпатського регіону, скрізь переслідується для використання у вінках на кладовища та знищується під час рубок та трелювання лісу. За аналогічних умов охороняється в Польщі http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU20140001409/O/D20141409.pdf.
Dbrk.xtyzy Виключення з Червоної книги призведе до його неконтрольованого винищення та вимирання у рівнинній Україні. Вид занесений до Червоного списку Карпат (2014), у сусідніх з Україною країнах карпатського регіону – до Червоних списків Польщі (2016), Чехії (2001), Словаччини (1998, 2001, 2015) та Угорщини (2007).
Абсолютно не зрозумілі підстави виключення смілки литовської (Silene lithuanica). Цей вид охороняється у сусідніх державах і є маловивченим як щодо поширення, так і щодо динаміки популяцій. Вважаємо, що потрібні додаткові дослідження цього виду.
Щодо берези темної (Betula obscura). Розуміючи, що таксономічна самостійність і доцільність виділення у видовому ранзі лишаються дискусійними, треба усвідомлювати, що навіть у підвидовому ранзі цей таксон є надзвичайно цінним. Береза темна потребує додаткового вивчення та у випадку підтвердження її підвидового статусу, вона саме в такому статусі має лишитися в Червоній книзі України.
Зауважимо, що список рослин та інших організмів, які подаються на включення до Червоної книги, надзвичайно малий. Зокрема, було детально обґрунтовано включення в ЧКУ двох видів вужачкових папоротей: вужачки звичайної та гронянки простої (Парнікоза та Целька, 2018). Включення до Червоної книги України потребує також 41 вид судинних рослин, поширений на Донеччині (Остапко та Приходько, 2014). До того
ж, д.б.н. Мельником В.І. запропоновано до включення до ЧКУ солодушки великоквіткової (Hedysarum grandiflorum). Занесення до наступного видання ЧКУ
потребують ряд видів з Українських Карпат, зокрема ситники – трилусковий (Juncus triglumis L.) і каштановий (Juncus castaneus Sm.), лілія цибулинконосна (Lilium bulbiferum L.), борщівник карпатський (Heracleum carpaticum Porc.), волошка Кочі (Centaurea kotchyana Heuff.), крупка стручкувата або карінтійська (Drab asiliquoca Bieb., D. carinthiaca Hoppe), смілка поникла сумнівна (Silene nutansL. subsp. dubia (Herbich) Zapał.), сонце цвіт великоквітковий (Helianthemum grandiflorum (Scop.) Lam.) і його підвид Helianthemum grandiflorum (Scop.) DC. subsp. glaucescens (Murb.) J. Holub.),
очиток чорнуватий (Sedum atratumL.), льон багаторічний позапазушний (Linum perenne L. subsp. extraaxillare (Kit.) Nyman), черемха звичайна скельна (або північна) Prunus padus L. subsp. Borealis Cajander (Padus racemosa (Lam.) Gilib. subsp. petraea (Tausch) Pawł.), підмаренник анізолистий чепурненький (Galium anisophyllum Vill. subsp.
bellatulum (Klokov) Dost.(G. bellatulum Klok.), бартсія альпійська (Bartsia alpine L.). Аналіз раритетної флори лише одного флористичного району Українських Карпат – Чорногори – показує, що охорони на національному рівні та занесення до ЧКУ потребують щонайменше ще 58, а на регіональному – 7 видів і підвидів судинних рослин (Нестерук, 2014).
Подібних пропозицій звичайно набагато більше. Зрозуміло, що потрібний більший час та кошти на опрацювання цих пропозицій та підготовку матеріалів на включення даних видів.
Також хочемо зазначити на деякі недоліки попереднього видання Червоної книги над попереднім виданням “Червоної книги України. Рослинний світ” (2009). Ми дуже сподіваємося, що Комісія їх врахує при підготовці четвертого видання.
1. У світовій практиці протягом останніх десятиліть ми бачимо тенденцію до уніфікації національних та регіональних червоних книг і червоних списків до основних засад Міжнародного союзу охорони природи (IUCN, 2001, 2012). Загальноприйнята в більшості країн світу категоризація була застосовувана в Червоних книгах: Польщі (1993, 2001, 2014), Чехії і Словаччини (2001), Угорщини (1990), Румунії (2009),
Польських Карпат (2008), Молдови (2009). Серед суміжних з Україною країн лише в Червоних книгах і червоних списках Російської Федерації та Білорусі застосовували пострадянські категорії загрози, які важко інтерполювати із загальноприйнятими категоріями МСОП. Однак Комісія з підготовки третього видання 2009 р. не вважала за потрібне застосувати міжнародну категоризацію. Тому третє видання ЧКУ, зрештою як і перше та друге, дуже важко сприймаються закордонними дослідниками з країн Європи.
2. Також доцільно було б залучити до підготовки нового видання ЧКУ більше коло осіб науковців, природоохоронців та просто зацікавлених громадян (як в інших країнах Європи), які можуть надати щодо цих видів додаткову інформацію та прийняти участь у підготовці нарисів до Червоної книги. Зважаючи на це, звертаюся до Вас, пане Міністре, з проханням не допустити виключення зазначених видів рослин та грибів з Червоної книги, а також розглянути питання про виділення коштів експертам-ботанікам та мікологам на додаткове вивчення рідкісних видів з метою підготування більш обґрунтованих пропозицій щодо зміни статусу включених, а також включенню нових видів до Червоної книги України.
Також просимо Вас посприяти в організації публічного обговорення списків видів на включення чи вилучення з Червоної книги України в наукових установах і громадських організаціях екологічного спрямування
З повагою,
Євген Дикий, директор Національного Антарктичного центру МОН України, к.б.н., 0976848789
Іван Парнікоза, д.б.н., завідувач відділу біології і екології ДУ Національний антарктичний науковий центр МОН України, 0963714709
Василь Коніщук, доктор біологічних наук (спеціальність екологія), старший науковий співробітник (спеціальність ботаніка), магістр географії, завідувач відділу охорони ландшафтів, збереження біорізноманіття і природозаповідання Інституту агроекології і природокористування НААН України, голова екологічної асоціації «Західне Полісся – заболочений край», голова Комітету з питань природно-заповідного фонду і екомережі Громадської ради Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, 0977007534
Оксана Пньовська, к.с.-г.н., завідувачка науково-організаційного відділу ДУ Національний антарктичний науковий центр МОН України, 0975578730
Вадим Манюк, кандидат біологічних наук, доцент Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, 0982908069
Віктор Раков, головний спеціаліст відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції України, один з засновників “Київського орхідного товариства” 066 9419733
Андрій Зотов, к.б.н., старший науковий співробітник відділу морфо-функціональної екології водної рослинності Інституту Морської Біології НАН України, 0938866044
Денис Пішняк, к.геогр.н., завідувачвідділу фізики атмосфери та геокосмосу ДУ Національний антарктичний науковий центр МОН України, 0637867703
Юлія Красиленко, к.б.н., н.с. відділу клітинної біології та біотехнології ДУ «Інститутхарчової біотехнології та геноміки НАН України», +38 095 425 35 77
Ірина Козерецька, д.б.н. Заступник директора з наукових питань ДУ Національний Антарктичний центр МОН України, +38 093 150 07 76
Наталія Саідахмедова, м. Харків. Багаторічний працівник наукового відділу НПП «Гомільшанські ліси» та НПП «Слобожанський», +095 835 06 64
Олеся Ярова, к.б.н., доцент кафедри біології та методики навчання, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, +38066 1461680
Наталія Крецул, к. іст. н., доцент кафедри біології та методики навчання, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, +38066 3134340
Юрій Нестерук, доктор біології, спеціалізація – охорона середовища, Асоціація “ResCarpathica” Тел. моб.: (+38)0965722223
Ігор Андреев, к.б.н., с.н.с. відділу генетики клітинних популяцій Інституту молекулярної біології і генетики НАНН України, 0963353536
Олена Бублік, к.б.н., с.н.с. відділу генетики клітинних популяцій Інституту молекулярної біології і генетики НАНН України, 0963846540
Наталія Мірюта, к.б.н., старший науковий співробітник відділу біології і екології ДУ Національний антарктичний центр МОН України, 0504238849
Оксана Пороннік, к.б.н., с.н.с. відділу генетики клітинних популяцій Інституту молекулярної біології і генетики НАНН України, 0964648869».
Как мы позже узнали, Мосякин был крайне взбешен этим письмом и даже вроде как стал обзванивать руководителей некоторых подписантов, призывая наказать имеющих свое мнение ботаников. Вот такой у нас в Украине главный ботаник по фамилии Мосякин…
7 сентября 2020 г. Киевский эколого-культурный центр (КЭКЦ) и «Живая планета» провели жесткий пикет Министерства окружающей среды Украины « Нет дерибану Красной книги ! « с требованием не выносить редкие растения-ковыль волосистый, черемшу, сальвинию плавающую и другие из Красной книги. Пикетчики пилили бензопилами и рубали топорами дрова, били в барабаны и гудели в дудки .
Как мы предполагали, некоторые виды растений из Красной книги были заказаны академикам застройщиками, агрофирмами , лесорубами и браконьерами. Так, ковыль волосистый , растуший в балках и на курганах, мешает агрофирмам их распахивать, сальвиния плавающая, растущая в болотах, мешает застраивать поймы рек дачами, а черемша, растущая в старых грабовых и дубовых лесах, мешает лесникам их рубить. Вынос этих редких растений из Красной книги автоматически означает снятие механизма защиты и массовое уничтожение этих последних участков дикой природы.
Вынос редких растений и животных из Красной книги под заказ бизнеса-довольно известное и подлое явление в Украине . Так, в прошлом году охотничье лобби пыталось вынести из Красной книги Украины лося чтобы его и дальше убивать- мы дали охотникам-убийцам по рукам.
10 лет назад фармацевтическое лобби добилось выноса из Красной книги редкого лекарственного растения-арники, чтобы его и дальше продавать в Польшу за валюту. Были попытки вынести из Красной книги подснежник, которые мы тогда блокировали.
А сейчас несколько членов Комиссии по Красной книге под руководством ретроградов-ботаников Дидуха и Мосякина стараются развязать новый дерибан Красной книги.
КЭКЦ этого не позволит. Поэтому мы и провели пикет, где обьяснили вышедшему к нам заместителю министра Министерства окружаюшей среды Украины Александру Васильевичу Краснолуцкому что Дидух и кампания министерство подставляют, так как грубо нарушили ст. 16 Закона Украины « О Красной книге Украины», не предоставив данные об увеличении численности и расширении мест произрастания этих растений ( таких данных просто нет).
Надеемся, что Министерство окружающей среды Украины не попадет в омут авантюры, куда его толкают некоторые не чистые на руку ботаники.
Иначе КЭКЦ подаст в суд на Министерство окружающей среды Украины за нарушение Закона Украины « О Красной книге Украины «.
Александр Васильевич Краснолуцкий решил провести совместную встречу нас с командой Дидуха-Мосякина, чтобы понять в чем наши разногласия и, возможно, выйти на компромисс.
Защищать растения из Красной книге пришли Вл.Борейко, И. Парникоза ( КЭКЦ), Г.Левина, О.Листопад ( Экоправо-Киев), С.Берзина ( Живая планета), В.Колинко ( Киевская ландшафтная инициатива).
Во время обсуждения с ботаниками выяснилось не только то, что исключение данных видов грубо нарушает ст. 16 Закона « О Красной книге Украины», так как не указаны необходимые обоснования для выноса этих растений из Красной книги, но и вообще Институт ботаники эти виды не изучал !
Что же касается директора Института ботаники Мосякина, то он почему-то не захотел отвечать на наши многочисленные вопросы и сразу исчез после своего выступления. Не смог ответить на наши вопросы и Дидух .
Заместитель министра и его помощники убедились, что академики надеялись только на свои высокие звания , должности и понты. Раньше у них это с рук сходило. На этот раз не сошло. Минприроды не захотело подставляться под суд и не стало поддерживать авантюру ретроградов-академиков.
Большую помощь нашей кампании в защиту растений из Красной книги оказал Алексей Бурковский из Всеукраинской экологической лиги, а также наш старый товарищ, журналист-эколог Олег Листопад, откликнувшийся несколькими статьями в СМИ.
Битва за растения в Красной книге длилась почти год. Последний ее аккорд прозвучал в феврале 2021 г. Приказ Миндовкилля Украины № 111 о новом , пятом издании Красной книги Украины был подписан Миндовкилля Украины от 15.02.2021 г. и вскоре заюстирован Минюстом Украины
Пять видов растений-ковыль Лессинга, ковыль волосистый, клекачка, черемша и плаун годичный нам удалось отстоять, они остались под защитой Красной книги Украины.
По водяному ореху и сальвинии плавающей ботаники представили научные статьи, что, якобы, этих растений очень много и им ничего не грозит. Их, и еще несколько, из Красной книги вычеркнули.
Конечно, это была не чистая победа, но убедительная победа по очкам.
На наш взгляд подобного инцидента можно было бы избежать, если бы ботаническую подсекцию Нацинальной комиссии по Красной книге возглавлял бы не Мосякин, не являющийся специалистом в области охраны редких растений, и равнодушный к их защите, а другой ботаник, известный своими природохранными результатами и взглядами.
Не делали чести также действия организаторов двух ботанических групп в Инете- ботаников Пилигрима и Куземки, которые банили в своих группах тех подписчиков, которые вступились за редкие растения. Подобный диктат в науке ботанике, который исповедуют Дидух, Мосякин, и подобострастно примкнувшие к ним Пилигрим с Куземкой, не допустим. Он ведет к лысенковщине в науке и в конечном итоге к гибели последней.
16.02.2023
Рубрики: Новости, Первоцвет, Спасем украинский лес и редкие растения