Територія Бабиного Яру становить важливе меморіально-культурне значення. За весь час німецької окупації у Бабиному Яру були розстріляно 90–100 000 людей, з них приблизно 65–70 000 євреїв. 10 січня 1942 було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 — трьох футболістів київського « Динамо»: Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка. У 1941–1943 роках у Бабиному Яру розстріляно 621 члена ОУН, серед них і відому українську поетесу Олену Телігу разом із чоловіком.

Там розстріляно 752 пацієнтів психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, також розстріляли партійних та радянських активістів, підпільників, заручників, «саботажників», порушників комендантської години та інших.

В цьому місці для його захисту від забудови було створено за ініціативи КЕКЦ ландшафтний заказник місцевого значення «Бабин яр» рішенням Київради від 14 листопада 2019 року N 236/7809. Заказником оголошено природну територію площею 41,5 га у Шевченківському та Подільському районах міста Києва з метою збереження ландшафтного та біологічного різноманіття унікальних природних комплексів – саме Бабин Яр.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року № 308 “Про Державний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр» було оголошено Бабин Яр Заповідником з віднесенням його до сфери управління Міністерства культури і туризму України.

Указом Президента України № 258 від 24.02.2010 року, з огляду на велике міжнародне значення діяльності Державного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» щодо увічнення пам’яті жертв Бабиного Яру, Заповіднику було надано статус Національного. Планом організації території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», визначено охоронні зони Заповідника, визначено режим використання території та окреслені зони регулювання забудови.

До 1950-х Бабин Яр являв собою мережу кількох глибоких ярів на Пн.-Зх. міста (більшість урочища перебуває під сучасним меморіальним парком «Бабин Яр», незначна частина — під проїжджою частиною вул. Олени Теліги).

Проте по бортам Бабиного Яру збереглися ділянки надзвичайно цінного неморального лісу, які фрагментами збереглися незважаючи на розростання міста в кінці ХІХ-поч. ХХ ст. Сам топонім “Бабин яр” відомий з 19 ст. Іншими фрагментами тутешніх неморальних лісів є також заповідані -Дубки та Сирецький гай. В районі Кирилівської церкви розташоване відоме ще з давньоруських літописів урочище Дорогожичі.

На території заказника збереглися рештки грабової діброви, місцями з багатим неморальним флористичним комплексом. Деревостани тут формують граб (Carpinus betulus), дуб черещатий (Quercus robur), тополя чорна (Populus nigra), тополя біла (Populus alba), осика, липа серцелиста (Tilia cordata), черешня (Cerassus avium), клен гостролистий (Acer platanoides), американський та сріблястий (A. sacharinum), в’яз шорсткий (Ulmus glabra), свидина криваво-червона (Swida sanguinea), ліщина (Corylus avellana) та глід кривочашечковий (Crataegus rhipidophylla). Тут також поширені ліани, зокрема, хміль (Humulus lupulus).

В травостої виявлені такі види як хвощ зимуючий (Equisetum hyemale), пухирник ламкий (Cystopteris fragilis), копитень (Asarum europeum), зірочник лісовий (Stellaria holostea), переліска багаторічна (Mercurialis perennis), глуха кропива плямиста (Lamium maculatum), молочай кипарисовидний (Euphorbia cyparissias), медунка темна (Pulmonaria obscura), гірчак почечуйний (Polygonum persicaria), яглиця звичайна (Aegopodium podagraria), маренка запашна (Asperula odorata) та зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum).

В урочищі було зареєстровано червонокнижну орхідею коручку чемерникоподібну (Epipactis helleborine).

Розвинені деревостани урочища, густі чагарники гарантують виживання тут богатої орнітофауни. З огляду на горобиних птахів та дятлів це є одне з найбагатших урочищ в Києві. Важливу роль відіграє урочище в осінній час, як місце міграції а в зимовий час вживання – цілої низки представників міської орнітофауни. Територія заказника – одне з небагатьох місць, де гніздує сова сіра (Strix aluco), що охороняється додатком ІІ до Бернської конвенції.

З ссавців в урочищі поширені вивірки, кроти, їжаки, бурозубки, а також деякі види кажанів. Зокрема тут зафіксовано вечірницю дозірну (Nyctalus noctula) та кажана пізнього (Eptesicus serotinus), нетопиря середземноморського (Pipistrellus kuhlii) та нетопиря лісового (Pipistrellus nathusii). Всі ці види занесені до Червоної книги України -

Упродовж 1990-х – 2010-х у парку Бабин Яр встановлено 25 пам’ятних знаків і пам’ятників, які вшановують різні категорії вбитих, частина з яких не має безпосереднього зв’язку з Бабиним Яром як місцем пам’яті, відсилаючи до трагедії Другої світової війни в цілому. Так, окрім пам’ятника загиблим євреям у парку встановлено окремі пам’ятники убитим у Бабиному Яру ромам і дітям, пам’ятник остарбайтерам і жертвам нацизму, хрест у пам’ять про страчених за заклики до опору нацистам священнослужителів та ін. Проте всі ці об’єкти є точковими та встановлені на мережі стежок і паркових алей до створення заказника.

Територія об’єкту має також важливе рекреаційне значення, адже це єдине з небагатьох місць відпочинку мешканців щільно забудованих прилеглих районів.

14.07.2022 р. № 4887/4928 Київська міська рада,за ініциативи Кличко, прийняла рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під Національне військове меморіальне кладовище вздовж вул. Олени Теліги . Хоча в назві цього рішення підступно не сказано, що це є територія Бабиного Яру, відомого місця трагедіі єврейського народу у 1941 р.-1943 р. Кадастровий номер земельної ділянки, яка пропонується під військове кладовище- 91:005:0054, вона входить в заказник « Бабин Яр» , та в Державний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр».

Створення Національного військового меморіального кладовища ( музей, церква та сам цвинтар) на території заказника “Бабин Яр” , що буде супроводжуватися вирубкою лісових та чагарникових насаджень, окультуренням території, зведенням капітальних споруд, значною відвідуваністю людьми, повністю нищить його цінність. Зокрема, це призведе до таких негативних наслідків:

1. Знищення значної частини деревно-чагарникових насаджень на ключовій ділянці заказника, що суперечить меті заказника: збереженню ландшафтного та біологічного різноманіття унікальних природних комплексів та призведе до фактичного розвалу його природної системи;

2. Негативних наслідків для ландшафту Києва, повітроочищувальних функціях даного міського району, регенерації кисню, а також призведе до інтенсифікації загальмованих поки що лісовими насадженнями ерозійних процесів, що в перспективі призведе до повторного прориву греблі Бабиного яру;

3. Знищення фрагментів Кирилівських лісів, які збереглися з часів розростання міста Києва в ХІХ-ХХ ст. – що є несумісним з завданням заказника – їх охороною, призведе до зникнення видів лісових рослин, зокрема і занесених до Червоної книги України;

4. Різке скорочення місць гніздування цілої низки видів птахів, які охороняються Додатками до Бернської конвенції та кажанів, які охороняються Червоною книгою України, що не сумісно з завданням заказника – їх охороною.

Крім екологичних аргументів є також соціально-правови аргументи :

Розташування Національного військового меморіального кладовища на території заказника “Бабин Яр” :

1. є грубим порушенням низки Законів Украіни:

Ст. 54 Закону України « Про природно-заповідний фонд України «, бо не було погодження Міндовкілля Укаїни, а також не було рішення Київської міської ради про закриття чи скорочення заказника “Бабин Яр”.

Ст. 23-1 Закону України « Про внесення змін до деяких законів України щодо Національного військового меморіального кладовища», бо не було громадського обговорення місця розміщення Національного військового меморіального кладовища.

Закону України «Про охорону культурної спадщини».

2. З моральної точки зору не можна ховати загиблих людей одних поверх інших.

3. Є багато не займаних чудових місць в Києві площею 30-150 га, де можливо розмістити Національне військове меморіальне кладовище. Бабин Яр є сакральне місце і його не можна чіпати.

4. Знищення заповідного об’єкту «Бабин Яр» відкриє скриньку Пандори для циничної києвської міської влади, вона може почати знищувати й інші заповідні об’єкти у тому числі під забудову.

5.Порушення законів київською владою-це не те, за що воюють Герої ВСУ.

Просимо підписати також петицію проти знищення регіонального ландшафтного парку « Лиса гора» під забудову військового кладовища https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=11275