Володимир Борейко, КЕКЦ

Однак проблема полягала в тому, що більшість створюваного заказника вже належала забудовникам, які не хотіли бачити заказник і не давали згоду (за законом) на його створення.

Коли Роман загинув, громадськість порушила питання про створення на його пам’ять заказника в Протасовому Яру. Однак замість того, щоб усе робити за процедурою, як того вимагає Закон “Про природно-заповідний фонд України”, Кличко вирішив обійтися так званим “політичним” рішенням, тобто піти по беспределу.

Ми тоді говорили про те, що порушувати закон не можна, адже забудовники цим скористаються, подадуть до суду і скасують рішення Київради про створення заказника.

Ми говорили про необхідність повернення землі до громади від забудовників через суди.

Ми просили подумати про нещасну маму та батька Романа, для яких закриття заказника пам’яті їхнього сина буде черговим ударом. Але ніхто нас ( КЕКЦ) та нашого друга, відомого київського юриста-захисника пам, яток культури та природи Олександра Дядюка не послухав. Київрада слухняно проголосувала за незаконне рішення про створення заказника, преса бездумно розтрубила про цю чергову «перемогу» Кличка, а забудовники, почекавши коли спаде галас, подали до суду. І виграли вже суд першої інстації.

Суд підтримав їхню вимогу відминити незаконне рішення Київради про створення заказника Протасів Яр. Київрада подала апеляцію, але це марно. Закон у цьому випадку, на жаль, на боці забудовників.

На жаль, це не перший раз, коли Кличко безсовісно піариться на пам’яті загиблих Героїв. У тому ж липні Київрада, з ініціативи Кличка, підтримала незаконне рішення про будівництво військового кладовища в заказнику Бабин Яр. Де заборонено будь-яке будівництво.