Як заказники та інші заповідні об’єкти рятують зелені зони та озера від знищення забудовою чи видобутком піску.

Володимир Борейко, КЕКЦ

     Значна кількість жителів України, на жаль, не усвідомлює, що один із дієвих шляхів захисту  зелених зон та озер, рідкісних видів фауни та флори, природних об’єктів від знищення забудовою, видобутком корисних копалин, рубками тощо – це створення заказників та інших заповідних об’єктів. Так, у червні 2021 р. соціологічна група «Gradus” провела соціологічні дослідження киян з метою з’ясувати їхнє ставлення до знищення зелених зон та водойм столиці.

З’ясувалося, що кияни показали дуже слабкі, а подекуди помилкові знання про те, як треба боротися зі знищенням зелених зон. Найефективніший в даний час метод є заповідання зелених зон. Але його ніхто не назвав (2).

Водночас у 2020-2023 роках лише у Києві та Київській області сталися факти незаконного захоплення низки заказників під будівництво чи видобуток корисних копалин. Якби ці території не мали заповідного статусу, ці природні території  були б знищені. Саме заповідний статус їх урятував.

1. Заказник «Урочище Унава» створено у Фастівському районі Київської області на площі 974 га у 1996 р. У заказнику є місця зростання  червонокнижних рослин-гніздівки та сну розкритого (4).

2020 р. рейдери підробили документи Фастівської райдержадміністрації та незаконно привласнили територію заказника собі під забудову. Київським еколого-культурним центром (КЕКЦ) про цей факт було повідомлено у ЗМІ, Генеральна прокуратура України подала до суду на рейдерів та в суді восени 2022 р. захистила заказник. Землю було повернуто державі. Сусідна частина лісу, яка не входила до заказника і теж була захоплена рейдерами, не була опротестована Генеральною прокуратурою.

2. Заказник  «Троєщинські луки» створений за ініціативою КЕКЦ та депутата О.Пинзеника влітку 2020 р. на площі 381 р. у Києві. Тут є велика популяція червонокнижної коручки болотної  (3). На цій території планувалася забудова, тому забудовники подали позов до суду, бажаючи привласнити територію під забудову. Але Київрада та КЕКЦ виграли апеляцію та захистили місце зростання  рідкісної рослини. Якби ця територія не мала заповідного статусу, вона вже була б забудована.

3. Заказник  «Урочище Церковщина» створено за ініціативою КЕКЦ та депутата О. Пинзеника у 2020 р. на площі 130 га у Києві для захисту луків із дубовими лісами. Восени 2022 р. група громадян незаконно розпочала там видобуток піску. КЕКЦ виявив незаконний котлован, викликав поліцію. Було порушено кримінальну справу за фактом псування заказника, якому завдано збитків у 155 тис. гривень. Якби це не був заказник, то кримінальну справу не порушили, оскільки збитки були б нараховані набагато менше.

4. Регіональний ландшафтний парк «Лиса гора» було створено у Києві 1994 р. на площі 137 га з ініціативи КЕКЦ. Тут охороняється 21 вид флори та фауни, занесений до Червоної книги України, зокрема ковила волосиста, сон розкритий, коручка чемерникоподібна, гніздівка ( 1). Восени 2022 р. Київрада незаконно прийняла рішення про розробку документації будівництва на Лисій горі військового кладовища, що обурило київську громадськість. КЕКЦ подав до суду на це рішення Київради ( 1). В результаті це незаконне рішення було скасовано Київрадою. Якби Лиса гора не мала заповідного статусу, відстояти її було б неможливо.

5. Заказник  «Бабин Яр» було створено у Києві у 2019 р. у парку «Бабин Яр» на площі 41 га з ініціативи КЕКЦ. Влітку 2022 р. Київрада ухвалила незаконне рішення про вичленування із заказника ділянки площею 17 га під будівництво військового кладовища. КЕКЦ організував з цього приводу кампанію протесту. В результаті було вирішено шукати інше місце під військовий цвинтар. Якби Бабин Яр не мав статусу заказника, відстояти цей парк від забудови було б неможливо.

6. Заказник  «Деснянські луки» було створено у Києві у 2020 р. на площі 322 га з ініціативи КЕКЦ та депутата К. Ялового. Він охороняє популяції червонокнижних рослин-іриса сибірського та коручки  чемерникоподібної. Навесні 2023 р. Київміськводканал незаконно став прокладати територією заказника труби. КЕКЦ звернувся  у  прокуратуру, було порушено кримінальну справу, будівництво припинено. Якби ця природна територія не мала статусу заказника, її забудували б.

7. Заказник «Озеро Алмазне» було створено у Києві у 2022 р. на площі 185 га з ініціативи КЕКЦ та депутата Є.Кулеби. Тут були взяті під охорону місця зростання  двох видів рослин з Червоного списку м. Києва-іриса болотного та латаття білого (3). У липні 2023 р., через технічну помилку, озеро було передано під розробку піщаного кар’єру. КЕКЦ вдалося оперативно зв’язатися з керівництвом Міндовкілля, і цей заказник був викреслений зі списку місць, де дозволялося вести видобуток піску. Якби озеро Алмазне не мало статусу заказника, ніщо не завадило перетворити його на піщаний кар’єр.

Литература
1. Борейко В.Е, 2023, В защиту заповедности и заповедных обьектов, К., КЭКЦ, 142 стр.
2. Борейко В., Отношение киевлян к уничтожению зеленых насаждений и водоемов столицы http://ecoethics.com.ua/otnoshenie-kievlyan-k-unichtozheniyu-zelenyih-nasazhdeniy-i-vodoemov-stolitsyi/
3.Парнікоза І.Ю, Атамась Н.С., Колінько В.В., Пинзеник О.О. та інш., 2020, Київ заповідний. Перспективні території для створення об,єктів природно-заповідного фонду на території Києва, К., Управління екології КМДА, 264 стр.
4.Природно-заповідний фонд Київської області, 2015, К,, Департамент екології Київської ОДА, 88 стр.

02.08.2023   Рубрики: Защита природы Киева, Новости