Володимир Борейко , еколог

Гідрологічний заказник місцевого значення « Речиця» був створений у 1984 р. площею 120 га для охорони унікального болота та підтримання гідрологічного режиму у Поясківському лісніцтві Білокоровичського лісгоспу під Олевском у Житомирської області.

В 2014 р. у заказнику стали незаконно добувати бурштин. Як відомо, в цей час Україну накрила “бурштинова лихоманка”. Десятки тисяч озброєних людей, об’єднані в бригади, незаконно валили ліс, розчищали ділянки і за допомогою помп мили бурштин, на який на той час був шалений попит у Китаї. Один кілограм видобутого бурштина тоді коштував близько 4 тис. дол. доларів. При цьому одна пересічна людина незаконної артілі з видобутку бурштина за день могла заробити 100 доларів.

На жаль, у заказнику “Речиця” було також виявлено бурштин. Спочатку сюди приїхали здобувачі з Рівненської області, які вже мали досвід його незаконного видобутку, а потім здобиччю бурштина стали займатися і мешканці Олевського району. Справа спрощувалося тим, що на території заказника буршин не залягав особливо глибоко, його знаходили на глибині всього до 3 метрів.

В окремі дні в заказнику збиралося до 15 тис. добувачів, багато з яких було озброєно. Причому, серед видобувачів була величезна кількість жінок, дуже часто п’яних (жінкам, особливо п’яним, можна менше платити). Тут працювала до 500 помп, якими розпушували землю для здобичу бурштина.

За деякими підрахунками, лише за 2014 р. з Олевського району Житомирщини до Китаю було вивезено бурштина на суму 1 млрд. доларів (і все це робилося без сплати податків).

Щоб добувати бурштин на глибині до 7 метрів, копалися спеціальні шахти. Як кріпильний матеріал йшли дошки, які пилили на місцевих тартаках з незаконно зрубаних у лісі дерев.

Були випадки, коли п’яних землекопів засипало землею. Лише на території заказника за 2014-2017 роки загинуло або було покалічено близько 5 людей. У п’яному чаді за видобутком бурштину трупи часом не витягували із завалів – адже це відволікало від видобутку бурштину.

Влада часів Порошенка показала свою повну імпотентність. Правоохоронні органи часто кришували видобуток бурштина. Були випадки, коли 700 поліцейських, які приїхали в заказник, нічого не могли зробити з тисячами озброєних копачів.

Окрім заказника «Речиця», копачі ще незаконно залізли до сусіднього заказника-«Поясківський», знищив до 20 % його території. Ну а заказник “Речиця” вони знищили практично повністю. Зрубали дерева, викачали з заповідного болота воду, знищили рельєф масою ям, вивернули на поверхню пісок та глину, залили поверхню землі маслами та соляркою. Минуло вже майже 10 років, а у заказнику майже нічого не росте.

Десь із 2017 р. “бурштиновий бум” став поступово затихати. Ціна на бурштин впала в 10 і більше разів, видобуток його “диким” і значить дуже витратним засобом стал не вигідним Зараз один кілограм буршитна коштує не 4 тис. доларів, як раніше, а всього 360 доларів.

Однак заказник “Речиця” вже був знищений практично повністю. Як і багато інших лісових ділянок у Рівненській, Житомирській, Волинській областях.