Як домогтися від місцевих рад згоди на заповідання місць зростання рідкісних степових рослин та степових ділянок

Володимир Борейко, КЕКЦ

 

Для того, щоб заповісти  ділянки степової дикої природи, що знаходяться у віданні місцевої ради (міської, сільської, селищної), необхідно отримати від неї згоду на створення заповідного об’єкта як від землекористувача у вигляді рішення її сесії.

На жаль, це досить складний процес. Які ж причини того, що вони не хочуть створювати заповідні об’єкти?

Головна причина полягає в тому, що їм практично байдуже на охорону рідкісних степових рослин. По-друге, місцеві ради дуже проти заповідання, якщо серед їхніх депутатів є мисливці. Мисливці – категоричні противники заповідання.

По-третє, іноді місцеві ради не хочуть заповідати, побоюючись, що дана територія буде виключена з сінокосу або випасу (хоча це не так), а також  їх турбує і те, що потім їм за цю заповідну територію доведеться відповідати, ставити охоронні знаки, готувати  матеріали по винесенню меж об’єкта в натуру і т.п.

До четвертої, окремої причини , можна віднести суто київську причину – коли місцеві ради, що знаходяться поблизу Києва – сіл Вишеньки, Хотянівка та інші, розбещені продажем землі під забудову котеджами, шалено чинять опір заповіданню.

П’ята причина полягає в тому, що екоінспекція і прокуратура вимагають від місцевих рад розробити матеріали землеустрою на створений об’єкт ПЗФ, на що їм доводиться витрачати свої гроші (що, до речі, незаконно, так ніде  в законах не прописано, що цим повинні займатися ОТГ).

Як можна домогтися від місцевих рад згоди на заповідання ? Наш досвід показує кілька таких ходів.

По-перше, постаратися знайти серед адміністрації рад або депутатського корпусу знайомих. Тоді процес заповідання  буде дуже успішним. Так, наш знайомий Володимир Бондар, депутат Корсунь-Шевченківської ради Черкаської області, забезпечив нам згоду на заповідання 6 степових об’єктів, причому не тільки від своєї ради, але і від сусідніх.

По-друге, необхідно намагатися завести дружні контакти з кимось із місцевих депутатів або чиновників місцевої ради. Це дає позитивний ефект.

По-третє, успіх у заповіданню  може принести ваша особиста зустріч з головою місцевої ради.

По-четверте, дуже важливе значення має той фактор, коли об’єкт ПЗФ створюється з ініціативи місцевих жителів з даної ОТГ, і, тим більше, якщо вони підключаються до лобіювання створення об’єкта ПЗФ. Так, мешканка Кіровограда Ольга Колісніченко звернулася до нас з проханням допомогти їй врятувати від розорювання цілинну ділянку степу, яку вона пам’ятає з дитинства в її рідному селі Доліновська Компаніївської ОТГ. З нашими матеріалами на створення там пам’ятки природи вона ходила до голови Компаніївської селищної ради, виступала на засіданні земельної комісії цієї ради, а потім взяла участь у засіданні сесії Компаніївської селищної ради. В результаті їй вдалося отримати згоду цієї ради на заповідання 52 га степу з рідкісними рослинами.

По-п’яте, якщо природний об’єкт є унікальним, то можна використовувати місцеві ЗМІ, які полюбляють сенсації. Так, знайшовши за допомогою місцевої мешканки с. Пантазіївка Кіровоградської області Ніни Конопацької в степовій балці понад 1 млн. кущів сну чорніючого, ми опублікували на Фейсбуці КЕКЦ замітку про сенсацію – знахідку 1 млн. кущів сну-трави. Її відразу передрукували 5 місцевих кіровоградських ЗМІ, а Кіровоградське телебачення зняло спеціальний репортаж про нашу знахідку, взявши інтерв’ю у місцевого старости та голови Новопразької селищної ради. Це сприяло отриманню згоди ради на заповідання цієї степової балки у даної селищної ради.

По-шосте, найчастіше ініціативу створення заповідного об’єкта висловлюють вчителі біології місцевих шкіл, а також пасічники, зацікавлені в подальшому функціонуванні степових балок і лугів як місць збору меду бджолами. Вони можуть також і показати перспективні для заповідання степові ділянки. Більш того, вони добре знають дикі рослини.  Тому потрібно знаходити таких пасічників і  вчителів-ентузіастів і допомагати їм створити заповідний об’єкт. У свою чергу, вони  мають можливість виходу на депутатів місцевих рад. Так, завдяки вчителям нам вдалося знайти і заповісти кілька степових балок в Полтавській і Чернігівській областях.

Які аргументи діють на місцеві ради? Як я вже писав, аргумент про необхідність охорони червонокнижних видів на них практично не діє. Разом з тим, пролом байдужості досить успішно можна пробити за допомогою таких аргументів:

  1. У зв’язку з тим, що ДП «Ліси України» в даний час розгорнули кампанію з передачі самозаліснених ділянок з користування рад до ДП «Ліси України», то багато рад йдуть на заповідання як метод збереження цих степових ділянок у своєму володінні.

Деякі громади розуміють ці небезпеки для своїх пасовищ та сінокосів та за допомогою створення заповідних об’єктів успішно протистоять їм. Так, у Кіровоградській області  Кетрисанівський сільська рада сама замовила нам захист своїх пасовищ та сінокосів за допомогою створення 14 пам’яток природи на площі 1014,7 га , та у грудні 2025 р. рішенням сесії погодила їх створення, аа Компаніївська селищна рада у грудні 2025 р. рішенням сесії погодила нам створення 6 пам’яток природи на площі 358,3 га для захисту своїх сінокосів та пасовищ від створення там кар’єрів та передачі в ДП «Ліси України».

2. Пояснити керівництву сільської ради, що створення заказника, скажімо, в степовій балці, допоможе ОТГ відбивати можливої атаки багатих і впливових ділків, які бажають побудувати там свої дачі, а також боротися з джиперами, які безперешкодно ганяють по балці на своїх всюдиходах, знищуючи сінокосні луки.

3. Розповісти про користь степових балок для сільського господарства даної сільради, так як степові балки найбільше затримують  воду, що  поповнює рівень ґрунтових вод. Заліснені балки, а тим більше розорювані балки такої води затримують набагато менше. Більш того, степова рослинність в балках затримує стік з полів пестицидів, гербіцидів і добрив, нейтралізує азотні і фосфорні добрива, захищає водойми від цвітіння. Чим більше території водозбору вкрито степовою  або луговою рослинністю,  тим більший обсяг поповнення ґрунтових вод. Степові трави найкраще захищають землю від перегріву.

4. У 2022 році до Кодексу України про надра були внесені зміни, якими місцеві ради позбавлені  права погоджувати на своїх землях видобуток корисних копалин.  Тому за допомогою створення заповідних об’єктів можна ефективно припинити спроби різних гірничодобувних кампаній вести на землях ОТГ розробку корисних копалин, яка завжди завдає шкоди навколишньому середовищу.

5. Важливим аргументом на захист степових ділянок може бути виробництво степового меду з різнотрав’я, який користується великою популярністю у людей. Адже чим більше видів  степових рослин використовували бджоли для виробництва меду, тим мед цілющіший і цінніший.

6. Розповісти про необхідність розвитку зеленого туризму, пропонуючи сільраді (ОТГ) в майбутньому організувати платні екскурсії в місця зростання красивих червонокнижних степових  рослин -  ковили,  сон-трави, горицвіту, шафрану. Тут можна послатися на досвід екскурсій в Долину нарцисів в Закарпатті (Карпатський заповідник), на Поле орхідей в Миколаївській області (національний парк Білобережжя Святослава, в Долину тюльпанів (рябчиків) у Львівській області в заказнику «Стариці Дністра», с. Надитичі, в Ліс підсніжників в Холодному Яру в Черкаській області, в Долину крокусів біля с. Колочава Закарпатської області, на Гору шафранів на горі Драгобрат в Закарпатті, в Долину підсніжників біля с. Бронька в Закарпатті.

Особливо розкручена Долина нарцисів. Так, у травні 2023 р. Долина нарцисів Карпатського заповідника «заробила» понад 0,5 млн. гривень. Її відвідало 12 тис. осіб (ціна квитка на відвідування долини — 70 гривень).

7. Якщо питання стосується збереження степових  курганів, Змієвих валів, городищ з ковилом, астрагалом, шафраном сітчастим, то можна говорити про необхідність збереження ділянки стародавнього цілинного українського степу, використовуючи історико-патріотичні аргументи.

8. Коли питання стосується дуже цікавого місця з рідкісними і красивими степовими рослинами, то ми дуже вдало використовуємо такий алгоритм. Спочатку на Фейсбуці КЕКЦ розміщуємо красиві фото з невеликою розповіддю про нашу знахідку, ставимо цей пост на рекламу, прив’язавши її до даної області. Це дозволяє зробити нашу знахідку популярною серед місцевого населення і місцевих журналістів, які активно переписують і поширюють в соцмережах нашу інформацію. А потім, через пару тижнів, виходимо на керівництво даної місцевої ради і домовляємося про зустріч. Домагатися в цьому випадку від місцевої ради заповідання  розпіареного таким чином природного  степового об’єкта значно легше. Особливо якщо запропонувати керівництву місцевої ради організовувати потім туди платні екскурсії.

14.08.2025   Рубрики: Новости, Спасем изначальную степь Украины