В місті Кам,янка екологи знайшли найбільшу у Черкаській області ділянку незайманого ковильного степу
Нещодавно експедиція Київського еколого-культурного центру ( КЕКЦ) знайшла на схилах біля річки Тясмин в місті Кам,янка Черкаського району Черкаської області найбільшу у Черкаській області ділянку незайманого ковильного степу, який має площу десятки гектарів. Він збереглася саме тому, що знаходиться на крутих схилах, де його було важко розорати.
Ковила волосиста, яка там росте, занесена до Червоної книги України . Тому ця ділянка має велику екологічну, рекреаційну, наукову цінність. У Європі таких ділянок незайманого степу вже не залишилося.
Цілинний степ є невід’ємною частиною української ідентичності, і необхідно зробити все можливе, щоб зберегти це багатство для майбутніх поколінь. Тим більше, під час війни, коли Росія знищує природні пам’ятки на окупованій території.
Український степ неможливо собі уявити без сріблястих хвиль ковили. Це Дух Степу колише ковилою. Коли цвіте ковила, степ оживає і стає рухливим. Це неймовірна картина, на яку не втомлюєшся дивитися. Але зараз ковила стала настільки рідкісною, що сільські жителі навіть не знають, що це за рослина.
Степові ділянки виявилися нині чи не останнім притулком для ковили, а також горицвіту, шафрану, воронця, астрагалу, брандушки.
Мурашки біжать по шкірі, коли ступаєш по м’якій степовій подушці, що складається з ковили та інших степових трав і усвідомлюєш, що це місце ще ніхто не розорював від створення світу. Немов серпанком туману, казкова ковила заколисує природу. Прикриєш очі й ковила нагадає про старих табунах диких коней-тарпанів, що мчать за старих часів, гриви яких від горизонту до горизонту обполіскували небо. І хочеться забрести, загубитися в ці нескінченні ковили та потонути.
Неймовірна краса степу розкривається в різноманітті його фарб. Коли дме вітер і ковила коливається, припадаючи до землі, то здається, що степ покритий величезним шовковим полотном, що переливається сріблястими та золотистими переливами. Його тонкі колоски зачаровують, плавними лініями майоріючи на вітрі. Ковил сяє на сонці, вітерець утворює хвилі і в результаті місцевість виглядає як справжнє море. Із чим його порівняти? З безмежними морськими просторами, з білими пухнастими хмарами, з засніженою рівниною, з пухом тополь і ще з сивиною.
Розквітла ковила справляє дивовижне враження. Здалеку білуваті пір’я ости нагадують розкішне волосся дівчини-блондинки, що майорить на вітрі. Мовчки стоїш вражений, милуючись цією красою. “Як вітер віє в дзвонах ковили” – сказав поет.
Навесні – на початку літа степ нагадує чудові букети квітів. Цвітуть ковила волосиста і периста, горицвіт, шафран сітчастий, воронець, астрагал шерстистоквітковий.
Привіллям віє від цієї шири і неосяжного смарагдового килима, затканого яскравими візерунками квітів. Звідки це розмаїття квітів, трав, комах, метеликів, птахів?
Раніше, весною, наша експедиція теж на схилах річки Тясмин в м. Кам,янка, в іншому місці, знайшла схили з іншими червонокнижними рослинами- шафраном сітчастим та сон-травою.
Ці унікальні природні схили біля річки Тясмин треба об,явити пам,ятками природи та передати Кам,янському державному історіко-культурному заповіднику,саме так як в 1995 р. йому вже передали відому пам, ятку природи Тясминський каньон площею 1, 4 га.
Ці ділянки, разом з заповідним вже Тясминським каньоном створили би один дуже цікавий природний туристичний комплекс.
Адже ці унікальні ділянки з ковилою , шафранами та сон-травою можуть стати цінним об,єктом для зеленого туризму та одним із джерел доходу для Кам,янської ОТГ.
І такі місця цвітіння диких рослин, які користуються популярністю у туристів, в Україні вже є. Це легендарна Долина нарцисів на Закарпатті, Долина орхідей в НПП « Білоберіжжя Святослава», Долина диких тюльпанів під Львовом, а також Ліс із підсніжниками у Холодному яру на Черкащині.
Ми вже звернулися по цім природним ділянкам, щоб їх зберегти, до Кам,янскої міської ради з проханням погодити нам створення тут пам, яток природи « Королівство шафранів», « Степ на березі» та « Курган з ковилю».
Сподіваємось на підтримку.
12.08.2023
Рубрики: Новости, Спасем изначальную степь Украины