Унікальний український кам’яний степ знаходиться під загрозою знищення
Володимир Борейко, КЕКЦ
У центрі України — Кіровоградська, Миколаївська, Дніпропетровська, Одеська, Вінницька області — знаходиться Український кристалічний щит. Кіровоградська область знаходиться в самому центрі цього Українського кристалічного щита — піднесеної частини фундаменту Східно-Європейської платформи, де стародавні кристалічні породи виходять на поверхню, утворюючи мальовничі скелі, пороги, а також поклади цінних мінералів. Кристалічний щит — це стародавній масив, що складається з докембрійських порід, який прорізає територію України і має велике значення для країни. Завдяки щиту, в регіоні можна побачити мальовничі гранітні ландшафти, скелі, пороги, як наприклад, в урочищі Каскади на річці Буг, де зустрічаються унікальні рослини.
Саме тут можна побачити залишки справжньої дикої природи в образі кам’яного степу досить великою для Європи площею 20-200 га. В основному це кам’янисті береги різних степових річок — Чорний Ташлик, Південний Буг, Синюха, Сугоклея, Інгул, Інгулець, Ятрань та інші, а також балки. Цих ділянок, на диво, тут збереглося досить багато. Так, Київський еколого-культурний центр у 2025 р. у Кіровоградській області виявив ділянок кам’яного степу загальною площею близько 1 тис. га!
Кам’яна степ – незрівнянна! Тут всюди можна зустріти елементи «героїчного» пейзажу. Камені і валуни наповнюють тутешні простори незвичним для нас звучанням і чарівністю. Думка про те, що той чи інший валун пролежав тут тисячі років, викликає трепет. Найкрасивіше тут, звичайно, навесні і на початку літа, коли степ розквітає всілякими квітами польових квітів. Тоді камені і трави зливаються в єдиному симбіозі, підкреслюючи і відтіняючи один одного.
У зв’язку з тим, що її неможливо розорювати і дуже важко садити ліс, камяний степ практично повністю зберігся як дика природа протягом останніх століть. Недарма тут кількість рідкісних, занесених до Червоної книги України рослин на порядок більша, ніж в інших степових ділянках, що не мають захисту у вигляді каменів. Наприклад, у Київській або Черкаській областях у степових балках ми зустрічали найчастіше тільки ковилу волосисту, а в кам’яному степу в Кіровоградській області дуже часто нами було відзначено до 10 і більше видів червонокнижних рослин. Та й чисельність цих рідкісних рослин також була значно більшою. А разом з комахами, ссавцями, зміями і грибами загальна кількість червонокнижних видів на ділянках кам’яного степу досягає 40 і більше!
Однак останнім часом з’явилася реальна загроза для кам’яного степу. Це видобуток корисних копалин. Видобуток копалин пов’язаний із серйозними екологічними проблемами та ризиками для здоров’я мешканців. Особливо небезпечним є облаштування кар’єрів уздовж річок, що призводить до їхнього обміління та забруднення. Крім цього, кар’єри назавжди руйнують кам’яний степ. У цьому можна переконатися, оглянувши гранітні кар’єри на Південному Бузі в місті Гайворон (Кіровоградська область), біля села Гранітне та Семенки (Вінницька область), біля села Синюха на річці Синюха (Кіровоградська область).
Скажімо, на кам’янистих берегах Південного Бугу на території Вінницької області перебуває понад 20 кар’єрів, які знищують кам’яний степ і красу річки.
Нерідко ці кар’єри розташовуються у прибережній захисній смузі. Так, гранітний кар’єр біля села Семенки Вінницької області знаходиться взагалі за 20 метрів від річки Південний Буг, де прибережна захисна смуга становить 100 метрів.
Стаття 89 Водного кодексу України забороняє в межах прибережних захисних смуг оранку, організацію літніх таборів для худоби, зберігання добрив, але найпарадоксальнішим чином не забороняє найнебезпечніше для річки-видобування корисних копалин.
І тому кількість кар,єрів з кожним роком буде розширюватися. Повністю спотворена поверхня землі біля села Завальне (Кіровоградська область), де видобувають графіт. Навколо терикони, ями, пил, бруд. Сюди не приїдуть туристи, та й місцевим жителям тут жити екологічно небезпечно.
Видобувати в кам’яному степу граніт – все одно що розвалювати Київську Софію на каміння для будівництва банальних багатоповерхівок.
Ділянки кам’яного степу, які формувалися протягом мільйонів років, також безцінні в науковому плані, як Олександрійська бібліотека, бо зберігають в собі унікальну інформацію, необхідну для розвитку досліджень, пов’язаних з екологією, біологією, ґрунтознавством, зміною клімату, селекцією нових сортів культурних рослин.
Слід також особливо підкреслити, що ділянки дикої степової природи в майбутньому матимуть величезну цінність як місце відпочинку і натхнення людей і тому повинні бути збережені.
Завдяки розвитку «зеленого туризму» в кам’яний степ можна організовувати екскурсії для жителів інших регіонів України та Європи, поповнюючи бюджет місцевих громад.
Цілинний степ є невід’ємною частиною української ідентичності і необхідно зробити все можливе, щоб зберегти це багатство для майбутніх поколінь.
Для цього в Кіровоградській (в першу чергу), а також прилеглих до неї частинах Миколаївської, Дніпропетровської, Одеської, Вінницької областей повинна бути проведена інвентаризація ділянок кам’яного степу з їх подальшим заповіданням як пам, яток природи. Пізніше, найбільш цікаві в науковому плані ділянки кам’яного степу повинні увійти до майбутніх заповідників.
30.12.2025
Рубрики: Новости, Спасем изначальную степь Украины