У заповіднику Асканія-Нова понад 30 років незаконно випасалися десятки кафрських буйволів, гну, нільгау, зебр та інших тварин-інтродуцентів. І ніхто на це кричуще порушення не звертав уваги

Володимир Борейко, КЕКЦ

 

 

Існує давно створений міф про чудовий степовий заповідник Асканія-Нова (на жаль, зараз він під окупацією). Приїжджим туристам там завжди і в першу чергу показували стада екзотичних тварин, що пасуться у Великому Чапельському поді – це канни, лами, верблюди, поні, муфлони, американські бізони та ін. Однак ніхто протягом трьох десятків років не замислювався над тим, що все це незаконно.

У 1992 р. в Україні був прийнятий новий Закон – «Про природно-заповідний фонд України», що регламентує функціонування заповідників та інших природно-заповідних територій. Стаття 16 цього Закону забороняла «інтродукцію нових видів тварин і рослин».

У біосферному заповіднику Асканія-Нова територія Великого Чапельського Пода входила до заповідної зони, а отже там діяла стаття 16 Закону, яка забороняла інтродукцію нових видів тварин.

Однак що там протягом трьох десятків років робили інтродуковані, не властиві українській фауні екзотичні африканські та інші тварини? Але що тут роблять віслюки-15 голів, верблюди, страуси, худоба ватусі-8 голів, лані-112 голів, благородні та плямисті олені 152 голови, лами, канна-22 голови, поні-16 голів, муфлони-61 голова, звичайні корови, американські бізони-75 голів,

зебра Чапмана-15 голів, зебра Гранта-2 голови, зебра Греви-5 голів, нільгау-19 голів, гну-8 голів, буйволи кафрські-11 голів, гаял-7 голів, буйвол азіатський-5 голів?

? Всього близько 1300 екзотичних тварин .

Яке вони мають відношення до охорони природи? Весь Великий Чапельський Під, як великий скотний двір, був  поділений на 13 загонів, де утримувалися різні види копитних. В результаті перевипасу відбувався збій трави, кругом вибита земля, дикі тварини виїдали рідкісні рослини. Адже в Червоній книзі України в нарисі про зірочник частуховидний констатується, що причинами його зникнення у Великому Чапельському Поді є «витоптування і поїдання тваринами». Тобто, з легкої руки директора Асканії-Нова В. Гавриленка (вже колишнього) в заповіднику відбувалося навмисне знищення рідкісної червонокнижної рослини.

До речі, Великий Чапельський Під – унікальна цілинна територія, центр безстічної низовини, яка навесні на деякий час наповнюється талою водою, де зареєстровано найвищий показник різноманітності квіткових рослин у заповіднику – 368 видів, у тому числі 53 ендемічних, 8 видів занесені до Червоної книги України. Практично тільки тут росте унікальна червонокнижна рослина – зірочник частуховидний . Чисельність його посто постійно коливається, залежно від вологості року. Цей вид знаходиться під загрозою зникнення.

 

Так от В.Гавриленко у 2014 р. хотів вивести його із заповідної зони, навіть рішення Національної академії аграрних наук України пробив. До речі, незрозуміло, чому відомий заповідник підкорявся аграріям, які нічого не розуміють в охороні дикої природи, та й взагалі далекі від цього?

Однак існують проблеми і з самими дикими копитними. Взимку 2013-2014 рр., чи то через недогодовування, чи то з інших причин (і їх навряд чи хтось дізнається), за розповідями місцевих жителів, велика кількість диких копитних загинула. Особливо, нібито, дісталося оленям. Періодично відбувається і падіж сайгаків .

Та ж стаття 16 Закону забороняє «прогін домашніх тварин» через територію заповідника. А тут цих домашніх тварин – корів, осликів та інших постійно виганяли в заповідну зону.

Але це ще не все. Найбільш небезпечний вплив на заповідний степ має система штучного водопою диких копитних, що складається зі штучного каналу (ширина 2 м, глибина 0,5 м) і ставків, в яку вода у великому обсязі щодня подається з артезіанської свердловини, що знаходиться в Асканії-Нова. Крім цього, впритул до заповідного степу Великого Чапельського Пода примикає великий штучний ставок (площа-4,2 га), створений в зоопарку, і ще один ставок (площа 6 га), де Гавриленко розводив на продаж рибу. Штучний канал, що несе воду для водопою копитних у Великий Чапельський Под, бере початок від головного зрошувального каналу в дендропарку. Він періодично чистився з використанням землерийної техніки, що виглядає дуже дивно для заповідної зони найвідомішого заповідника України. Фактично, там відбувалося зрошення заповідної цілини, що є не тільки кричущим порушенням природоохоронного законодавства, але й справжнім абсурдом. За рахунок штучного обводнення заповідної території відбувався винос солей з глибини ґрунту на поверхню. В результаті чорноземи заповідного степу Асканії перетворюються на солончаки. Відбувається порушення гідрохімічного режиму, що є грубим порушенням ст. 16,18 Закону «Про природно-заповідний фонд України».

Згідно зі ст. 16, 18 Закону «Про природно-заповідний фонд України» в заповідних зонах біосферних заповідників забороняється зміна гідрологічного режиму. А в заповідному Великому Чапельському Поді через штучну систему водопою худоби відбувалося порушення гідрологічного режиму, штучне підтоплення і зрошення заповідної цілини. А потім ми читаємо про активне заростання асканійської цілини вологолюбними чагарниками і про жалюгідний стан рослинності заповідної ділянки.

Однак, ознайомившись з офіційним сайтом біосферного заповідника Асканія-Нова, створювалося враження, що його головні завдання – зовсім інші, ніж зазначені в Законі, а саме – торгівля екзотичними тваринами та організація платних попсових екскурсій . Тобто науковий відділ, звичайно, в заповіднику є, але він опинявся десь на передостанньому місці в пріоритеті турбот колишнього директора Асканії-Нова Віктора Гавриленка. Саме під його чуйним керівництвом заповідник був перетворений на комерційний проект: зооферму з вирощування екзотичних тварин і постачання ними українських олігархів. З прейскуранту зрозуміло, що прості українці вихованців з Асканії-Нова не куплять.

Згідно з реалізаційними цінами, розміщеними на офіційному сайті заповідника, Асканія-Нова за ціною 5 тис. – 10 тис. гривень (ціни наведені на 2014 р.) реалізувала екзотику – муфлона, канну, нільгау, американського бізона, кафрського буйвола, худобу ватуссі, осла, корів і різних птахів (страуси, павичі, папуги, мандаринки тощо), а також близько 100 видів різних рослин. При цьому заповідні комерсанти не соромилися навіть торгувати цибулинами (квітами) червонокнижного проліска, що, до речі, заборонено Законом «Про Червону книгу України». Щорічно обсяги реалізації диких тварин, згідно з лімітами, становили близько 2240 тварин 70 видів, а також пір’я страусів, павичів і шкаралупа страусиних яєць, і понад 20 тисяч посадкового матеріалу .

У першу чергу покупцями асканійської зоологічної екзотики були приватні зоопарки та приватні мисливгосподарства українських олігархів. Наприклад, у січні 2012 року для особистого зоопарку Януковича в Межигір’ї в Асканії-Нова було куплено за 20 тис. гривень 2 антилопи-канни, і ще, кажуть, фазанів, приблизно в цей же час для приватного мисливського господарства «Фауна» на півночі Київської області Януковича-молодшого в заповіднику було придбано за 60 тис. гривень 4 бізони. Розповідають, що в Асканії-Нова купував диких тварин ще один не не бідний українець-Віктор Ющенко.

За нашими найприблизнішими підрахунками, від реалізації диких тварин заповідник щорічно отримував 0,5 млн. – 1 млн. гривень, плюс ще близько 0,5 млн. гривень від реалізації насіння та посадкового матеріалу.

Антилоп та інших численних асканійських копитних можна зрозуміти – вони хочуть їсти цілий рік, і тому їх потрібно годувати. Найкраще сіном, особливо дармовим, яке можна вдосталь накосити в заповідному степу, прикриваючись наукоподібними страшилками про «мезофітизацію умов зростання», «розширенні чагарникової рослинності», «втраті біорізноманіття» та «інших явищах, які не відповідають природним процесам у степах». З яким процесом вони насправді пов’язані – згадаємо про систему штучного водопою копитних і все відразу стане зрозуміло.

Як випливає з відповіді заповідника Асканія-Нова, підписаної В. Гавриленком, сінокосіння в заповіднику здійснювалося, як правило, в червні комбайнами Е-303 і Е-304. В середньому за рік скошується 554-759 га і заготовляється щорічно до 1275 тонн сіна, яке потім відправляється на склади антилопників і використовується для підгодівлі тварин зоопарку. Тобто в найважливіший в житті диких тварин і рослин заповідного степу період розмноження відбувалося їх пряме і масове знищення важкою технікою (комбайнами), без будь-яких відлякуючих пристроїв, майже на 10% території заповідного степу. Так, згідно з даними Червоної книги України, саме в Асканії-Нова від сінокосіння страждають червонокнижні   - харакопіг скіфський, меліттурга булавоуса, джмелі – глинистий, плодовий, опоясаний, лезус, мишівка степова, а також гриб шампіньйон таблитчастий . А червонокнижна метелик зегрис жовтонізий через сінокосіння взагалі Асканії-Нова зникла . Закон України «Про Червону книгу України» зобов’язує брати під охорону місця проживання червонокнижних тварин.

Пізніше, коли сінокосіння механізованими способами було заборонено Законом, в Асканії стали косити сіно під виглядом «протипожежних» покосів, і, швидше за все, знову незаконно, за допомогою важкої техніки.

 

Чому на ці грубі порушення природоохоронного законодавства не звертали увагу Міндовкилля України, екологічна інспекція, екологічна прокуратура? Були в долі?

18.01.2026   Рубрики: Борьба за заповедность, Новости