Цілинні степи на Кіровоградщині – унікальне природне явище і безцінне народне надбання. Іх треба зберегти
Володимир Борейко, КЕКЦ
Усі добре знають такі природні об’єкти України як карпатські гори, Шацькі озера, коси Азова, Асканію-Нова (вже втрачену).
Але практично ніхто не чув про такий унікальний природний феномен як цілинні степи Кіровоградщини (здебільшого це кам’яні степи, тобто степи на граніті).
Дослідження, які у 2025 р. Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ) провів у Кіровоградській області засвідчили, що цей регіон є справжнім скарбом, де дивом уціліли великі цілинні степові ділянки по 300-600 га. Ми їх спостерігали в заплавах річок Сугоклія, Чорний Ташлик тощо.
Біорізноманіття ціх степів просто вражає. Одних тільки занесених до Червоної книги рослин ми знайшли там 10 видів. Це астрагал шорстистоквітковий, астрагал понтійський , півники понтичні, сон чорніючий, шафран сітчастий, гвоздика бузька, горицвіт весняний, а також три види ковили- ковила волосиста, ковила Лессінга , і, нарешті, родзинка програми – найкрасивіший вид ковили в Україні, який так називають -ковила найгарніша.
У Кіровоградській області дивом уціліла також більша кількість балок із цілинним степом які теж дуже цінні. Так, у степовій балці біля села Пантазіївка ми знайшли червонокнижну рослину- сон чорніючий кількістю понад 1 млн. кущів!Коли навесні там цвіте сон, то вся балка від його квіток здається фіолетовою.Наявність червонокнижних видів рослин у кіровоградських балках на порядок вища, ніж у київських чи черкаських.
Такі ділянки степової дикої природи на Кіровоградщині мають не лише всеукраїнське, а й загальноєвропейське значення.
Збереження степових ділянок на Кіровоградщині багато в чому пояснюється наявністю гранітного щита, який виходить у багатьох місцях назовні. Тому орати тут не можливо.
Зате цілинний степ можна швидко знищити іншим шляхом – поставити сонячні панелі, відкрити кар’єр або звалище, все засадити білою акацією.
В останні роки відбувається активна оранка чудом уцілілих степових ділянок дикої природи. Розорюються практично всі пологі балки, а також днища балок з крутими схилами. При цьому йде пряме знищення місць проживання та зростання червонокнижних тварин і рослин.
На жаль, і до теперішнього часу степи в Україні нещадно знищують.
Методи знищення степових ділянок
1. Розорювання.
2. Забудова.
3. Залісіння
4. Видобуток корисних копалин.
5. Організація звалищ.
6. Джипінг.
7. Встановлення сонячних панелей.
8. Випас баранів та овець (перевипас)
9. Прокладання доріг.
10. Розробка гранітних кар’єрів (для ділянок кам’яного степу).
11. Створення водосховищ на малих річках (для ділянок кам’яного степу)
І чомусь ніхто не замислюється про те, що степ має велике історичне та культурне значення як частка великого українського степу, що пішов у минуле, рясно политий кров’ю українського народу в боротьбі за свою свободу і незалежність. У степу є багато історичних пам’яток-кургани , старі кладовища,Змієві вали, городища. Степ -це пам’ятник, символ і національне надбання.
Цілинний степ – невід’ємна частина української ідентичності. Саме степи, а не гори чи ліси, це, власне, і є Україна в першому значенні цього слова, це той ландшафт, в якому і сформувався на просторах Дикого поля і запорізького лука волелюбний характер нашого етносу. Вільні простори степу сформували вільнолюбне українське козацтво, Запорізьку Січ, Богдана Хмельницького, Тараса Бульбу та ін. Тому степ важливий як якість, особливо важлива для історії культури, збереження традицій, національних символів, право зберігати у природі якості, пов’язані з нашим національним характером. Цілинний, неораний степ України – це найважливіша національна природна спадщина, найважливіший елемент українського ландшафту та самоідентифікації українського народу.
Хочу особливо підкреслити, що ділянки дикої природи- цілинного степу України мають набагато більшу цінність, ніж старовинні замки та храми. Бо останні мають антропогенне походження. Їх завжди можна відбудувати. А от цілинний степ відродити людині неможливо. Це природне явище.
У степу виростає та проживає велика кількість рідкісних видів флори та фауни, занесених до Червоної книги України. З більш ніж 800 рідкісних червонокнижних видів флори в степу зустрічається близько 25 % видів рідкісних рослин і грибів, а з більш ніж 500 видів фауни, занесених до Червоної книги України, в степах мешкає близько 23% рідкісних видів тварин.
Краса та велич українського степу не пройшли повз погляд письменників і художників, степ оспівав М. Гоголь та відомий український художник С. Васильківський. Скіфська чи половецька баба, курган чи ковила, що розвивається на вітрі, не залишають байдужим нікого з нас. Український степ неможливо собі уявити без сріблястих хвиль ковили. Це Дух Степу хитає ковилою. Коли цвіте ковила, степ оживає і стає рухливим. Це неймовірна картина, на яку не втомлюєшся дивитися.
Багато гарячих шанувальників незайманих степів стверджують, що просто знаючи про існування степової ділянки, незалежно від того, будуть чи ні її якось використовувати, для них достатньо, щоб захотіти захистити їх. Для таких людей ділянка дикої степової природи цінна вже тим, що вона існує. Степова ділянка тому має цінність сама по собі.
Україна, відповідно до вимог щодо входження до Євросоюзу, має виконати низку європейських Директив та Конвенцій. Частина з них стосується охорони степових ділянок. Це Оселіщна директива ЄС (Директива 92/43/ЄЕС) «Про збереження природних селищ та природної фауни та флори» (коди степових ділянок-6190, 6210, 6240, 62), а також згідно з Резолюцією 4 Бернської конвенції (багаторічні трав’яні угруповання на вапняках та степу, код Е1.2.).
Степи Кіровоградщини чудові. Цей степ має характерну особливість – це кам’яний степ, де буквально на кожному метрі нагромаджуються гранітні ідоли. Кам’яний степ – це степ, у якому трапляються кам’янисті ділянки, що надає йому особливого вигляду і характеру. Він відрізняється від звичайного степу наявністю скельних виходів, каміння та кам’янистих розсипів серед трав’янистої рослинності . Каміння тут скрізь. Валуни, плити, скелі.
Тут усюди можна зустріти елементи «героїчного» пейзажу. Камені та валуни наповнюють тутешні простори незвичним для нас звучанням і чарівністю. Думка про те, що той чи інший валун пролежав тут тисячі років, мене приводить у трепет. Найкрасивіше тут, звісно, навесні та на початку літа, коли степ розквітає всілякими барвами польових квітів. Тоді каміння і трави зливаються в єдиному симбіозі, підкреслюючи і відтіняючи одне одного.
Саме каміння зберегло ці куточки в більш-менш первозданному вигляді. Бо кам’яниста долина річки практично непридатна для землеробства.
Ці камені в степу заряджені духовною силою та енергією.
В ціх краях дійсно нетронута часом дика природа, там багато також червонокнижних плазунів,та просто дивовижних розмірів степові гадюки. Вийдеш в тот степ,а навколо,на вкритих віковим мохом каменях, лежать та гріються на сонечку ці чорні мов смола красуні , десь від трьох до п,яті метрів у довжину, ближче до берегів річок вигривають свої панцирі черепахи, а поміж величезних скель співає свою пісню степовий вітерець, м, яко колисаючи степові трави.
Тому це безцінне надбання – цілинні степи Кіровоградщини необхідно врятувати шляхом створення тут заповідних об’єктів і насамперед державних заповідників.
Кіровоградська область – це, напевно, остання область в Україні, де дивом збереглися досить великі ділянки цілинного степу по 200-600 га. Їх необхідно терміново врятувати від можливого знищення. І насамперед це залежить від місцевих сільських, селищних і міських рад як землевласників, бо згідно із законом саме вони дають згоду рішеннями сесій на створення нового заповідного об’єкта.
Нині Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ) проводить у Кіровоградській області роботу з дослідження та заповідання степових ділянок. За згодою на створення заповідних об’єктів ми звертаємося до місцевих рад. такі ради як Новопразька, Компаніївська та Тишківська нам уже дали свою згоду, за що ми їм дуже вдячні. Ми також сподіваємося і на підтримку інших місцевих рад Кіровоградської області, до яких ще будемо звертатися.
Тим паче, що створення заповідних степових об’єктів насамперед буде вигідне для самих рад, бо дасть змогу створити їм локації для частки «зеленого» туризму, який поповнюватиме їхній мізерний бюджет.Завдяки туризму своїми унікальними кам’яними степами Кіровоградщина з другорядного, маловідомого регіону може перетворитися на топ-область України. Але спочатку ці степи потрібно зберегти.
19.07.2025
Рубрики: Борьба за заповедность, Новости, Современная идея дикой природы, Спасем изначальную степь Украины