Просимо залишити в Червоної книзі України рідкісні рослини

Міністру екології України Р. Абрамовському

Шановний пане Міністре!

 

Звертаємося до Вас у справі запланованого виключення/включення з Червоної книги судинних рослин та грибів. Як відомо, нещодавно відбулося засідання секції Національної комісії з питань розділу про рослини Червоної книги України (ЧКУ), яка прийняла рішення про виключення низки видів рослин. Не можемо погодитися з прийнятим на цьому засіданні рішенням. Вважаємо, що запропоноване виключення є
передчасним, а саме рішення секції пов’язане з недостатньою кількістю коштів на дослідження рідкісних видів вітчизняними експертами по всій території України.
Вважаємо також аз потрібно провести ширше і тривале публічне обговорення цих рішень, що відповідає принципам демократії в нашій державі.

У зв’язку з цим хочемо наголосити, що ми не погоджуємося з виключенням з Червоної книги України наступних видів:

1. Місячниця оживаюча (Lunariarediviva);
2. Водяний горіх плаваючий (Trapanatans);
3. Сальвінія плаваюча (Salvinianatans);
4. Ковила волосиста (Stipacapillata);
5. Зморшок степовий (Morchellastepicolla) ;
6. Цибуля ведмежа (черемша, левурда Alliumursinum)
7. Плаун річний (Lycopodiumannotinum);
8. Смілка литовська (Silenelithuanica);
9. Береза темна (Betulaobscura).

Загалом, в Україні відсутні дані щодо детального поширення цих видів в межах усієї країни, в той час як сусідні країни, зокрема, Польща чи Чехія, ведуть обліки всіх місцезростань рідкісних видів  https://www.jstor.org/stable/1219899,

http://www.preslia.cz/P191Wild.pdf). В Україні подібної бази даних немає, а зведення для всієї країни з цих питань відсутні. Необхідні кошти для реалізації програми обліку червонокнижних видів.

Окрім того, для всіх рослин включених до Червоної книги України не проведено молекулярно-генетичних досліджень їх генетичного різноманіття, не виключено небезпеку збіднення генофонду та генетичної ерозії. На якій підставі можна приймати рішення? Необхідні кошти на вищевказані дослідження. У випадку сумнівів з приводу якогось виду ми вважаємо за доцільне залишити вид у Червоній книзі з категорією «невизначений вид» (за категоріями Міжнародного союзу охорони природи це категорія DD (datadeficient) – види із недостатньою інформацією і категорія NE (notevaluated) – невизначені (стосується видів, для яких недостатньо інформації, щоб визначити ступінь їхньої загрози). Виключення зазначених видів призведе до негативного результату. Ці види перестануть досліджувати в національних парках, біосферних і природних заповідниках. Саме червонокнижний статус таких видів вимагав досліджень їхнього стану в межах природоохоронних об’єктів вищого статусу. Отже ми втратимо єдину реальну можливість розібратися з тим, який же їх реальний стан і яких заходів охорони вони потребують. Стосовно кожного з видів, які пропонуються на виключення, зауважимо наступне:
Місячниця оживаюча (Lunaria rediviva) має ізольовані місцезнаходження на Центральному Поділлі та відрогах Середньоруської височини. Брак робіт з динаміки популяцій цього виду не дає уявлення про безпеку виду. Вважаємо, що місячниця має залишитися у Червоній книзі з категорією «невизначений вид» і потребує детальнішого вивчення. Вид занесений до списку видів програми Natura-2000, у сусідніх з Україною країнах карпатського регіону – до Червоних списків – Польщі (1981), Чехії (2001) та Угорщини (2007).
Водяний горіх плаваючий (Trapa natans) – вид, який має лишитися під охороною з кількох причин:

1. є дуже рідкісним у незмінених людиною середовищах і більш звичайним − у антропогенних штучно-змінених умовах. Як пропонується охороняти ці вихідні природні популяції, якщо вид буде винесено з ЧКУ?
2. Водяний горіх плаваючий насправді не один вид, а конгломерат маловивчених видів, деякі з яких можуть бути дуже рідкісними. Виключення їх всіх під назвою водяний горіх плаваючий є неприпустимим.
3. має значну екологічну цінність навіть у антропогенно-змінених умовах, наприклад, на водосховищах. Сформовані ним зарості є прихистком для рідкісних видів птахів (тут вони ховаються від браконьєрства), місцем їх
гніздівлі (зокрема, крячків), а також надає велику харчову базу водним та мігруючим видам птахів. Детальніше див. тут:

https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Kyiv/Islands/Nature/1-7-rare-flora/dnipro-aquatic-vegetation.html

4. Угруповання водяного горіху Trapeta natantis належить до пріоритетних до охорони згідно Зеленій книзі України (2009). За комплексною оцінкою фахівців (Дідух Я. П., Альошкіна, 2012) в Києві біотоп водяного горіху плаваючого Trapa natans додатково належить до числа рідкісних, що мають обмежене поширення;У зв’язку з прогресуючою трансформацією річкових долин біотопи натуральних евтрофічних озер, та староріч (до яких часто входить і водяний горіх) взяті під охорону Оселищної директиви Євросоюзу – код угруповання 3150 (http://siedliska.gios.gov.pl/pl/publikacje/21-kategoria-pl/publikacje). Як пропонується реалізувати охорону цих біотопів, коли найбільш поширені в них червонокнижні види позбавляються охорони. Водночас зауважимо, що регіонально-рідкісні види, Зелена книга та Євросоюзні рішення в нас жодним конкретним правом не закріплені.
5. В сучасних умовах горіх заслуговує на статус «вразливий вид» (за категоризацією Міжнародного союзу охорони природи це категорія VU – vulnerable – вразливий). У випадку антропогенних місцезростань за крайньої
потреби можна проводити його проріджування за дозволом Мінприроди України.
Сальвінія плаваюча (Salvinia natans) – вид, який в Україні є маловивченим, на противагу сусідній Польщі. Багатьох вводить в оману його висока щільність її популяцій на окремих водоймах і річкових системах, яку деякі вчені трактують як екологічну небезпеку (Безсмертна та ін., 2020). Тим не менш, є дослідження, які свідчать, що за температурних коливань цей однорічний вид є дуже вразливим (Лукаш та Рак, 2008). З цього випливає, що зарості сальвінії можуть легко зникнути, так само, як і з’явилися. Важливим аргументом на користь охорони цієї водної папороті є її відсутність у антропогенно-пошкоджених забруднених водоймах. Зокрема, у заплаві

Дніпра у Києві на цілій низці заплавних водойм вид відсутній і потребує додаткових досліджень.
Угруповання сальвінії охороняється згідно Зеленій книзі України (2009), біотопи натуральних евтрофічних озер, та староріч взяті під охорону Оселищної директиви Євросоюзу – код угруповання 3150 (http://siedliska.gios.gov.pl/pl/publikacje/21-kategoria-pl/publikacje). Додатком 1 до Резолюції №4 Бернської конвенції охороняється біотоп сальвінії плаваючої ( Salvinianatans ) – C1.225 (Тлумачний посібник оселищ Резолюції №4 Бернської конвенції, що знаходяться під загрозою та потребують спеціальних заходів охорони / А. Куземко. С. Садогурська, О. Василюк. – К, 2017.- 124
с.). Зрозуміло, що як і у випадку водяного горіху, юридично в Україні всі ці угруповання захищає лише червонокнижний статус сальвінії.
Необхідно зазначити, що в статті Безсмертної та ін. (2020), яка використовується як обґрунтування для виключення сальвінії, зазначається, що цей вид має охоронятися на регіональному рівні або в об’єктах Смарагдової мережі. Зазначимо, що регіональна охорона в Україні та охорона в рамках Смарагдової мережі не має юридичних підстав.
Отже, вкрай не конструктивно пропонувати ці механізми замість поточного червонокнижного статусу цього виду. В той же час, в сусідніх країнах Європи такого питання не виникає (див. наприклад список Польщі
http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU20140001409/O/D20141409.pdf). Вид потребує детальнішого вивчення.
Щодо ковили волосистої (Stipa capillata) та зморшка степового (Morchella stepicolla) не зрозуміло, як з Червоної книги виключаються види-едифікатори або складові надзвичайно цінних в усій Європі степових (ксеротермних) середовищ існування? Степи в Україні залишилися у вигляді окремих фрагментів, а ті, які вціліли, стрімко деградують. Так, зокрема в останні роки через пали втрачено одну з найбільших локалітетів ковили волосистої на території Києва. Перевірка відомих за результатами попередніх досліджень локалітетів ковили волосистої в умовах Київської області в 2020 р. показало, що більшість з них втрачено. Обидва види потребують детальнішого вивчення.

Цибуля ведмежа (Allium ursinum) – вид, який перебуває під сильним антропогенним пресом. Наразі не існує опублікованих довготривалих досліджень, які вказують на вплив цього пресу в Україні. В той же час, на значній частині країни вид є рідкісним. В таких умовах необхідне його подальше вивчення, а не виключення з Червоної книги. Посилання на регіональну охорону в випадку цибулі ведмежої, як і інших пропонованих до виключення видів не доречне, оскільки юридичних механізмів такої охорони не існує. Вид потребує детальнішого вивчення. Плаун річний (Lycopodium annotinum) – вид з розірваним ареалом за межами
Карпатського регіону, скрізь переслідується для використання у вінках на кладовища та знищується під час рубок та трелювання лісу. За аналогічних умов охороняється в Польщі http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU20140001409/O/D20141409.pdf.
Dbrk.xtyzy Виключення з Червоної книги призведе до його неконтрольованого винищення та вимирання у рівнинній Україні. Вид занесений до Червоного списку Карпат (2014), у сусідніх з Україною країнах карпатського регіону – до Червоних списків Польщі (2016), Чехії (2001), Словаччини (1998, 2001, 2015) та Угорщини (2007).
Абсолютно не зрозумілі підстави виключення смілки литовської (Silene lithuanica). Цей вид охороняється у сусідніх державах і є маловивченим як щодо поширення, так і щодо динаміки популяцій. Вважаємо, що потрібні додаткові дослідження цього виду.
Щодо берези темної (Betula obscura). Розуміючи, що таксономічна самостійність і доцільність виділення у видовому ранзі лишаються дискусійними, треба усвідомлювати, що навіть у підвидовому ранзі цей таксон є надзвичайно цінним. Береза темна потребує додаткового вивчення та у випадку підтвердження її підвидового статусу, вона саме в такому статусі має лишитися в Червоній книзі України.
Зауважимо, що список рослин та інших організмів, які подаються на включення до Червоної книги, надзвичайно малий. Зокрема, було детально обґрунтовано включення в ЧКУ двох видів вужачкових папоротей: вужачки звичайної та гронянки простої (Парнікоза та Целька, 2018). Включення до Червоної книги України потребує також 41 вид судинних рослин, поширений на Донеччині (Остапко та Приходько, 2014). До того
ж, д.б.н. Мельником В.І. запропоновано до включення до ЧКУ солодушки великоквіткової (Hedysarum grandiflorum). Занесення до наступного видання ЧКУ

потребують ряд видів з Українських Карпат, зокрема ситники – трилусковий (Juncus triglumis L.) і каштановий (Juncus castaneus Sm.), лілія цибулинконосна (Lilium bulbiferum L.), борщівник карпатський (Heracleum carpaticum Porc.), волошка Кочі (Centaurea kotchyana Heuff.), крупка стручкувата або карінтійська (Drab asiliquoca Bieb., D. carinthiaca Hoppe), смілка поникла сумнівна (Silene nutansL. subsp. dubia (Herbich) Zapał.), сонце цвіт великоквітковий (Helianthemum grandiflorum (Scop.) Lam.) і його підвид Helianthemum grandiflorum (Scop.) DC. subsp. glaucescens (Murb.) J. Holub.),
очиток чорнуватий (Sedum atratumL.), льон багаторічний позапазушний (Linum perenne L. subsp. extraaxillare (Kit.) Nyman), черемха звичайна скельна (або північна) Prunus padus L. subsp. Borealis Cajander (Padus racemosa (Lam.) Gilib. subsp. petraea (Tausch) Pawł.), підмаренник анізолистий чепурненький (Galium anisophyllum Vill. subsp.
bellatulum (Klokov) Dost.(G. bellatulum Klok.), бартсія альпійська (Bartsia alpine L.). Аналіз раритетної флори лише одного флористичного району Українських  Карпат – Чорногори – показує, що охорони на національному рівні та занесення до ЧКУ потребують щонайменше ще 58, а на регіональному – 7 видів і підвидів судинних рослин (Нестерук, 2014).
Подібних пропозицій звичайно набагато більше. Зрозуміло, що потрібний більший час та кошти на опрацювання цих пропозицій та підготовку матеріалів на включення даних видів.
Також хочемо зазначити на деякі недоліки попереднього видання Червоної книги над попереднім виданням “Червоної книги України. Рослинний світ” (2009). Ми дуже сподіваємося, що Комісія їх врахує при підготовці четвертого видання.

1. У світовій практиці протягом останніх десятиліть ми бачимо тенденцію до уніфікації національних та регіональних червоних книг і червоних списків до основних засад Міжнародного союзу охорони природи (IUCN, 2001, 2012). Загальноприйнята в більшості країн світу категоризація була застосовувана в Червоних книгах: Польщі (1993, 2001, 2014), Чехії і Словаччини (2001), Угорщини (1990), Румунії (2009),
Польських Карпат (2008), Молдови (2009). Серед суміжних з Україною країн лише в Червоних книгах і червоних списках Російської Федерації та Білорусі застосовували пострадянські категорії загрози, які важко інтерполювати із загальноприйнятими категоріями МСОП. Однак Комісія з підготовки третього видання 2009 р. не вважала за потрібне застосувати міжнародну категоризацію. Тому третє видання ЧКУ, зрештою як і перше та друге, дуже важко сприймаються закордонними дослідниками з країн Європи.

2. Також доцільно було б залучити до підготовки нового видання ЧКУ більше коло осіб науковців, природоохоронців та просто зацікавлених громадян (як в інших країнах Європи), які можуть надати щодо цих видів додаткову інформацію та прийняти участь у підготовці нарисів до Червоної книги. Зважаючи на це, звертаюся до Вас, пане Міністре, з проханням не допустити виключення зазначених видів рослин та грибів з Червоної книги, а також розглянути питання про виділення коштів експертам-ботанікам та мікологам на додаткове вивчення рідкісних видів з метою підготування більш обґрунтованих пропозицій щодо зміни статусу включених, а також включенню нових видів до Червоної книги України.
Також просимо Вас посприяти в організації публічного обговорення списків видів на включення чи вилучення з Червоної книги України в наукових установах і громадських організаціях екологічного спрямування

З повагою,

Євген Дикий, директор Національного Антарктичного центру МОН України, к.б.н., 0976848789
Іван Парнікоза, д.б.н., завідувач відділу біології і екології ДУ Національний антарктичний науковий центр МОН України, 0963714709
Василь Коніщук, доктор біологічних наук (спеціальність екологія), старший науковий співробітник (спеціальність ботаніка), магістр географії, завідувач відділу охорони ландшафтів, збереження біорізноманіття і природозаповідання Інституту агроекології і природокористування НААН України, голова екологічної асоціації «Західне Полісся – заболочений край», голова Комітету з питань природно-заповідного фонду і екомережі Громадської ради Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, 0977007534
Оксана Пньовська, к.с.-г.н., завідувачка науково-організаційного відділу ДУ Національний антарктичний науковий центр МОН України, 0975578730

Вадим Манюк, кандидат біологічних наук, доцент Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, 0982908069

Віктор Раков, головний спеціаліст відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції України, один з засновників “Київського орхідного товариства” 066 9419733
Андрій Зотов, к.б.н., старший науковий співробітник відділу морфо-функціональної екології водної рослинності Інституту Морської Біології НАН України, 0938866044
Денис Пішняк, к.геогр.н., завідувачвідділу фізики атмосфери та геокосмосу ДУ Національний антарктичний науковий центр МОН України, 0637867703
Юлія Красиленко, к.б.н., н.с. відділу клітинної біології та біотехнології ДУ «Інститутхарчової біотехнології та геноміки НАН України», +38 095 425 35 77
Ірина Козерецька, д.б.н. Заступник директора з наукових питань ДУ Національний Антарктичний центр МОН України, +38 093 150 07 76
Наталія Саідахмедова, м. Харків. Багаторічний працівник наукового відділу НПП «Гомільшанські ліси» та НПП «Слобожанський», +095 835 06 64
Олеся Ярова, к.б.н., доцент кафедри біології та методики навчання, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, +38066 1461680
Наталія Крецул, к. іст. н., доцент кафедри біології та методики навчання, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, +38066 3134340
Юрій Нестерук, доктор біології, спеціалізація – охорона середовища, Асоціація “ResCarpathica” Тел. моб.: (+38)0965722223
Ігор Андреев, к.б.н., с.н.с. відділу генетики клітинних популяцій Інституту молекулярної біології і генетики НАНН України, 0963353536
Олена Бублік, к.б.н., с.н.с. відділу генетики клітинних популяцій Інституту молекулярної біології і генетики НАНН України, 0963846540
Наталія Мірюта, к.б.н., старший науковий співробітник відділу біології і екології ДУ Національний антарктичний центр МОН України, 0504238849
Оксана Пороннік, к.б.н., с.н.с. відділу генетики клітинних популяцій Інституту молекулярної біології і генетики НАНН України, 0964648869

27.07.2020   Рубрики: Новости, Первоцвет