Пир під час війни влаштувала в Межигір’ї міністр захисту довкілля С.Гринчук

Володимир Борейко, КЕКЦ
Минулої неділі, 6 липня 2025 р., міністр захисту довкілля України Світлана Гринчук влаштувала святкування Дня працівника природно-заповідної справи ( який взагалі святкуєтся 7 липня). Пир вона влаштувала в сумнозвісному Межигір’ї, символі дурості, жадібності та корупції нашої влади.
На святкування було запрошено різних чиновників , решал, депутатських « слуг народу» з Верховної Ради, керівників національних парків і заповідників.
На скільки морально влаштовувати це святкування під час війни, коли щодня гинуть наші солдати на фронті та мирні жителі в містах? Чи не було небезпечно звозити десятки людей на свято з усієї України під Київ, який постійно є об’єктом для ворожих ракетних ударів?
І якщо у Гринчук завелися зайві гроші на заповідну наливку, то чому б їх було не спрямувати на дрони? Та й узагалі, начебто в Україні рішенням уряду всякі там свята під час воєнного стану заборонені?

Однак головна моя притензія до С.Гринчук полягає в тому, що всі ці святкування – справжнісінька імітація діяльності. При ній міністерство захисту довкілля нічого не робить, нічого не досягло – воно тільки займається піаром та імітацією діяльності https://unn.ua/…/ministerstvo-ekolohichnoi-imitatsii… Одні інтерв’ю, прес-конференції, заяви для ЗМІ, телебачення і свята. Візьмемо ту саму заповідну справу, якій і було присвячено свято.
А з якими успіхами прийшло міністерство довкілля Гринчук до Дня працівника природно-заповідної справи?
А не з якими. Кругом одні завали і розвали. За час, коли міністр С.Гринчук при владі, не було створено в Україні жодного нового заповідника чи національного парку. А створення заповідних об’єктів місцевого значення зменшилося більш ніж у 2 рази. По всій Україні йде масове знищення заповідних об’єктів, тільки в Києві за останні 3 роки їхнє знищення, або спроби знищити, зросли в 3 рази, як порівняти з минулими роками. Також іде знищення об’єктів, що входять до міжнародної Смарагдової мережі. Це і Мархілівський ліс, де незаконно будують військовий цвинтар, і варварська забудова полонини Руна на Закарпатті, і знищення об’єкту Смарагдової мережі в Харківській області. А Міністерство захисту довкілля С.Гринчук не тільки нічого не робить на їхній захист, а навпаки, нахабно бреше міжнародним партнерам із Бернської конвенції, що, мовляв, рубки в Мархалівському лісі жодної екологічної шкоди не приносять.
С.Гринчук звільнила фахівців, які розбиралися в заповідній справі, а замість них набрала непрофесоналів і блатних. Нещодавно керівництво Міндовкілля запровадило для працівників заповідників і національних парків екологічну цензуру, якої не було навіть у похмурі часи Януковича https://ecoethics.com.ua/zastupnik-ministra-zahistu…/
Згідно з українським законодавством, у 2030 р. площа заповідних об’єктів має займати в Україні 15 % території країни. Це вимога Євросоюзу, куди Україна намагається увійти. Однак керівництво Міндовкілля нічого конкретного не робить, щоб це завдання виконати. Зараз ця заповідна площа займає тільки десь 6 % . Створення нових заповідних об’єктів у країні зараз практично не можливе. ДП «Ліси України», які нещодавно незаконно стали монополістами всіх державних лісів країни, згоду на створення нових заповідних об’єктів категорично не дають. І міністр С.Гринчук нічого реального не робить із цього приводу. Хоча лісники підпорядковані Міндовкіллю.
Щодо місцевих рад, другого великого «власника» в країні природних ділянок, то вони ніяк не зацікавлені в заповіданні й найчастіше відмовляють у погодженні нових заповідних зон. І тут міністр С.Гринчук також нічого не робить.
На жаль, степовий заповідник Асканія-Нова та інші наші степові заповідники – Луганський (на Луганщині) та Український степовий (на Донеччині), Карадазький, Казантипський та Опукський у Криму окуповані. По суті Україна залишилася майже без всіх своїх своїх заповідних степів. Тому дуже важливо зараз врятувати та заповісти ті степи, які ще залишилися. Такі степи ще є у Полтавській, Кіровоградській, Одеській, Днепропетровській областях. Цім повинно займаться Міндовкілля. Але питання заповідної справи міністра С.Гринчук не бентежить.
Тут би Міндовкіллю зібрати спеціалістів і обговорити як нам далі розвивати в Україні заповідну справу, але замість цього міністр С.Гринчук влаштовує звичайнісіньку гулянку.
Саме тому екологи пікетують С.Гринчук з вимогою ії відставки https://ecoethics.com.ua/veterani-viyni-ekologi-ta…/

08.07.2025   Рубрики: Борьба за заповедность, Новости