Наприкінці 2019 р. до Київського еколого-культурного центру звернувся Поліський заповідник за захистом. Справа в тому, що Пержанська рудна кампанія подала у 2019 р. до Міндовкіля документи на проведення оцінки впливу на довкілля . Проект передбачав видобуток берилію у надрах Поліського заповідника на його території. Це заборонено законом, але Міндовкілля в особі його колишнього заступника Ірини Ставчук підписала висновок про оцінку впливу на довкілля, згідно з яким визнавалося допустимим розробка берилію на території заповідника 

http://ecoethics.com.ua/kekts-podozrevaet-ministra…/

На підставі цього документа Державна служба геології та недр України дала добро Пержанській рудній кампанії на видобуток берилію у Поліському заповіднику.

Все наше листування з чиновниками, що вони незаконно погодили видобуток берилію, користі не принесло, нічого не дав і наш пікет Міндовкілля, тому ми подали до суду на Державну службу геології та недр України http://ecoethics.com.ua/kekts-nachal-sud-protiv…/ Крім цього, ми вимагали покарати зам. міністра Міндовкілля Ірину Ставчук, яку ми звинуватили у незаконних діях, які могли завдати значної шкоди природі Поліського заповідника http://ecoethics.com.ua/dobuvannya-beriliyu-v-poliskomu…/

Цікаво, що за неї заступився нинішній голова Екологічного комітету Верховної Ради України Бондаренко, якого нещодавно екологічні та зоозахисні організації звинуватили у лобіюванні інтересів губителів природи http://ecoethics.com.ua/zoozahisniki-ta-ekologi-prosyat…/

Київський адмінсуд, відомий своєю корупцією та пізніше розігнаний Зеленським, видно вступив у зв’язок із бізнесом, тому майже два роки не розглядав нашу справу, змінював суддів, а коли почалася війна, різко відмовив нам у позові. При цьому нам не було направлено рішення суду, а Реєстр судових рішень на півроку був закритий. Тому ми не могли вчасно дізнатися про рішення суду та подати апеляцію (такі ось у нас суди!).

Однак ми стали готувати новий позов, і почали за підтримки Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора збір матеріалів.

І тут на КЕКЦ одразу вийшла Пержанська рудна кампанія, яка запропонувала вирішувати справу без суду. Ми погодилися, проте висунули свою умову – не лізти в Поліський заповідник, а добувати берилій поза його територією. Кампанія пообіцяла це зробити. Ми не стали подавати новий позов до суду, а Пержанська рудна кампанія подала нові документи до Міндовкіля на проведення ОВС, і вже без розробки берилію в Поліському заповіднику. Про це нам підтвердили і в Міндовкілля України.

Таким чином, трирічна боротьба за Поліський заповідник завершилася перемогою КЕКЦ.

На фото=    https://www.facebook.com/kekz.ua