У заповіднику Михайлівська цілина у 2025 р. за лімітами Міндовкілля незаконно косили траву тракторами та садили сою. КЕКЦ вимагає порушення кримінальної справи проти чиновників Міндовкілля та дирекції заповідника
Володимир Борейко, КЕКЦ
У 2025 році, як ми з’ясували, сінокосіння в заповіднику Михайлівська цілина велося незаконно, тобто механізованим засобом з використанням тракторів і роторних косарок. Скирдування теж відбувалося за допомогою тракторів. Чим заповіднику завдано величезної шкоди. Більш того, сіно забрали собі місцеві жителі, що є корупцією.
На нашу думку також незаконно з використанням тракторів та роторних косилок воно велося і раніше. І це порушення ніхто не контролював, ні Міндовкілля, ні екоінспекція.
Але ст. 16 Закону України « Про природно-заповідний фонд України» сінокосіння механізованими засобами заборонено.
Держекоінспекція у Сумській області перевірила нашу скаргу з приводу косіння трави механізованими засобами, факти підтвердилися. На директора заповідника Михайлівська цілина Дудченко Г. за ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення у листопаді 2025 р. було складено протокол.
Після звернення Київського еколого-культурного центру 25.12.2025 р. Сумська окружна прокуратура по факту незаконного сінокосіння в заповіднику Михайлівська цілина відкрила кримінальну справу № 42025202540000113.
Але це ще не все. У 2025 р. заступник міністра Міндовкілля України В.Киреєва видала заповіднику Михайлівська цілина ліміт (№ 685-1925, від 1.05.25 р.) на сінокосіння у заповіднику.
Згідно з лімітом у 2025 р. у заповіднику повинні були проведені протипожежні покоси на площі 118,35 га.
Однак не було вказано про заборону косовиці у сезон тиші. У Михайлівській ціліні дозволялося косити з 1 червня, тобто в сезон тиші. Що є грубим порушенням Закону України «Про тваринний світ».
Цим самим лімітом заступник міністра Міндовкілля В. Киреєва дозволила заповіднику Михайлівська цілина провести на площі 48 га знищення «інтродукованої рослинності» на «господарській ділянці».
Однак відповідно до Закону «Про природно-заповідний фонд України « «господарських» ділянок у природних заповідниках не передбачено, так само як і боротьба з інтродуцентами.Проте замість боротьби з інтродуцентами на 36 га в охоронній зоні заповідника-заповідника «Катериновський» орали цілину та посіяли сою.
Згідно з листом Держекоінспекції в Сумській області (№ 2273/03-14 від 22.08.25 р.) директор заповідника Михайлівська цілина за таку “боротьбу” з інтродуцентами був притягнутий до адміністративної відповідальності, також буде відкрито кримінальну справу.
Тому ми вимагаємо відкриття крімінальної справи за порушення Закону на керівництво заповідника, що організувало незаконне сінокосіння тракторами, а також на колишнього заступника Міндовкілля В.Киреєву, що видала незаконний ліміт заповіднику Михайлівська цілина.
Масове сінокосіння в заповідниках загрожує екологічною катастрофою і загибеллю багатьох рідкісних тварин і рослин. Через сінокосіння гине 34 види тварин (комахи, ссавці, птахи, земноводні) занесених до Червоної книги України та 12 видів рослин, занесених до Червоної книги України.
Для хребетних, що мешкають у степових заповідниках, існуюча форма покосів становить реальну небезпеку. По-перше, це стосується травоїдних і зерноїдних тварин, які в момент найбільшої поживної цінності трав позбавляються цієї біомаси, а також не можуть розраховувати на багатий урожай зерен диких злаків.
По-друге, в умовах прокошеного степу земноводні, рептилії та дрібні ссавці стають доступнішими для хижаків.
Особливо сінокосіння небезпечне для птахів. У травні (коли відбувається масова кладка яєць, початок висиджування яєць), у червні (насиджування яєць, появи виводків птахів), липні (кінець насиджування птахів, масова поява виводків).
Слід зазначити, що молоді особини, що вціліли, з розбитих виводків на скошеному полі заповідника стають легкою здобиччю хижаків, або гинуть з інших причин (переохолодження, голод).
Конкретний приклад. Як нещодавно повідомив у науковій статті асканійський біолог І.Поліщук ( Ї.Поліщук, 2023 р.) , з 1992 р. по 2022 р. під час сінокосів у заповідному степу Асканії-Нова було знайдено загиблими 13 полозів, 1 мідянка та 8 гадюк. Лише 2002 р. під час сінокосів загинуло 8 гадюк та 1 мідянка.Їх знайшли розчавленими сіноконосною технікою. Однак керівництво Міндовкіллю це не цікавить.
Заповідник Михайлівська цілина є давнім порушником природоохоронного законодавства. Наприклад, у 2014 р. сінокосіння у заповіднику велося взагалі без лімітів на площі 70 % від усієї території заповідника.
Тракторами косили траву, тракторами скидали сіно і потім вантажили в автомобілі. Сіно йшло продаж. Тоді ще комерційну заготівлю сіна не додумалися прикривати хитрим терміном “протипожежні” косовиці.
Слід зазначити, що контроль за сінокосінням у степових заповідниках та заповідних зонах національних парків Міндівкиля веде формально. Нами було вивчено звіт заповідника Михайлівська цілина за 2021 р. Весь звіт являє собою 1 сторінку із зазначенням скільки сіна планувалося заготовити та скільки було заготовлено.
При цьому у звіті не зазначено, в який період було проведено сінокосіння (в сезон тиші або після нього), яким способом (механізованим способом, що заборонено, або в ручну), як відбувалося відлякування диких тварин при сінокосінні, не зазначено, яка кількість тварин і яких було вбито при сінокосінні.Немає у звіті та підтверджуючих фото чи відео.
Сінокосіння в заповіднику не перевірялося державною екологічною інспекцією, науковими чи громадськими природоохоронними організаціями. Тому не можна вірити звітам про сінокосіння у заповіднику.
Особлива вакханалія з заготівлі природних ресурсів у заповідниках та національних парках посилилася за двох останніх міністрів Міндовкілля — Р. Стрільця та С. Гринчук і продовжується зараз. Причому, як розповідають наші інсайдерські джерела в Міндовкилля України, міністр Р. Стрілець сам неодноразово закликав заповідники та національні парки більше «заробляти» на заповідних природних ресурсах. Аргументація Р. Стрільця зводиться до абсурду – дозволити державним природоохоронним організаціям-національним паркам заробляти на меліоративному лові риби, заготівлі ягід, рубці лісу, заготівлі сіна і очерету – все одно що дозволити правоохоронним державним органам – поліції і прокуратурі заробляти наловлі наркоманів, бандитів і повій.
По суті, в Україні створено ще одну корупційну схему, до якої входить керівництво Міндовкилля та керівники деяких заповідників та національних парків. І ця група безпринципних міністерських керівників та деяких жадібних директорів заповідників та національних парків безперешкодно краде і знищує природні багатства народу України. Недарма 18 серпня 2025 року САП подала позов до ВАКС про цивільну конфіскацію активів колишньої заступниці міністра захисту навколишнього середовища та природних ресурсів Вікторії Киреєвої та її сім’ї. Йдеться про майно вартістю понад 3 млн грн, яке, як вважають правоохоронні органи, вона отримала незаконно
До корупції в Міндовкілля додається ще й кричуща некомпетентність міністерських чиновників. Наприклад, зараз Департамент заповідної справи в Міндовкілля України очолює чиновник Е.Токар, який до цього ніколи не працював у сфері екології, а останнім місцем його роботи було керівництво Центром зайнятості в Мукачево.
Тенденція з комерційною реалізацією заповідних природних ресурсів стає особливо небезпечною зараз, коли в середині 2025 р. Міндовкілля було розформовано, а його залишки приєднали до Міністерства економіки. Тепер викачувати природні ресурси будуть у десятикратному розмірі.
30.09.2025
Рубрики: Борьба за заповедность, Новости, Спасем изначальную степь Украины