Лісове господарство з корупції посідає в Україні третє місце після митниці та публічних закупівель. Лімітами на рубку у національних парках Міндовкілля ще більше збільшує корупцію

Володимир  Борейко, КЕКЦ

 

Лісове господарство з корупції посідає третє місце в Україні після митниці та публічних закупівель. Це пояснюється багатьма причинами: закриттям сотень лісгоспів та створенням на їх основі монстра-монополіста ДП Ліси України”, відсутністю реального державного контролю за веденням рубок, корупційним лісовим законодавством, що дозволяє так звані “санітарні” рубки.

Важливим елементом у корупційних схемах лісового господарства є також формальна видача лімітів на рубання лісу в національних парках, біосферних заповідниках та інших заповідних об’єктах з боку Міндовкілля (нині Мінекономіки, довкілля та сільського господарства України).

Тобто на практиці виходить, що національні парки просять у Міндовкілля на рубки які завгодно ліміти, серйозних обґрунтувань немає (їх пишуть наукові співробітники парку, які залежать від директора парку), контролю за використанням лімітів немає, звіти про використання лімітів формальні і займають один рядок.

Тобто національні парки можуть просити у Міндовкілля будь-які ліміти на рубки, постійно їх збільшуючи, і Міндовкілля на це не звертає уваги.

Більше того, низка національних парків, наприклад Шацький, підпорядкована Держлісагенству України і воно розглядає ці національний парк як звичайний лісгосп, вимагаючи ліміти, щоб рубати у нацпарку ліс.

Ще коррупційнішою є ситуація з трьома національними парками, підпорядкованими Державному управлінню справами ( ДУСя) Офісу Президента. Тут збільшення лімітів на рубки йде щороку.

І якщо Міндовкілля не узгоджує потрібні ДУСі об’єми лімітів, її керівництво йде до Міндовкілля і буквально “висмикує” потрібні їй ліміти на рубання лісу.

Тому розкардання природних лісових багатств за підтримки Міндовкілля зараз в Україні  йде повним ходом, як і розвиток корупції в лісовій справі.

 

Разом з рубками в заказниках та інших заповідних об’єктах загальнодержавного значення обсяг рубок у заповідних лісах в  останні роки  досяг 1 млн. куб. м., що становить 1/10 від усього обсягу заготовленої та виставленої на електронні   деревини. Реалізація 1 млн кубометрів заповідної деревини може принести від 2 мільярдів 500 мільйонів гривень до 5 мільярдів гривень. Це так у нас зараз заробляють на розкраданні природних заповідних ресурсів.

Більше того, аналіз вирубок національними парками в  2021 , 2023, 2024, 2025 роках показує, що в 9 національних парках обсяги рубок зросли в 2 -6,7  рази за останні  4 роки – це національні парки Білоозерський, Залісся, Синьогора Сколівські Бескиди та ін.

Багато лімітів видаються з прямим порушенням екологічного законодавства. Так, у ліміті на рубку лісу, виданому Яворівському національному парку заступником міністра Міндовкілля О. Юхимчук  (№ 642/2025 від 04.02.2025 р.), було зазначено, що рубка лісу проводиться в парку «протягом року». Це є грубим порушенням ст. 39 Закону України «Про тваринний світ», що забороняє вирубку в заповідних об’єктах у сезон тиші – з 1 квітня по 15 червня. Незаконним і абсурдним є ліміт на вирубку 36 куб. м деревини (№ 513-2024 від 09.02.2024 р.) , виданий Міндовкілля природному заповіднику Медобори під виглядом «Заготівля деревини шляхом виконання природоохоронних заходів з формування лісостанів». Рубки лісу в природних заповідниках  заборонені ст. 16 Закону «Про природно-заповідний фонд України» та Санітарними правилами в лісах України.

 

Особлива вакханалія з продажу природних ресурсів у національних парках, заповідниках та інших заповідних об’єктах посилилася за двох останніх міністрів Міндовкілля — Р. Стільця та С. Гринчук. Причому, як розповідають наші інсайдерські джерела в Міндовкілля, міністр Р. Стрілець сам неодноразово закликав національні парки більше  «заробляти» на заповідних природних ресурсах. По суті, в Україні створено ще одну корупційну схему, до якої входило  керівництво Міндовкілля та керівники деяких національних парків. І ця група безпринципних міністерських чиновників та жадібних директорів національних парків безперешкодно  крала  та знищувала  природні багатства народу України.

Недарма 18 серпня 2025 року САП подала позов до ВАКС про цивільну конфіскацію активів колишньої заступниці Міністра захисту навколишнього середовища та природних ресурсів Вікторії Кирєєвої та її сім’ї. Йдеться про майно вартістю понад 3 млн грн, яке, як вважають правоохоронні органи, вона отримала незаконно.

 

До корупції в Міндовкілля додається ще й кричуща некомпетентність міністерських чиновників. Наприклад, зараз Департамент заповідної справи в Міндовкилля (Міністерство економіки, довкилля та сільського господарства України) очолює чиновник Є.Токар, який до цього ніколи не працював у сфері екології, а останнім місцем його роботи було керівництво Центром зайнятості в Мукачево. Однак він виявився земляком міністра захисту довкілля С. Гринчук (теж з Чернівецької області), і хоча не мав необхідного екологічного досвіду та знань, був нею призначений директором Департаменту заповідної справи.

Розваливши заповідну справу, тепер С. Гринчук з екології перейшла керувати в Міністерство енергетики.

Тенденція до зростання кількості вирубок у національних парках та комерційної реалізації інших природних заповідних ресурсів стає особливо небезпечною зараз, коли в середині 2025 року Міндовкілля було розформовано, а його залишки приєднали до Міністерства економіки. Тепер викачувати природні ресурси будуть у десятикратному розмірі.

26.10.2025   Рубрики: Борьба за заповедность, Новости, Спасем украинский лес и редкие растения