Київський окружний адміністративний суд по позову КЕКЦ відкрив судову справу проти заступника міністра Мінжолвкілля В.Киреєвої за видачу незаконного ліміту на заготівлю грибів та ягід у національних парках

Київський окружний адміністративний суд по позову Київського еколого-культурного центру ( КЕКЦ ) відкрив судову справу проти заступника міністра Мінжолвкілля В.Киреєвої за видачу незаконного ліміту на заготівлю грибів та ягід у національних парках. Щорічно національним паркам видається ліміт на заготівлю приблизно 200 тонн ягід, та на заготівлю приблизно 100 тонн грибів.

Промисловий збір ягід і грибів у національних парках відбувається як у господарській зоні, так і в зоні «регульованої рекреації», яка повинна добре охоронятися.

Крім промислового збору ягід і грибів, на який отримують ліміти парки, там ведеться промисловий збір грибів і ягід різними комерційними фірмами, що значно збільшує навантаження на чорничники, брусничники, інші ягідники та місця зростання грибів і призводить до серйозних екологічних проблем.

Насамперед це стосується різкого зменшення кормової бази диких тварин. В Українських Карпатах мешкає лише близько 300 бурих ведмедів. Влітку вони переважно годуються ягодами, плодами, дуже люблять малину. Проте саме ягоди у карпатських національних парках, які мають охороняти ведмедя та його кормову базу, на рік збирають промисловим способом по 222 тонни.Чим позбавляють ведмедів харчування та брекають на голодну смерть. Червона книга України як один із заходів охорони ведмедів рекомендує підвищувати «кормність угідь», а Міндовкілля та деякі карпатські національні парки роблять усе з точністю навпаки.

Крім того в національних парках Синевир, Верховинський і Черемоський, в яких зараз йде промислова заготівля лісових ягід і грибів, живуть рідкісні птахи, занесені до Червоної книги України – глушець, тетерук і рябчик. Вони активно харчуються ягодами, особливо чорницею. У національному парку Синевир мешкають глушець і рябчик, у Верховинському – тетерук і глушець, у Черемошському – глушець. У нарисах Червоної книги про ці види сказано, що однією з причин падіння чисельності цих птахів є зменшення площі ягідників, а в якості одного із заходів охорони рекомендується заборонити збір ягід.

Однак на ділі Міндовкілля і національні парки роблять все навпаки. У гонитві за довгою гривною Міндовкілля збільшує і збільшує ліміти на збір чорниці, інших лісових ягід і грибів, чим позбавляє цих рідкісних птахів корму.

Що стосується грибів, то до Червоної книги України занесено півсотні видів грибів, деякі з яких ростуть у Карпатах. Збирачі грибів явно не мають біологічної освіти і можуть мимоволі збирати і червонокнижні гриби, чим завдають величезної шкоди біорізноманіттю.

Гриби є найважливішим елементом лісової екосистеми. Мікоризна гриби – це не просто милі поганки в лісі. Це інженери екосистем, які годують 80% всіх рослин на Землі та щорічно прокачують через свої мережі 3,6 мільярда тонн вуглецю. Їхні підземні гіфальні мережі можуть становити до 30% живої мікробної біомаси ґрунту. Без грибів впаде продуктивність екосистем, кругообіг вуглецю та стійкість до змін клімату.

Крім цього мікориза грибів є життєво важливим природним елементом для багатьох рідкісних червонокнижних рослин, наприклад, для орхідей. Вони без неї не можуть існувати. Даючи шалені та бездумні ліміти на промисловий збір грибів у карпатських національних парках, Міндовкілля завдає жахливого удару по багатьох рідкісних рослинах,та екосистемах, знищуючи їх.

Окрім іншого, промислова заготівля ягід, грибів, лікарських рослин у національних парках порушує природні процеси, які ці природно-заповідні установи якраз і повинні захищати.А тепер найголовніше. Відповідно до ст.19 Конституції України органи влади мають діяти лише у рамках Конституції та законів. Але Законом України “Про природно-заповідний фонд України” ніде не сказано, що у національних парках дозволяється у промислових масштабах заготовляти ягоди, гриби та лікарські рослини.Тобто Міндовкілля видає ліміти на їхню заготівлю незаконно, а національні парки їх незаконно заготовляють.

На фото=