КЕКЦ розпочав третю судову справу проти Мінекономіки та довкілля, звинувативши чиновників у незаконній видачі лімітів на промислову заготівлю ягід та грибів у національних парках
Володимир Борейко, КЕКЦ
Київський еколого-культурний центр ( КЕКЦ) подав вже 3 судовий позов до Київського окружного адміністративного суду на Міністерство економики, довківлля та сільського господарства України. КЕКЦ звинувачує Міністерство у видачі незаконних лімітів на заготівлю у промислових масштабах ягід та грибів у національних парках.
Ми звинувачуємо колишню заступницю міністра Міндовкілля В.Киреєву у грабежу національного надбання України-заповідної природи національних парків.І це тільки початок.
Буде ще 10 наших судових позовів.
Гроші на наші судові позови були зібрані громадянами України ( ми дуже їм вдячні), яких вже дістали непрофесоналізм, корупція, боягузливість та некомпетентність керівництва Мінекономіки та довкілля.
Заступниця міністра міністра Міндовкілля В.Киреєва у квітні 2025 р. незаконно видала ліміти на національному природному парку « Черемошський « на заготівлю у промислових масштабах ягід та грибів.
Дослідження, проведені Київським еколого-культурним центром (КЕКЦ), показали, що Міндовкілля України збільшило ліміти на промислову заготівлю ягід у національних парках у 22 рази за останні 8 років. І ця небезпечна тенденція все зростає. Ми спеціально взяли для дослідження саме 2021 рік, як останній мирний рік, коли є матеріали по всіх національних парках.
Аналіз дозволів (лімітів) на промисловий збір ягід, які щороку видає національним паркам Міндовкілля, показує, що в 2013 р. 2 національним паркам були видані ліміти на збір 10 тонн ягід, а в 2021 р. 3 національним паркам було видано ліміт на заготовку 222,6 тонн ягід, що в 22 рази більше. Також у 2013 р. національним паркам було видано ліміт на заготовку 35 тонн грибів, а у 2021 р. було видано ліміт вже на 130 тонн грибів, що майже в 4 рази більше. Ліміти видавалися в 2021 р. 3 національним паркам — Синевир, Бузький Гард і Верховинський. У 2023 р. до них додалися Ужанський і Черемоський. Промисловий збір ягід і грибів у цих національних парках відбувається як у господарській зоні, так і в зоні «регульованої рекреації», яка повинна добре охоронятися.
При цьому площа заповідних лісів не збільшилася. Крім промислового збору ягід і грибів, на який отримують ліміти парки, там ведеться промисловий збір грибів і ягід різними комерційними фірмами, що значно збільшує навантаження на чорничники, брусничники, інші ягідники та місця зростання грибів і призводить до серйозних екологічних проблем.
Насамперед це стосується різкого зменшення кормової бази диких тварин. В Українських Карпатах мешкає лише близько 300 бурих ведмедів. Влітку вони переважно годуються ягодами, плодами, дуже люблять малину. Проте саме ягоди у карпатських національних парках, які мають охороняти ведмедя та його кормову базу, на рік збирають промисловим способом по 222 тонни.Чим позбавляють ведмедів харчування та брекають на голодну смерть. Червона книга України як один із заходів охорони ведмедів рекомендує підвищувати «кормність угідь», а Міндовкілля та деякі карпатські національні парки роблять усе з точністю навпаки.
Крім того в національних парках Синевир, Верховинський і Черемоський, в яких зараз йде промислова заготівля лісових ягід і грибів, живуть рідкісні птахи, занесені до Червоної книги України – глушець, тетерук і рябчик. Вони активно харчуються ягодами, особливо чорницею. У національному парку Синевир мешкають глушець і рябчик, у Верховинському – тетерук і глушець, у Черемошському – глушець. У нарисах Червоної книги про ці види сказано, що однією з причин падіння чисельності цих птахів є зменшення площі ягідників, а в якості одного із заходів охорони рекомендується заборонити збір ягід.
Однак на ділі Міндовкілля і національні парки роблять все навпаки. У гонитві за довгою гривною Міндовкілля збільшує і збільшує ліміти на збір чорниці, інших лісових ягід і грибів, чим позбавляє цих рідкісних птахів корму.
Що стосується грибів, то до Червоної книги України занесено півсотні видів грибів, деякі з яких ростуть у Карпатах. Збирачі грибів явно не мають біологічної освіти і можуть мимоволі збирати і червонокнижні гриби, чим завдають величезної шкоди біорізноманіттю.
Гриби є найважливішим елементом лісової екосистеми. Мікоризна гриби – це не просто милі поганки в лісі. Це інженери екосистем, які годують 80% всіх рослин на Землі та щорічно прокачують через свої мережі 3,6 мільярда тонн вуглецю. Їхні підземні гіфальні мережі можуть становити до 30% живої мікробної біомаси ґрунту. Без грибів впаде продуктивність екосистем, кругообіг вуглецю та стійкість до змін клімату.
Крім цього мікориза грибів є життєво важливим природним елементом для багатьох рідкісних червонокнижних рослин, наприклад, для орхідей. Вони без неї не можуть існувати. Даючи шалені та бездумні ліміти на промисловий збір грибів у карпатських національних парках, Міндовкілля завдає жахливого удару по багатьох рідкісних рослинах,та екосистемах, знищуючи їх.
У 2021 р. національному парку Синевир Міндовкілля бездумно затвердило ліміт на заготівлю 160 тонн чорниці, 18,5 тонн малини, 5,8 тонн ожини, 0,5 тонн гліду, 10 тонн шипшини та 127 тонн білих грибів. Причому такі величезні обсяги чорниці збирають не вручну, а за допомогою спеціального пристосування типу грабель, що шкодить чорничникам.
До речі, нещодавно Департамент стратегічних розслідувань МВС України розпочав вивчення лімітів, які від Міндовкілля отримував національний парк Синевир. Гадаю, скоро будуть цікаві висновки.
Національний парк Верховинський у 2021 р. отримав від Міндовкілля ліміти на збір 18,8 тонни чорниці, 3,3 тонни білих грибів, а також на 0,015 тонни арніки гірської (яка свого часу була занесена до Червоної книги України, але потім під впливом комерційного лобі її з Червоної книги виключили), а також 0,06 тонни ісландського моху.
Степовий національний парк Бузький Гард у 2021 р. отримав ліміти на заготівлю 5 тонн шипшини, 4 тонни гледу і 300 кг чебрецю.
У 2023 р. Міндовкілля затвердило Ужанському парку ліміти на заготівлю 79 тонн чорниці, 3,2 тонни малини, 51,3 тонни ожини, 1,1 тонни шипшини, 12,2 тонни грибів. А національному парку Черемошський у 2023 р. були затверджені ліміти на збір 150 кг чорниці, 150 кг брусниці, 150 кг малини, 400 кг білих грибів і 100 кг лисичок.
Збір чорниці, інших лісових ягід і грибів у національних парках ведеться практично безконтрольно, без урахування потреб рідкісних птахів та інших тварин ,без серйозного наукового обґрунтування та контролю.
Окрім іншого, промислова заготівля ягід, грибів, лікарських рослин у національних парках порушує природні процеси, які ці природно-заповідні установи якраз і повинні захищати.А тепер найголовніше. Відповідно до ст.19 Конституції України органи влади мають діяти лише у рамках Конституції та законів. Але Законом України “Про природно-заповідний фонд України” ніде не сказано, що у національних парках дозволяється у промислових масштабах заготовляти ягоди, гриби та лікарські рослини.Тобто Міндовкілля видає ліміти на їхню заготівлю незаконно, а національні парки їх незаконно заготовляють.
Особлива вакханалія з продажу ягід, грибів та інших природних ресурсів у національних парках, заказниках та інших заповідних об’єктах посилилася за двох останніх міністрів Міндовкілля — Р. Стрільця та С. Гринчук. Причому, як розповідають наші інсайдерські джерела в Міндовкілля України, міністр Р.Стрілець сам неодноразово закликав національні парки більше «заробляти» на заповідних природних ресурсах. Аргументація Р. Стрільця зводиться до абсурду – дозволити державним природоохоронним організаціям-національним паркам заробляти на заготівлі ягід, рубці лісу, заготівлі сіна і очерету – все одно що дозволити правоохоронним органам – відділенням поліції і прокуратури заробляти на наркоманах, бандитах і повіях.
По суті, в Україні створено ще одну корупційну схему, до якої входить керівництво Міндовкілля та керівники деяких національних парків. І ця група безпринципних міністерських чиновників та жадібних директорів національних парків безперешкодно краде та знищує природні багатства народу України.Керівництво Міндовкілля розглядає національні парки як власні гаманці. Ставлять туди своїх, залежних від міністра директорів і обкладають податками.
До речі , 18 серпня 2025 року САП подала позов до ВАКС про цивільну конфіскацію активів колишньої заступниці Міністра захисту навколишнього середовища та природних ресурсів Вікторії Кірєвої та її сім’ї. Йдеться про майно вартістю понад 3 млн грн, яке, як вважають правоохоронні органи, вона отримала незаконно
До корупції в Міндовкілля додається ще й кричуща некомпетентність міністерських чиновників. Наприклад, зараз Департамент заповідної справи в Міндовкілля України очолює чиновник Е.Токар, який до цього ніколи не працював у сфері екології, а останнім місцем його роботи було керівництво Центром зайнятості в Мукачево.
Тенденція до зростання кількості вирубок у національних парках та комерційної реалізації інших природних ресурсів стає особливо небезпечною зараз, коли в середині 2025 р. Міндовкілля було розформовано, а його залишки приєднали до Міністерства економіки. Тепер викачувати природні ресурси будуть у десятикратному розмірі.
На фото=
Позов КЕКЦ проти Мінекономіки, довкілля та сільського господарства
13.01.2026
Рубрики: Борьба за заповедность, Новости