Червонокнижні рослини, камʼяний степ і водоспади: як рятують від знищення унікальну природу Кіровоградщини
На Кіровоградщині за девʼять місяців 2025 року Київський еколого-культурний центр знайшов 33 унікальні природні об’єкти, які потребують захисту. Декілька громад області вже підтримали ініціативу активістів — на місцевому рівні створили природоохоронні зони. «Гречка» дізнавалася, в чому унікальність Кіровоградщини та які саме об’єкти мають стати заповідними.
Як екологи ініціюють створення памʼяток природи на Кіровоградщині
Як розповів у коментарі «Гречці» директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, на 8 вересня 2025 року екологи центру знайшли на Кіровоградщині 33 унікальні природні об’єкти — це камʼяні береги річок, балки та водоспади.
Раніше «Гречка» розповідала про балку біля села Пантазіївка Новопразької громади, де росте понад мільйон кущів червонокнижної сон-трави. Менш ніж за місяць селищна рада підтримала ініціативу та створила на понад 100 гектарах ботанічну памʼятку природи «Фіолетові пагорби».
«Бобринецький каньйон»
Нині ідею Київського еколого-культурного центру щодо заповідання природних об’єктів підтримали ще чотири громади:
- Компаніївська селищна рада погодила створення памʼятки природи «Балка тисячі шафранів» площею 52,4 гектара.
- Гурівська сільська рада погодила створення памʼятки природи «Купальська балка» площею 15,9 гектара.
- Гурівська сільська рада погодила створення памʼятки природи «Степ на Боковенці» площею 23 гектари.
- Первозванівська сільська рада погодила створення памʼяток природи «Медова долина» площею 142 гектари та «Козирева балка» площею 16,4 гектара.
- Бобринецька міська рада погодила створення ботанічної памʼятки природи місцевого значення «Бобринецький каньйон» площею 38 гектарів.
Чому громади відмовилися створювати памʼятки природи
Водночас дві громади відмовилися створювати заповідники на запропонованих територіях.
За словами Володимира Борейко, йдеться про «Тирлову балку», яку екологи знайшли в Устинівській громаді.
«Це величезна балка із цінними червонокнижними рослинами площею понад 50 гектарів. Саме місцеві краєзнавці звернулися до нас, щоб ми посприяли заповіданню цього об’єкта», — зауважив він.
За словами директорка Київського еколого-культурного центру, цінність цієї балки в тому, що там ростуть вісім видів червонокнижних рослин. Тоді як в основному по області схожі ділянки налічують по три-чотири.
«Нам відповіли, що, на жаль, на сесії потрібне рішення не набрало необхідних голосів. Тому балку не заповідатимуть», — розповів Борейко.
У коментарі «Гречці» начальник відділу культури, туризму та культурної спадщини Устинівської селищної ради Віктор Семенюк повідомив, що заповідати обʼєкт громада не відмовилася, лише відтермінувала.
З його слів, після того, як Київський еколого-культурний центр надіслав селищній раді лист, депутати на постійній комісії його розглянули.
«Тоді вирішили це питання відкласти, ознайомитися. Адже потрібно було виїхати на місце, вивчити законодавство, а терміни були стислі. У нашій практиці такого ще не було», — повідомив посадовець.
Віктор Семенюк зауважив, що рішення, чи створювати памʼятку природи «Тирлова балка», депутати ухвалять після того, як вивчать повністю питання.
Аналогічна ситуація сталася також з унікальним степовим берегом річки Південний Буг біля Гайворону, — стверджує Борейко.
Степова ділянка біля Гайворону з червонокнижними рослинами
«Там дуже багато сон-трави, горицвіту, ковили пірчастої та шафрану сітчастого. Це велика ділянка цілинного степу. Ми направили лист у селищну раду, нам відповіли, що на сесії ця пропозиція не набрала необхідні голоси», — розповів еколог.
«Гречка» звернулася за коментарем до голови Гайворонської громади Романа Волуйка. Посадовець говорить, що лист від центру отримали. Проте виносити його на сесію не стали.
За його словами, щоб розглядати таке питання потрібна не письмова, а особиста комунікація.
«Цей центр бачить собі щось на тій ділянці, знайшли там якісь квіточки червонокнижні. Ми зафіксували цей лист. Письмово його розглянули», — повідомив голова.
Роман Волуйко зауважує, що створювати щось на основі листа не будуть. Спочатку хочуть поспілкуватися особисто із директором центр, щоб екологи висловили свої пропозиції, а міська рада — свої. Лише потім можна буде виносити рішення про створення природоохоронного обʼєкта на сесію.
Ділянка біля Гайворону з червонокнижними рослинами
Чим унікальна природа Кіровоградщини?
Володимир Борейко під час дослідження степу Кіровоградщини виявив, що область унікальна, адже має дуже багато червонокнижних рослин.
«Порівняно з іншими областями Кіровоградщина має багатше біорізноманіття. Якщо в Черкащині ми заповідаємо балку і там лише червонокнижна ковила. То на Кіровоградщині на одній ділянці ростуть по чотири-п’ять видів. І це ми рахуємо лише рослини», — говорить Борейко.
До прикладу, «Козирева балка» у Первозванівській громаді унікальна тим, що це — цілинний степ з червонокнижними рослинами — ковилою волосистою, горицвітом та астрагалом шерстистоквітковим.
А «Фіолетові пагорби» у Новопразькій громаді — це балка із понад мільйоном кущів сон-трави. Володимир Борейко зауважує, що торік у Полтаві знайшли балку сон-трави, де росло 20 тисяч кущів.
За його словами, на Кіровоградщині також багато унікальних камʼяних степів.
«Це ділянки по 100-200 гектарів. Зараз потрібно це біорізноманіття зберегти, поки ми його не втратили», — зауважує еколог.
Кам’яний степ — це ділянки цілинного степу, що розташовані на виходах гранітів, де було неможливо проводити оранку землі. Так, у Кіровоградській області такі найцінніші ділянки степової дикої природи можна знайти на берегах річок Сугоклія, Синюха, Чорний Ташлик, Бобринка, Боковенька.
Так, на території Компаніївської громади вздовж річки Сугоклія та інших степових річок, за приблизними підрахунками Київського еколого-культурного центру, є близько 1 тисячі гектарів незаповідних цілинних степових ділянок.
Ці ділянки степу на гранітах практично не вивчалися. Водночас землі Кіровоградської області, як зауважують у Київському еколого-культурному центрі, має 85,3% розораності.
Зелений туризм чи розорані степи?
Володимир Борейко говорить, що на Кіровоградщині є ділянки, які не поступаються Асканії-Новій.
Довідково:
Біосферний заповідник «Асканія-Нова» — державний заповідник, який 1898 року заснував Фрідріх Фальц-Фейн. Розташований — у Херсонській області. «Асканія-Нова» унікальна не лише для України, а для всього світу. Це найбільший степовий заповідник Європи, який нині окупований росією.
«Через те, що росія окупувала більшість степових заповідників України, Кіровоградщина має величезний туристичний потенціал. Більшість вважає, що область сільськогосподарська. Проте, якщо тут створити зелений туризм, то це матиме величезний попит, а громади отримуватимуть гроші», — зауважує еколог.
Володимир Борейко говорить, що хоч і степ почали розорювати, проте все ж ще збереглися сотні гектар цілинного степу.
«Тут території мальовничі, унікальні, красиві. У Глодосах водоспад, який вартий уваги. Він величезний. Там можна пройтись по мосту висячому. Насолодитися тією красою», — наводить приклад не лише балок чи камʼяного степу еколог.
Він наголошує, що часом унікальні балки перетворюють на сміттєзвалища, переорюють, намагаються засадити не притаманною для степу сосною. Окрім цього часто у камʼяних степах добувають граніт.
«Це шкодить природі. І ми ці території можемо втратити. Як свого часу унікальні степові обʼєкти знищили на Донбасі», — наголошує Борейко.
Еколог говорить, що громади не зацікавлені у створенні памʼяток природи. Тому працювати та переконувати їх доводить місцевим та екологам.
Володимир Борейко зауважує, що рішення про створення памʼяток природи, які ухвалили на сесіях депутати громад, — це лише пів шляху. Потрібно також рішення обласної ради.
Окрім цього, Київський еколого-культурний центр звернувся до ще десятка громад, щоб ті заповіли унікальні природні місця як пам’ятки природи. Нині чекають рішень.
Так, наприклад, на річці Чорний Ташлик біля Новоукраїнки на Кіровоградщині екологи знайшли унікальний кам’яний степ. Його площа — це приблизно 200 гектарів скельних виходів, каміння та кам’янистих розсипів серед трав’янистої рослинності. Це вже не перша знахідка такого масштабу.
Раніше «Гречка» розповідала, що на Кіровоградщині планують створити перший в області національний парк«Чорнолісько-Боковеньківський» площею понад 22 тисячі гектарів. Водночас Чорноліське лісництво наголосило на ризиках, які виникнуть після створення парку.
Фото: із Facebook-сторінки Київського еколого-культурного центру
Джерело: https://gre4ka.info/statti/chervonoknyzhni-roslyny-kam%ca%bcyanyj-step-i-vodospady-yak-ryatuyut-vid-znyshhennya-unikalnu-pryrodu-kirovogradshhyny/?fbclid=IwY2xjawMtLutleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFjcUJnT0FKTkViQmxiMk1OAR4y4eMSwW55Bpgqr0JJuyFNb_LUzgbMJ5uhA5yNBacHSDb229p9rWum6svwQA_aem_–GN1JDqMYOs541PV5oDnw
15.09.2025
Рубрики: Борьба с браконьерством, Новости, Спасем изначальную степь Украины