Асканія-Нова-заповідник чи скоторадгосп?
Володимир Борейко, КЕКЦ
Існує давно створений міф про чудовий степовий заповідник Асканія-Нова (на жаль, зараз він під окупацією). Приїжджим туристам там завжди і в першу чергу показували стада екзотичних тварин, що пасуться у Великому Чапельському поде-це канни, лами, верблюди, поні, муфлони, американські бізони та ін.
Їх продавали, як стверджували інсайдери у самому заповіднику, у приватні мисливські господарства та зоопарки. На цьому довго будувався непомітний бізнес незмінного директора заповідника Асканія-Нова В.Гавриленко.
Наприклад, у січні 2012 р., для особистого зоопарку Януковича в Межигір’ї в Асканії-Нова було куплено за 20 тис. гривень 2 антилопи-канни, і ще, кажуть, фазанів. Приблизно в цей же час для приватного мисливського господарства «Фауна» на півночі Київської області Януковича-молодшого купили в Асканія-Нова бізонів. Розповідають, що в Асканії-Нова купував диких тварин ще один не бідний українець Віктор Ющенко.
Згідно з реалізаційними цінами, розміщеними на офіційному сайті заповідника (2013-2014 р), Асканія-Нова за ціною 5 тис. – 10 тис. гривень реалізувала екзотику – муфлона, канну, нільгау, американського бізона, кафрського буйвола, худобу ватуссі.
За нашими приблизними підрахунками від реалізації диких тварин заповідник щорічно отримував 0,5 млн. – 1 млн. гривень, плюс ще близько 0,5 млн. гривень від реалізації насіння та посадкового матеріалу.Традиції вчених-лисенківців сильні в Асканії і досі. Їхнє улюблене заняття – безсистемне схрещування одних видів копитних з іншими. Наприклад, схрещували зебр трьох видів з домашнім ослом. Отримані гібриди зберегли забарвлення зебри, але виявилися безплідними. Схрещували різні види буйволів, знову опинилися без приплоду. Потім стали схрещувати різні види бугаїв,отримали 15 гібридних форм. Але не зрозуміло, навіщо? Яке відношення до заповідника мають так звані “наукові” роботи з виведення гібридів великої рогатої худоби із зебу, гаялом, яком, бізоном та африканською худобою ватуссі? . Навіщо розводити в Асканії благородного оленя, званого тепер асканійським степовим оленем і продавати його згодом в українські та закордонніприватні мисливські господарства? Яке відношення ця діяльність заповідника має до охорони рідкісних видів тварин, і до охорони заповідного степу? Слід також додати, що для розведення майже 1300 екзотичних копитних, що паслися навесні-літом у заповідному степу Великого Чапельського Пода, було споруджено 13 загонів.
По суті, весь цілинний степ Великого Чапельського Пода представляє
собою нагромадження нескінченних парканів, огорож, сіток та бетонних стовпів та іншихогороджувальних споруд, що є грубим порушенням Закону “Про природно-заповідний фонд України”. Здається, їх установка аж ніяк не сприяла охороні червонокнижних рослин та рідкісних видів тварин цілинного степу. Але що не зробиш заради екзотики, адже всі ці череди диких екзотичних копитних давали щороку понад 200 голів приплоду.А це гроші, і не малі. У заповідний степ незаконно був проритий штучний канал, який несе воду для водопою копитних у Великий Чапельський Під. Він бере початок від головного зрошувального каналу у дендропарку. Він періодично чиститься з використанням землерийної техніки, що виглядає дужедивно для заповідної зони найвідомішого заповідника України. Фактично там відбувається зрошення заповідної цілини, що є не тільки кричущим порушенням природоохоронного законодавства, а й справжнім абсурдом. За рахунок штучного обводненнязаповідної території відбувається винесення солей із глибини ґрунту на поверхню. У результаті чорноземи заповідного степу Асканії перетворюються на солончаки. Відбувається порушення гідрохімічного режиму, що є грубим порушенням Закону України “Про природно-заповідний фонд України”.
За Гавриленка влаштовувалися автомобільні екскурсії до заповідної частини біосферного заповідника – у Великий Чапельський Під (ціна близько 400 грн.). А в результаті – додатковий стрес для диких тварин, колії доріг у степу, самовільне зривання екскурсантами рідкісних рослин.
Африканські та американські тварини (близько 1300 голів копитних) зовсім не повинні бути у степовому заповіднику Асканія-Нова. Так само, як там не потрібен зоопарк.
Бо для харчування величезної кількості екзотичної худоби знищується найцінніше що є в степовому заповіднику-цілинний степ та його степові жителі-жайворонки, гадюки, джмелі. Для прогодування екзотичної худоби в заповіднику Асканія-Нова на площі понад 600 га щороку заготовлялося понад 900 тонн сіна.
Для водопою стад копитних у заповідній зоні були незаконно пробиті артезіанські свердловини та вириті штучні канали та ставки. Легендарний засновник заповідника Асканія-Нова Фрідріх Фальц-Фейн перекинувся б у труні, дізнавшись на що перетворили його заповідник.
Через витоптування та поїдання цією худобою у заповідному Великому Чапельському поді було знищено рідкісну рослину – зіркоплідник частуховий, занесений до Червоної книги України.
Масове сінокосіння загрожує екологічною катастрофою та загибеллю багатьох рідкісних тварин та рослин. Через сінокосіння гине 34 види тварин (комахи, ссавці, птахи, земноводні) занесених до Червоної книги України та 12 видів рослин, занесених до Червоної книги України.
Для хребетних, що мешкають у степових заповідниках, існуюча форма покосів становить реальну небезпеку. В умовах прокошеного степу земноводні, рептилії та дрібні ссавці стають доступнішими для хижаків.
Особливо сінокосіння небезпечне для птахів. У травні (коли відбувається масова кладка яєць,початок висиджування яєць), у червні (насиджування яєць, появи виводків птахів), липні (кінець насиджування птахів, масова поява виводків). Слід зазначити, що молоді особини, що вціліли, з розбитих виводків на скошеному полі заповідника стають легкою здобиччю хижаків, або гинуть з інших причин (переохолодження, голод).
Конкретний приклад, як керівництво заповідника Асканія-Нова за підтримки Міндовкілля знищує рідкісних тварин. Як нещодавно повідомив у науковій статті асканійський біолог І.Поліщук ( Ї.Поліщук, 2023 р.) , з 1992 р. по 2022 р. під час сінокосів у заповідному степу Асканії-Нова було знайдено загиблими 13 полозів, 1 мідянка та 8гадюк. Лише 2002 р. під час сінокосів загинуло 8 гадюк та 1 мідянка. Їх знайшли розчавленими сіноконосною технікою, тією самою технікою, яку директор заповідника Асканія-Нова В.Гавриленко щороку виводив у заповідний степ для здійснення свого комерційного проекту з вирощування та продажу у приватнізоопарки та мисливські господарства диких копитних. Протягом багатьох років директор заповідника Асканія-Нова В. Гавриленко опосередковано, під виглядом «регуляції» та « протипожежних покосів», займався діяльністю, яка вела до вбивства червонокнижних диких тварин і розроблення природних заповідних багатств. І за це, рано чи пізно, він повинен відповідати.
А в степовому заповіднику Асканія-Нова у 2021 р. , та у 2022 р. косилися ( згідно лімітів) протипожежні покоси на площі 627,3 га з травня місяця, тобто у розпал сезону тиші. Що заборонено законом. Виникає дуже важливе питання -як здійснюється сінокосіння-за допомогою комбайнів (що заборонено законом) або на кінній тязі, ручним способом?
За ширмою легендарного степового заповідника був створений хитромудрий бізнес-проект, який рік у рік завдавав величезних екологічних збитків найціннішому, що там є, заповідному цілинному степу. За ідеєю, африканські тварини-інтродуценти у заповідному Великому Чапельському поді та зоопарк взагалі не повинні бути у заповіднику Асканія-Нова.
Вони жили за рахунок заповідного степу, який має величезну ціну і не має аналогів у Європі. Це не розуміє керівництво Асканії-Нова і не цінує керівництво Міндовкілля.
Адже ще 1930 р. всесвітньо відомий український еколог професор В.В. Станчинський, який очолював тоді заповідник Асканія-Нова писав: «У цих умовах цілинний степ Асканії з великою абсолютно заповідною ділянкою всередині її стає безмірною світовою цінністю.Будучи еталоном природних процесів, необхідним порівняння з процесами, які відбуваються під впливом людини, абсолютно заповідний ділянку вимагає себе виключно дбайливого ставлення».Головною цінністю заповідника є не зоопарк чи дендропарк з їхніми екзотичними дивовижками, а цілинний заповідний степ, різновиди якого більше ніде у світі немає. У серпні 1918 р. у Києві, 1 з’їзді дослідників природи України, відомий український вчений-природозахисник професор П. Тутковський сказав, що” хоча Асканія-Нова і є цінною пам’яткою природи, але з української природи вона має лише один степ.” На жаль, цю істину, висловлену майже 100 років тому українським піонером охорони природи П. Тутковським, керівництво Асканії-Нова просто ігнорувало.А комерсант Гавриленко, який працював десятки років за сумісництвом директором заповідника Асканія-Нова, заради свого бізнес-проекту з постачання олігархів дикими тваринами, цілинний степ та місця проживання червонокнижних тварин і рослин знищував комбайнами. І нікого це нехвилювало. Як нікого не хвилює і те, що згідно із Законом України «Про природно-заповідний фонд України» пересування механічних транспортних засобів, до яких належать комбайни, у заповідних зонах біосферних заповідників заборонено.
Слід зазначити, що контроль за сінокосінням у степових заповідниках та заповідних зонах національних парків Міндівкиля веде формально. Нами було вивчено звіт заповідника Асканія-Нова за 2021 р. Весь звіт являє собою 1 сторінку із зазначенням скільки сіна планувалося заготовити та скільки було заготовлено. При цьому в звіті не вказано, в який період було проведено сінокосіння (в сезон тиші або після нього), яким способом (механізованим способом, що заборонено, або в ручну), як відбувалося відлякування диких тварин при сінокосінні, не вказано, яка кількість тварин і яких було вбито під час сінокосіння. Немає у звіті тапідтверджуючих фото чи відео. Сінокосіння у заповіднику не перевірялося державною екологічною інспекцією, науковими чи громадськими природоохоронними організаціями. Тому не можна вірити звітам про сінокосіння у заповіднику. Тим більше що заповідник Асканія-Нова безпосередньо економічнозацікавлений у заготівлі сіна. Бо, як це зазначено у звіті про сінокосіння Асканії-Нова, заготовлене сіно використовувалося для годівлі тварин у зоопарку Асканія-Нова і йшло інші потреби організації. Тобто зоопарк «з’їдав» найцінніше що є в заповіднику Асканія-Нова-заповідний степ.
Особлива вакханалія з заготівлі природних ресурсів у заповідниках та національних парках посилилася за двох останніх міністрів Міндовкілля — Р. Стрільця та С. Гринчук і продовжується зараз. Причому, як розповідають наші інсайдерські джерела в Міндовкилля України, міністр Р. Стрілець сам неодноразово закликав заповідники та національні парки більше «заробляти» на заповідних природних ресурсах. Аргументація Р. Стрільця зводиться до абсурду – дозволити державним природоохоронним організаціям- заповідникам та національним паркам заробляти на меліоративному лові риби, заготівлі ягід, рубці лісу, заготівлі сіна і очерету – все одно що дозволити правоохоронним державним органам – поліції і прокуратурі заробляти наловлі наркоманів, бандитів і повій.
По суті, в Україні створено ще одну корупційну схему, до якої входить керівництво Міндовкилля та керівники деяких заповідників та національних парків. І ця група безпринципних міністерських керівників та деяких жадібних директорів заповідників та національних парків безперешкодно краде і знищує природні багатства народу України. Недарма 18 серпня 2025 року САП подала позов до ВАКС про цивільну конфіскацію активів колишньої заступниці міністра захисту навколишнього середовища та природних ресурсів Вікторії Киреєвої та її сім’ї. Йдеться про майно вартістю понад 3 млн грн, яке, як вважають правоохоронні органи, вона отримала незаконно
До корупції в Міндовкілля додається ще й кричуща некомпетентність міністерських чиновників. Наприклад, зараз Департамент заповідної справи в Міндовкілля України очолює чиновник Е.Токар, який до цього ніколи не працював у сфері екології, а останнім місцем його роботи було керівництво Центром зайнятості в Мукачево.
Тенденція з комерційною реалізацією заповідних природних ресурсів стає особливо небезпечною зараз, коли в середині 2025 р. Міндовкілля було розформовано, а його залишки приєднали до Міністерства економіки. Тепер викачувати природні ресурси будуть у десятикратному розмірі.
30.09.2025
Рубрики: Борьба за заповедность, Новости, Спасем изначальную степь Украины