Ізмаїльський відділ поліції в Одеської області по зверненню Київського еколого-культурного центру ( КЕКЦ )відкрив кримінальну справу проти Мінекономіки та Дунайского заповідника по факту незаконної заготівлі очерету.

Дунайський біосферний заповідник отримав у 2025 р. від Міндовкілля ліміт на заготівлю очерету в 6079 тонн на площі 2631 га. Дунайський біосферний заповідник зараз косить очерет навіть у зоні регульованого заповідного режиму, яка повинна дуже суворо охоронятися.

Заготівля та вивоз очерету дозволена в Дунайському заповіднику з 15 листопада до 15 березня, тобто косінням очерету знищуються місця відпочинку птахів під час осінньо-весняних міграцій, місця зимівлі птахів, а також місця гніздування птахів. І нікому немає діла.

Крім усього іншого, під час косіння очерету відбувається безповоротне вилучення біомаси, що також має негативні екологічні наслідки. Тим більше, що заготівля очерету ведеться за допомогою комбайнів і вантажного транспорту. Після косіння птахи не завжди бачать гострі піки скошеного очерету. Сідають на воду і розрізають собі животи. Косіння очерету вкрай негативно впливає на п’ять видів птахів, занесених до Червоної книги України – каравайка, колпіца, чернь білоока, малий баклан, жовта чапля, а також на 32 фонових види птахів.

Як неодноразово було встановлено в багатьох судах, заготівля очерету відбувається в Дунайському біосферному заповіднику з масою порушень природоохоронного законодавства.

Причому здебільшого це водно-болотні угіддя міжнародного значення, проте жодної незрівнянної екологічної експертизи впливу косіння очерету на птахів, які тут розмножуються, мігрують, зимують, відпочивають, не проводив.

Слід сказати, що згідно зі ст.6 Бернської конвенції, яку ратифікувала Україна, косіння очерету у таких місцях заборонено.

Конвенція забороняє » b) навмисне зашкодження місцям виведення потомства або

відпочинку чи їхнє знищення;

c) навмисне порушення спокою дикої фауни, особливо у період

виведення та вирощування потомства і зимівлі, якщо таке порушення

є істотним з точки зору цілей цієї Конвенції;».

Іншими словами, в Дунайському заповіднику відбувається тотальне косіння очерету без будь-яких серйозних екологічних обмежень, що пояснюється патологічною жадібністю керівництва Дунайського заповідника. Директор заповідника Волошкевич хоче заробляти на всьому, не пропускаючи останню тростинку . Так вже котрий рік триває розграбування заповідних природних ресурсів – національного надбання народу України.

Слід зазначити, що контроль за косінням очерету в національних парках і заповідниках Міндовкілля веде формально. Ми вивчили звіт Дунайського біосферного заповідника щодо використання природних ресурсів ( косіння очерету ) . Весь звіт являє собою кілька колонок із зазначенням, скільки очерету планувалося заготовити і скільки було заготовлено. При цьому в звіті не вказано, в який період було проведено косіння очерету , в яких зонах заповіднику. У звітах немає підтверджуючих фото або відео. Косіння очерету в заповіднику не перевірялося державною екологічною інспекцією, науковими або громадськими природоохоронними організаціями. Тому вірити звітам про заготівлю очерету в Дунайському заповіднику не слід. Тим більше , що він безпосередньо економічно зацікавлений у заготівлі очерету , оскільки продає його за кордон.

Крім того, систематична масова косіння очерету в національних парках і біосферних заповідниках порушує природні процеси, які ці природно-заповідні установи якраз і повинні захищати.

А тепер найголовніше. Відповідно до ст.19 Конституції України органи влади мають діяти лише у рамках Конституції та законів. Але Законом України “Про природно-заповідний фонд України” ніде не сказано, що у біосферних заповідниках дозволяється у промислових масштабах заготовляти очерет.Тобто Міндовкілля видає ліміти на його заготівлю незаконно, а Дунайський біосферний заповідник його незаконно заготовляє,особливо у зоні регульованого заповідного режиму.

Особлива вакханалія з вилову, продажу риби та інших природних ресурсів у заповідниках, національних парках, заказниках та інших заповідних об’єктах посилилася за двох останніх міністрів Міндовкілля — Р. Стрільця та С. Гринчук. Причому, як розповідають наші інсайдерські джерела в Міндовкілля України, міністр Р. Стрілець сам неодноразово закликав заповідники та національні парки більше «заробляти» на заповідних природних ресурсах. Аргументація Р. Стрільця зводиться до абсурду – дозволити державним природоохоронним організаціям-національним паркам заробляти на заготівлі сіна і очерету, меліоративному лові риби, заготівлі ягід, рубці лісу – все одно що дозволити правоохоронним державним органам – поліції і прокуратурі заробляти на наркоманах, бандитах і повіях.

По суті, в Україні створено ще одну корупційну схему, до якої входять керівники Міндовкилля та керівники деяких заповідників і національних парків. І ця група безпринципних міністерських чиновників та деяких жадібних директорів заповідників і національних парків безперешкодно краде і знищує природні багатства народу України. Керівництво Міндовкілля розглядає національні парки як власні гаманці. Ставлять туди своїх, залежних від міністра директорів і обкладають податками.

На фото=

Лист Ізмаїльського відділу поліції про відкриття кримінальної справи щодо знищення очерету в Дунайському заповіднику