Дика природа українських степів: ні кроку назад
Борейко В.Є, КЕКЦ
Було б помилково вважати, що в Україні немає ділянок дикої природи. Насамперед це ділянки диких лісів- праліси, де ніколи не було рубок. Після ухвалення закону про праліси у 2017 р., в Україні розпочалася активна робота з пошуку та заповідання пралісів.
Однак в Україні є також незаповідані значні цілинні степові ділянки дикої природи площею 50-100 га. Це не тільки степові балки, а насамперед степові ділянки вздовж річок та одеських лиманів. Вони не відчували на собі прямого впливу людини, і, в принципі, задовольняють усі критерії європейських стандартів, прийнятих для ділянок дикої природи:
немає полювання
немає риболовлі
немає доріг та моторизованого доступу
немає інфраструктури (крім примітивної – хатини, стежки, місця для
наметів)
немає збору колекцій
немає рубок лісу
немає збору мертвої деревини
немає видобутку корисних копалин
відсутня втручання людини, у тому числі, немає контролю за
захворюваннями та інвазійними видами
немає випасу свійських тварин
немає збору ягід та грибів
немає заходів для відновлення екосистем
немає управління фауною – тобто немає регуляції чисельності тварин
На такій території повинні зберігатися спонтанні природні процеси.
Особливо цінними є ділянки так званого «кам’яного степу», тобто ділянки цілинного степу, що знаходиться на виходах гранітів, де було неможливо проводити оранку землі. Так, у Кіровоградській області такі найцінніші ділянки степової дикої природи знаходяться на берегах річок Сугоклія, Синюха, Чорний Ташлик, Бобринка, Боковенька.
Зазвичай, вони тягнуться вздовж річки кілька кілометрів, маючи ширину 100-250 м.
Так, на території Компаніївської ОТГ Кіровоградської області вздовж річки Сугоклія та інших степових річок, за нашими приблизними підрахунками, є близько 1 тис. га незаповідних цілинних степових ділянок з досить великою площею кожен – по 40 га -100 га. Під’їзних шляхів до них найчастіше немає і вони перебувають у дикому стані.
Цікаво, що ці ділянки цілинного степу на гранітах практично не вивчалися і ніхто до ладу не знає їхньої приблизної площі. І це при тому, що Кіровоградська область посідає в Україні 3 місце серед областей розораності (85,3 %).
На Одещині до таких цікавих цілинних об’єктів дикої природи можна віднести степові ділянки вздовж берегів морських лиманів. Маючи ширину 100-200 м, вони тягнуться вздовж лиманів на десятки кілометрів.
За нашими попередніми підрахунками, у Полтавській області під степові ділянки, що збереглися по балках і схилах пагорбів, припадає приблизно 0,7% території області.
Що становить близько 20 тис.тис. га степових ділянок, у тому числі понад 18 тис. га ще не заповіданих. Лише на території Карлівської ОТГ, Полтавська область, степові ділянки становлять приблизно близько 900 га, або 2,7 % від загальної площі ОТГ. Звичайно, за своєю дикістю вони не можуть порівнюватися зі степовими ділянками на граніті вздовж річок Кіровоградської області, і за європейською класифікацією якості ділянок дикої природи тягнуть всього лише на «бронзу» і можуть називатися «квазі» – дикими ділянками дикої природи.
Але все одно мають величезну цінність, бо зберігають багато рідкісних видів тварин і рослин і поступово, при заповіданні, можуть «дичати».
Степові ділянки дикої природи України мають понад 10 матеріальних та нематеріальних цінностей, є національною природною спадщиною України, невід’ємною частиною української ідентичності та мають одночасно охоронятися як пам’ятки культури та природи.Усі вони мають бути захищені від оранки, заліснення, розробки корисних копалин, забудови, прокладання доріг, створення водоймищ тощо.
Для цього потрібно провести в першу чергу інвентаризацію всіх уцілілих цілинних ділянок, з оцінкою їх якості, тобто ступеня їх «дикості» та наявності червонокнижних видів рослин і тварин.
У 2017 році в Европі до категорій (підкатегорій) дикої природи – Wilderness та Wild areas, які мають площу від 10 тис. га, і вважаються однією загальною категорією, додано ще 4 категорії (за типом ландшафту):
Wild Forests – дикий ліс ( з переважаючим диким лісом та мінімальною ним розміром 500 га).
Wild Island – дикі острови.
Wild Coasts – дикий берег та морська акваторія з мінімальною зоною
пустелі 500 га.
Wild Rivers – дика річка з мінімальною довжиною 2 км (і зоною дикою
природи вздовж річки).
В даний час до Європейської мережі дикої природи вже увійшли 38 територій дикої природи з 17 країн.
Здається, що до цього переліку потрібно додати ще одну категорію-степову ділянку дикої природи з мінімальною площею 50 га. Україна є однією з небагатьох країн Європи, яка має такий унікальний ландшафт як цілинні степи. І через те, що степи майже повністю вже знищені, мінімальна площасертифікованої степової ділянки дикої природи може бути знижена до 50 га.
Також необхідно заборонити Законом або Указом Президента України подальше розорування цілинних степових ділянок.
25.08.2025
Рубрики: Борьба за заповедность, Новости, Современная идея дикой природы, Спасем изначальную степь Украины