Створення заказників – найефективніший спосіб захисту зелених зон та водойм від міської забудови
Володимир Борейко, КЕКЦ
Відповідно до соціологічних досліджень, проведених у Києві в 2021 р., 94% опитаних не підтримують знищення зелених зон, 83,3% опитаних негативно ставляться до знищення водойм під будівництво. На питання з чим пов’язане зменшення зелених зон, кияни дають-87% відсотків опитаних, абсолютно правильну відповідь- із забудовою.
За останні 10 років, згідно з нашими дослідженнями, забудовниками в Києві знищено понад 700 га київських парків.
http://ecoethics.com.ua/za-ostanni-10-rokiv-zabudovniki-znishhili-ponad-700-ga-kiyivskih-parkiv/
Чому це стало можливим? Таке масове знищення зелених зон стало можливим завдяки їхній правовій незахищеності. Інша річ, якби ці зелені зони парків були прикриті об’єктами природно-заповідного фонду.
Порушення ст. 252 Криминального кодексу України (Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду) карається штрафом в 51 тис. гривень або обмеженням волі на строк до трьох років. Забудовники тричі подумають, чи варто їм йти на порушення закону та забудовувати зелену зону чи озеро, якщо вони входять до заказника чи пам’ятника природи.
Але це ще не все. Якщо зелена зона-парк, сквер, ділянка лісу чи водоймище є об’єктом природно-заповідного фонду, і забудовники все ж таки вирішили там щось почати будувати чи підробили документи на незаконне там будівництво чи організацію кар’єру для видобутку піску чи глини, то в цьому разі заповідні об’єкти набагато легше захищати в суді. По-перше тому, що за це охоче береться екологічна прокуратура (за ділянку просто лісу чи парку екологічна прокуратура не позивається). По-друге, заповідні об’єкти легше захищати у суді громадським екологічним організаціям. Наведемо приклади.
1. Заказник «Троєщинські луки» створений за ініціативою Київського еколого-культурного центру ( КЕКЦ )та депутата О.Пинзеника влітку 2020 р. на площі 381 р. у Києві. Тут є велика популяція червонокнижної коручки болотної .На цій території планувалася забудова, тому забудовники подали позов до суду, бажаючи привласнити територію під забудову. Але Київрада та КЕКЦ виграли Верховний суд та захистили місце зростання рідкісної рослини. Якби ця територія не мала заповідного статусу, вона вже була б забудована.
2.Заказник «Урочище Церковщина» створено за ініціативою КЕКЦ та депутата О. Пинзеника у 2020 р. на площі 130 га у Києві для захисту луків із дубовими лісами. Восени 2022 р. одно з київських КПнезаконно розпочала там видобуток піску. КЕКЦ виявив незаконний котлован, викликав поліцію. Було порушено кримінальну справу за фактом псування заказника, якому завдано збитків у 155 тис. гривень. Якби це не був заказник, то кримінальну справу не порушили, оскільки збитки були б нараховані набагато менше.
3.Регіональний ландшафтний парк «Лиса гора» було створено у Києві 1994 р. на площі 137 га з ініціативи КЕКЦ. Тут охороняється 21 вид флори та фауни, занесений до Червоної книги України, зокрема ковила волосиста, сон розкритий, коручка чемерникоподібна, гніздівка .Восени 2022 р. Київрада незаконно прийняла рішення про розробку документації будівництва на Лисій горі військового кладовища, що обурило київську громадськість. КЕКЦ подав до суду на це рішення Київради . В результаті це незаконне рішення було скасовано Київрадою. Якби Лиса гора не мала заповідного статусу, відстояти її було б неможливо.
4. Заказник «Бабин Яр» було створено у Києві у 2019 р. у парку «Бабин Яр» на площі 41 га з ініціативи КЕКЦ. Влітку 2022 р. Київрада ухвалила незаконне рішення про вичленування із заказника ділянки площею 17 га під будівництво військового кладовища. КЕКЦ організував з цього приводу кампанію протесту. В результаті було вирішено шукати інше місце під військовий цвинтар. Якби Бабин Яр не мав статусу заказника, відстояти цей парк від забудови було б неможливо.
5. Заказник «Деснянські луки» було створено у Києві у 2020 р. на площі 322 га з ініціативи КЕКЦ та депутата К. Ялового. Він охороняє популяції червонокнижних рослин-іриса сибірського та коручки чемерникоподібної. Навесні 2023 р. Київміськводканал незаконно став прокладати територією заказника труби. КЕКЦ звернувся у прокуратуру, було порушено кримінальну справу, будівництво припинено. Якби ця природна територія не мала статусу заказника, її забудували б.
6. Заказник «Озеро Алмазне» було створено у Києві у 2022 р. на площі 185 га з ініціативи КЕКЦ та депутата Є.Кулеби. Тут були взяті під охорону місця зростання двох видів рослин з Червоного списку м. Києва-іриса болотного та латаття білого .У липні 2023 р., через технічну помилку, озеро було передано під розробку піщаного кар’єру. КЕКЦ вдалося оперативно зв’язатися з керівництвом Міндовкілля, і цей заказник був викреслений зі списку місць, де дозволялося вести видобуток піску. Якби озеро Алмазне не мало статусу заказника, ніщо не завадило перетворити його на піщаний кар’єр.
18.10.2023
Рубрики: Борьба за заповедность, Защита природы Киева, Новости
