Гламуризація зелених зон вбиває дику природу у Києві та інших містах

Володимир Борейко, КЕКЦ

 

Останнім часом у Києві відбувається гламуризація зелених зон. Береться ділянка  дикої природи – шматок лісу, озеро і його починають «ушляхетнювати» – вирізають кущі, коситься трава, рубаються старі дуплисті дерева з білками, прокладаються доріжки з плиткою, ставляться лавочки, ліхтарі. Потім тут з’являються паркування, МАФи та генделі. Яскравий приклад-наполовину знищений шинками Гідропарк або нова улюблена іграшка Кличко-парк Наталка, де завдяки гламуризації було знищено цінний куточок природної заплави Дніпра.

Не минуло й півроку, як туди вже почали залазити МАФи. У парку Наталка вже немає дикої природи – вона умертвлена ​​Кличком та його бездумними чиновниками.

Тепер Кличко поліз на Оболонський острів, відомий своїми червонокнижними сибірськими ірисами, на черзі Труханів острів, велика ділянка дикої природи, з унікальними заплавними озерами, улюблене місце відпочинку киян саме на дикій природі.

Забудовники з ТОВ «Галерна затока» хочуть гламуризувати ще дві великі ділянки київської дикої природи-урочище Покал біля Галерного острова, відоме своїми дикими орхідеями, та урочище Циганщина біля Пирогово.

І це при тому, що завдяки хаотичній антиекологічній забудові Києва практично повністю знищені ділянки дикої природи. З 222 заповідних об’єктів (без урахування НПП Голосіївський), у Києві є лише 9 заповідних репрезентативних ділянок дикої природи. Це Жуків острів, Лиса гора, Осокорківські луки, Деснянські луки, Троєщинські луки, Муромець-Лопухувате, Острови Ольжин-Козачий, Золотий ліс у Пуща-Водиця, Межигірсько-Пуща-Водицький (усі вони створені за ініціативою Київського еколого-культурного центру). Але ці 9 заповідних ділянок дикої природи становлять лише 4% від усіх ПЗФ Києва!

Все інше-це міські парки, ботсади, сквери, окремі дерева, міські озера. Особливої ​​користі  для охорони рідкісного біорізноманіття вони мають. Натомість на 9 заповідних ділянках дикої природи Києва охороняється до 95% рідкісних видів флори та фауни.

Ми не проти гламуризації окремих паркових зон Києва. Зараз у Києві налічується 127 парків та близько 500 скверів. Будь ласка, який широкий фронт для «упорядкування» і гламуризації! Але навіщо залазити в останні вцілілі та безцінні ділянки дикої природи Києва та знищувати їх?

Ми розуміємо, що є велика кількість киян, яким подобаються гламурні парки. Але є ще й значна кількість жителів Києва, які воліють відпочивати саме в дикій природі. Це рибалки, фотографи птахів і рослин, любителі поспати в наметах а природі, скаути, язичники, збирачі грибів, любителі шашликів на дикій природі (у гламурному парку їх не можна смажити), художники, та й захисники дикої природи, для яких ця територія взагалі є священним місцем.

Чому ж їхні права на дику природу та відпочинок у ній ігнорується Кличком та його чиновниками?

Слід також сказати і про природотерапію, безкоштовне лікування на лоні дикої природи ошаленого від шуму, бетону та пилу городянина. А переможний хід популярного зараз у Європі та США бердвотчингу (фотографування птахів у дикій природі)? Адже розвиток його у Києві, особливо за рахунок закордонних туристів, міг би добре поповнити міський бюджет.

Генрі Торо писав : «Когда я хочу отдохнуть, я иду в самый темный и труднопроходимый лес или на пользующееся дурной славой болото. Я ступаю на него с благоговением, как будто попадаю в святое место, «святая святых». В нем заключена сила, мозг Природы. Девственная почва заросла чащей. На ней хорошо себя чувствуют как люди, так и деревья (…).
Спасение города не в его праведниках, а в окружающих его лесах и болотах. В таких местах, где один первобытный лес раскинул свои ветви вверху, а другой первобытный лес гниет внизу, рождаются не только хлеб и картофель, но но поэты и философы грядущих веков. Такая почва дала миру Гомера и Конфуция и других философов и поэтов; такая местность была прибежищем реформатора, питающегося акридами и диким медом (…). Цивилизованные страны — Греция, Рим, Англия — держались тем, что на их территориях некогда росли первобытные леса».

13.05.2023   Рубрики: Борьба за заповедность, Защита природы Киева, Новости