Якщо вбивати вовків, то оленів не стане більше
Володимир Борейко, КЕКЦ
Один із головних аргументів мисливців полягає в тому, що вовки їдять м’ясо диких мисливських тварин — оленів, косуль, кабанів, лосів, і тому чим більше вбивати вовків, тим більше буде диких копитних. Називаються якісь неймовірні цифри – що, нібито, за рік один вовк з’їдає приблизно 2 тонни м’яса. Це приблизно 42 копитних тварин.
Насправді розповіді мисливців про те, що, нібито, вовки з’їдають тисячі тонн кабанятини і оленятини, тим позбавляючи їх здобичі, є звичайними мисливськими байками, далекими від реальності.
1. Вовк їсть не тільки м’ясо
Влітку і навесні вовки їдять дуже багато рослинної їжі. Вона становить у їхньому раціоні до 60 %.
Це підтверджує наукова стаття «Вплив особливостей екосистем південно-степової лісомисливської області України на характер харчування вовків», написана українськими зоологами І. М. Шейгасом і М. І. Гудзем. Виявляється, навесні і влітку вовки з м’яса переходять на рослинну їжу, причому дуже люблять стиглі кавуни. 60 % раціону навесні та влітку становить рослинна їжа. Вчені пишуть: «Навесні та влітку простежується тенденція зростання значення рослинних кормів, і, в свою чергу, деяке зниження наповнюваності шлунків і жирності туш. У 60% особин в шлунку переважають рослинні залишки — кісточки і плодова маса фруктових дерев, винограду, кавунів, деревне сміття, стебла злаків. В ході польових досліджень мисливського господарства був виявлений баштановий, частково пошкоджений вовком. І, що характерно, пошкоджені були виключно стиглі кавуни».
2. У м’ясний раціон вовків більше 30 % входять дрібні гризуни, собаки, бобри і лисиці
Що стосується м’яса, то крім оленів і кабанів вовки у великій кількості їдять мишей, собак, єнотоподібних собак і лисиць. Про це чомусь мисливці забувають.
Це підтверджує наукова стаття «Вплив особливостей екосистем південно-степової лісомисливської області України на характер харчування вовків», написана українськими зоологами І. М. Шейгасом і М. І. Гудзем.
В осінньо-зимовий період частка м’ясної їжі в раціоні вовків збільшується. Але в основному за рахунок мишей і бродячих собак. При цьому частка мишоподібних гризунів у раціоні вовків становить 34 %. «Шлунки трьох вовків, здобутих на початку грудня, були повністю забиті тушками полівок (58, 27 і 34 штуки).» Досить багато в вовчому раціоні продовжує зустрічатися і рослинної їжі :» Також необхідно відзначити часту зустріч в шлунках і екскрементах залишків трави (осок і злаків), деревного сміття, хвої сосни кримської (Pinus pallasiana D. Don), коконів комах», а також загиблих домашніх тварин зі звалищ і скотомогильників.
Вовк є основним природним регулятором чисельності лисиці та єнотоподібного собаки в природних умовах. За даними білоруських зоологів, за рік один вовк вбиває близько 13 лисиць і 19
єнотоподібних собак. Таким чином, вовк не тільки регулює поширення цими видами сказу, але й знижує хижацький вплив цих видів на популяції ресурсних видів мисливських тварин: тетеревиних і качиних птахів, косуль, зайців та інших.
За даними досліджень, проведених вченими під керівництвом доктора біологічних наук Вадима Сидоровича, 13 лисиць і 19 єнотоподібних собак споживали б на рік не менше 18 глухарів, 51 тетерева, 140 криків та інших водоплавних птахів, 162 молодих зайців і 24 молодих косуль.
Зграя вовків споживає в їжу близько 60-70 бобрів на рік. Підтримуючи чисельність бобрів на певному рівні, вовки сприяють зменшенню шкоди, заподіяної бобрами лісовому та сільському господарству.
3. Як санітар лісу вовк в першу чергу поїдає хворих і старих копитних
Що стосується кабанів, оленів, лосів і косуль, про яких так «піклуються» мисливці, то вовки в першу чергу задирають слабких, хворих, молодих і старих копитних, так як їх легше наздогнати.
Вовк – «санітар» лісу, поїдає в основному хворих і старих тварин. Так, у Хоперському заповіднику з 13 оленів, убитих вовками взимку 1976 р., всі мали фізичні вади (Печенюк, 1979). У Ленінградській області вовки задирали в основному тільки лосів-пораненних, що залишилися після полювання (Тимофєєв, 1974). Копитні, заражені гельмінтами, в першу чергу знищуються вовками (Бібіков та ін., 1985). Тому, коли мисливці заявляють, що вовки загризли таку-то кількість лосів, косуль і оленів, потрібно мати на увазі, що це були хворі тварини, і вони швидше за все самі загинули б від глистів, травм або старості.
Крім цього, вовк – це своєрідний «тренер» диких тварин. Він змушує їх рухатися, так би мовити «пасе» їх. У цьому також величезне еволюційне значення вовка.
Тут відразу ж важливо зазначити, що дуже дивно відносити всіх здобутих вовком тварин до збитків. Збиток, в юридичному значенні – це недоотриманий прибуток. Наприклад, у Біловезькій пущі, де вовк не переслідується і де основною здобиччю вовка є олень, майже половина здобичі вовка (45%) – це природні втрати (Schmidt, 2014). Тобто ті тварини, які загинули б самі через внутрішньопопуляційні процеси. Тому можливі збитки треба як мінімум ділити надвоє.
У монографії «Вовк», виданій у 1985 р. під керівництвом д.б.н. Д.І. Бібікова, наводяться переконливі факти, що при знищенні вовків чисельність оленів і лосів лише деякий невеликий період стрибає вгору, а потім різко падає вниз. Природа знову вмикає свої компенсаційні механізми, і замість смертності копитних від вовків (яких знищили), збільшується смертність копитних від глистів та інших хвороб. У науці це називається «компенсацією факторів смертності». Про це ще в 1946 р. писав відомий зарубіжний еколог П. Еффінгтон, що загибель тварин від хижаків неминуче буде замінюватися іншою природною причиною смертності. Більш того, відомо чимало прикладів зростання чисельності диких копитних у періоди дуже високої чисельності вовків.
4. При наявності вовків у лісі стадо копитних все одно продовжує зростати
Найдивовижніше те, що навіть при наявності вовків у природі стада копитних все одно продовжують зростати. На жаль, безграмотні мисливці ніяк не хочуть помічати і визнавати цей науковий факт.
Дослідження польських зоологів у Біловезькій пущі показали, що в присутності вовка популяція його основної жертви — копитних — зберігає здатність до зростання. Тобто в господарствах зі стабільною або зростаючою чисельністю копитних вовк взагалі не завдає шкоди мисливському господарству в юридичному значенні цього терміна.
«Ми визначили, що, якби вовків у пущі не було, щорічне зростання чисельності копитних стало б вищим. Але проблема в тому, що вовк ніколи не гальмує це зростання. Тобто, незважаючи на наявність хижаків, популяція копитних завжди збільшується, хоча і не такими темпами, як це було б, якби в лісі не було вовків.
І це дивно! Адже на польській території Біловезької пущі відстріл вовків не проводиться з 1998 року. Більш того, у нас дозволено полювання на копитних. Однак, незважаючи на ці фактори, популяція оленів у цій частині Польщі не зменшується, як за логікою мало б бути, а збільшується! Польські мисливці не знають, як таке можливо: вони полюють все більше… і нічого не змінюється! І підтверджують, що вовк зовсім не впливає на чисельність копитних: вона все одно зростає.» ( www.wildlife.by/hunting-and-fishing/standpoint).
5. Звідки взялася надумана цифра 2 тонни м’яса на одного вовка на рік?
2 тонни м’яса на одного вовка на рік і подібні дані, де тонни з’їденого вовками м’яса просто зашкалюють – результат формального і механічного підходу до вивчення біології вовка. Ці цифри стали гуляти в мисливській літературі ще з 1950-х років, коли в московському зоопарку підрахували, скільки там дають вовку м’яса в день. Потім помножили на кількість днів у році і отримали 2 тонни на рік. Абсолютно не думаючи про те, що навесні і влітку вовк їсть в основному рослинну їжу, а взимку миші, собаки, лисиці займають в його раціоні 30 і більше відсотків.
За добу вовку потрібно 1–2 кг м’яса. Причому це може бути не обов’язково м’ясо оленя або козулі, але й мишей, жаб, собак, лисиць, навіть падалі. Влітку вовк багато поїдає рослин, і його м’ясний раціон падає до 1 кг на добу. Більш того, вовки нерідко голодують.
Вважати, що вовки когось об’їдають, так само некоректно, як звинувачувати бізнесмена, який отримує велику зарплату, в тому, що люди з низькою зарплатою недоїдають. Полювання вовків на диких копитних не можна оцінювати в категоріях «збитку», бо це природний процес. Захист лосів і кабанів від вовків — це дурість. Бо навіщо захищати природу від неї самої.
6. Вовки, так само як і люди, мають право на свою частку здобичі
І наостанок найголовніше. А чому мисливці уявили, що тільки вони мають у лісі право на свою частку оленів і кабанів. А як бути з вовками? Адже вони теж живуть у лісі, їдять м’ясо і мають право на свою частку здобичі.
16.12.2025
Рубрики: Нет - спортивной охоте!, Новости, Охрана волков