Рубки в дусинських національних парках- справа свята. Національний парк Залісся в 2021 р. отримав ліміти на рубку 2170 куб.м. деревини, в 2023 г.- на рубку 13969 куб.м., а 2024 г.-на 14655 куб.м. деревини, тобто апетит виріс за 4 роки в 6,7 разу.
Національний парк Синегора в 2021 р. отримав ліміти на рубку 2833 куб.м., в 2023 р. вже на 6800 куб.м., а в 2025 р. заступники міністра Міндовкілля О.Юхимчук і В.Киреєва ( і, мабудь, не  безкоштовно), видали парку лімітів без якогось контролю і здорового глузду на 7939 куб. м, -тобто  за 5 років ліміти на рубку були збільшені в 2,8 разу.
Більшість рубок в дусинських національних парках проводиться під виглядом санітарних вибіркових рубок, які входять в перелік так званих ” санітарно-оздоровчих заходів”.
Тобто  теоретично передбачається санітарними вибірковими рубками ” лікувати ” ліс від різних комах-шкідників. Але чому тоді за минулі 5 років  кількість цих ” лікувальних” рубок зросла в 6,7 разів ? Виходить, що санітарні вибіркові рубки як ліки проти комах-шкідників просто не працюють. Вони не ефективні. Так навіщо тоді їх застосовувати ?
Проте Міндовкілля абсолютно це не цікавить, воно ніяк не вивчає ефективність проведення вибіркових санітарних рубок в заповідних лісах, не вивчає ” поліпшення санітарного стану заповідних лісів” завдяки рубкам ” формування і оздоровлення лісів” – рубкам прохідним, вибірковим санітарним, рубкам догляду, ландшафтним рубкам, рубкам  освітлення і тому подібне.
Санітарні рубки – це зручна форма прикриття комерційної заготівлі лісу під виглядом “боротьби з шкідниками лісу”, породження “сталінщини” і “лисенковщини” в лісовому господарстві.Такі тоталітарні і бездумні методи управління і псевдонауки особливо обурливі в об’єктах ПЗФ.
Санітарні рубки є узаконеним способом проведення дрібного розкрадання деревини в особливо великих розмірах, або здійснення комерційної заготівлі в інтересах лісокористувача, але на шкоду лісу. Причому в національних парках ці рубки проводяться не лише в так званій ” господарській ” зоні, якій по ідеї взагалі бути не повинно в національному  парку, але і в зоні ” регульованої рекреації”, яка повинна добре охоронятися. Санітарні рубки лісу завдають масової і комплексної шкоди природі, що полягає в утрамбовуванні  грунту, зменшенні вологості грунту, порушенні природного обміну речовин, зменшенні родючості грунту, порушенні грунтового покриву, погіршенні кореневого живлення дерев і інших  рослин, зменшенні лісового біорізноманіття, погіршенні умов зростання трав’янистих рослин, зміні мікроклімату .
Дані Червоної книги свідчать, що санітарні рубки, як суцільні так і вибіркові, нищать 89 видів фауни і 33 види флори, занесених в Червону книгу України, а також 119 видів тварин, що охороняються Списком 2 Бернської конвенції.
Особливої шкоди лісовому  біорізноманіттю національних парків і  заповідників завдає вирубування сухостійних, буреломних, вітрувальних, дуплистих і фаутних (двовершинні, криві) дерев, дуже зручних для будівлі гнізд.
Проте саме сухостойные, гниючі, дуплисті дерева вирубуються в дусинських національних парках в першу чергу, що веде до загибелі або різкого скорочення чисельності червонокнижних видів.
Тобто  заповідні об,єкти -національні  парки ДУСі були створені для охорони рідкісних червонокнижних видів флори і фауни. А вибірковими і іншими рубками, на які Міндовкілля дає ліміти  національним паркам, ці червонокнижні види знищуються. Виходить справжній абсурд- національні парки ДУСі самі знищують те, заради збереження чого вони створювалися.
Інша волаюча проблема в дусинських національних парках- це проведення царських полювань під виглядом селекційного відстрілу і ветеринарної експертизи.
У Азово-Сиваському національному парку в 2012-2013 рр. під виглядом селекційного відстрілу елітними мисливцями  знищувалося щорічно 50 оленів і 70 ланей. Окрім цього велося полювання на качок, гусей, муфлонів, зайців і фазанів. Під виглядом боротьби з ” шкідниками” йшло знищення шакалів і лисиць. У 2008 р. в парку було відстрелено 15 лисиць і 8 єнотовидних собак. Для елітних полювань в парку було споруджено 4 мисливські будиночки, 3 мисливських вишки, вертолітний майданчик, сауна, таксидермичена майстерня, місця для п’янок мисливців. У 2021 р. Азово-Сиваський парк отримав від Міндовкілля ліміти на полювання під виглядом діагностичного відстрілу для ветеринарної експертизи 10 оленів шляхетних, 5 ланей, 6 шакалів, 5 лисиць і 5 єнотовидних собак. Але якщо шакали і лисиці ще можуть хворіти на сказ, то лані  чи олені -навряд. Їх просто під шумок так званих ” ветеринарних експертиз” б’ють елітні мисливці.

Державна резиденція “Залісся” у Броварському районі Київської області і Козелецькому районі Чернігівської області створена в 1957 р. для мисливських втіх членів ЦК Компартії України. Тут полювали Хрущов, Брежнєв, Щербицкий, Фідель Кастро. На території царського полювання – два дворца-кам,яний , побудований при Хрущові, і дерев’яний, в гуцулському стилі, при Брежнєві. Пізніше Залісся стала використовуватися як президентська мисливська резиденція для Кравчука, Кучми і Януковича. Для мисливців тут було споруджено близько 100 вишок для облавного полювання і 8 вишок для індивідуального полювання.

Абсолютно незрозуміла історія відбувається із зубрами. Їх поголів’я в течії десятиліть крутиться навколо відмітки в 20 голів. Офіційна думка -зубри погано плодяться. А насправді, скоріш всього, їх просто відстрілюють під час царських полювань по принципу-два зубра народилося, два вбили.
Тут також є качина ферма, де випускалося під рушницю мисливців в рік 1000 качок, і фазанарий, де випускалося під рушницю щорічно 100 фазанів. Тут розташовані десятки живоловушек для лову тварин і 500 годівниць для копитних. У 2012 р. по периметру резиденції була оновлена огорожа загальною довжиною 60 км. На суму 7 млн. гривен.
При Ющенку Залісся було реорганізоване ( правда на папері) в національний парк. І царські полювання продовжилися. Так, в 2019 р. парк отримав від Міндовкілля ліміти на селекційний відстріл 100 оленів шляхетних і плямистих, а також на ветеринарний відстріл 2 ланей і 2 косуль. І так відбувається щороку. Вже в 2025 р. заступник міністра Міндовкілля В. Киреєва підписала черговий кривавий ліміт на вбивство диких тварин в національному парку Залісся- на 4 олені шляхетні і плямисті, і на 2 лані і 2 косулі. Разом 8 тварин будуть убиті елітними мисливцями під виглядом ” ветеринарної ” експертизи.
Причому треба відмітити, що із понад 40 українських національних парків, тільки двом паркам- саме дусинским- Азово-Сиваському і Залісся Міндовкілля з року в рік видає ліміти на відстріл диких тварин під виглядом селекції і ветеринарії. У інших 40 національних парках, виходить, такої проблеми як ветеринарія і селекція і немає.
Цьому є два  пояснення . Перше полягає в тому, що довгий час директором Департаменту заповідної справи Міндовкілля був М.Стеценко, завзятий мисливець, який всіляко підтримував полювання в Азово-Сиваському національному парку ( а може і сам там полював). І це стало традицією- полювати там під виглядом « селекції».
Друге пояснення  полягає в тому, що згідно інформації,
наданою нам інсайдерськіми  джерелами в самому Міндовкілля, особливо лобіювали значні  ліміти на рубки і відстріл диких тварин в національних парках Білоозерський , Залісся і Синегора чиновники ДУСі. Коли директор Департамента заповідної справи Міндовкілля України П.Іванов не хотів погоджувати ліміти на широкомасштабні рубки і відстріл тварин в цих національних парках, в Міндовкілля швидко  прибув лаятися особисто один із заступників  керівника  ДУСі. Його вимоги були простими- дайте нашим паркам заробляти, тобто рубати ліс і стріляти.
Часто чиновники ДУСі виходили на міністрів Міндовкілля і  ті тут же довали команду погоджувати усі зростаючі ліміти на рубку лісу і відстріл тварин.
Так або інакше за опір рубкам директора Департаменту заповідної справи Міндовкілля П.Іванова міністр С.Гринчук звільнила. А громадська комісія з лімітів, яку створив П.Іванов, була закрита.

Вражаюча історія сталася із зубром, якого на початку 2025 року з вінницьких лісів хотіли завезти до національного парку Залісся. Це була гучна піар-кампанія Міндовкілля. Піар був чудовий, а ось підготовка перевезення зубра — жахлива. В результаті під час перевезення зубр загинув. І за це ніхто не був покараний. Навіть у пресу інформація не потрапила.

Виникає питання до Міндовкілля (зараз Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства). Чому було видано дозвіл на перевезення зубра, якщо це перевезення було організовано не професійно, в результаті чого здоровий зубр загинув?

По суті, в Україні створено ще одну корупційну схему, до якої входить керівництво  Міндовкілля та керівники деяких національних парків. І ця група безпринципних міністерських керівників  та  деяких жадібних директорів національних парків безперешкодно краде і знищує природні багатства народу України. Особлива вакханалія з заготівлі деревини та інших природних ресурсів у національних парках посилилася за двох останніх міністрів Міндовкілля — Р. Стрільця та С. Гринчук і продовжується зараз. Причому, як розповідають наші інсайдерські джерела в Міндовкілля України, міністр Р. Стрілець сам неодноразово закликав національні парки більше «заробляти» на заповідних природних ресурсах. Аргументація Р. Стрільця зводиться до абсурду – дозволити державним природоохоронним організаціям-національним паркам заробляти на  меліоративному лові риби, заготівлі ягід, рубці лісу, заготівлі сіна і очерету – все одно що дозволити правоохоронним державним органам – поліції і прокуратурі заробляти на ловлі  наркоманів, бандитів і повій.

Недарма 18 серпня 2025 року САП подала позов до ВАКС про цивільну конфіскацію активів колишньої заступниці міністра захисту навколишнього середовища та природних ресурсів Вікторії Киреєвої та її сім’ї. Йдеться про майно вартістю понад 3 млн грн, яке, як вважають правоохоронні органи, вона отримала незаконно

https://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/news/sap-zvernulas-z-pozovom-pro-konfiskaciyu-maina-ekszastupnici-ministra-zaxistu-dovkillya

До корупції в Міндовкілля додається ще й кричуща некомпетентність міністерських чиновників. Наприклад, зараз Департамент заповідної справи в Міндовкілля України очолює чиновник Е.Токар, який до цього ніколи не працював у сфері екології, а останнім місцем його роботи було керівництво Центром зайнятості в Мукачево.

Тенденція з вирубкою лісу в національних парках і комерційною реалізацією інших природних ресурсів стає особливо небезпечною зараз, коли в середині 2025 р. Міндовкілля було розформовано, а його залишки приєднали до Міністерства економіки. Тепер викачувати природні ресурси будуть у десятикратному розмірі.

Коли Володимир Зеленський ішов на вибори, то говорив про кінець «епохи жадібності», —але насправді ця «епоха» при ньому посилилася ще більше, ніж при Петрові Порошенку. В 2019 році я опублікував статтю про царське полювання в парках «Дусі», апелюючи вже до нового президента. Тоді мій пост у фейсбуці був засипаний коментарями захисників Зеленського. Мовляв, почекай, дай йому час, він розбереться. Час минув, але президент із цією ганьбою так і не розібрався. Навпаки, ганьби стало ще більше.

Виникає питання до Міндовкілля (зараз Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства).  Чому було видано дозвіл на перевезення зубра, якщо це перевезення було  організовано  не професійно, в результаті чого здоровий зубр загинув? 

Взагалі з зубрами в цьому національному парку відбувається дивна історія. Їх поголів’я протягом десятиліть коливається навколо позначки в 20 голів. Зараз їх там всього 14. Офіційна думка – зубри погано розмножуються. А насправді, швидше за все, їх просто відстрілюють під час царських полювань за принципом – два зубра народилося, два відстріляли.

У національному парку «Залісся», який ще за часів Щербицького, Кравчука, Кучми і Януковича офіційно був мисливською резиденцією, досі функціонує близько 100 вишок для облавного полювання і 8 вишок для індивідуального полювання.

І царські полювання продовжуються під виглядом «селекції» і «ветеринарії». Так, у 2019 р. парк отримав від Міндовкілля ліміти на селекційний відстріл 100 благородних і плямистих оленів, а також на ветеринарний відстріл 2 ланей і 2 косуль. І так відбувається щороку. Уже в 2025 р. заступник міністра Міндовкилля В. Кіреєва підписала черговий кривавий ліміт на вбивство диких тварин у національному парку Залісся — на 4 благородних і плямистих оленів, а також на 2 ланей і 2 косуль. Всього 8 тварин будуть вбиті, мабуть, елітними мисливцями під виглядом «ветеринарної» експертизи.

Зубр, напевно, знав про царські полювання в Заліссі, і тому  вирішив не здаватися мисливцям, а покінчив життя  самогубством.

Він знав, що з  2000 р. по 2010 р. через офіційно відкрите в Україні полювання на червонокнижних зубрів їх чисельність впала з близько 800 голів майже до 200 голів, тобто в 4 рази. Дозволи на відстріл видавало Міндовкілля України. І тільки завдяки втручанню Генеральної прокуратури України за скаргою Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ) ,це неподобство було припинено.

«ОХОРОНА ЛОСІВ,ВОВКІВ ТА ЗУБРІВ». Електронна версія : http://ecoethics.com.ua/books/magazine/

Зміст

Чисельність вовків в Україні різко зменшилась до 2 тисяч, необхідні законодавчі зміни для збереження популяції, 1

Ярослава Коба, Демонізація вовка в ЗМІ. 4

Марина Суркова, Євгенія Музиченко,Оксана Оснач ,Юридичний погляд на охорону

вовків в Україні ,5

В.Є. Борейко .В Україні різко зменшується чисельність вовків. Скоро їх потрібно буде вносити до Червоної книги, 8

М.Г. Шквиря, И.Ю. Парникоза, В.Е. Борейко .Человек и волк в Украине ,9

Волк задрал у крупной чиновницы Евросоюза пони, поэтому она дала команду «разобраться» с волками в Европе ,14

Инициатива по крупным плотоядным животным для Европы, 14

В.Е. Борейко, Зоофобия как одна из причин жестокого обращения с животными, 20

В.Е. Борейко, В защиту лосей ,26

В.Е. Борейко  ,  Экологи оказались правы: занесение лося в Красную книгу позволило за семь лет резко увеличить его численность, 39

В.Е. Борейко,    В  защиту зубров, 40

Зубр

На 1991 р. в Україні  налічувалося близько 720 зубрів (1). Полювання на них було заборонено. Потім, завдяки лобістській діяльності низки зоологів та Мінлісгоспу (Держлісгоспу) України, під виглядом селекційного відстрілу, на зубрів було організовано звичайне комерційне трофейне полювання.

Планувалося, що частину грошей від відстрілених старих самців зараховуватимуть на спеціальний фонд охорони зубрів, гроші з якого будуть використовуватися на розведення цих рідкісних тварин. Однак такий фонд так і не був створений, а чисельність зубрів, через безконтрольне трофейне полювання і браконьєрство, що зросло, впала з 720 до 200 голів. При цьому в низці популяцій, наприклад, волинської, залишилися практично самі самки, а рівненська, чернігівська та івано-франківська були повністю знищені мисливцями (1). І ніхто за це  не був покараний.

У 2007 р., завдяки зверненню Київського еколого-культурного центру до Генеральної прокуратури України, трофейне полювання на зубрів було припинено, завдяки чому зубра було врятовано від повного знищення в Україні ( 1).  Чисельність зубрів стала зростати. Якщо на 2007 р. ми налічували в Україні близько 200 зубрів, то на 2020 р. їх офіційно налічувалося вже 298 особи (7).

Ведмідь

У 1990-х – на початку 2000-х років в Україні активно велося трофейне полювання на ведмедів ( у тому числі для іноземців). У 1996 р. Держкомлісгосп України своїм наказом затвердив ціни на мисливські трофеї, здобуті іноземними мисливцями (2002 р. цей наказ було доопрацьовано).  Згідно з затвердженим цінником видобуток трофея ведмедя в Україні (череп і шкура) коштував для іноземного мисливця 2600-3100 євро, поранення ведмедя коштувало  1300-1600 євро, а промах 300-400 євро( 1). Трофейне полювання велося без будь-якого контролю та наукового обґрунтування. Головним мотивом, як і завжди буває з організацією трофейного полювання, була платіжна спроможність іноземного трофейного мисливця. В результаті чисельність ведмедя в Україні почала швидко скорочуватися. Якщо в 1991 р. в Україні ведмедів налічувалося 600 голів , то через 9 років – вже 300 голів, тобто його чисельність скоротилася вдвічі (3). У 2003 р. завдяки енергійним діямприродоохоронця Ю.Васідлова ведмедя було внесено до Червоної книги України і полювання на нього було заборонено.

В результаті його чисельність зросла до 400 екз., а зараз стабілізувалася на цифрі приблизно 300 екз (3,7). Водночас незаконне трофейне полювання на ведмедя в Україні продовжується.

Лось

У 1991 р. в Україні налічувалося 14796 лосів, а у 2017 р. – вже 6409 лосів. (3,7). На лося довгий час було відкрито трофейне полювання. Вартість трофею лося (череп з рогами) коштував 1200-1300 євро (4). В результаті масового та безконтрольного трофейного полювання на лося в Україні його чисельність, у порівнянні з 1970-1980 рр., за різними оцінками, зменшилася у 4-17 разів, а його ареал – зменшився у 2-5 разів (2).При цьому у Запорізькій, Миколаївській, Херсонській, Івано-Франківській, Закарпатській, Чернівецькій областях та Криму лосі зникли повністю (6). Через масовий прес полювання практично зникли і особини з рогами високої трофейної цінності. Більше того, трофейне полювання призвело до того, що найбільш якісні екземпляри лося віком 6-9 років практично не зустрічалися (5). Незважаючи на скорочення чисельності лося Держлісагенство України щороку збільшувало квоти на відстріл лося. Якщо на період 2013/2014 р. їм було видано 162 бланки ліцензій на відстріл лося, у 2014/2015 – 193 бланки ліцензій, на 2015/2016 – вже 237 бланків, то на сезон полювання 2016 р.-2017 відстріл лося вже збільшився до 301(2).

Як вважають експерти, однією ліцензію мисливцями відстрілювалося 2-3 лося ( 2). Тому, займаючись масовим і постійним відстрілом лосів, насамперед трофейних самців, а також самок, трофейні мисливці винищували репродуктивне ядро ​​популяцій цієї тварини, яка зникала.  Щоб урятувати лося від повного знищення, з ініціативи професора С.Межжеріна та Київського еколого-культурного центру лося ,також як  раніше  зубра та ведмедя , було у 2017 р. внесено до Червоної книги України ( 2).

Проте трофейні мисливці намагалися  в суді оскаржити рішення Мінприроди України про занесення лося до Червоної книги у суді, але ганебно програли ( 2).

Як ми бачимо на цьому прикладі, трофейні мисливці зовсім не зацікавлені у збільшенні чисельності мисливських тварин, всі їхні зусилля зведені лише до одного-до безконтрольного вбивства диких тварин заради розваги, хвастощів та отримання кровавого  трофею.

.

Література

1. Борейко В.Е., Сесин В.А., 2007, Истребление зубров в Украине, Беларуси, Польше и России. Материалы независимого расследования, К., КЭКЦ, 80 стр.

2. Борейко В.Е., 2022, В защиту диких животных Украины, К., КЭКЦ,  112 стр.

3.Статистичний щорічник України.2011 р., 2012, К.., Державна служба  стаитстики України, 558 стр.

4. Охотничьи туры на лося, косулю, кабана, оленя в Украине    http://www.vog.com.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=1687

5. Евтушевский Н.Н., 2016, Экологические основы охотоведения и зоокультуры в Украине, Автореферат диссертации на соискание ученой  степени доктора сельскохозяйственных наук, К.,  40 стр.

6. Євтушевський М.Н., 2010, Зберегти лося (Alces AlcesL.) в Україні,  Черкаси, НДП « Мисливські ресурси», 35 с.

7.Статистичний щорічник України.2020 р., 2021, К.., Державна служба  стаитстики України, 554  стр.

Зубр
На 1991 г. в Украине, по некоторым данным, насчитывалось около 720 зубров ( 1). Охота на них была запрещена. Затем, благодаря лоббистской деятельности ряда зоологов и Минлесхоза ( Гослесхоза) Украины, под видом селекционного отстрела, на зубров была организована обыкновенная коммерческая трофейная охота. Планировалось, что часть денег от отстреленных старых самцов будет зачисляться на специальный фонд охраны зубров, деньги из которого будут использоваться на разведение этих редких животных. Однако такой фонд так и не был создан, а численность зубров, из-за бесконтрольной трофейной охоты и возросшего браконьерства, упала с 720 до 200 голов. При этом в ряде популяций, например, волынской, остались практически одни самки, а ровенская, черниговская и ивано-франковская были полностью уничтожены охотниками  (1). И никто не был наказан.

В 2007 г., благодаря обращению Киевского эколого-культурного центра в Генеральную прокуратуру Украины трофейная охота на зубров была прекращена, благодаря чему зубр был спасен от полного уничтожения  в Украине ( 1). Если на 2007 г. мы насчитывали в Украине около 200 зубров, то на 2020 г. их официально насчитывалось   уже     298 особи (7).

Медведь

В 1990-х -начале 2000-х  годов  в Украине  активно велась трофейная охота на медведей  ( в том числе для иностранцев). В 1996 г.  Госкомлесхоз Украины  своим приказом утвердил цены на охотничьи трофеи, добытые иностранными охотниками ( в 2002 г. это приказ был доработан). Согласно утвержденного ценника  добыча трофея медведя в Украине ( череп и шкура) стоило для иностранного охотника 2600-3100 евро, ранение медведя стоило 1300-1600 евро, а промах 300-400 евро( 1). Трофейная охота велась без какого-либо  контроля и научного обоснования. Главным мотивом, как это всегда бывает при организации трофейной охоты, являлась  платежная способность  иностранного трофейного охотника.  В результате численность медведя в Украине стала  быстро сокращаться. Если в 1991 г. в Украине медведей насчитывалось 600 экз., то  через  9 лет- уже 300 экз, то-есть его численность сократилась в два раза (3). В  2003 г, благодаря энергичным действиям  природоохранника Ю.Васидлова медведь был внесен в Красную книгу Украины и  охота на него была запрещена.  В результате его численность   возросла до 400 экз., а сейчас стабилизировалась  на  цифре примерно в 300 экз ( 3,7). Вместе с тем незаконная трофейная охота на медведя в Украине продолжается.

Лось

В 1991 г. в Украине насчитывалось 14796 лосей, а в  2017 г.- уже 6409 лосей.   ( 3,7).  На  лося долгое время было открыта трофейная охота.  Стоимость  трофея лося ( череп с роками) стоил 1200-1300 евро( 4). В результате массвой и бесконтролькой трофейной охоты на лося в Украине  его  численность , в сравнении с 1970-1980 гг., по разным оценкам, уменьшилась в 4-17 раз, а его ареал – уменьшился в 2-5 раз ( 2). При этом в Запорожской, Николаевской, Херсонской, Ивано-Франковской, Закарпатской,Черновицкой областях и Крыму лоси исчезли полностью (6). Из-за массового пресса охоты практически исчезли и особи с рогами высокой трофейной ценности. Более того, трофейная охота привела к тому, что  наиболее качественные экземпляры лося возрастом 6-9 лет практически не встречались ( 5). Несмотря на сокращение численности лося  Гослесагенство Украины каждый год увеличивало квоты на отстрел лося. Если на период 2013/2014 г. им было выдано 162 бланка лицензий на отстрел лося, в 2014/2015 – 193 бланка лицензий,  на 2015/2016 – уже 237 бланков ,то на сезон охоты 2016 г-2017 г.  количество выданных лизенций на отстрел лося  уже увеличилось до 301 ( 2).

Как считают эксперты, на одну лицензию охотниками отстреливалось  2-3 лося  ( 2). Поэтому, занимаясь массовым и постоянным отстрелом лосей, прежде всего трофейных самцов, а также самок,  трофейные охотники истребляли репродуктивное  ядро популяций этого исчезающего животного.Чтобы спасти лося от полного уничтожения, по инициативе профессора С.Межжерина и Киевского эколого-культурного центра лось  также, как и зубр и медведь, был в 2017 г. внесен в Красную книгу Украины ( 2). Однако трофейные охотники пытались оспорить решение Минприроды Украины о занесении лося в Красную книгу в суде, но  позорно проиграли ( 2).

Как мы видим на это примере, трофейные охотники совершенно не заинтересованы в увеличении численности охотничьих животных, все их усилия сведены только к одному- к  бесконтрольному убийству диких животных ради развлечения, хвастовства и  получения трофея.

.

Литература

1. Борейко В.Е., Сесин В.А., 2007, Истребление зубров в Украине, Беларуси, Польше и России. Материалы независимого расследования, К., КЭКЦ, 80 стр.

2. Борейко В.Е., 2022, В защиту диких животных Украины, К., КЭКЦ,  112 стр.

3.Статистичний щорічник України.2011 р., 2012, К.., Державна служба  стаитстики України, 558 стр.

4. Охотничьи туры на лося, косулю, кабана, оленя в Украине    http://www.vog.com.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=1687

5. Евтушевский Н.Н., 2016, Экологические основы охотоведения и зоокультуры в Украине, Автореферат диссертации на соискание ученой  степени доктора сельскохозяйственных наук, К.,  40 стр.

6. Євтушевський М.Н., 2010, Зберегти лося (Alces AlcesL.) в Україні,  Черкаси, НДП « Мисливські ресурси», 35 с.

7.Статистичний щорічник України.2020 р., 2021, К.., Державна служба  стаитстики України, 554  стр.

От этого сказочного  животного веет сказкой  и мощью. Когда стадо зубров пробегает неподалеку, земля ходит ходуном,  как после прошедшего поезда. Зубра называют императором древнего леса.

Зубр внесен в Международную Красную книгу, Красную книгу Украины, однако это не помешало украинским чиновникам официально организовать на него коммерческую охоту.

В 1992 г. в Украине насчитывалось 664 (по другим данным 720) зубров. В 2007 г. их осталось по официальным данным 255 голов, а по неофициальным – 190-230 голов (1, 2).

Количество зубров в Украине

Если учитывать, что среднегодовой прирост составляет около 8% (3), то можно подсчитать, что за 15 лет в Украине было уничтожено около 1100 зубров, чем стране был нанесен не только политический и международный, но и экономический ущерб, который составляет около 2 млн. 750 тыс. гривен, или 550 тыс. долларов США.

Таким образом, за 15 лет (с 1992 по 2007 гг.) количество зубров в Украине сократилось в 3 раза. При этом, в Украине полностью уничтожена Даневская (Черниговская область) популяция зубров. В 1992 г. в ней насчитывалось 120 голов. Почти уничтожена Цуманская популяция (Волынская обл.): 210 зубров в 1990 г., 42 — в 2002 г., 35 — в 2005 г. и 16 голов в 2007 г. (1).

Полностью исчезла популяция зубров в Ривненской области. Надворнянская популяция в Ивано-Франковской области погибла к 2000 году, также погибла популяция в Хмельницкой области (23 особи в 1995 г.). Значительно сократилась буковинская популяция зубров (Черновицкая область): в 1994 г. в ней насчитывалось 225 зубров, в 2005 г. — 94 зубра. Сократилось количество зубров и в Уладовской (Винницкая обл.) популяции: 126 зубров в 2002 г., 101 зубр в 2005 г. и до 74 — в 2007 г. (4).

Чем же объяснить столь резкое падение численности зубров в Украине с 1991 г. по 2007 г.?

Только одним – охотой, которая была организована на зубра Государственным комитетом лесного хозяйства Украины и Минприроды Украины под видом селекционного отстрела. Как это уже имело место в Беларуси ( тоже с нарушением Закона).  Идею эту лоббировали зоологи с Института зоологии НАН Украины, имеющие с охотниками прочные  деловые и коммерческие связи.  Идея была такая-« убивая зубра мы его сохраняем». Мол убиваем старых  « бесполезных» зубров, а деньги за их отстрел идут в Фонд охраны зубров.  Как выяснилось позже, ни копейки в этот Фонд не поступило, да и сам фонд не  был создан,а стрелять  охотники стали не только старых зубров, но и зубрих и молодых зубренков. И в огромном количестве.

19 декабря 1991 г. Минприроды Украины было утверждено «Положение о порядке учета, паспортизации и выдачи разрешений на переселение, добывание (отлов, отстрел) с целью селекции зубров», которое позволило охотникам охотиться на зубров под видом «селекции». Разрешение на отстрел зубров выдавала Минприроды Украины (1).

В 1996 г., а затем в 1998, а потом в 2002 г. Госкомлесхозом Украины был принят Приказ «Об утверждении граничных уровней цен на охотничьи трофеи, добытые иностранными гражданами, и граничных уровней тарифов на услуги, которые им оказываются» (от 28 февраля 2002 г. № 26). Этот приказ определял оплату услуг за организацию коммерческих охот на два вида животных, занесенных в Красную книгу Украины — медведя и зубра. За добычу медведя, согласно данным прейскуранта, иностранцу полагалось уплатить 2600–3100 евро, за его ранение — 1300–1600 евро, за промах — 300–400 евро. За добычу «безмедального» (со слабыми трофейными качествами) зубра следует уплатить 1100–1300 евро, за зубра с бронзовой медалью (130 баллов CIC) — 2100–2600 евро, за зубра с серебряной медалью (150 баллов CIC) — 2600–3100 евро, за зубра с золотой медалью — (170 баллов CIC) — 3100–3600 евро, за ранение зубра — 1100–1300 евро, за убийство самки — 1100–1300 евро, за ранение самки — 600–800 евро, за убийство теленка зубра — 800–1100 евро, за ранение теленка зубра — 400–600 евро (1).

Про затвердження граничних рівнів цін на мисливські трофеї, добуті іноземними громадянами, та граничних рівнів тарифів на послуги, що їм надаються

Наказ Державного комітету лісового господарства України від 28 лютого 2002 року № 26

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 березня 2002 р. за № 289/6577

Відповідно пункту 10 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевих рад щодо регулювання цін (тарифів)» та в зв’язку з переходом країн Західної Європи на нову грошову одиницю

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити та ввести в дію з 01.05.2002 погоджені з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України граничні рівні цін на мисливські трофеї, добуті іноземними громадянами, та граничні рівні тарифів на послуги, що їм надаються (додаються).

2. Голові Комітету з лісового і мисливського господарства Автономної Республіки Крим, начальникам обласних управлінь лісового господарства, генеральним директорам державних лісогосподарських об’єднань, директору Севастопольського державного лісомисливського господарства довести цей наказ та граничні рівні цін до відома всіх користувачів мисливських угідь.

3. Визнати такими, що втратили чинність, накази Мінлісгоспу України від 18.06.96 року № 65 «Про затвердження граничних рівнів цін на мисливські трофеї, добуті іноземними громадянами, та граничних рівнів тарифів на послуги, що їм надаються», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 липня 1996 року за № 341/1366, та Держкомлісгоспу України від 30.04.98 № 46 «Про затвердження граничних рівнів цін на мисливські трофеї (козулі), добуті іноземними громадянами», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 травня 1998 року за № 329/2769.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на начальника Управління мисливського господарства Шадуру М. В.

Перший заступник Голови                                     М. В. Колісниченко

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного комітету лісового господарства України від 28 лютого 2002 р. № 26

ЗАРЕЄСТРОВАНО в Міністерстві юстиції України 22 березня 2002 р. за N 289/6577

ГРАНИЧНІ РІВНІ ЦІН

на мисливські трофеї, добуті іноземними громадянами, та граничні рівні тарифів на послуги, що їм надаються

1.                 Граничні рівні цін на мисливські трофеї, добуті іноземними громадянами, та граничні рівні тарифів на послуги, що їм надаються, затверджено на підставі пункту 10 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевих рад щодо регулювання цін (тарифів)» із змінами і доповненнями, які є чинними для всіх користувачів мисливських угідь України.

2.                 Розрахунки з іноземними громадянами проводяться в національній або іноземній валюті за курсом Національного банку України на останній день мисливського туру відповідно до чинного законодавства.

Граничні рівні цін на мисливські трофеї, добуті іноземними громадянами

Начальник Управління мисливського господарства              М. В. Шадура

В результате на зубров в Украине двумя государственными структурами – Госкомлесхозом Украины и Минприроды Украины была организована незаконная охота, в которой начали участвовать как украинские, так и иностранные охотники.

Была налажена широкая реклама охоты на зубра в Украине. Она имелась на сайтах многих областных управлений лесного хозяйства (например, львовского), а также на сайтах различных охотничьих организаций.

Так, московский «Кортан-клуб» предлагал свои услуги по организации охоты на украинского зубра за 1700–4500 евро, а на украинского медведя — за 2600–3100 евро. Московское центральное информационное турагенство предлагало охоту в Украине на зубра и медведя. Львовская турфирма «Голинтур» приглашал пострелять зубров в охотугодьях Львовского управления лесного хозяйства. Украино-турецкий сайт зазывал пострелять зубра с подхода или загоном от 300 до 3900 евро за тур в 2–8 дней.

По официальным данным Главохоты Госкомлесхоза Украины (Письмо от 25.06.07 №03-01/2478) с 1992 г. по 2006 г. в Украине было добыто селекционным путем 69 зубров, из них иностранными охотниками — 34 зубра (1).

Вот перечень фамилий некоторых охотников, которые охотились на зубра в Украине.

Винницкая область

2000-е годы — гражданин Украины А.И. Гречаный.

25 октября 2002 г. — гражданин Латвии Варис Сиполс.

27 февраля 2002 г. — житель г. Винницы Ю.Е. Коцюбский.

20 февраля 2004 г. — гражданин Франции Жан-Батист Муссо.

2004 г. — губернатор Винницкой области В.Ф. Коцемир.

2006 г. — Н.В. Колесниченко.

18–19 мая 2007 г. — киевский бизнесмен С.В. Зозуля, администратор фирмы «Автопрофит», содержащий сеть магазинов при автозаправках.

Черниговская область.

1992 г. — два француза по фамилии Де ла Планк

Львовская область

2001 г. — бизнесмен из села Солонка Пустомытовского района Львовской области Р.М. Майдан.

Сумская область

2002 г. — бизнесмен из г. Конотоп С.С. Богомаз.

Черновицкая область

1999 г. — гражданин Украины С.П. Иванусь.

Кроме этого, зубры отстреливались иностранными охотниками из России, Германии, Нидерландов, Норвегии, Австрии, Италии, Франции, Литвы, Испании и других стран.

В 1990-х – начале 2000-х годов охотниками под видом селекции отстреливалось в Украине ежегодно до 20 зубров. Всего же охотниками за этот период было убито в Украине несколько сотен зубров, а их численность сократилась до 200 голов.

Чтобы не допустить полное уничтожение зубров в Украине, Киевский эколого-культурный центр организовал кампанию в их  защиту.Активист КЭКЦ Владимир Сесин обьездил практически все оставшиеся места проживания зубров, и  мы выяснили, что  официальная статистика врет в 2-4 раза. Охотники и лесники специально не показывали правдивые цифры резкого снижения популяции зубров.

Вначале наша кампанию в защиту зубров не давала результатов. На все наши письма   с требованием отменить незаконные приказы о коммерческой охоте на зубров  из  Минприроды Украины, Генпрокуратуры Украины  и Госкомлесхоза Украины  приходили отписки.  Хозяйственный суд г. Киева не принял наш иск к Госкомлесхозу и Минприроде в защиту зубров. Мы обращались также в Международную комиссию по зубрам, которая находится в Польше.  На как поняли, чиновникам от экологии, сидящим в других странах, совершенно наплевать на то, что творят охотники с зубрами в Украине.  Вообще, международные экологические чиновники очень не любят скандалов и не желают в них вмешиваться.

Однако благодаря экологической активистке Наталье Ефимовне Преображенской  мне удалось выйти на заместительницу  Генерального прокурора Украины. Я купил для нее самые дорогие розы, которые только продавались на цветочном базарчике. Розы спасли зубров. Украинская Фемида, очарованная цветами, вызвала начальника соответствующего отдела Генпрокуратуры , и поручила ему решить вопрос. В  результате Генеральная прокуратура Украины  добилась отмены обеих незаконных приказов Минприроды Украины и Госкомлесхоза Украины, на основании которых охотники уничтожали зубров (1).

Это был огромный и неожиданный успех. Кроме этого, нам  еще удалось опубликовать в соцсетях и печатных изданиях нимало материалов, рассказывающих о катастрофе с зубрами в Украине ( до этого в Интернете имелись только гламурные публикации о зубрах).

Однако этим дело не закончилось. Начальник Управления охотничьего хозяйства Госкомлесхоза Украины Н.Шадура, которые имел непосредственное отношение к уничтожению зубров, так как подписывал соответствующие приказы об охоте на зубров в Украине, подал на меня иск  в суд  за то, что я , якобы, его оклеветал в своих статьях.  Я действительно требовал , и в обращениях в прокуратуру, и в своих статьях, снять Шадуру с занимаемой должности как одного из виновников трагедии с зубрами в Украине.  Шадура не смог меня наказать через суд, но и  мы не добились снятия Шадуры.

Чистые победы в защиту животных  очень редко бывают в нашей стране.

По материалам  нашей кампании в защиту зубров вместе с Володей Сесиным мы написали и издали в 2007 г.  книгу  « Истребление зубров в Украине, Беларуси, Польше и России, Материалы независимого расследования».

Один ее экземпляр с письмом, в котором я аргументировал незаконность и вредность охоты на зубров в Беларуси, я послал  Президенту Лукашенко. Тот, как потом выяснилось, ничего предпринимать не стал, а на письме в своей хамской манере написал- « Этому мудаку не отвечать «.

Незаконная коммерческая охота на зубров, в том числе в национальных парках, продолжается в Беларуси и по сей день.

В Украине численность зубров, благодаря нашей кампании, постепенно начала ползти вверх.

Литература

1.                 Борейко В.Е., Сесин В.А., 2007, Истребление зубров в Украине, Беларуси, Польше и России, Материалы независимого расследования, К., КЭКЦ, 80 стр.

2.                 Статистичний щорічник України, 2005, 2006. К., Консультант, стр. 190-191.

3.                 Козло П.Г., Ставровский Д.Д., Медведев И.Г., Ставровская Л.А., 2004. Динамика численности и экологические условия обитания Борисовской субпопуляции зубра, В кн. Проблемы сохранения и восстановления зубра, Данки, стр. 94-99.

4.                 Наказ Мінприроди України та Держкомлісгоспу України «Про затвердження плану дій щодо збереження зубра в фауні України» від 8.05.2007 № 231/163.

Зубр в Беларуси десятки лет назад занесен законом в Красную книгу Беларуси. Однако постановлением Совмина Беларуси 
https://forumpravo.by/files/Proekt_postanovlenie_SM_ohrana_zubrov_15.10.20.pdf
на него разрешена охота ( что незаконно, так как закон выше постановления Кабмина). Согласно данному постановлению часть белорусских зубров отнесена к так называемому « резервному» фонду, что также является незаконным, так как закон Беларуси о Красной книге не предусматривает никаких « резервных « фондов. В этот « резервный « фонд внесены не только больные зубры, но и совершенно здоровые зубры из « перенаселенных « районов. Многие природоохранники указывают, что охота на «краснокнижников» дискредитирует идею Красной книги, предполагающую полное прекращение добычи редкого вида для его коммерческого использования. И справедливо опасаются, что отстрел животных спровоцирует рост браконьерства среди местных жителей. Мол, почему иностранцам можно, а нам нельзя? А даже если и нельзя, но очень хочется, то за большие деньги можно? Белорусские экологи критиковали такой незаконный, антиэкологический и аморальный подход белорусского правительства
https://greenbelarus.info/articles/31-10-2021/okhota-na-zubra-pochemu-v-belarusi-vnov-vernulis-k-voprosu-o-regulirovanii
https://bahna.land/ru/flora-i-fauna/vremya-okhoty-na-zubrov-eshche-ne-prishlo
Однако их обращения власть проигнорировала.
К сожалению, сейчас этому охотничьему маразму сопротивляться в Беларуси почти некому- часть экологов режим Лукашенко посадил в тюрьму, часть -уехала.
Охотятся в Беларуси на зубров не только в охотничьих хозяйствах, но также в национальных парках, что является антиэкологичным и аморальным, так как заповедные обьекты создаются для охраны природы, а не для ее убийства.
Вот как выглядит реклама охоты на зубров предприятием « Белгосохота» https://belgosohota.by/belohota/tours/zubr

«Охотохозяйственное республиканское унитарное предприятие «Белгосохота»

E-mail: hunt.belarus@gmail.com Тел. +37517 2424567
Охота на зубра
Стоимость пакета – 4960 €, в него входит:
- трофей зубра до 129,99 (баллов CIC);
- доставка в охотхозяйство и обратно в аэропорт после окончания охоты;
- 5 дней организации индивидуальной охоты;
- предоставление арендного охотничьего оружия или оформление документов на ввоз оружия охотника;
- проживание и питание;
- услуги переводчика;
- первичная препарация добытого трофея;
- оформление ветеринарного свидетельства и всех необходимых документов на вывоз трофея.
В случае если охотник добывает трофей зубра массой 130 кг и больше, то ему необходимо будет осуществить доплату:
Рога с черепом без нижней челюсти весом (баллов CIC) Доплата, евро
130,0-149,99 6500
150,0-169,99 8200
170,0 11400
Если у охотника не было возможности стрелять (зверь не выставлен на расстоянии 150 метров), то охотхозяйство возвращает ему 1000 евро. Если возможность стрелять была, но охотник ей не воспользовался – деньги не возвращаются.
При ранении зубра охотником оплачивается 2500 евро.
Предоплата за пакетный тур составляет 1500 евро. Осуществляется посредством банковского перевода на расчетный счет УП «Белгосохота».
Если взвешивание происходит в течение суток, то вес трофея уменьшается на 5%.»
В среднем убийство одного краснокнижного зубра в Беларуси стоит от 6 тыс. до 12 тыс. евро.
Интернет забит массой ублюдочных видео белорусских охот на зубров ради развлечения=
https://www.youtube.com/watch?v=DtM6jUiYTO4
https://www.youtube.com/watch?v=22qsQp6DJpU
https://www.youtube.com/watch?v=RkGHZBL6NN4
https://www.youtube.com/watch?v=yCu1iVfFfSE
https://www.youtube.com/watch?v=oOgCOnYNHLU
Еще в 2007 г. я , совместно со своим коллегой В.Сесиным выпустил книжку «Истребление зубров в Украине, Беларуси, Польше и России», в которой раскритиковал белорусские власти за незаконное и аморальное уничтожение зубров
http://ecoethics.com.ua/old/b83/

Потом книжку эту с сопроводительным письмо направил президенту Лукашенке. Как мне потом рассказывали, Лукашенко мою книжку перенаправил в Министерство лесного хозяйства Беларуси ( главный инициатор охоты на зубров) с фразой- « Этому мудаку не отвечать».
К сожалению, коммерческая охота на зубров, под видом « селекции» ,велась в 1990-х-начале 2000-х годов также и в Украине. В результате с 700 голов ( в начале 1990-х) количество зубров упало к 2007 г. до чуть более 200 голов. При этом три популяции зубров- черниговская, ровенская и ивано-франковская были полностью уничтожены охотниками http://ecoethics.com.ua/old/b83/
Тогда при содействии Генеральной прокуратуры Украины нам удалось прекратить незаконную охоту на зубров. Сейчас численность зубров в Украине постепенно вновь увеличивается, их уже около 300. Однако лесники и охотники, а также несколько зоологов, находящихся на прикормке у охотников, опять начинают песню о необходимости возобновления охот на зубров по белорусскому сценарию.

Комментарий директора Киевского эколого-культурного центра, Заслуженного природоохранника Украины Владимира Борейко

Конотопские районные депутаты, под давлением местных охотников,  решили  по беспределу « откусить» у заповедного обьекта-регионального ландшафтного парка « Сеймский» около 30  тыс. га. Под угрозой оказалось единственное в Сумской области место обитания краснокнижных зубров. Ибо в лесах, лишенных заповедного статуса,  тут же начнут  рубить лес , стрелять диких животных, распахивать  заливные луга вдоль речки Сейм. Дирекция регионального ландшафтного парка « Сеймский» обратилась к нам за помощью, и мы оперативно подали иск в суд на противоправную деятельность Конотопского райсовета. В суде нашу позицию также поддержали Минприроды Украины, Сумская облгосадминистрация и Сумской облсовет.

Особенно я признателен нашему, известному на всю Украину,  юристу-Галине Левиной, это уже ее 43 выигранный суд в защиту дикой природы.

Пресс-служба КЭКЦ

К со­жа­ле­нию, на пост­со­ве­тс­ком прост­ра­н­стве к крас­нок­ниж­ным ви­дам жи­вот­ных (осо­бен­но цен­ным в ка­че­ст­ве тро­фея) бы­ту­ет по-преж­не­му ци­нич­но-пот­ре­би­тельс­кое охо­то­вед­чес­кое от­но­ше­ние. Вклю­че­ние охот­ничь­е­го жи­вот­но­го, став­ше­го ред­ким, в Крас­ную кни­гу, в пер­вую оче­редь оз­на­ча­ет зап­рет охо­ты на не­го. Од­на­ко это по­ло­же­ние не нра­вит­ся мно­гим охот­ни­кам и ор­га­ни­за­то­рам охот­ничь­их хо­зяйств. По­э­то­му под раз­лич­ны­ми пред­ло­га­ми на крас­нок­ниж­ные ви­ды отк­ры­ва­ет­ся ком­мер­чес­кая охо­та: это мо­жет быть се­лек­ци­он­ный отстрел, или, как в Бе­ла­ру­си, раз­де­ле­ние зуб­ров на две ка­те­го­рии — охот­ничьи и не охот­ничьи. Все эти ве­щи де­ла­ют­ся с гру­бым на­ру­ше­ни­ем не толь­ко при­ро­до­ох­ран­но­го за­ко­но­да­тель­ства (о чем бы­ло ска­за­но вы­ше), но и на­ру­ше­ни­ем прин­ци­пов эко­ло­ги­чес­кой эти­ки и иде­о­ло­гии Крас­ной кни­ги. Ведь за­не­се­ние в Крас­ную кни­гу ред­ко­го жи­вот­но­го в пер­вую оче­редь оз­на­ча­ет мак­си­маль­ную за­щи­ту его прав.

Од­на­ко па­ра­докс си­ту­а­ции сос­то­ит в том, что имен­но те, кто дол­жен преж­де все­го отс­та­и­вать мо­раль­ные, юри­ди­чес­кие и эко­ло­ги­чес­кие прин­ци­пы за­щи­ты зуб­ров, яв­ля­ет­ся по су­ти тру­бо­ду­ра­ми «ком­мер­чес­ко-се­лек­ци­он­ных» охот на зуб­ров. Это преж­де все­го ряд уче­ных-зо­оло­гов: «В то же вре­мя бы­ки ши­ро­ко ко­чу­ют и час­то ос­та­ют­ся в уда­лен­ных от ста­да угодь­ях, где уми­ра­ют не ос­та­вив по­то­м­ства. Та­кие оди­ноч­ки долж­ны быть отстре­ля­ны… И третья проб­ле­ма — не­об­хо­ди­мость се­лек­ци­он­ных ме­роп­ри­я­тий. Отстрел ста­рых, боль­ных зве­рей нап­рав­лен на оз­до­ров­ле­ние ста­да (…) В рам­ках се­лек­ци­он­ной ра­бо­ты в конк­рет­ных ста­дах зуб­ров це­ле­со­об­раз­но ор­га­ни­зо­вы­вать спор­тив­ную охо­ту как для со­ве­тс­ких охот­ни­ков, так и для за­ру­беж­ных ту­рис­тов» — пи­са­ли в 1991 г. в ки­евс­ком на­уч­ном жур­на­ле «Вест­ник зо­оло­гии» мос­ко­вс­кий уче­ный из Все­со­юз­но­го на­уч­но-ис­сле­до­ва­тельс­ко­го инс­ти­ту­та ох­ра­ны при­ро­ды В.И. Пе­рер­ва, сот­руд­ник Инс­ти­ту­та зо­оло­гии НАН Ук­ра­и­ны В.И. Кры­жа­но­вс­кий и на­чаль­ник Гла­во­хо­ты Гос­ком­лес­хо­за Ук­ра­и­ны И.Е. Ли­тус (20).

Кро­ме про­па­ган­ды под ви­дом се­лек­ци­он­но­го отстре­ла обык­но­вен­ной тро­фей­ной охо­ты, го­ре-уче­ные пред­ла­га­ют сни­зить воз­ра­ст­ной ценз зуб­ров — сам­цов до 12 лет (20), хо­тя про­дол­жи­тель­ность жиз­ни зуб­ров — 22 го­да (22). Это очень на­по­ми­на­ет ле­со­хо­зяй­ствен­ный под­ход к воз­рас­ту де­ревь­ев: за­ни­жая воз­раст той или иной дре­вес­ной по­ро­ды, лес­ни­ки тем са­мым по­лу­ча­ют офи­ци­аль­ную воз­мож­ность ру­бить боль­ше ле­са. А в слу­чае с зуб­ра­ми под ружье иност­ран­ных охот­ни­ков, бла­го­да­ря та­ко­му зо­оло­ги­чес­ко­му «ноу-хау», бу­дут по­па­дать еще не ста­рые сам­цы, за­чис­лен­ные В.И. Пе­рер­вой, В.И. Кры­жа­но­вс­ким и И.Е. Ли­ту­сом в «ста­ри­ки».

Однако, как по­ка­зы­ва­ют ис­сле­до­ва­ния В.Д. Казь­ми­на и Е.С. Аб­ра­мо­ва, ко­чу­ю­щие зуб­ры-оди­ноч­ки не прос­то, как счи­та­ет И.Е. Ли­тус с кол­ле­га­ми «ос­та­ют­ся в уда­лен­ных от ста­да угодь­ях, где уми­ра­ют, не ос­та­вив по­то­м­ства» (20), а «яв­ля­ют­ся но­си­те­ля­ми ге­нов меж­ду со­сед­ни­ми ста­да­ми» (47). И поэтому должны жить.

Вы­зы­ва­ет удив­ле­ние ущерб­ная мо­раль­но-эти­чес­кая по­зи­ция на­уч­но­го сот­руд­ни­ка Инс­ти­ту­та зо­оло­гии НАН Бе­ла­русь, док­то­ра би­о­ло­ги­чес­ких на­ук П.Г. Коз­ло, ко­то­рый в сво­их ра­бо­тах (48, 51, 64) пы­та­ет­ся оп­рав­дать про­ти­во­за­кон­ные действия пра­ви­тель­ства Бе­ла­ру­си по раз­де­ле­нию крас­нок­ниж­ных зуб­ров на охот­ничью и не охот­ничью час­ти: «При­да­ние раз­но­го ста­ту­са суб­по­пу­ля­ци­ям зуб­ра оце­ни­ва­ет­ся как но­вое (! — ав­то­ры) нап­рав­ле­ние в его сох­ра­не­нии — ох­ра­на ви­да че­рез ра­зум­ное ис­поль­зо­ва­ние его ре­сур­сов. Это поз­во­ля­ет комп­ле­кс­но ре­шать би­о­ло­ги­чес­кие, эко­ло­ги­чес­кие, эко­но­ми­чес­кие и пра­во­вые за­да­чи сох­ра­не­ния зуб­ров на перс­пек­ти­ву» (48).

С этим за­яв­ле­ни­ем ка­те­го­ри­чес­ки нель­зя сог­ла­сить­ся. Во-пер­вых, ох­ра­на крас­нок­ниж­но­го ви­да ни­ког­да не мо­жет про­ис­хо­дить че­рез его ком­мер­чес­кое, хо­зяй­ствен­ное ис­поль­зо­ва­ние, да­же са­мое «ра­зум­ное». Это нон­сенс, так как за­не­се­ние в Крас­ную кни­гу как раз и пред­по­ла­га­ет в пер­вую оче­редь пол­ное прек­ра­ще­ние лю­бой ком­мер­чес­ко­й добычи. Во-вто­рых, са­ма по се­бе спор­тив­ная охо­та яв­ля­ет­ся амо­раль­ным и эко­ло­ги­чес­ки вред­ным ви­дом де­я­тель­нос­ти и не мо­жет быть ре­ко­мен­до­ва­на как при­ро­до­ох­ран­ное сред­ство.

Од­ним из пер­вых мо­раль­но-эти­чес­кую и пра­во­вую ошиб­ку со­вер­шил М.А. Заб­лоц­кий, за­я­вив еще в 1986 г. о воз­мож­нос­ти ком­мер­чес­кой охо­ты на крас­нок­ниж­ных зуб­ров: «Бла­го­да­ря раз­ре­ше­нию ли­цен­зи­он­но­го отстре­ла жи­вот­ных, у охот­ничь­их хо­зяйств по­я­вит­ся за­ин­те­ре­со­ван­ность в этой ра­бо­те. Ли­цен­зи­он­ный отстрел та­ко­го ро­да, в част­нос­ти, мо­жет быть ис­точ­ни­ком ва­лют­ных пос­туп­ле­ний. Про­ве­де­ние это­го ме­роп­ри­я­тия не про­ти­во­ре­чит ос­тав­ле­нию зуб­ра как зо­оло­ги­чес­ко­го ви­да на стра­ни­цах Крас­ной кни­ги СССР, и раз­ре­ше­ния на се­лек­ци­он­ный отстрел бу­дут вы­да­вать­ся в ус­та­нов­лен­ном для ред­ких ви­дов по­ряд­ке» (42, 46).

Что это за «ус­та­нов­лен­ный для ред­ких ви­дов по­ря­док» мы до­воль­но убе­ди­тель­но про­де­мо­н­стри­ро­ва­ли с прак­ти­кой се­лек­ци­он­но­го отстре­ла зуб­ров в Ук­ра­и­не, и об­щим ка­та­ст­ро­фи­чес­ким по­ло­же­ни­ем с ук­ра­и­нс­ки­ми зуб­ра­ми, че­му во мно­гом ви­ной «се­лек­ци­он­но-ком­мер­чес­кая» охо­та на зуб­ров.

Ци­нич­ным мож­но наз­вать и не­дав­нее за­яв­ле­ние на­чаль­ни­ка от­де­ла за­по­вед­но­го де­ла Минп­ри­ро­ды Бе­ла­ру­си В. Ко­рен­чу­ка, что мол «ре­ше­ние об охо­те на зуб­ров бы­ло при­ня­то в це­лях сох­ра­не­ния здо­ро­вой по­пу­ля­ции это­го жи­вот­но­го» (26). Охо­та, тем бо­лее тро­фей­ная, ни­ког­да не спо­со­б­ство­ва­ла сох­ра­не­нию «здо­ро­вых по­пу­ля­ций» жи­вот­ных, а на­о­бо­рот, яв­ля­лась «се­лек­ци­ей на­о­бо­рот».

При Минп­ри­ро­ды Ук­ра­и­ны соз­да­на На­ци­о­наль­ная ко­мис­сия по Крас­ной кни­ге, ку­да вхо­дят из­ве­ст­ные ук­ра­и­нс­кие уче­ные-зо­оло­ги. И имен­но эта Ко­мис­сия, ко­то­рая, по идее, долж­на бы­ла пер­вая ра­зоб­рать­ся с ежегодным «се­лек­ци­он­но-ком­мер­чес­ким» убий­ством зуб­ров де­сят­ка­ми в 1990-х, каждый год да­вала свое «доб­ро» на это убий­ство, сог­ла­со­вы­вая рас­стрель­ные спис­ки за­не­сен­ных в Крас­ную кни­гу зуб­ров. Ни у ко­го из уче­ных-зо­оло­гов не воз­ник­ло сом­не­ния по по­во­ду этой так на­зы­ва­е­мой «се­лек­ции», ник­то не за­хо­тел сам по­е­хать в охот­хо­зяй­ства и убе­дить­ся в мас­со­вом на­ру­ше­нии при­ро­до­ох­ран­ных за­ко­нов и мо­раль­ных норм при «се­лек­ции» зуб­ров. Так мож­но ли та­ким уче­ным до­ве­рять судь­бу зуб­ра?

И уж вер­хом ци­низ­ма бы­ло не­дав­нее (в на­ча­ле ию­ля 2007 г.) за­яв­ле­ние за­мес­ти­те­ля ми­ни­ст­ра Минп­ри­ро­ды Ук­ра­и­ны П. Боль­ша­ко­ва во Ль­во­вс­кой об­лас­ти. Ког­да один из мест­ных эко­ло­гов под­нял воп­рос об ох­ра­не и восп­ро­из­во­д­стве зуб­ров, Боль­ша­ков от­ве­тил, что еще воп­рос, сто­ит ли этим за­ни­мать­ся, так как зубр «вред­ное» жи­вот­ное, мол вре­дит лес­но­му и сельс­ко­му хо­зяй­ству.

До тех пор, по­ка ре­ци­ди­вы глу­пос­ти, охот­ве­де­ния и ры­ноч­ной эко­но­ми­ки не бу­дут из­жи­ты в прак­ти­ке ох­ра­ны крас­нок­ниж­ных ви­дов, бу­ду­щее этих ред­ких ви­дов ви­дит­ся нам очень не­на­деж­ным. Бо­лее то­го, с эти­чес­кой точ­ки зре­ния зубр при­над­ле­жит не толь­ко (и не столь­ко) Ук­ра­и­не, Бе­ла­ру­си или дру­гой стра­не, где он жи­вет, но все­му ми­ру, всей при­ро­де, всей Зем­ле. Зубр — это об­ще­ми­ро­вое, об­ще­на­ци­о­наль­ное дос­то­я­ние. По­э­то­му ох­ра­на зуб­ров и дру­гих крас­нок­ниж­ных ви­дов долж­на быть вы­ше го­су­да­р­ствен­но­го су­ве­ре­ни­те­та. Дру­ги­ми сло­ва­ми, ес­ли в од­ной стра­не ко­ли­че­ст­во воль­ных зуб­ров пре­вы­ша­ет ем­кость при­род­ных уго­дий, то лиш­них зуб­ров долж­ны от­лав­ли­вать­ся и бесплатно пе­ре­во­зить­ в дру­гие стра­ны, где зуб­ров еще ма­ло в при­ро­де. А от­нюдь не отстре­ли­вать на тро­феи, как это уже ле­галь­но де­ла­ет­ся в Поль­ше и Бе­ла­ру­си (1, 40).

Тем бо­лее, что на че­ло­ве­че­ст­ве нес­мы­ва­е­мым пят­ном по­зо­ра уже ле­жит ви­на за поч­ти удав­шу­ю­ся по­пыт­ку пол­но­го унич­то­же­ния это­го ви­да в 1920-х го­дах. И по­э­то­му вос­ста­нов­ле­ние зуб­ра, веч­ная за­бо­та о нем яв­ля­ет­ся фор­мой ис­куп­ле­ния это­го тяж­ко­го гре­ха. Что пер­вую оче­редь долж­но оз­на­чать, что пра­ва зуб­ров долж­ны иметь при­о­ри­тет над пра­ва­ми лю­дей.

Бу­ду­щее зуб­ров

Ка­ким нам ви­дит­ся бу­ду­щее зуб­ров? Мо­жет ли это жи­вот­ное ког­да-ни­будь быть иск­лю­че­но из Крас­ных книг Ук­ра­и­ны, Рос­сии, Бе­ла­ру­си, дру­гих стран, из Меж­ду­на­род­ной Крас­ной кни­ги? Нас­ту­пит ли тот день, ког­да мож­но с уве­рен­ностью за­я­вить, что су­ще­ст­во­ва­нию это­го уни­каль­но­го жи­вот­но­го уже нич­то не гро­зит? На наш взгляд — нет. Зубр на­ве­ки об­ре­чен на­хо­дить­ся под ох­ра­ной Крас­ной кни­ги так же, как, нап­ри­мер, амурс­кий тигр.

Де­ло в том, что в Ук­ра­и­не, Бе­ла­ру­си, Поль­ше, ев­ро­пейс­кой час­ти Рос­сии, во всей Ев­ро­пе сох­ра­ни­лось очень ма­ло мест для воль­но­го оби­та­ния зуб­ров. При­род­ная ем­кость уго­дий в Поль­ше, по-ви­ди­мо­му, мо­жет вы­дер­жать не бо­лее 800 зуб­ров, Бе­ла­ру­си — 900 зуб­ров, Ук­ра­и­ны — 800 зуб­ров, ев­ро­пейс­кая часть Рос­сии — не бо­лее 1500 зуб­ров. Это­го яв­но не­дос­та­точ­но, что­бы вы­че­рк­нуть их из на­ци­о­наль­ных или Меж­ду­на­род­ной Крас­ных книг.

Что сов­сем не оз­на­ча­ет, что из­лиш­ки зуб­ров нуж­но при­но­сить в жерт­ву бо­ги­не охо­ты. Ка­кая-ли­бо охо­та на крас­нок­ниж­ные ви­ды — се­лек­ци­он­ная или на­уч­ная, по эти­чес­ким при­чи­нам долж­на быть стро­го зап­ре­ще­на.

Ли­те­ра­ту­ра

1. Ар­хив В.Е. Бо­рей­ко

2. До­повідь про стан нав­ко­лишнь­о­го при­род­но­го се­ре­до­ви­ща в Чернігівсь­кий об­ласті за 2003 р., 2004. — Чернігів: Мінпри­ро­ди Ук­раїни. — С. 130–131.

3. Ста­тис­тич­ний щорічник Ук­раїни, 2005, 2006. — К.: Кон­суль­тант. — С. 190–191.

4. Чер­во­на кни­га Ук­раїни. Тва­рин­ний світ, 1994. — К.: Ук­раїнсь­ка ен­цик­ло­педія. — С. 412–413.

5. За­кон Ук­раїни «Про Чер­во­ну кни­гу Ук­раїни», 2006 // Інструк­тивні ма­теріали із за­повідної спра­ви Ук­раїни, под. ред. В. Бо­рей­ко. — Т. 1. — К.: КЕКЦ. — С. 114–127.

6. В.Е. Бо­рей­ко, 2005. «Царс­кие охо­ты»: от Мо­но­ма­ха до Пу­ти­на и Куч­мы, изд. третье, до­полн. — К.: КЭКЦ. — С. 57.

7. Бо­рей­ко В.Е., 2005. Эти­ка и ме­не­дж­мент за­по­вед­но­го де­ла. — К.: КЭКЦ. — 328 с.

8. Бар­то­ше­вич С., 2003. Ку­да ухо­дят зуб­ры // Со­ве­тс­кая Бе­ло­рус­сия. — № 54. — 22 мар­та.

9. Гри­го­рен­ко С., Гра­ко­вс­кий В., Хи­мин М., 2006. Точ­ка зо­ру на цю проб­ле­му еко­логів // Во­линь. — № 461. — 2 бе­рез­ня.

10. На Ук­ра­и­не охо­тят­ся на польс­ких зуб­ров, 2006. Ин­фор­ма­ге­н­т­ство «Примa-News». — 27 фев­ра­ля.

11. www.piterhunt.ru

12. Червінчук І., 2006. Близь­ко 20 вінниць­ких зубрів пе­ре­се­лять до інших регіонів. — 33 ка­нал. — 16 серп­ня.

13. www.trophyhunt.ru

14. www.compromat.ru

15. www.safari.kiev.ua

16. www.minsktourist.by

17. Коз­ло­вич В., 2006. Иност­ран­цы не­за­кон­но заст­ре­ли­ли двух зуб­ров // Со­ве­тс­кая Бе­ло­рус­сия. — № 217. — 18 но­яб­ря.

18. На­каз Мінпри­ро­ди та Дер­комлісгос­пу Ук­раїни «Про зат­ве­рд­жен­ня пла­ну дій що­до збе­ре­жен­ня зуб­ра в фа­уні Ук­раїни» від 8.05.2007 №231/163.

19. Гун­чак Н.Г., 1999. Бу­рий відмідь в Кар­па­тах // Лісо­вий і мис­ливсь­кий жур­нал. — № 5. — С. 25.

20. Пе­рер­ва В.И., Ли­тус И.Е., Кры­жа­но­вс­кий В.И., 1991. Сос­то­я­ние по­го­ловья зуб­ров на Ук­ра­и­не и перс­пек­ти­вы его ра­ци­о­наль­но­го ис­поль­зо­ва­ния // Вест­ник зо­оло­гии. — № 5. — _С. 11–15.

21. По­ло­жен­ня про по­ря­док обліку, пас­портізації та ви­дачі доз­волів на пе­ре­се­лен­ня, до­бу­ван­ня (відлов, відстріл) з ме­тою се­лекції зубрів від 19.12.1991 р.

22. Гепт­нер В.Г., На­си­мо­вич А.А., Бан­ни­ков А.Г., 1961. Мле­ко­пи­та­ю­щие Со­ве­тс­ко­го Со­ю­за. — Т. 1. — М.: Выс­шая шко­ла. — С. 412.

23. Інструкція про се­лекційний відстріл мис­ливсь­ких тва­рин, 2006 // Посібник для по­са­до­вих осіб, упов­но­ва­же­них на охо­ро­ну дер­жав­но­го мис­ливсь­ко­го фон­ду Ук­раїни. — До­нецьк. — _С. 203–205.

24. Стра­те­гия сох­ра­не­ния зуб­ра в Рос­сии, 2002. — М.: WWF. — 45 с.

25. www.tavrica.com.by

26. В Бе­ла­ру­си раз­ре­шен отстрел ста­рых и трав­ми­ро­ван­ных зуб­ров, 2007. — www.belaruspartisan.org

27. www.safariclub.ru

28. Пе­ров С., 2006. Убить зуб­ри­ху из «Крас­ной кни­ги» // Но­вые Из­вес­тия. — 17 но­яб­ря.

29. Пос­та­нов­ле­ние Со­ве­та Ми­ни­ст­ров Рес­пуб­ли­ки Бе­ла­русь 6 ап­ре­ля 2006 № 466 «О ме­рах по ре­а­ли­за­ции Ука­за Пре­зи­ден­та Рес­пуб­ли­ки Бе­ла­русь от 8 де­каб­ря 2005 г. № 580», www.poseidon.by

30. Оче­рет­ный А., 2004. Пла­тить — так пла­тить, стре­лять — так стре­лять // Бе­ло­ру­с­ская га­зе­та. — № 48. — 6 де­каб­ря.

31. Фи­лип­по­вич А., 2001. Как по­жи­ва­е­те, лес­ные гул­ли­ве­ры? // 7 дней. — № 47. — 24 но­яб­ря.

32. www.fmsc.com.ua

33. Про зат­ве­рд­жен­ня гранічних рівнів цін на мис­ливсь­кі тро­феї, до­буті іно­зем­ни­ми гро­ма­дя­на­ми, та гранічних рівнів та­рифів на пос­лу­ги, що їм на­да­ють­ся. — www.svshunt.com

34. Ро­ма­нюк Н., 2005. До­ох­ра­ня­лись до са­мої руч­ки // Ук­раїна мо­ло­да. — 1 груд­ня.

35. www.dream.lv

36. www.interpromservice.ru

37. www.sniper.ru

38. Грод­но: уби­ли зуб­ра, 2001. — 20 ап­ре­ля. — www.bdg.by

39. Гор­ща­рук П., 2007 // Во­линь. — 2 ию­ня.

40. Но­во­жи­ло­ва К., 2007. В Бе­ла­ру­си мож­но по­охо­тить­ся на зуб­ра за 2–8 тыс. ев­ро // Ком­со­мольс­кая прав­да в Бе­ла­ру­си. — 19 мая.

41. Інструкція про се­лекційний відстріл мис­ливсь­ких тва­рин, 2006 // Посібник для по­са­до­вих осіб, упов­но­ва­же­них на охо­ро­ну дер­жав­но­го мис­ливсь­ко­го фон­ду Ук­раїни. — До­нецьк. — _С. 202–205.

42. Заб­лоц­кий М.А., Заб­лоц­кая М.М., 1986. Соз­да­ние ре­гу­ли­ру­е­мых по­пу­ля­ций как ме­тод сох­ра­не­ния ген­фон­да и хо­зяй­ствен­но­го ис­поль­зо­ва­ния вос­ста­нав­ли­ва­е­мо­го ви­да // Пер­вое Все­со­юз­ное со­ве­ща­ние по проб­ле­мам зо­окуль­ту­ры. — М.: АН СССР. — Ч. II. — С. 31–32.

43. Кры­жа­но­вс­кий В.И., Сам­чук Н.Г., 2004. Перс­пек­ти­вы сох­ра­не­ния су­ще­ст­ву­ю­щих и соз­да­ния но­вых воль­ных по­пу­ля­ций зуб­ра в Ук­ра­и­не // Проб­ле­мы сох­ра­не­ния и вос­ста­нов­ле­ния зуб­ра. — Дан­ки. — С. 5–11.

44. Сип­ко Т.П., 2004. Сов­ре­мен­ные проб­ле­мы вос­ста­нов­ле­ния зуб­ра // Проб­ле­мы сох­ра­не­ния и вос­ста­нов­ле­ния зуб­ра. — Дан­ки. — С. 12–18.

45. Пе­рер­ва В.И., 2004. Сов­ре­мен­ное сос­то­я­ние, проб­ле­мы и перс­пек­ти­вы сох­ра­не­ния и вос­ста­нов­ле­ния зуб­ра в Рос­сии // Проб­ле­мы сох­ра­не­ния и вос­ста­нов­ле­ния зуб­ра. — Дан­ки. — _С. 18–23.

46. Заб­лоц­кая М.М., 2004. Сов­ре­мен­ные проб­ле­мы вос­ста­нов­ле­ния зуб­ра в Рос­сии // Проб­ле­мы сох­ра­не­ния и вос­ста­нов­ле­ния зуб­ра. — Дан­ки. — С. 43–47.

47. Казь­мин В.Д., Аб­ра­мов Е.С., 2004. Проб­ле­мы соз­да­ния по­пу­ля­ции воль­но­жи­ву­щих зуб­ров в на­ци­о­наль­ном пар­ке «Ор­ло­вс­кое по­лесье» // Проб­ле­мы сох­ра­не­ния и вос­ста­нов­ле­ния зуб­ра. — Дан­ки. — С. 61–64.

48. Коз­ло П.Г., 2004. Кон­цеп­ции и вы­пол­не­ние на­ци­о­наль­ной прог­рам­мы по рас­се­ле­нию, сох­ра­не­нию и ис­поль­зо­ва­нию бе­ло­ве­жс­ко­го зуб­ра в Бе­ла­ру­си // Проб­ле­мы сох­ра­не­ния и вос­ста­нов­ле­ния зуб­ра. — Дан­ки. — С. 80–85.

49. Вейн­берг П.И., Ко­ма­ров Ю.Е., 2004. Сов­ре­мен­ное сос­то­я­ние по­пу­ля­ции зуб­ра в Се­вер­ной Осе­тии — Ар­ме­нии // Проб­ле­мы сох­ра­не­ния и вос­ста­нов­ле­ния зуб­ра. — Дан­ки. — С. 85–90.

50. Пе­рер­ва А.В., 2004. Воп­ро­сы ор­га­ни­за­ции и осу­ще­с­твле­ния от­ло­ва, транс­пор­ти­ров­ки и вы­пус­ка зуб­ров в угодья // Проб­ле­мы сох­ра­не­ния и вос­ста­нов­ле­ния зуб­ра. — Дан­ки. — _С. 90–94.

51. Коз­ло П.Г., Став­ро­вс­кий Д.Д., Мед­ве­дев И.Г., Став­ро­вс­кая Л.А., 2004. Ди­на­ми­ка чис­лен­нос­ти и эко­ло­ги­чес­кие ус­ло­вия райо­на оби­та­ния Бо­ри­со­вс­кой суб­по­пу­ля­ции зуб­ра // Проб­ле­мы сох­ра­не­ния и вос­ста­нов­ле­ния зуб­ра. — Дан­ки. — С. 94–99.

52. Ви­шинсь­ка Л. Опе­рацiя «Ан­ти­зубр» // Без цен­зу­ри. — № 25–26 (221). — С. 16–17.

53. Про­то­кол №4 Засідан­ня Національ­ної комісії з пи­тань Чер­во­ної кни­ги Ук­раїни від 22.02.2007 р.

54. Ukrain. Auf wisent, sikahirsch, rehbock und кeiler, 2000 // Jagen Weltweit. — № 8.

55. Кин­вер М., 2007. Чер­но­быль: рай для ди­кой при­ро­ды или нет? — 25 ав­гус­та. — www.news.bbc.co.uk

56. www.minpriroda.by

57. Лис­то­пад О., 2007. Про­щаль­ный крик зуб­рен­ка // Зер­ка­ло не­де­ли. — № 30.

58. www.belstat.gоv.by

59. Колісник Б., Мігас Р., Ко­роль О., Мель­ник В., 2002. Зубр: потрібна дер­жав­на прог­ра­ма! // Лісо­вий і мис­ливсь­кий жур­нал. — № 5–6. — С. 48–50.

60. За­кон рес­пуб­ли­ки Бе­ла­русь «О жи­вот­ном ми­ре» от 10 ию­ля 2007 г. № 257-3.

61. Борейко В., 2007. Истребление зубров в России, Беларуси и Украине: независимое расследование // Экомир. — № 2. — С. 19–20.

62. Кожемякин В., 2007. Высокопоставленные истребители природы // Аргументы и факты в Украине. — № 39. — С. 6–7.

63. Кононов С.И., 2007. Медведь бурый. Проблемы охраны и использования его ресурсов в республике Беларусь // Современные проблемы природопользования, охотоведения и звероводства. Материалы международной научно-практической конференции. — Киров: ВНИИОЗ. — С. 211–212.

64. Коз­ло П.Г., 2007. Зубр как объ­ект охо­ты // Сов­ре­мен­ные проб­ле­мы при­ро­до­поль­зо­ва­ния, охо­то­ве­де­ния и зве­ро­во­д­ства. Ма­те­ри­а­лы меж­ду­на­род­ной на­уч­но-прак­ти­чес­кой кон­фе­рен­ции. — Ки­ров: ВНИ­ИОЗ. — С. 192–193.

65. Лис­то­пад О., 2001. Ук­ра­и­нс­кий лес и дру­гие объ­ек­ты СИ­ТЕС // Ох­ра­на ди­кой при­ро­ды. — № 2. — С. 30–31.

66. www.bp21.org.by

67. В зо­опар­ке Чер­касс по­гиб­ло 40 жи­вот­ных, 2007 // Се­год­ня, 24 но­яб­ря.

68. Жи­ла С., 2007. Зубр в Ук­ра­и­не // По­лю­ван­ня та ри­бо­лов­ля, № 1.

Более подробно об уничтожении зубров в Украине см. книгу В.Борейко и В.Сесина       ” Истребление зубров в Украине, Беларуси, Польше и России.Материалы независимого расследования”, 2007 г., Киев, КЭКЦ, 80 стр.      http://ecoethics.com.ua/old/b83/