Учасники V Українсько-Польської Заповідної школи  декларують бажання продовження українсько-польсько-білоруського діалогу в рамках щорічної школи охорони природи і одночасно декларують періодичну її організацію в майбутні роки.

Учасники Школи вважають за необхідне:
• Добиватися впровадження пасивної охорони природи (заповідності) скрізь де це тільки можливе, використовуючи актуальні напрямки розвитку, а також намагаючись в міру можливостей їх модифікувати;
• Популяризувати філософію охорони природи, що полягає на презумпції пасивної охорони природи (заповідності) перед активною охороною, яку слід застосовувати лише в строго обґрунтованих випадках;
• Популяризувати інформацію про цінності екосистемних послуг, які постачаються екосистемами, що знаходяться під пасивною охороною (заповідністю);
• Вчитися самим та навчати інших терплячості в охороні природи;
• Розвивати мережу територій з пасивною охороною, створювати нові і збільшувати існуючі, a перш за все довести до усунення туристичних шляхів з зон повної охорони національних парків Польщі;
• Зацікавлювати пасивною охороною середовища, пов’язані з охороною природи;
• Випрацювати прецеденти проектів, скерованих на пасивну охорону;
• Відшуковувати союзників, досягати компромісів, уникати довготривалих конфліктів з потенційними союзниками;
• Ввести до польського законодавства поняття пасивної охорони (заповідності) i виникаючі з цього похідні поняття і практичні наслідки. Моніторити та припиняти модифікації законодавства, що загрожують пасивній охороні природи (заповідності).
• Приготувати та розповсюдити рапорт про стан, потреби і перспективи пасивної охорони природи (заповідності) в Польщі а також втілювати його в практику.
• Розпочати пильно пропагандувати і створювати мережу диких територій (wilderness).
• Практикувати і пропагувати, властиві, сприятливі для природи, життєві принципи i форми активності.
• Протестувати проти трансформації заповідників в Росії в національні парки з метою їх комерційного використання.
• Рекомендувати українським натуралістам та лісникам, спираючись на польський досвід, введення мораторію на відстріл лося.
• Сприяти розвитку туристки, яка полягає на спостереженні лося, зубра та інших видів тварин, які раніше використовувалися лише для полювання.
• Домагатися, спираючись на наукові дослідження, створення вільної від полювань зони вздовж польсько-українського кордону.

Бистра, 6.12.2015 р.

Пресс-служба КЭКЦ

Школу відкрила промова представника Майстерні на користь усіх істот К. Войцехівського, який розказав про історію ідеї школи про три школи, які були проведені в Україні та відгуки та рефлексії після проведення 4-ї заповідної школи. Він же представив учасників 5-ї школи.

Першою прозвучала програмна доповідь д-ра Анджея Єрмачка – багатолітнього керівника однієї провідних польських природоохоронних організацій – Клубу Натуралістів на тему «Повна охорона – минуле чи майбутнє охорони природи?». Др. Єрмачек, який впродовж тривалого часу є польським апологетом пасивної охорони природи, ознайомив присутніх з головними проблемами та причинами незадовільного стану пасивної охорони (заповідності) в Польщі. Більшість елементів природи, ландшафтів, видів не потребує нашого втручання. Найкращий варіант для них банальне не втручання. Пасивна охорона є в даному випадку найкращою опцією. Треба розуміти що в польській природохоронній практиці одночасно функціонують два поняття, що характеризують пасивну охорону (заповідність): повна та сувора охорона. Вони відрізняються тим, що повна охорона може вводитися лише на певний час – тобто може бути тимчасовою формою пасивної охорони природи. В той же час сувора охорона, що вводиться назавжди повністю відповідає поняттю заповідності.

Нажаль, в польському законодавстві офіційно не прописане поняття пасивної охорони. Наявне лише поняття повної охорони. В той же час сувора охорона також не має офіційної дефініції. І так відбувається не випадково. В умовах домінування антропоцентричного підходу, активна охорона співзвучна з поширеними штампами: «ми знаємо краще за природу», «без лісника ліс не виросте», «без мисливця дичина вимре», «без урегулювання річка не потече» тощо. Навіть такі абсурдні погляди, швидко поширюються якщо як вірус опановують 15% суспільства. В суспільній свідомості існує пошана до обмежень та заборон, введених сильними цього світу, публічними інтересами, загрозами життю та здоров’ю людини, проте бракує пошани до обмежень викликаних інтересами охорони природи. Бракує табличок «Охорона природи, вхід заборонений». Впровадження пасивної охорони зменшує владу локального авторитета над територією, яка знаходиться в його юрисдикції. Вона не збільшує споживання, навпаки спричинює економічні втрати, не створює робочих місць, а відповідно не окупається. В той же час активна охорона оперує величезними сумами, створює робочі місця, активна охорона краще відповідає потребі людини в терміновій сатисфакції та дозволяє непогано заробляти.

На противагу ідеї охорони природи заради неї самої, розвинувся сумнівний тренд охорони природи для людини. Його розвиває зокрема Петер Карейва – науковий директор організації Nature Conservancy http://www.nature.org/. Він зокрема стверджує, що не вдасться врятувати усі види, а заходи з охорони природи, які застосовувалися до цього не дуже допомогли, а на додачу стають все більш чужими для звичайних людей. Зважаючи на це, необхідно концентруватися лише на тих екосистемах, які становлять значення для людини. Тільки те що треба людині треба на його думку зберігати. При цьому необхідно співпрацювати з економістами та господарниками. Лунають і інші аргументи від лукавого, що намагаються повернути природоохорону на повний конформізм до розвитку людського господарства.

Іншою проблемою в Польщі є сильно розрекламована система «Натура 2000», яка залишила в тіні усі інші природоохоронні території, усі зусилля сконцентрувалися в Польщі наразі виключно на Натурі. В Польщі створюється лише 3-4 резервати річно, створення ж національних природних парків взагалі припинилося. В той же час, вимагаючи виключно охорони певних видів, внесених охоронні списки Євросоюзу дана система взагалі не передбачає пасивної охорони (заповідності). Індивідуальні режими кожного з об’єктів Натури перетворюють їх захист кожного разу в борюкання з відповідним планом охорони та контролем сотень індивідуальних режимів. Проблема індивідуального режиму існує і у випадку польських резерватів, щодо них в законі є низка обмежень. Проте вони діють виключно якщо інше не передбачено планом самого резервату. Так звані індивідуальні режими, про які в останній час дуже виразно можна почути в Україні, на думку польських природо охоронців, за жодну ціну не можна впустити в українську природоохоронну практику.

Проте майбутнє пасивної охорони в Польщі зовсім не виглядає песимістично навпаки – є від чого відштовхнутися. Це і заповідні зони національних парків, а також можливість впровадження пасивної охорони в резерватах. До місць де реалізується пасивна охорона природи слід додати зони охорони видів, а також зони охорони ксилобіонтів в лісах та так звані референційні поверхні, а процес створення таких зон далеко не закінчений. Загалом, на думку експертів 20% Польщі мало б бути охоплено дикістю.

Тренд на популярність дикості відмічається в рості активності різноманітних організацій, які займаються її пропагандою. European Wilderness society – одна з численних європейських організацій скерованих на відновлення дикості в Європі. Нею розроблена система стандартів та сертифікації заповідних територій. Створювати території з різними сертифікатами важко, але навіть в Європі можна сягнути найвищого платинового сертифікату. Особливо приємно що і українські національні парки «Зачарований край» та «Вижницький» мають бронзу цього товариства.

Позитивною також є тенденція на зменшення відвідуваності людьми лісів та інших екосистем, що намітилася в Польщі в останні десятиліття. Прес людей на дику природу починає зменшуватися. Використання новітньої техніки скорочує час і кількість людей, що впливають на ліс під час робіт. Наявність вільного ринку змушує прораховувати потенційну економічну користь від проектів, що реалізуються. Повна охорона надає великі екосистемні послуги, зокрема фіксацію вуглекислого газу. Так зокрема цінність екосистемних послуг, які надає Біловезька Пуща оцінено в 800 млн. злотих, що значно більше ніж дають рубки.

Зважаючи на це треба змагатися за впровадження пасивної охорони там де тільки це можливо, використовуючи актуальні напрямки розвитку, а також намагаючись їх за можливістю змінювати. Як показало опитування проведене Клубом натуралістів загалом дикість, дика природа сприймається пересічними поляками позитивно. Висновки д-ра Єрмачка відносно необхідних для відновлення позицій пасивної охорони природи в Польщі заходів учасниками школи було вирішено включити до її резолюції.

Д-р. Єрмачек представив також видання Клубу натуралістів присвячені питанням впровадження пасивної охорони в Польщі, а також іншим проблемам збереження природної дикості Польщі. Клуб Натуралістів зокрема організовував конференції присвячені різним питанням пасивної охорони, вивченню впливу введення цього режиму на біорізноманіття, матеріали яких доступні в мережі та потребують перекладу на українську мову (див.http://www.kp.org.pl/pp/).

Надзвичайно цікавою була доповідь представника провідної організації Білорусі в галузі охорони дикої природи – «Аховы Птушак Бацькаўшчыны” Андрія Абрамчука. Він розказав про місце пасивної охорони в сучасній системі особливо-охронюваних територій Білорусі. Наші опоненти в Україні дуже сильно розрекламували пасивну охорону. Вона не викликає таких дискусій в Білорусі. Окрім Березінського заповідника та заповідних зон національних природних парків, в Білорусі створено зони охорони гнізд рідкісних видів тварин та рослин, занесених до Червоної книги Республіки Білорусь. Прийнято спеціальні документи, які варто перейняти і в практику України. Так є в Польщі і це було використано білорусами. Колеги з Білорусі намагаються також використати процес лісової сертифікації, який вимагає залишати 5% кожного лісового господарства в непорушеному стані.

Представник української організації – Київський еколого-культурний центр др. Іван Парнікоза представив доповідь на тему «Гуго Конвенц та перша інтеграція Польщі та України в європейську систему охорони природи». Постать Гуго Конвенца – піонера охорони природи Європи досі залишається недостатньо вивченою (див детальніше http://h.ua/story/419004/). Донедавна в українській природохоронній літературі Г. Конвенц трактувався виключно як творець концепції пам’яток природи. І. Парнікоза представив його внесок в розвиток ідеї пасивної охорони (заповідності), зокрема створення перших заповідних територій в Європі – повних резерватів – т.зв.Totalreservat, одним з яких є існуючий і зараз (нажаль вже без режиму повної заповідності) резерват «Пташиний Рай» на території Гданська. Саме Конвенц створив заповідну зону сучасного Біловезького національного парку. Творчий шлях цього вченого-практика є прикладом для сучасних природоохоронців як треба планувати та реалізовувати мету свого життя. Саме він приніс Німеччині природоохоронний закон та лісову стражу, яка контролювала його виконання. Він же домігся створення в Німеччині національного парку, об’єктів з заповідністю та пам’яток природи. Вчений активно їздив по світу, відвідав зі своїми лекціями багато країн Європи, де зустрічався зокрема з російськими природоохоронцями. Це під його впливом Г. Кожевніков сформулював ідею абсолютної заповідності, що стала вінцем природохоронної ідеології. Таким чином, за Г. Конвенца. Україна, та і Польща (зокрема зусиллям В. Шафера) вперше інтегрувалася в систему охорони природи Європи. Тож всупереч деяким прихильникам необхідності різких трансформації в ногу з Європою, наявна в нас система повністю відповідає загальноєвропейській, тож має бути збережена та розширена. Київським еколого-культурним центром проведено вивчення впливу режиму заповідності на біорізноманіття тварин та рослин в об’єктах природно-заповідного фонду, яке показало, що він призвів до чудових результатів. Продовженням ідеї Г. Конвенца про «Пташиний рай» є зокрема заповідні зони національних природних парків «Меотида», «Великий Луг» та «Ніжньодністровський».

Так само було обговорено внесок, який зробили польські колеги в просування природоохоронних змін в Україні. Зокрема завдяки спеціалісту клубу Натуралістів П. Павлачеку ми отримали інформацію про боротьбу з рубками в НПП Польщі, яка закінчилася тим, що в заповідних зонах цих парків, так як в інших розвинених країнах Європи такі рубки не проводяться. Дані аргументи були використані в ході успішної компанії коаліції громадських організацій України по забороні таких рубок в заповідниках, заповідних зонах національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, біосферних заповідників та заповідних урочищ.

Було обговорено також попередні успішні дії щодо викорінення ранніх сінокосів з використанням важкої техніки в степових заповідниках України. Зокрема відмічено внесок польських організацій, таких як клуб натуралістів в аргументацію неприпустимості повних та ранніх сінокосів в степових екосистемах, з огляду на відтворення рослин та тварин.

Було також представлено видання Київського еклолого-культурного центру – зокрема історію українських заповідників, а також вперше зібрану під однією обкладинкою книгу про пасивну охорону природи (заповідність).

Далі в програмі школи було проведено вечір з дикою природою. Зокрема було заслухано фоторозповіді І. Парнікози – учасника 18-ї Антарктичної експедиції про дику Антарктиду, К. Войцехівського  про подорож в дикі Горгани та А. Абрамчука відносно диких багнистих територій Білорусі.

Антарктика єдиний з континентів, який розвивався без участі людини. Зважаючи на це саме людина становить найбільшу загрозу для нього. Крихке біорізноманіття антарктичних екосистем перебуває в значній залежності від наукової та туристичної активності в регіоні. На білий континент також чекає ще одна загроза – можливість його поділу поміж країнами, з метою здобування корисних копалин.

Дикі Горгани – унікальний куточок України, де в однойменному заповіднику та заповідній зоні відповідного національного парку знаходяться під охороною найбільш дикі українські гори. Вкриті лишайниками кам’янисті розсипи, зарості гірської сосни та реліктові дерева кедра європейського, все це абсолютно дисонує з розташованим неподалік монстром Буковелем. В Польщі в Татрах чи Бескидах вже немає таких диких місць. Зважаючи на це великою є відповідальність України. Збільшення інвестицій загрожує українським горам втратою дикості.

Ольманські болота неозора країна боліт, самою природою створена для заповідності. Неозорі простори, кілька днів пішохідної мандрівки здалеку від цивілізації, такі неповторні відчуття дикості можна пережити в цьому куточку Білорусі.

Другий день проведення школи був присвячений обміну досвідом в галузі охорони великих тварин: вовка, ведмедя та лося. З доповіддю про останні досягнення міжнародної коаліції організацій для вирішення питань трансграничної охорони великих хижих тварин виступила представник Майстерні в інтересах усіх істот Сильвія Шутковська. Наразі, зусиллями цієї організації та її партнерів, вільна від полювань на вовка зона постала не тільки вздовж кордону з Чехією, але й Словаччиною 15 км від кордону. Окрім того Словаччина ввела охоронний період для вовка. Проте розпорядження про створення зони вільної від полювань це не закон, тож наразі не відомо чи воно буде діяти постійно. Учасники школи прийшли до висновку про необхідність підготовки наукового матеріалу присвяченого вивченню ефективності створення зони вільної від полювань на словацько-польському кордоні з метою поширення цього досвіду на приграниччя з Україною та Білоруссю.

Як зауважив Голова Майстерні на користь усіх істот – Радослав Слюсарчик, наразі ідеологічною програмою цієї організації є боротьба за якомога більшу площу ділянок охоплених пасивною охороною і зв’язок між ними. Саме такі коридори беруться під охорону створенням прикордонних зон вільних від полювання.

Окремо також було обговорено питання охорони лося. Надзвичайно цікаву та повчальну доповідь на цю тему представила Сильвія Шутковська. В Польщі після війни лось був представлений буквально кількома екземплярами. В 1952 р був взятий під охорону і після росту чисельності в 1967 р. знову став об’єктом полювань. Рівень відстрілу швидко перевищив рівень відтворення лося. Чисельність лося різко знизилася з 6200 до 1500 особин. В 2001 р. самі мисливці попросили про мораторій на відстріл лося. Результат є такий що в 2011 р. лосів налічувалося вже 7,5 тис. особин. Відповідно почалися роздаватися голоси, що полювання на лося треба поновити. Це обґрунтовується нібито розмірами шкоди, які лосі спричинюють лісовим культурам. В той же час в Польщі, перш за все на основі реліктової лосиної популяції в Бебжанському національному парку, розвинувся туризм пов’язаний з огляданням лося. Зважаючи на це цю реальну альтернативу, яка приносить більше грошей ніж відстріл треба використати. І. Парнікоза познайомив присутніх з висновками українського фахівця з ратичних тварин др. В. Смаголя щодо необхідності оголошення мораторію на полювання на лося в Україні, щоб досягнути таких самих добрих результатів як і польські колеги. Інститут зоології НАН Украйни за результатами спеціального дослідження рекомендував Департаменту лісового та мисливського господарства та Міністерству охорон навколишнього природного середовища України продовжити дію мораторію на відстріл лося що діяв в попередніх роках на 2013 р. Нажаль висновки вчених не були почуті відстріл лося цього ж року поновлено. На сезон 2013-14 рр. Держлісагенство України видало обласним управлінням лісового та мисливського господарства 162 бланки ліцензій на добування лося. Учасники школи підтримали поширення досвіду польського мораторію на Україну.

На основі обговорень та дискусій учасники школи прийняли  резолюцію.

Прес-служба КЕКЦ

Школа была организована Киевским эколого-культурным центром и Всепольским обществом «На пользу всех существ».

Во время Школы было прослушано и обсуждено 13 докладов, посвященных концепции абсолютной заповедности, теории и практике экотажа, проведению кампаний «Первоцвет» и по охране летучих мышей, экологической этике, другим вопросам природоохраны, а также роздана литература по охране природы, изданная КЭКЦ и Всепольским обществом «На пользу всех существ».

Участники школы отмечают,что в последнее время значительно ухудшилось состояние природных заповедников и других объектов природно-заповедного фонда. Это выражается в попытках изъятия земель из заповедников (Ялтинский горно-лесной ), массированном хозяйственном использования природных богатств заповедников под видом «эколого-просветительской работы», превращенной в отдых населения, а также рубках леса, заготовке сена, охоте и рыбалке под видом «режимных» мероприятий. Все это происходит по инициативе ряда директоров заповедников и поддерживается Минприродой Украины в порядке согласования лимитов. При этом в обществе царит равнодушие к проблемам заповедников, а СМИ не желают публиковать о заповедниках критическую информацию, считая ее не интересной. Многие общественные экологические организации также сторонятся вопросов защиты природных заповедников и других объектов природно-заповедного фонда, охраны дикой природы и дикой жизни в целом, увлекаясь модными, распиаренными проблемами, нередко имеющих к охране дикой природы лишь опосредованное отношение.

Идея современных заповедников, перефразируя классика польской природоохраны Яна Павликовского, сейчас украдена, извращена и подменена идеей регуляционных мер, экотуризма и зарабатывания денег.

В результате некоторые украинские заповедники превращены в колхозы, лесхозы, рыбхозы, царские охоты, развлекательные центры или браконьерские малины. Все это в конечном итоге приводит к краху системы заповедников. Такой крах начался в России и происходит в Беларуси.

В сложившейся ситуации участники школы видят выход во всемерном развитии Концепции абсолютной заповедности, которая, как радикальная идея, нужна для успешного противостояния укоренившимся в современном обществе меркантильным взглядам на заповедные и другие объекты природно-заповедного фонда.

Участник школы познакомились с картиной массовых нарушений природоохранного режима в украинских заповедниках, и выступают против злоупотреблений дирекций заповедников и Минприроды Украины в сфере управления украинскими заповедниками и поддерживают кампанию Киевского эколого-культурного центра, Экоправо-Киев, Всеукраинской экологической лиги, Крымской республиканской ассоциации «Экология и мир», Украинского центра защиты кажанов, «Зеленого фронта», Дружины охраны природы «Зелене майбутне» по наведению порядка в украинских заповедниках «Заповедникам-заповедность» и призывают всех людей доброй воли принять в ней участие.

Участники школы считают необходимым:

1. Всячески пропагандировать концепцию абсолютной заповедности как важнейшую природоохранную идею 21 века. Просить Киевский эколого-культурный центр продолжить издание материалов по концепции абсолютной заповедности.

2. Продолжить проведение Международного конкурса «Гнилое перо» им. Старухи Шапокляк для СМИ за распространение сплетен о диких животных и разжиганию видового террора.

3. Продолжить общественную проверку соблюдения охранного режима заповедников и наведения в них порядка.

4. Поддержать организацию Киевским эколого-культурным центром международной Заповедной рассылки и предложить активистам заповедного дела стать ее подписчиками.

5. Обратиться ко всем общественным экологическим организациям Украины с просьбой усилить работу со СМИ по тематике защиты заповедников и других объектов природно-заповедного фонда.

6. Поддержать концептуальную идею прав природы.

7. Поддержать идею создания природных заповедников в пещерах.

8. Рекомендовать к распространению по Интернету и другим СМИ материалов по абсолютной заповедности.

9. Выступить против награждения Карадагского заповедника Дипломом Совета Европы.

10. Признать недопустимость проведения туризма в природных заповедниках под личиной «экопросвещения».

11. Считать недопустимыми действия руководителя системы заповедников России В. Степаницкого по распространению туризма в заповедниках.

12. Поддержать мнение польских коллег о необходимости распространения концепции абсолютной заповедности в странах Евросоюза.

13. Признать введение режима абсолютной заповедности в природных заповедниках как единственно возможного для сохранения целого ряда видов редких животных.

14. Поддержать принцип презумпции абсолютной заповедности, предложенный В. Бринихом на международном совещании по идеологии заповедного дела весной 2013 г. в Крыму.

15. Благодарить Люблинское отделение Всепольского общества «На пользу всех существ» за издания на польском языке книги о концепции абсолютной заповедности.

16. Издать на русском языке работу польского классика охраны природы Я. Павликовского.

17. Поддержать предложение В. Бриниха о проведении регулярных

18. Кожевниковских научно-практических чтений по теории и практике концепции абсолютной заповедности на базе Института региональных биологических исследований (г. Майкоп, Россия).

19. Полностью запретить в Украине санитарные рубки и сенокошение в природных заповедниках как незаконные действия, грубо нарушающие ст. 16 Закона «О природно-заповедном фонде Украины », ст. 39 Закона Украины «О животном мире», ст. 27 Закона Украины «О растительном мире», ст. 20 Закона «О Красной книге Украины», ст. 90 Кодекса Украины об административных правонарушениях, ст. 8 Конвенции об охране биологического разнообразия, ст. 3 Соглашения об охране летучих мышей в Европе, ст. 6 Конвенции об охране дикой флоры и фауны и природных мест обитания в Европе (Бернская конвенция». Кроме этого, согласно ст. 16 Закона «О природно-заповедном фонде Украины», передвижение механических транспортных средств в природных заповедниках, в том числе сенокосилок и тракторов, запрещено.

20. Создать англоязычный сайт по абсолютной заповедности.

21. Поддержать и распространять идею консервации земель.

22. Выступить против использования в залесении природных территорий интродуцированных видов.

23. Привлечь общественное внимание к исключительно опасному социальному явлению-убийству животных из хулиганских соображений- так называемое зоохантерство.

г. Киев, 30 ноября – 1 декабря 2013 г.

Киев 2013

30 ноября

9-00 Приезд, регистрация и поселение участников Школы.
10-00-10-20 Открытие Школы, В.Борейко, К Войцеховский
10-20-11-40 Обзор литературы, раздаваемой на Школе, В. Борейко, К. Войцеховский.
10-40-11-00 Практические итоги 2-ой Школы, В. Борейко.
11-00 – 12-00 Экофилософские мысли в Польше, К. Войцеховский.

12-00 – 13-00 Обед

13-00-14-00 Концепция абсолютной заповедности, К. Войцеховский.

14-00- 16-00 Итоги проверки режима заповедников Украины, А. Марчук.

16-00 – 18-00 Рубки леса и сенокошение в заповедниках – смерть для дикой природы, В. Борейко.

18-00- 19-00 Ужин
19-00- 20-00 Опыт проведения долговременных природоохранных кампаний на примере кампании «Первоцвет», И. Парникоза.

20-00 – 21-00 Экотаж. Теория и практика, И.Парникоза.

21-00 – 22-00 Может ли наступать дикая природа?, А. Бурковский.

1 декабря

8-00- 9-00 Завтрак
9-00- 10-00 Итоги и перспективы конкурса «Гнилое перо», А. Бурковский.

10-00 – 11-00 Экологическая этика, права природы, В. Борейко.

11-00 – 12-00 Как репрессировали абсолютную заповедность, В. Борейко.

12-00 – 13-00 – Обед

13-00 – 14-00- «Морской пастух» – символ современного природоохранного движения, Е. Полянская.

14-00 – 15-00 – Опыт практических акций по спасению летучих мышей, Е. Годлевская.

15-00 – 16-00 Принятие резолюции школы, К.-Войцеховский, В. Борейко

Оргкомитет 3-й Заповедной школы.

Положение о Заповедной школе Борейко-Войцеховского
Украино-польская Заповедная школа Борейко-Войцеховского является ежегодным
совместным украино-польским обучающим семинаром. Организаторы школы-Киевский
эколого-культурный центр (Украина) и всепольское общество “На пользу всех
существ” (Польша).
ы
Руководители и соорганизаторы Школы – директор Киевского эколого-культурного
центра, Заслуженный природоохранник Украины Владимир Борейко и координатор
по Люблинскому воеводству всепольского общества “На пользу всех существ” ,
лауреат Польской премии “За общественные инициативы в области охраны
природы” Кшыштов Войцеховский.

Цель школы-подготовка украинских кадров охраны природы.

Тематикой Школы является:

1.Заповедное дело

2.Охрана дикой природы

3.Охрана дикой жизни (биоразнообразия)

4.Охрана речных экосистем

5.Радикальные акции в защиту природы

6.Экологическая этика

7.Опыт природоохраны в Польше и Евросоюзе.

На Школу в качестве слушателей приглашаются граждане Украины возрастом до 35
лет, профессионально или на общественных началах занимающиеся
природоохранной или зоозащитной деятельностью и представляющие собой научных
работников, журналистов, студентов, чиновников, представителей общественных
организаций. Для участия в Школе необходимо выслать в адрес Оргкомитета
заявку, где указать возраст, контактные данные, причины желания своего
участия в Школе , а также описать свой практический вклад в охрану природы
или защиту животных. Кроме этого необходимо выполнить ПРИРОДООХРАННОЕ ЗАДАНИЕ Оргкомитета Школы и отчитаться о его выполнении.

Шанс участвовать в Школе повышается, если подающий заявку является членом
студенческой природоохранной дружины, а также лично принимает участие в
акциях Киевского эколого-культурного центра.

Оргкомитет оплачивает проезд по плацкарту в оба конца, а также питание и
проживание на Школе.Граждане других стран могут участвовать в Школе, приехав за свой
счет.

Участники Школы прослушивают мастер-классы специалистов Киевского
эколого-культурного центра, всепольского общества ” На пользу всех существ”,
а также приглашенных специалистов из других организаций и получают
библиотечку природоохранной литературы, изданной Киевским эколого-культурным
центром.

Рабочие языки Школы-украинский и русский.

Пресс-служба КЭКЦ

Оргкомитет 3-й Заповедной школы.

Положение о Заповедной школе Борейко-Войцеховского
Украино-польская Заповедная школа Борейко-Войцеховского является ежегодным
совместным украино-польским обучающим семинаром. Организаторы школы-Киевский
эколого-культурный центр (Украина) и всепольское общество “На пользу всех
существ” (Польша).
ы
Руководители и соорганизаторы Школы – директор Киевского эколого-культурного
центра, Заслуженный природоохранник Украины Владимир Борейко и координатор
по Люблинскому воеводству всепольского общества “На пользу всех существ” ,
лауреат Польской премии “За общественные инициативы в области охраны
природы” Кшыштов Войцеховский.

Цель школы-подготовка украинских кадров охраны природы.

Тематикой Школы является:

1.Заповедное дело

2.Охрана дикой природы

3.Охрана дикой жизни (биоразнообразия)

4.Охрана речных экосистем

5.Радикальные акции в защиту природы

6.Экологическая этика

7.Опыт природоохраны в Польше и Евросоюзе.

На Школу в качестве слушателей приглашаются граждане Украины возрастом до 35
лет, профессионально или на общественных началах занимающиеся
природоохранной или зоозащитной деятельностью и представляющие собой научных
работников, журналистов, студентов, чиновников, представителей общественных
организаций. Для участия в Школе необходимо выслать в адрес Оргкомитета
заявку, где указать возраст, контактные данные, причины желания своего
участия в Школе , а также описать свой практический вклад в охрану природы
или защиту животных. Кроме этого необходимо выполнить ПРИРОДООХРАННОЕ ЗАДАНИЕ Оргкомитета Школы и отчитаться о его выполнении.

Шанс участвовать в Школе повышается, если подающий заявку является членом
студенческой природоохранной дружины, а также лично принимает участие в
акциях Киевского эколого-культурного центра.

Оргкомитет оплачивает проезд по плацкарту в оба конца, а также питание и
проживание на Школе.Граждане других стран могут участвовать в Школе, приехав за свой
счет.

Участники Школы прослушивают мастер-классы специалистов Киевского
эколого-культурного центра, всепольского общества ” На пользу всех существ”,
а также приглашенных специалистов из других организаций и получают
библиотечку природоохранной литературы, изданной Киевским эколого-культурным
центром.

Рабочие языки Школы-украинский и русский.

Пресс-служба КЭКЦ

Школа была организована Киевским эколого-культурным центром и Всепольским
обществом <На пользу всех существ>.

Во время Школы было прослушано и обсуждено 12 докладов и дискуссий,
посвященных истории идеи заповедного дела, охране летучих мышей,
экологическим проблемам охоты, опыту лоббирования экологических законов,
радикальной концепции охраны украинского леса, проблеме защиты <вредных>
животных, а также роздана литература по охране природы, изданная КЭКЦ и
Всепольским обществом <На пользу всех существ>.

Усилиями Киевского эколого-культурного центра и Всепольского общества
<На пользу всех существ> создана уникальная трибуна для критического
обсуждения насущных вопросов природоохраны, демократического обмена мнениями
и обучения молодых природоохранников. Как показывает опыт проведения 1-й
Заповедной школы, она значительно повлияла на решение практических
вопросов охраны природы в сфере ведения судебной деятельности, лоббирование
экологических законопроектов, проведение практических кампаний в
защиту природы. Школа способствует консолидации природоохранного движения в
Украине, поиску и воспитанию молодых защитников природы, пропаганде
радикальной природоохранной идеологии.

Участники Школы считают необходимым:

1. Обратиться к природоохранникам и зоозащитникам Украины с просьбой
поддержать кампанию <Печенегов>, Ассоциации зоозащитных организаций Украины
и Киевского эколого-культурного центра по снятию с государственной
регистрации в Украине фосфид- цинк содержащих пестицидов (стрелец, роденфос,
щурин, фосвит).

2. Просить Н. Булгакову (г. Кременчуг) организовать кампанию по борьбе с
рекламой фосфид-цинк содержащих пестицидов в украинском Интернете.

3. Поддержать предложение Киевского эколого-культурного центра и
Всепольского общества <На пользу всех существ> об учреждении премии для СМИ
<Гнилое перо> им. Старухи Шапокляк за распространение сплетен о диких
животных и за разжигание видового террора.

4. Разработать этические нормы и правила контроля регулирования численности
видов животных и растений.

5. Продвижение идеи абсолютной заповедности на Запад, а также популяризация
ее в Украине и других постсоветских странах является стратегической задачей
отечественного природоохранного движения. В связи с этим участники Школы
просят Всепольское общество <На пользу всех существ> и Киевский
эколого-культурный центр начать международную кампанию по популяризации
идеи абсолютной заповедности.

6. Просить Клуб натуралистов (Польша) издать книгу об абсолютной
заповедности на польском языке.

7. Использовать аспекты земельной реформы, связанные с целевым назначением
распаеванных земель для сокращения площади охотничьих угодий или удорожания
их использования.

8. Просить Клуб натуралистов (Польша) организовать письма от Министерства
охраны природы Польши в правительство Украины и Секретариат Бернской
конвенции с просьбой рассмотреть вопрос об организации охранной зоны для
волка в Украине вдоль украино-польской границы.

9. Разъяснять в природоохранном сообществе существующие вредные мифы об
экологической сети и других псевдоохраняемых природных территориях.

10. Популяризировать работу по созданию региональных списков редких животных
и растений.

11. Просить Дружину охраны природы <Зелене майбутне> разместить на своих
электронных ресурсах материалы об идее абсолютной заповедности и радикальной
концепции охраны украинского леса.

12. Обратиться к природоохранным организациям с просьбой принимать участие
в общественном движении за охрану лесов в естественном состоянии и
обсуждении плана изменения лесного хозяйства, который бы позволил сохранять
лесное биоразнообразие и ценные вековые леса.

13. Просить В. Ловчиновского (г. Харьков) изучить вопрос влияния добычи
сланцевого газа на природные объекты и познакомить природоохранное
сообщество с этой информацией.

14. Активизировать общественные проверки режима территорий
природно-заповедного фонда.

15. Активизировать общественную деятельность, направленную против
использования диких животных в коммерческой деятельности (дельфины, медведи
и т.п.).

Участники Школы благодарят:

1. В. Ловчиновского (г. Харьков) за проведение видео- съемки работы
Школы.

2. П. Павлачика (Польша) за активное участие в работе Школы.

3. Всепольское общество <На пользу всех существ> и Киевский
эколого-культурный центр за прекрасную организацию Школы.

Принято единогласно 02.12.2012, г. Киев

Оргкомитет 2-й Заповедной школы.

Положение о Заповедной школе Борейко-Войцеховского
Украино-польская Заповедная школа Борейко-Войцеховского является ежегодным
совместным украино-польским обучающим семинаром. Организаторы школы-Киевский
эколого-культурный центр (Украина) и всепольское общество “На пользу всех
существ” (Польша).

Руководители и соорганизаторы Школы – директор Киевского эколого-культурного
центра, Заслуженный природоохранник Украины Владимир Борейко и координатор
по Люблинскому воеводству всепольского общества “На пользу всех существ” ,
лауреат Польской премии “За общественные инициативы в области охраны
природы” Кшыштов Войцеховский.

Цель школы-подготовка украинских кадров охраны природы.

Тематикой Школы является:

1.Заповедное дело
2.Охрана дикой природы
3.Охрана дикой жизни (биоразнообразия)
4.Экологическая этика
5.Опыт природоохраны в Польше и Евросоюзе.
На Школу в качестве слушателей приглашаются граждане Украины возрастом до 35
лет, профессионально или на общественных началах занимающиеся
природоохранной или зоозащитной деятельностью и представляющие собой научных
работников, журналистов, студентов, чиновников, представителей общественных
организаций. Для участия в Школе необходимо выслать в адрес Оргкомитета
заявку, где указать возраст, контактные данные, причины желания своего
участия в Школе , а также описать свой практический вклад в охрану природы
или защиту животных. Кроме этого необходимо выполнить природоохранное
задание Оргкомитета Школы и отчитаться о его выполнении.

Шанс участвовать в Школе повышается, если подающий заявку является членом
студенческой природоохранной дружины, а также лично принимает участие в
акциях Киевского эколого-культурного центра.

Оргкомитет оплачивает проезд по плацкарту в оба конца, а также питание и
проживание на Школе.Граждане других стран могут участвовать в Школе, оплатив
свое участие в размере 100 долл США в качестве оргвзноса, и приехав за свой
счет.

Участники Школы прослушивают мастер-классы специалистов Киевского
эколого-культурного центра, всепольского общества ” На пользу всех существ”,
а также приглашенных специалистов из других организаций и получают
библиотечку природоохранной литературы, изданной Киевским эколого-культурным
центром.

Рабочие языки Школы-украинский и русский.

Программа 2-й Заповедной школы Борейко-Войцеховского (1-2 декабря 2012 г.,
Киев)
1 декабря

9-00- Приезд, регистрация и поселение участников Школы.
11-00 Открытие Школы, В.Борейко, К Войцеховский
11-20- Обзор литературы, раздаваемой на Школе, В. Борейко, К. Войцеховский.
11-40- Практические итоги 1-ой Школы, В. Борейко.
12-00 – Животные-«вредители» в Польше, К. Войцеховский.

13-00 – Обед

14-00- Животные-«вредители» в Украине, В.Борейко.
15-00- Охрана редких видов в Польше, П. Павлачик.

16-00 – Охрана редких видов в Украине, П. Парникоза.

18-00- Ужин
19-00- Мифы «Экомережи» в Украине, И. Парникоза.

21-00 – Радикальная концепция по охране украинского леса (дискуссия),
И.Парникоза.

2 декабря

8-00- Завтрак
9-00- Охота и земельная проблема, А. Бурковский.

10-00 – Опыт практической охраны летучих мышей в Украине, Е. Годлевская.

11-00 – История идеи заповедного дела, В. Борейко.

13-00 – Обед

14-00- Опыт лоббирования экологических законопроектов на примере
законопроекта №10218, О. Листопад.

15-00 – Принятие резолюции Школы. Закрытие Школы. В.Борейко, К.Войцеховский.

Пресс-служба КЭКЦ

Во время Школы было прослушано и обсуждено 9 докладов, посвященных заповедному делу в Украине и Польше, идеологии и практике Красных книг, проблеме защиты «вредных» животных, опыту ведения судов в защиту природы, методике организации долговременных комплексных природоохранных кампаний, а также роздана литература по охране природы, изданная КЭКЦ и Всепольским обществом «На пользу всех существ».

В настоящее время в Украине специалистов по заповедному делу и охране дикой природы не готовит ни один вуз страны. Общебиологическое образование (зоолог, ботаник, биолог) или экологическое (эколог) не отвечает насущным проблемама охраны дикой природы, охраны дикой жизни (биоразнообразие) и заповедного дела. Поэтому так важна инициатива Киевского эколого-культурного центра и всепольского общества «На пользу всех существ» по проведению специализированных систематических обучающих Школ по данным аспектам для молодых специалистов, к которым мы планируем привлекать молодых природоохранников из Польши, Украины, Беларуси и России.

Огромное значение имеет обсуждение и пропаганда природоохранной идеологии, освобожденной от рыночных элементов и антропоцентризма и основанной на идее охраны природы ради нее самой.
Участники Школы считают необходимым:

- Обратиться к природоохранникам и зоозащитникам Украины и России с просьбой поддержать кампанию КЭКЦ против запретных снастей путем очистки Интернета от рекламы капканов, сетей, ядов для кротов, кротоловок, электроудочек и других запретных орудий лова животных (инструкция по этому поводу имеется на сайте КЭКЦ www.ecoethics.ru кампания «Борьба с капканами»;
- популяризировать заповедное дело и идею абсолютной заповедности;
- уделять внимание вопросам идеологии природоохранного движения;
– сотрудничать с польскими и другими западными природоохранниками, ломать «железный занавес» в охране природы;
- исключить из природоохранного и экологического законодательства термины «вредные» виды;
- разработать и принять Этический кодекс природоохранного движения;
популяризовать виды диких животных, особенно малоизвестные и имеющие «негативный» имидж;
- выступать против необдуманного копирования западных подходов в природоохране;
- призвать различные природоохранные и зоозащитные организации к сотрудничеству и взаимопомощи;
- выступать против трансформации природных заповедников в биосферные заповедники, а заказников -в региональные ландшафтные парки;
- обратить внимание, что:
- юридический (судебный) способ защиты природы в настоящее время является одним из самых эффективных направлений природоохраны;
- природоохранное законодательство Украины является несовершенным, особенно в части охраны нередких видов;
- охрана вековых деревьев является не только простым и увлекательным направлением практической природоохраны, но и эффективным способом привлечения новых людей к экологической деятельности и популяризации заповедного дела;
- кампании в защиту природы будут эффективными только тогда, когда они тщательно разработаны, долговременны, комплексны и ход их проведения постоянно анализируется;
– отечественная юридическая практика полной защиты краснокнижных видов от коммерческого изъятия их из природы прекрасно себя зарекомендовала, в связи с чем следует категорически недопускать попыток изъятия (охота, рыбалка, сбор) краснокнижных видов для получения денег на их охрану, что может привести к дискредитации отечественных Красных книг (Россия, Украина, Беларусь, другие страны СНГ).

Участники Школы благодарят Всепольское общество «На пользу всех существ», Киевский эколого-культурный центр, а также В.А. Бриниха (г. Майкоп, Россия) за ее прекрасную организацию.

Принято единогласно 27.11.2011 г.