Актом экосаботажа (экотажа) является действие, которое имеет целью остановить, нарушить или замедлить некий процесс, вредный для природы. Цель экотажа — сделать экологически вредные действия экономически невыгодными. Действия экотажа мотивируются чувством религиозной или нравственной тревоги. Как правило, экотаж не относится к публичным актам, и является сознательным нарушением Закона ради жизненно важных общественных целей (сохранение экосистем, спасение животных и растений, защита прав природы, животных, защита экологических прав граждан и т.п.) (1, 28,29,30).
Идеологом экотажа является американский писатель и экофилософ Эдвард Эбби (1927–1989), который обосновал его применение в своем романе «Банда гаечного ключа» (1975).( 39).
Однако в последнее время наблюдается рост интереса к экотажу со стороны общественности, во многом благодаря публикации книги Андреаса Мальма «Как взорвать трубопровод» и выходу одноименной экранизации.(3).
В настоящее время акции экотажа в защиту природы происходят в всем мире. Вот далеко неполный обзор примеров эффективного применения экотажа.

1. Защита леса и зеленых насаждений путем шипования деревьев

-Организованная в 1990-х голах в США кампания экологической организации «Земля прежде всего!» по вбиванию металлических или фарфоровых шипов в деревья (втыканию металлических или фарфоровых шипов в деревья с целью повреждения пильных полотен лесопильных заводов) спасла сотни гектаров леса и также получила значительное общественное внимание (3).

- В ноябре 2015 г. украинские защитники природы , при поддержке СМИ, устроили шипование дубов в денропарке « Александрия» ( г. Белая Церковь, Киевская область), чтобы прекратить рубку этих деревьев со стороны руководства дендропарка ( 6). В результате к незаконной вырубке дубов было привлечено внимание, рубка была прекращена.
-Осенью 2015 г. в Кировограде ( сейчас Кропивницкий) , Украина, активисты местного “Правого сектора” при поддержке бойцов запасного батальона ДУК и местной самообороны провели шипование деревьев в районе Новониколаевка – Гай десантников. Таким образом активисты пытались уберечь деревья от вырубки и привлечь внимание общественности к незаконному строительству в зеленой зоне города.Часть парка удалось сохранить ( 7).

-В октябре 2015 г. киевские экологи, Украина, при поддержке СМИ организовали массовую акцию по шипованию деревьев в Чернечином лесу под Киевом с целью защитить его от застройки (8). К проблеме Чернечиного леса таким образом удалось привлечь внимание общественности, и в 2018 г. 440 га Чернечиного леса получили статус заказника.
.

- В декабре 2014 г. представители Киевского эколого-культурного центра ,Украина, при содействии СМИ провели шипование деревьев под Киевом в районе Ходосовского археологического комплекса в Киево-Святошинском районе, где осуществлялась незаконная вырубка леса под застройку элитных комплексов ( 26). После проведения акции вырубка прекратилась .

-Активисты общественного движения “Третья позиция” в Чернигове, Украина, в июле 2015 провели шипование деревьев на месте возможной будущей застройки парка Яловщина.

Как сообщили активисты “Третьей позиции”, в первую очередь шиповалась территория, которая может попасть под застройку со стороны местных богачей, которые планируют возвести на месте вырубленных деревьев дорогие коттеджи.
Десяток общественных активистов, вооружившись гвоздями и молотом, в ночь с 27-го на 28-е июля, зашиповали около сотни деревьев, которые могут попасть под вырубку ( 9).

-Осенью 2015 г. киевские защитники природы провели шипование деревьев в урочище Покал в Киеве с целью защитить деревья от возможной рубки ( 25). Часть урочища Покал сохранено до сих пор.

2. Уничтожение охотничьих вышек

- В 2010-х годах в Украине были приняты законы, запрещающие охоту в заповедных территориях. Однако охотники игнорировали эти законы, продолжая убивать животных с охотничьих вышек в заказниках, региональных ландшафтных парках, национальных парках и других заповедных обьектах. В ответ ряд экологических и зоозащитных организаций стали уничтожать незаконные охотничьи вышки в заповедных обьектах ( 10,15,16). С 2014г по 2020 г. по самым предварительным подсчетам в заповедных обьектах защитниками животных было уничтожено несколько сот охотничьих вышек, что говорит о большой эффективности данной общественной акции .

- Защитники животных активно уничтожают охотничьи вышки также в Германии (11,12,13,14,17).В 2014-2015 гг. уничтожение охотничьих вышек отмечено в лесах под Платтлингом, Емтландом, Хеттенсхаузеном, по самым предварительным подсчетам там было уничтожено несколько десятков охотничьих вышек.

3. Уничтожение строительной, лесозаготовительной, горнолыжной, горнодобывающей и другой техники , рекламных билбордов и коттеджей

- В 1984г. пензенская группа радикального экологического движения «Хранители радуги» уничтожила технику, используемую для вырубки леса, заявив затем в письменном сообщении: «Мы вывели из строя технику, используемую для уничтожения Ахунского леса предприятиями Пензы-19. Повреждены два бульдозера ЧТЗ, тягач и экскаватор. Мы также нашпиговали строительными гвоздями деревья на месте лесоповала, что будет способствовать выходу из строя бензопил « (1).

- 23 марта 1995 года в Москве участники радикального экологического движения «Хранители радуги» сожгли строящийся коттедж на территории заказника «Щукинский полуостров». В своем заявлении «Хранители радуги» отметили: «Мы не собираемся допускать очередного варварского уничтожения природы — каждый новый коттедж сгорит так же, как сгорел этот».(1).

-В 1998 г. американская американская экологическая группа «Фронт освобождения Земли» сожгла горнолыжный подъемник в знак протеста против его экологического воздействия (3).

- В 1999 году в национальном парке «Самарская лука» было проведено две радикальных акции по спасению рыбы. 10 июля защитники природы в черных масках из культурного центра «Дупло» и «Хранителей радуги» демонтировали с труб, вмонтированных в плотину, две массивные металлические заглушки. 9 августа 15 активистов разрушили одну из дамб. Эти действия позволили восстановить естественный ход воды в Шелехметской пойме. После этих акций активисты написали, что всего в этом парке есть 17 плотин, которые используются браконьерами для ловли рыбы покатом. Далее они продолжают: «При этом способе на задвижку плотины одевается специальная сетка, через которую, как сквозь дуршлаг, спускается вода. Нужно лишь время от времени вынимать набившуюся в снасть рыбу. С этой плотины зимой браконьеры вылавливали по тонне рыбы в день».(1).

- 9 июля 2000 года на горе Аибга в районе поселка Красная поляна (город Сочи) сожжены две машины (подъемный кран и лесовоз), которые использовались для уничтожения леса. Ответственность за это действие взяла на себя группа «Экологическая революционная альтернатива» (ЭРА), оставившая рядом с местом поджога записку с требованием прекратить вырубки леса. Позже, в сентябре, было сделано новое заявление и на этот раз к двум предыдущим сожженным машинам прибавилось еще три: бульдозер, подъемный кран и ГАЗ-66. ЭРА заявила, что в случае если вырубка леса не будет остановлена, то подобные действия будут продолжаться.(1).

- Лето 2002 года отмечено уничтожением 70 рекламных плакатов и кражей 2 стендов перевозной выставки экзотических животных в Лазаревском и Адлеровском районах города Сочи. Тогда же на стенах и дорожном указателе филиала Утришского дельфинария написано несколько лозунгов: «Дельфинарий — тюрьма!», «Свободу животным!» и другие. 1 августа в столице республики Адыгея — городе Майкоп, атакован передвижной Ростовский зоопарк. На стенах вольеров сделано много разных надписей.(1).

- Летом 2015 г. одесские защитники природы ( Украина) при помощи экскаватора убрали незаконно установленную будку на заповедных землях в районе Одесского питьевого водосбора (19).

- В июне 2017 г. неизвестные подожгли трактор с цистерной возле села Елизоветовка, Днепропетровская область, Украина, , который принадлежал птицефабрике « Орель-Лидер» за то, что это предприятие постоянно в речку Орель незаконно скидывает отходы в птицефабрики (32).

- Осенью 2015 г. на горнолыжном курорте на горе Вурмберг,Германия. была изуродована техника, таким образов защитники природы боролись с расширением горнолыжной зоны и уничтожением леса ( 38).

- В 2015 г. 6 штук лесозаготовительной техники уничтожены огнем в штате Арканзас, США. Все 9 единиц техники были подпалены, в результате чего убыток составляет более $ 1 миллиона. Так защитники леса борются с его губителями ( 33).

- В марте 2015 г. киевляне вышли на защиту леса в Святошинском районе г. Киева, Украина. Возмущение киевлян вызвала несанкционированная вырубка соснового леса вблизи улицы Ушакова в Новобеличах, которая длится уже около недели. Около 30 молодых людей организованной колонной подошли к месту проведения строительных работ.Они поломали забор, что установили строители и сожгли экскаватор ( 34).

- Местная община в северной Бразилии в 2010-х годах пользовалась луками, стрелами, поджигала технику, проводя экотаж, чтобы защитить свой лес от вырубки( 36).

- Защитники лесов в 2015 г. подожгли лесозаготовительную технику, трактор и грузовик в провинции Арауко, Канада ( 41).

- В 2015 г. защитники животных уничтожили технику и транспортные средства в городе Лидкёпинге ,Швеция. Хозяин хотел открыть норковою ферму ( 35).

- В 2015 г. часть бурового оборудования было подожжено группой неизвестных лиц. Это происходит на фоне эскалации сопротивления коренными народами в Нью-Брансуик, Канада, которые хотят защитить свою родину от уничтожения горной промышленностью (41).

4. Уничтожение рыболовных сетей и охотничьих приспособлений для лова животных

- В 2020- 2021 гг . Greenpeace сбрасывал тяжелые валуны в охраняемой зоне Доггер-банк, чтобы повредить сети донных траулеров, ловящих рыбу и наносящих значительный ущерб морской фауне . Это позволило защитить уникальые природные места от уничтожения и привлечь к этой теме внимание СМИ (40).

- В октябре 2020 г. харьковские защитники природы провели акцию по уничтожению браконьерских рыболовных орудий- « пауков» на реке Оскол. Все браконьерские орудия были уничтожены ( 18).

- В январе 2016 г. киевские защитники животных провели выездную акцию экотажа в Закарпатье, Украина, где уничтожили десятки петель, которое местное население выставляет на зайцев (21).

-Осенью 2007 г. представители Киевского эколого-культурного центра провели массовую акцию в Черкасской области, где на речке Рось было уничтожено более 20 браконьерских рыболовных приспособлений- « пауков» ( 20).

5. Уничтожение , шипование незаконных велосипедных трасс ” даун- хилл” и незаконных дорог в дикой заповедной природе

- В 1970-х годах в Бадхызском заповеднике ( Туркмения), активно шиповались незаконные дороги, по которым ездили браконьеры. Однажды таким способом была остановлена армейская колонна из 200 автомашин, пытавшаяся незаконно вьехать в заповедник (2).

- Студенческая дружина охраны природы Донецкого университета, работая в Воронежском заповеднике в летний период 1979-1984 гг., перекрывала и шиповала самодельные дороги и тропинки, ведущие в заповедник. Это позволило значительно снизить поток незаконных нарушителей ( 1).

- В апреле 2020 г. активисты Киевского эколого-культурного центра перекопали дорогу в Броварском районе Киевской области возле с. Бобрик, ведущую к маленькому лесочку, откуда браконьеры вывозили в промышленных масштабах краснокнижные подснежники. Благодаря этой акции заезд в лес на автотранспорте стал невозможен (5).

-Летом 2016 г. киевские активисты ( Украина) – ГО радикальных экологов “Белый орел”, товарищество язычников “Сварог”, клуб велосипедистов “За природу” провели акцию экотажа по уничтожению велосипедной трассы ” даун- хилл” на территории регионального ландшафтного парка» Лысая гора « в Киеве. Было уничтожено десятки незаконно сооруженных в заповедной зоне трамплинов и прочих приспособлений для лихой езды ( 22). Больше незаконные трассы на Лысой горе велосипедисты не делали.

-Летом 2015 г. защитники природы в Киеве ( Украина) уничтожили незаконную трассу велосипедистов « даун-хилл» в национальном природном парке « Голосеевский « ( 23). Больше велосипедисты- нарушители там не появлялись.

- Осенью 2017 г. киевские радикальные экологи зашиповали незаконные трассы джипов и квадроциклов , разьезжающих в заповедной зоне регионального ландшафтного парка ” Трахтемиров”, Киевская область, Украина,уничтожающих колесами редкие растения и животных ( 31). Впоследствии авто-нарушители стали избегать этой территории.

- Защитники природы в 2015 г. перекрыли большими камнями велосипедную трассу на Double Peak, Калифорния (США)( 23).

6. Потопление рыболовных суден

- Американские защитники китов- Sea Shepherd, или «Морские пастухи» ставят целью искоренить пиратское китобойство, убийство бельков, браконьерство, добычу акульего плавника, незаконное разрушение ареалов, грубое нарушение общепринятых законов, касающихся мировых океанов. В 1979 году они выследили и протаранили известное пиратское китобойное судно Сьерра (Sierra) в португальском порту, тем самым закончив его “карьеру”. Затем они уничтожили четыре норвежских корабля и половину исландского китобойного флота.Им не только удалось хорошо запугать браконьеров-китобоев, но и привлечь к теме защиты китов международное внимание (4, 27).

Литература
1.Формэн Д., Хейвуд Б.. Экотаж-2, Руководство по радикальной природоохране, К.. КЭКЦ, 160 стр.
2 . Горелов Ю.К.,, 2005, Опыт нестандартного подхода к охране природы в Бадхызском заповеднике // История заповедного дела. — Борисовка: Заповедник «Белогорье». — С. 68–71.
3. Arridge Alexander, 2023,Should We Blow Up a Pipeline? Ecotage as Other-Defense, Environmental Ethics,Volume 45, Number 4 (Winter 2023): 403–425.
4. Пираты нового времени: кто и зачем охотится на рыболовецкие суда? https://2plus2.ua/ru/zateryannyj-mir/novyny/morski-pastukhy-suchasni-piraty-yaki-zatopliuiut-korabli-ale-riatuiut-ekipazhi
5. КЭКЦ защитил лес с подснежниками от браконьеров-лесорубов, перекопав дорогу https://ecotage.info/spiking-roads/kekts-zashhitil-les-s-podsnezhnikami-ot-brakonerov-lesorubov-perekopav-dorogu/
6. Шипования деревьев в заповедном дендропарке Александрия https://ecotage.info/spiking-trees/shipovaniya-derevev-v-zapovednom-dendroparke-aleksandriya/
7. В Кировограде “Правый сектор” взялся за шиповку деревьев (ФОТО) (Украина) https://ecotage.info/spiking-trees/v-kirovograde-pravyiy-sektor-vzyalsya-za-oshipovki-derevev-foto/
8. Экологи спасают Чернечий лес от застройки https://ecotage.info/spiking-trees/ekologi-spasayut-chernechiy-les-ot-zastroyki/
9. АКТИВИСТЫ “ТРЕТЬЕЙ ПОЗИЦИИ” ПРОВЕЛИ ШИПОВАНИЕ ДЕРЕВЬЕВ В ЯЛОВЩИНЕ. ФОТО https://ecotage.info/spiking-trees/aktivistyi-tretey-pozitsii-proveli-shipovanie-derevev-v-yalovshhine-foto/
10. Народные мстители уничтожили охотничье-браконьерские вышки в месте царской охоты Кучмы и Януковича https://ecotage.info/destruction-of-hunting-towers/narodnyie-mstiteli-unichtozhili-ohotniche-brakonerskie-vyishki-v-meste-tsarskoy-ohotyi-kuchmyi-i-yanukovicha/
11. Шесть охотничьих вышек спилены недалеко от города Plattling (Бавария) https://ecotage.info/destruction-of-hunting-towers/shest-ohotnichih-vyishek-spilenyi-nedaleko-ot-goroda-plattling-bavariya/
12. Срублены 20 охотничьих вышек в Емтланде https://ecotage.info/destruction-of-hunting-towers/srublenyi-20-ohotnichih-vyishek-v-emtlande/
13. Охотники сообщили о 40 случаях уничтожения охотничьих вышек https://ecotage.info/destruction-of-hunting-towers/ohotniki-soobshhili-40-sluchaev-vandalizma/
14. Вышка была уничтожена в Хеттенсхаузен (Бавария) https://ecotage.info/destruction-of-hunting-towers/vyishka-byila-unichtozhena-pozharom-v-hettenshauzen-bavariya/
15. Защитники дикой природы уничтожают охотничьи вышки для убийства животных. Два видео https://ecotage.info/destruction-of-hunting-towers/zashhitniki-dikoy-prirodyi-unichtozhayut-ohotnichi-vyishki-dlya-ubiystva-zhivotnyih-dva-video/
16. Народные мстители уничтожили браконьерские охотничьи вышки в общегосударственном заказнике “Ржищевский” https://ecotage.info/destruction-of-hunting-towers/narodnyie-mstiteli-unichtozhili-brakonerskie-ohotnichi-vyishki-v-obshhegosudarstvennom-zakaznike-rzhishhevskiy/
17. Сгоревшие охотничьи вышки (Германия) https://ecotage.info/destruction-of-hunting-towers/sgorevshie-ohotnichi-vyishki-germaniya/
18. Уничтожение браконьерских пауков на реке Оскол. 18.10.2020.
https://ecotage.info/destroying-of-poaching-tools/unichtozhenie-brakonerskih-paukov-na-reke-oskol-18-10-2020/
19. ПРЕДУПРЕДИТЕЛЬНАЯ АКЦИЯ ЭКОЛОГОВ №1: БУДКАМ НЕ МЕСТО НА ЗАПОВЕДНОЙ ЗЕМЛЕ https://ecotage.info/video/predupreditelnaya-aktsiya-ekologov-1-budkam-ne-mesto-na-zapovednoy-zemle/
20. Рейд по борьбе с “пауками ” (ВИДЕО) https://ecotage.info/video/reyd-po-borbe-s-paukami-video/
21. Киевские радикальные экологи уничтожили в Закарпатье браконьерские петли https://ecotage.info/destroying-of-poaching-tools/kievskie-radikalnyie-ekologi-unichtozhili-v-zakarpate-brakonerskie-petli/
22. В Киеве защитники памятников природы, архитектуры и веры уничтожили и будут уничтожать на Лысой горе незаконные трассы для экстремального развлечения ” даун- хилл” https://ecotage.info/news/v-kieve-zashhitniki-pamyatnikov-prirodyi-arhitekturyi-i-veryi-unichtozhili-i-budut-unichtozhat-na-lyisoy-gore-nezakonnyie-trassyi-dlya-ekstremalnogo-razvlecheniya-daun-hill/
23. Велосипедную трассу “даун-хил” в национальном парке “Голосеевский” уничтожили (Украина) https://ecotage.info/news/trassa-primacha-v-goloseevo-snova-vhlam-ukraina/
24. Трасса перекрыта камнями на Double Peak, Калифорния (США) https://ecotage.info/news/trassa-perekryita-kamnyami-na-double-peak-kaliforniya-ssha/
25. Шипование деревьев в урочище Покал https://ecotage.info/video/shipovanie-derevev-v-urochishhe-pokal/
26. Ходосовский заповедник экологи будут защищать гвоздями и стальными шипами (ФОТО) https://ecotage.info/spiking-trees/hodosovskiy-zapovednik-ekologi-budut-zashhishhat-gvozdyami-i-stalnyimi-shipami-foto/
27. Пол Уотсон (Paul Watson) https://ecotage.info/video/pol-uotson-paul-watson/
28. Foreman D., Haywood B., ed., 1987. Ecodefence. — Tucson, Arisona:A Ned Ludd Book. — 311 p.
29. 5. Формэн Д., 2002. Основные принципы техники экотажа // Гуманитарный экологический журнал. — Т. 4, в. 1. — С. 114—116.
30. Формэн Д., 2002. Исповедь эковоина. — К.: Киевский эколого-культурный центр. — 156 с.
31. Радикальные экологи зашиповали незаконные трассы джиперов и квадрацитов, разьезжающих в заповедной зоне регионального ландшафтного парка ” Трахтемиров”, уничтожающих колесами редкие растения и животных. Теперь лихие наездники сядут жопой на гвозди. https://ecotage.info/spiking-roads/radikalnyie-ekologi-zashipovali-nezakonnyie-trassyi-dzhiperov-i-kvadratsitov-razezzhayushhih-v-zapovednoy-zone-regionalnogo-landshaftnogo-parka-trahtemirov-unichtozhayushhih-kolesami-redkie-r/
32. Достали. В Днепропетровской области экоактивисты стали поджигать трактора, тайком ночью скидывающие куриное дерьмо из птицефабрик в речку https://ecotage.info/news/dostali-v-dnepropetrovskoy-oblasti-ekoaktivistyi-stali-podzhigat-traktora-taykom-nochyu-skidyivayushhie-kurinoe-dermo-iz-ptitsefabrik-v-rechku/
33. Поджог лесозаготовительной техники https://ecotage.info/news/podzhog-lesozagotovitelnoy-tehniki/
34. Киевляне в знак протеста подожгли строительную технику https://ecotage.info/video/kievlyane-v-znak-protesta-podozhgli-stroitelnuyu-tehniku-foto-video/
35. Поджог техники в Швеции https://ecotage.info/news/podzhog-tehniki-v-shvetsii/
36. Община в северной Бразилии пользуются луками, стрелами, делая саботаж, чтобы защититься от рубки https://ecotage.info/articles/obshhina-v-severnoy-brazilii-polzuyutsya-lukami-strelami-delaya-sabotazh-chtobyi-zashhititsya-ot-rubki/
37. Буровая установка, два грузовика были подожжены в лесах Нью-Брансуик (Канада) https://ecotage.info/news/burovoya-ustanovka-dva-gruzovika-byili-podozhzhenyi-v-lesah-nyu-bransuik-kanada/
38. Борьба против расширения горнолыжного курорта, Германия https://ecotage.info/news/borba-protiv-rasshireniya-gornolyizhnogo-kurorta-germaniya/
39. Эбби Э, Банда гаечного ключа ( перевод) https://ecoethics.com.ua/edvard-ebbi-kniga-banda-gaechnogo-klyucha/
40. Великобритания прекратила «абсурдное» дело против Greenpeace за сброс камней в море https://www.theguardian.com/environment/2022/feb/07/greenpeace-rocks-sea-bottom-trawling-marine-management-organisation
41. Два лесовоза сгорели в провинции Арауко, Канада https://ecotage.info/news/dva-lesovozyi-sgoreli-v-provintsii-arauko-kanada/

На Кіровоградщині за девʼять місяців 2025 року Київський еколого-культурний центр знайшов 33 унікальні природні об’єкти, які потребують захисту. Декілька громад області вже підтримали ініціативу активістів — на місцевому рівні створили природоохоронні зони. «Гречка» дізнавалася, в чому унікальність Кіровоградщини та які саме об’єкти мають стати заповідними.

Як екологи ініціюють створення памʼяток природи на Кіровоградщині

Як розповів у коментарі «Гречці» директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, на 8 вересня 2025 року екологи центру знайшли на Кіровоградщині 33 унікальні природні об’єкти — це камʼяні береги річок, балки та водоспади.

Раніше «Гречка» розповідала про балку біля села Пантазіївка Новопразької громади, де росте понад мільйон кущів червонокнижної сон-трави. Менш ніж за місяць селищна рада підтримала ініціативу та створила на понад 100 гектарах ботанічну памʼятку природи «Фіолетові пагорби».

«Бобринецький каньйон»

Нині ідею Київського еколого-культурного центру щодо заповідання природних об’єктів підтримали ще чотири громади:

• Компаніївська селищна рада погодила створення памʼятки природи «Балка тисячі  шафранів» площею 52,4 гектара.
• Гурівська сільська рада погодила створення памʼятки природи «Купальська балка» площею 15,9 гектара.
• Гурівська сільська рада погодила створення памʼятки природи «Степ на Боковенці» площею 23 гектари.
• Первозванівська сільська рада погодила створення памʼяток природи «Медова долина» площею 142 гектари та «Козирева  балка» площею 16,4 гектара.
• Бобринецька міська рада погодила створення ботанічної памʼятки природи  місцевого значення «Бобринецький каньйон» площею 38 гектарів.

Чому громади відмовилися створювати памʼятки природи

Водночас дві громади відмовилися створювати заповідники на запропонованих територіях.

За словами Володимира Борейко, йдеться про «Тирлову балку», яку екологи знайшли в Устинівській громаді.

«Це величезна балка із цінними червонокнижними рослинами площею понад 50 гектарів. Саме місцеві краєзнавці звернулися до нас, щоб ми посприяли заповіданню цього об’єкта», — зауважив він.

За словами директорка Київського еколого-культурного центру, цінність цієї балки в тому, що там ростуть вісім видів червонокнижних рослин. Тоді як в основному по області схожі ділянки налічують по три-чотири.

«Нам відповіли, що, на жаль, на сесії потрібне рішення не набрало необхідних голосів. Тому балку не заповідатимуть», — розповів Борейко.

У коментарі «Гречці» начальник відділу культури, туризму та культурної спадщини Устинівської селищної ради Віктор Семенюк повідомив, що заповідати обʼєкт громада не відмовилася, лише відтермінувала.

З його слів, після того, як Київський еколого-культурний центр надіслав селищній раді лист, депутати на постійній комісії його розглянули.

«Тоді вирішили це питання відкласти, ознайомитися. Адже потрібно було виїхати на місце, вивчити законодавство, а терміни були стислі. У нашій практиці такого ще не було», — повідомив посадовець.

Віктор Семенюк зауважив, що рішення, чи створювати памʼятку природи «Тирлова балка», депутати ухвалять після того, як вивчать повністю питання.

Аналогічна ситуація сталася також з унікальним степовим берегом річки Південний Буг біля Гайворону, — стверджує Борейко.

Степова ділянка біля Гайворону з червонокнижними рослинами

«Там дуже багато сон-трави, горицвіту, ковили пірчастої та шафрану сітчастого. Це велика ділянка цілинного степу. Ми направили лист у селищну раду, нам відповіли, що на сесії ця пропозиція не набрала необхідні голоси», — розповів еколог.

«Гречка» звернулася за коментарем до голови Гайворонської громади Романа Волуйка. Посадовець говорить, що лист від центру отримали. Проте виносити його на сесію не стали.

За його словами, щоб розглядати таке питання потрібна не письмова, а особиста комунікація.

«Цей центр бачить собі щось на тій ділянці, знайшли там якісь квіточки червонокнижні. Ми зафіксували цей лист. Письмово його розглянули», — повідомив голова.

Роман Волуйко зауважує, що створювати щось на основі листа не будуть. Спочатку хочуть поспілкуватися особисто із директором центр, щоб екологи висловили свої пропозиції, а міська рада — свої. Лише потім можна буде виносити рішення про створення природоохоронного обʼєкта на сесію.

Ділянка біля Гайворону з червонокнижними рослинами

Чим унікальна природа Кіровоградщини?

Володимир Борейко під час дослідження степу Кіровоградщини виявив, що область унікальна, адже має дуже багато червонокнижних рослин.

«Порівняно з іншими областями Кіровоградщина має багатше біорізноманіття. Якщо в Черкащині ми заповідаємо балку і там лише червонокнижна ковила. То на Кіровоградщині на одній ділянці ростуть по чотири-п’ять видів. І це ми рахуємо лише рослини», — говорить Борейко.

До прикладу, «Козирева  балка» у Первозванівській громаді унікальна тим, що це — цілинний степ з червонокнижними рослинами — ковилою волосистою, горицвітом  та астрагалом шерстистоквітковим.

А «Фіолетові пагорби» у Новопразькій громаді — це балка із понад мільйоном кущів сон-трави. Володимир Борейко зауважує, що торік у Полтаві знайшли балку сон-трави, де росло 20 тисяч кущів.

За його словами, на Кіровоградщині також багато унікальних камʼяних степів.

«Це ділянки по 100-200 гектарів. Зараз потрібно це біорізноманіття зберегти, поки ми його не втратили», — зауважує еколог.

Кам’яний степ — це ділянки цілинного степу, що розташовані на виходах гранітів, де було неможливо проводити оранку землі. Так, у Кіровоградській області такі найцінніші ділянки степової дикої природи можна знайти на берегах річок Сугоклія, Синюха, Чорний Ташлик, Бобринка, Боковенька.

Так, на території Компаніївської громади вздовж річки Сугоклія та інших степових річок, за приблизними підрахунками Київського еколого-культурного центру, є близько 1 тисячі гектарів незаповідних цілинних степових ділянок.

Ці ділянки степу на гранітах практично не вивчалися. Водночас землі Кіровоградської області, як зауважують у Київському еколого-культурному центрі, має 85,3% розораності.

Зелений туризм чи розорані степи?

Володимир Борейко говорить, що на Кіровоградщині є ділянки, які не поступаються Асканії-Новій.

Довідково:

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» — державний заповідник, який 1898 року заснував Фрідріх Фальц-Фейн. Розташований — у Херсонській області. «Асканія-Нова» унікальна не лише для України, а для всього світу. Це найбільший степовий заповідник Європи, який нині окупований росією.

«Через те, що росія окупувала більшість степових заповідників України, Кіровоградщина має величезний туристичний потенціал. Більшість вважає, що область сільськогосподарська. Проте, якщо тут створити зелений туризм, то це матиме величезний попит, а громади отримуватимуть гроші», — зауважує еколог.

Володимир Борейко говорить, що хоч і степ почали розорювати, проте все ж ще збереглися сотні гектар цілинного степу.

«Тут території мальовничі, унікальні, красиві. У Глодосах водоспад, який вартий уваги. Він величезний. Там можна пройтись по мосту висячому. Насолодитися тією красою», — наводить приклад не лише балок чи камʼяного степу еколог.

Він наголошує, що часом унікальні балки перетворюють на сміттєзвалища, переорюють, намагаються засадити не притаманною для степу сосною. Окрім цього часто у камʼяних степах добувають граніт.

«Це шкодить природі. І ми ці території можемо втратити. Як свого часу унікальні степові обʼєкти знищили на Донбасі», — наголошує Борейко.

Еколог говорить, що громади не  зацікавлені у створенні памʼяток природи. Тому працювати та переконувати їх доводить місцевим та екологам.

Володимир Борейко зауважує, що рішення про створення памʼяток природи, які ухвалили на сесіях депутати громад, — це лише пів шляху. Потрібно також рішення обласної ради.

Окрім цього, Київський еколого-культурний центр звернувся до ще десятка громад, щоб ті заповіли унікальні природні місця як пам’ятки природи. Нині чекають рішень.

Так, наприклад, на річці Чорний Ташлик біля Новоукраїнки на Кіровоградщині екологи знайшли унікальний кам’яний степ. Його площа — це приблизно 200 гектарів скельних виходів, каміння та кам’янистих розсипів серед трав’янистої рослинності. Це вже не перша знахідка такого масштабу.

Раніше «Гречка» розповідала, що на Кіровоградщині планують створити перший в області національний парк«Чорнолісько-Боковеньківський» площею понад 22 тисячі гектарів. Водночас Чорноліське лісництво наголосило на ризиках, які виникнуть після створення парку.

Фото: із Facebook-сторінки Київського еколого-культурного центру

Джерело: https://gre4ka.info/statti/chervonoknyzhni-roslyny-kam%ca%bcyanyj-step-i-vodospady-yak-ryatuyut-vid-znyshhennya-unikalnu-pryrodu-kirovogradshhyny/?fbclid=IwY2xjawMtLutleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFjcUJnT0FKTkViQmxiMk1OAR4y4eMSwW55Bpgqr0JJuyFNb_LUzgbMJ5uhA5yNBacHSDb229p9rWum6svwQA_aem_–GN1JDqMYOs541PV5oDnw

На фото = незаконна мисливська вишка в заказнику « Собачий зуб»   https://www.facebook.com/kekz.ua

Розслідування вбивств червонокнижних тварин у Карпатах тривають роками. Навіть, якщо в злочині підозрюються працівники місцевих лісгоспів. Зазвичай такі справи не доходять до суду, а коли стається диво – довести вину браконьєрів вдається в одиничних випадках.

Щороку в Карпатах вбивають 40-50 ведмедів, за оцінкою науковців World Wildlife Fund Україна. Тварини занесені до Червоної книги України ще у 2003 році, однак з того часу їхня популяція суттєво не збільшується.

Основна причина – браконьєрство. Згідно з анонімним дослідженням WWF Україна, мисливці вбивають тварин насамперед через бажання «утвердити свій високий соціальний статус та можливості, які цей статус надає, а саме – уникнути покарання за порушення закону».

За незаконне полювання браконьєр може отримати до п’яти років позбавлення волі. Однак редакція «Наші гроші. Львів» не знайшла жодного такого вироку в Чернівецькій, Закарпатській та Львівській областях протягом 2017-2020 років в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

«Вона (ця санкція – ред.) практично ніколи не застосовується», – підтверджує в своєму блозі голова Державної екологічної інспекції України Андрій Мальований.

Загубив телефон з фото вбитого ведмедя

Наприкінці січня 2018 року лісівники Сторожинецького лісгоспу на Буковині отримали фотографії із ймовірного незаконного полювання місцевих мешканців. Один із них загубив телефон із цими фото під час полювання в мисливських угіддях.

На світлинах чотири жителі містечка Красноїльськ Сторожинецького району позували з мертвим ведмедем, який занесений до Червоної книги України. Серед них – Григорій Іліуц, який до 2017 року працював єгерем Лаурського лісництва Сторожинецького лісгоспу. Фотографії були датовані листопадом 2016 року.

Серед отриманих знимок – ще одна, зроблена вже у квітні 2017 року. На ній один з чотирьох мисливців стоїть біля опудала ведмедя. Однак точно невідомо, чи це та сама тварина, якою чоловіки хвалилися на попередніх світлинах.

У лютому 2018 року через ці фотографії відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст. 248 Кримінального кодексу України – незаконне полювання. Якщо вину браконьєрів доведуть, то їм загрожує штраф від 3,4 до 6,8 тис. грн або обмеження чи позбавлення волі до п’яти років.

Згідно з судовими ухвалами, Григорій Іліуц запевняв слідчих, що тварину не вбивав. Його історія така. У листопаді 2016-го йому зателефонував Василь Гакман і розповів про знайдене тіло невідомої тварини. Подивитися на неї Григорій Іліуц приїхав не сам, а взяв зі собою ще двох фігурантів кримінального провадження – Костянтина Грозаву та Дмитра Тарновецького.

За словами Іліуца, коли вони підійшли до звіра, то зрозуміли, що це ведмідь. І вирішили спалити тварину, щоб не допустити розповсюдження хвороб і зупинити сильний сморід. Тільки перед спаленням чоловіки сфотографувалися з ведмедем. Лісівник Андрій не вірить словам мисливців.

«Так, вони можуть говорити, що вони випадково йшли лісом і знайшли ведмедя. Але одразу виникає питання: а чому на фотографіях є мисливська собака та ще одна рушниця? Чи запитували їх про це слідчі, чи мали вони велике бажання цю справу розкрутити?», – аргументує він свої сумніви.

Останні судові ухвали з цього провадження датовані ще січнем 2019 року. Однак у відділі комунікації Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області редакцію «Наші гроші. Львів» запевнили, що досудове розслідування досі триває та «проводяться всі необхідні слідчі дії».

Не знає деталей розслідування й лісівник Андрій.

«Ми дали слідчим всі потрібні документи, а далі все залежить від них. Я знаю, що ці четверо жителів були неодноразово на допиті, вони найняли адвоката, але ніяких розмов про розслідування між нами не було», – розповідає він.

Позував із вбитою риссю

Уже четвертий рік правоохоронці також не можуть довести до вироку справу про вбивство рідкісної рисі на Закарпатті. Кримінальне провадження за незаконне полювання відкрили ще в листопаді 2017 року, однак досі досудове розслідування проводить територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у Львові. У коментарі редакції «Наші гроші. Львів» в ДБР зазначили, що слідчі не мають права розголошувати деталі розслідування.

Три роки тому ця історія набула значного розголосу. Тоді у фейсбук-групі «Небайдужа Рахівщина» опублікували фотографії лісничого Устєріцького лісництва на Закарпатті Володимира Кабаля та його сина Михайла, депутата Рахівської міської ради від «Радикальної партії», з мертвою рідкісною риссю та птахом тетерука.

Сам ж Михайло Кабаль, як і його батько Володимир, переконував, що не вбивав рисі. За його словами, близько 5-6 року тому (у 2011-2012 роках – ред.) вони з батьком їхали з полювання і побачили на дорозі машину, під якою лежала тварина. Водій автомобіля сказав, що збив рись, яка вибігла на дорогу. Оскільки рись – рідкісна тварина, в природі її ніхто не бачив, то Кабалі взяли її і пішли в ліс фотографуватися. При цьому Володимир Кабаль як лісничий був зобов’язаний повідомити правоохоронцям та природоохоронцям про мертву тварину, однак цього не зробив.

Тодішній директор ДП «Рахівське лісове дослідне господарство» Володимир Приступа сумнівався в правдивості слів свого працівника і назвав його інформацію «несправедливою, неправильною».

«Є перші результати службового розслідування. Ми можемо точно сказати: насадження на вказаному ним місці, це центральна дорога Рахів-Ужгород, не збігаються з насадженнями на світлинах», – пояснив він.

Володимира Кабаля звільнили з посади в травні 2018 року. Він пропрацював лісничим Устєріцького лісництва «Рахівського лісового дослідного господарства» 22 роки. І досі пробує поновитися на цій посаді – у січні 2020 року Верховний суд повернув відповідну справу до Закарпатського апеляційного суду. Володимир Кабаль відмовився надати редакції «Наші гроші. Львів» коментар, завершивши розмову словами «то наклеп такий, так що вибачте».

А попри відкрите кримінальне провадження його син Михайло Кабаль у липні минулого року претендував на посаду тимчасового виконувача обов’язків заступника директора Ясінянського лісомисливського господарства.

«Ну, вбили ведмедя чи рись, і що?»

Фігуранти обох цих історій мають високі шанси залишитися всього лиш підозрюваними та уникнути відповідальності. Кримінальні провадження з фотографіями нібито браконьєрів та вбитих тварин є особливо складними, – пояснює заступник директора ГО «Дунайсько-Карпатська програма», юрист з питань екології та охорони навколишнього середовища Анатолій Павелко.

«Як правило, фігурант на допиті розповідає, що нічого не знає і знайшов тварину вже мертвою. Такі люди повинні стикатись з моральним осудом, але з погляду криміналістики та розслідування злочинів в таких випадках складно щось вдіяти. Адже для доведення злочину потрібні докази, збір яких є справою непростою і, як правило, слідство просувається тільки тоді, коли вдається встановити інших причетних осіб або свідків», – розповідає він.

За даними Головної прокуратури України, протягом 2014-2018 років лише 25 кримінальних проваджень про незаконне полювання із зареєстрованих 622 передали до суду. При цьому 60% з них, тобто 376 проваджень, закрили. У 2019 році обліковано 56 кримінальних правопорушень за незаконне полювання, однак лише у двох випадках вручено повідомлення про підозру та направлено справу до суду.

І причин для цього є декілька.

Перша з них – елітні браконьєри, які намагаються всіляко зам’яти кримінальні скандали, зазначає Анатолій Павелко. Мисливцям не вигідні ані судимості, ані вилучення зброї та інших знарядь злочину, оскільки їхня вартість може сягати тисяч або десятків тисяч доларів.

«Браконьєр намагається вповільнити слідство, щоб сплив термін притягнення до кримінальної відповідальності. Для цього міняються слідчі, зникають докази. Це ж відбувається на етапі судового переслідування. Наприклад, злочин неправильно кваліфікують, замість незаконного полювання звинувачують її у незаконному володінні зброєю», – пояснює Павелко.

Традиційно злочини проти довкілля правоохоронці вважають менш важливими – і це друга причина, чому такі кримінальні провадження закривають або розслідують довго.

«В основному слідчі не розуміють цінності вбитих тварин, для них це «ну, вбили ведмедя чи рись, і що?». Вони не розуміють, що такий злочин мисливці здійснюють проти суспільства, що у нас вилучають частину нас, навколишнього світу і нашого спільного ресурсу», – вважає Анатолій Павелко.

За його словами, правоохоронці не вміють розслідувати кримінальних проваджень, пов’язаних з довкіллям. Знань бракує і працівникам прокуратури, які ведуть процесуальне керівництво, тобто повинні зазначати слідчому, як розслідувати провадження. Бракує також криміналістів, оскільки їх залучають до пріоритетніших, на думку правоохоронців, злочинів, наприклад майнових або проти життя та здоров’я людини.

«Часто трапляється, що слідчі знаходять тушу вбитої тварини, але вирішують не викликати групу криміналістів. Натомість вказують в документах про сліди браконьєрського полювання, вилучають тварину – і на тому все закінчується», – пояснює Анатолій Павелко.

Що з цим робити?

За даними минулорічного опитування соціологічної агенції Info Sapeins на замовлення WWF Україна, 83% українців негативно ставляться до нелегального полювання на рідкісних ведмедя та рись. Окрім того, 90% мешканців вважають, що потрібно створювати заповідні території для ведмедей та рисів.

Однак «ні Червона книга, ні законодавство поки не в змозі зупинити вбивство рідкісних видів в основному через слабке правозастосування», – вважає Богдан Вихор, керівник напряму «Рідкісні види» WWF Україна. За його словами, хоча у 2019 році на порушників правил полювання склали майже 3 тис. протоколів, «реальну ж відповідальність несуть лише одиниці, а це створює враження безкарності».

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, протягом 2017-2020 років мисливців притягнули до адміністративної відповідальності за незаконні ліцензії на полювання, відсутність дозволу на вбивство кабана, козулі чи зайця. В основному вони отримали від 1,02 до 2,04 тис. грн штрафу без конфіскації зброї. При цьому максимальний штраф за такі дії становить 2,5 тис. грн, згідно зі ст. 85 Адміністративного кодексу України.

Щодо кримінальних проваджень, то як покарання браконьєрам в основному призначали 3,4 тис. грн штрафу. Наприклад, стільки отримав жовківський мисливець за вбивство кабана на території ландшафтного заказника місцевого значення «Климова Дебра» на Львівщині. А от браконьєра на Закарпатті за вбивство козулі суд звільнив від позбавлення волі на чотири роки, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину та виконає певні зобов’язання.

Водночас частину кримінальних проваджень закрили, а частину слідчі розслідують вже четвертий рік. Однак щоби усі ці розслідування були якісними, потрібно створити спеціальну природоохоронну поліцію або такі підрозділи в структурі Національної поліції.

«Це би дозволило розвантажити слідчих, які не спеціалізуються на таких справах, а з іншого боку – отримати спеціалістів, які б ефективно розслідували випадки браконьєрства», – вважає Анатолій Павелко.

Інший важливий аспект, розповідає фахівець, – питання відповідальності. На його думку, за браконьєрство потрібно посилювати не лише розміри штрафу, в таких випадках важливе відшкодування вартості тварини. Наприклад, за вбитого ведмедя мисливець повинен заплатити 130 тис. грн, за кабана – 40 тис. грн, а от такса на рись становить 20 тис. грн.

«Часто користувач мисливських угідь або держава не подає такого позову про відшкодування. В одних випадках це роблять спеціально, в інших – банально забувають», – пояснює Павелко.

У браконьєрів також обов’язково потрібно вилучати зброю та заборонити їм користуватися нею на обмежений або навіть і необмежений термін. Те саме стосується водійських прав. Адже браконьєри – це часто добре підготовлені люди, вони «значно краще оснащені та озброєні, аніж працівники природоохоронних органів».

А поки Державна екологічна інспекція підраховує завдані браконьєрами збитки і розповідає про «непоправну шкоду екосистемі», Україна втрачає рідкісних хижаків.

За оцінкою фахівців ГО «Дунайсько-Карпатська програма», ведмеді бояться йти на територію України. Ще 100 років тому в Українських Карпатах нараховувалося приблизно 1,2 тис. цих хижаків, а станом на жовтень 2020 року – не більше 150-180 особин.

«Повернути ведмедів в Україні можна, лише забезпечивши їм «безмисливські зони» впродовж 5-10 років. Для цього потрібні кошти та спільні зусилля адміністрацій, громад, природоохоронців та поліції, а також зміна законодавства. Зараз ця нагальна потреба скоріше виглядає як ілюзія або мрія», – вважає директор ГО «Дунайсько-Карпатська програма» Богдан Проць.

31 января 2023 г. депутаты Кобеляцкого городского совета проголосовали за незаконное решение, которым сократили службу государственной охраны регионального ландшафтного парка « Нижневорсклянский». Этим были нарушены .ст. 12,60, 61 Закона Украины « Про природно-заповідний фонд України».

Чем же было  вызвано такое незаконное  решение? Тут, оказывается,- целая детективная история. Вообще, в украинской глубинке происходят совершенно жуткие, даже средневековые вещи. Часто царит произвол, попирание закона,   телефонное право и внесудебные расправы.

Порой деятельность так называемых «депутатов»  принимает самые гротескные  в своей незаконности  формы.

9 ноября 2022 г. служба  государственной охраны регионального ландшафтного парка « Нижневорсклянский « задержала на браконьерстве двух человек. На них был составлен протокол, возбуждено уголовное дело № 1202214577000233 от 09.11.22 г.  Ущерб за браконьерство  составил  3,9 млн. гривень.

Как мы предполагаем, на браконьерстве  были задержаны не простые граждане, а муж и брат  депутата  Кобеляцкого городского совета Наталии Крайнюк. Которая  , возможно, решила отомстить защитникам природы и решила  их «сократить»под нуль  Она нашла, как  говорят злые языки,  поддержку в лице другого кобеляцкого депутата- Василия Киптилого ( вроде как бывший милиционер).  Он является соучредителем охотничего хозяйства  « Сапсан-2019»,  охотугодья которого находятся  на территории регионального ландшафтного парка « Нижневоркслянский», и понятное дело, в этом заповедном обьекте  служба государственной охраны Киптилому  и его дружкам охотиться не разрешает. А без охоты, как известно, и водочка в горло не лезет.

Вот эта  сладкая парочка и решила « разобраться» с инспекторами.  Да, совсем забыл, эти оба деятеля являются  не просто кобеляцкими депутатами, а председателем и секретарем  постоянной депутатской комиссии по вопросам  депутатской деятельности, этики, прав человека, общественного правопорядка, законности и борьбы с коррупцией.   Поэтому  31 января 2023 г. ,на заседании своей  комиссии, они  сразу и одновременно нарушили и этику, и права человека, и общественный правопорядок, и законность , приняв решение рекомендовать Кобеляцкой раде сократить инспекторов парка.  Что в этот же день и было поддержано остальными кобеляцкими депутатами.

Теперь территорию парка , которая занимает 23200 га, и где встречается 35 видов  животных и растений из Красной книги Украины, охранять некому. В парке, благодаря кобеляцким депутатам, остался лишь директор, бухгалтер и сторож.

В этой истории нет ничего удивительного. Охотники всегда  были и есть ярыми врагами охраны природы и  защитниками браконьеров.

31 січня 2023 р. депутати Кобеляцької міської ради проголосували за незаконне рішення, яким скоротили службу державної охорони регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський». Цим було порушено .ст. 12, 60, 61 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Чим було викликано таке незаконне рішення? Тут, виявляється,- ціла детективна історія. Взагалі, в українській глибинці відбуваються моторошні, навіть середньовічні речі. Часто панує свавілля, зневажання закону, телефонне право та позасудові розправи.

Іноді діяльність так званих «депутатів» набуває найгротескніших у своїй незаконності форм.

9 листопада 2022 р. служба державної охорони регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський» затримала на браконьєрстві двох осіб. На них було складено протокол, порушено кримінальну справу № 1202214577000233 від 09.11.22 р. Збитки за браконьєрство становили 3,9 млн. гривень.

Як ми припускаємо, на браконьєрстві були затримані не прості громадяни, а чоловік та брат депутата Кобеляцької міської ради Наталії Крайнюк. Яка, можливо, вирішила помститися захисникам природи і  їх «скоротити» під нуль. Вона знайшла, як кажуть злі мови, підтримку в особі іншого кобеляцького депутата- Василя Кіптылого (начебто колишній міліціонер). Він є співзасновником мисливського господарства «Сапсан-2019», мисливськы угіддя якого знаходяться на території регіонального ландшафтного парку «Нижньоворкслянський», і зрозуміло, що в цьому заповідному об’єкті служба державної охорони Кіптілому та його дружкам полювати не дозволяє. А без вбивства тварин заради задоволення( що і є полюванням), як відомо, і горілочка в горло не лізе.

Ось ця солодка парочка і вирішила “розібратися” з інспекторами. Так, зовсім забув, ці обидва діячі є не просто кобеляцькими депутатами, а головою та секретарем постійної депутатської комісії з питань депутатської діяльності, етики, прав людини, громадського правопорядку, законності та боротьби з корупцією. Тому 31 січня 2023 р., на засіданні своєї комісії, вони одразу і одночасно порушили і етику, і права людини, і громадський правопорядок, і законність, ухваливши незаконне  рішення рекомендувати Кобеляцькій раді скоротити інспекторів парку. Що цього ж дня і було підтримано іншими кобеляцькими депутатами.

Тепер територію парку, яка займає 23200 га, і де зустрічається 35 видів тварин та рослин із Червоної книги України, охороняти нема кому. У парку, завдяки кобеляцьким депутатам, залишився лише директор, бухгалтер та сторож.

У цій історії немає нічого дивного. Мисливці завжди були і є затятими ворогами охорони природи та захисниками браконьєрів.

Регіональний  ландшафтний  парк « Нижньоворсклянський «  створений в долині річки Ворскла Полтавськой області на площі 23200 га, він охороняє унікальну заплаву Ворскли, а також   популяції 16 черовнокнижних тварин та 19 червонокнижних рослин, які мешкають  в цьому заповідному  об,єкті.

Охороною  парку  від браконьєрів займалася  служба державної охорони парку.  Але кобеляцькі депутати зробили своїм рішенням так, що в парку зараз залищився директор, бухгалтер та сторож. Служби охорони в парку вже нема. Природу охороняти нікому.

До нас в  Київський еколого-культурний центр ( КЕКЦ) працівники державної служби охорони регіонального ландшафтного парку « Нижньоворсклянський   звернулися за захистом. І ми їх будемо захищати.

Ми знаємо хто з депутатів та з яких мотивацій  розробив та лобіював рішення Кобеляцької міської ради по знищенню служби державної охорони парку.  Але ми пропонуємо виконуючиму повноваження міського голови-секретарю Кобеляцької міської ради Василю Фещенко  мирно виришити проблему та відмінити це корупційне та незаконне рішення.

В противному випадку ми оприлюднемо  на всю Україну призвища кобеляцьких депутатів та депутаток та напишемо чому це вони так зробили. Це буде бомба, бо там все дуже цікаво. Це по -перше.

По друге, ми подаємо в суд на Кобеляцьку міську раду з вимогою визнати ії рішення незаконним. Якщо ми виграємо, то Кобеляцька міська рада буде  зганьблена та стане платити  судови відшкодування і попаде на бабки.

Як це  була  змущена зробити Конотопська райрада в 2017 р., коли  вона, по проханню мисливців, хотіла закрити Сеймський регіональний ландшафтний парк, а ми виграли суд проти неї ти відмінили в суді ії рішення  https://ecoethics.com.ua/kak-myi-zashhitili-seymskiy-regionalnyiy-landshaftnyiy-park-ot-zakryitiya/

Ход за вами, шановний Василь Фещенко. Можете нам подзвонити і сказати, що Ви будете відміняти це  незаконне рішення. Тоди ми  судитися з Вашою радою  та оприлюднивати компромат на ваших депутатів не будемо. Даємо Вам час до 28 березня 2023р. Після 28 березня 2023 р. ми починаємо атаку.

Директор КЕКЦ, Заслужений природоохоронець України Володимир Борейко

На фото=

Незаконне рішення Кобеляцької міської ради яке ми будемо оскаржувати в суді

знаходилося м’ясо оленя, у салоні авто -дві одиниці зброї,2 тепловізори,патрони,ножі.

Відео затримання браконьєрів   =

https://youtube.com/shorts/SdTngip1GFA?feature=share

https://youtube.com/shorts/NBkbt0DO9-k?feature=share

https://youtu.be/y75kXUy_WTc

Місцева поліція порушили кримінальну справу за фактом незаконного полювання ч.1ст. 248 ККУ. Нанесена шкода природі- 30 тис. грн. Відкрито крімінальне впровадження.

Але потім, згідно інсайдерської інформації, почало відбуваться щось незрозуміле.

Бориспільський райвідділ  поліції  повернув  браконьєрам  автомобіль,а  підручні засоби ,такі як тепловізор , взагалі не фігурують в матеріалах справи, хоча на момент затримання все було!

Сподіваємось, що прокуратура, СМІ та громадськість візмуть цю справцу під свій контроль. Браконьєри повинні бути покарани !

На фото=

Браконьєри відрізали та залишили на місці злочину голову оленя

Браконьєрська засідка, звідки вони вбили оленя

Відео затримання браконьєрів   =

https://youtube.com/shorts/SdTngip1GFA?feature=share

https://youtube.com/shorts/NBkbt0DO9-k?feature=share

https://youtu.be/y75kXUy_WTc